Бер
25

Добридень, 日本語: Японські вітання


Фото: -ratamahatta-
Якось так склалося, що на початку допису у блогах не прийнято вітатися з читачами (принаймні, я таке зустрічаю досить рідко). Проте у реальному спілкуванні без здоровкання – нікуди. Тож сьогодні мені хотілося б поговорити про японські вітання.

Вранці, коли люди приходять на роботу або зустрічаються на вулиці, в школі, деінде, чується 「お早う」 або 「お早うございます」.

“Охайо:” – дружнє, неофіційне вітання, таке собі вранішнє “Привіт!”. Якщо ж додати “ґодзаімас”, то вийде більш формальне звертання “знизу-вгору” (до старших по віку, по службовому положенню” і т.п.) або до незнайомих чи малознайомих людей.

Трохи пізніше наступає черга “Доброго дня!” – 今日は. “Коннічі” складається з двох канджі: та , і означає, як легко здогадатися, “сьогодні”. Вітанням це слово стає тільки у поєднанні з частинкою “ва”. Крім того, при одному й тому ж написанні, воно має ще одне читання, що використовується частіше за попереднє (принаймні, у розмовному стилі) – “кьо:”. Так, якщо ви хочете сказати: “Сьогодні середа”, то звучатиме це як “Кьо: ва суййо:бі дес” 「今日は水曜日です。」 Привітання “кьо:ва” не існує.

Подібно до 今日は утворюється і “Добривечір!”: 今晩は, тобто “сьогоднішній вечір” + “ва”. А от уночі, видно, вітатися не прийнято, бо слово 今夜 є, а відповідного вітання – ні.


Ви спитаєте: а як же ранок? Там узагалі нема ніякого “ва”. Справді, お早う походить від іншого слова: – “ранній, швидкий; рано, швидко”. А “сьогоднішній ранок” пишеться 「今朝」 та вимовляється “кеса”. Інша вимова (“кончьо:”) є книжною та маловживаною.

Ті, хто зовсім не знайомий з японською, мабуть, зовсім розгубилися: різна вимова одного й того ж слова, ієрогліфи, частинки… Чому я спочатку не розповіла про японські абетки (яких дві), канджі та он- і кун-читання?

У описі блогу (дивіться справа угорі) я попередила, що не створюватиму уроків японської “Від А до Я”. Мої дописи – це коротенькі замітки, що мають дві мети:

  • збудити цікавість, щоб вам захотілося самим поритися в Інтернеті та дізнатися більше. У нагоді вам можуть статися інструменти для вивчення японської мови;
  • дати трохи практичних знань. Як самоук, я добре знаю те відчуття захоплення, що виникає, коли починаєш розуміти чужу мову, навіть якщо це прості фрази типу 「あなたはだれですか」 або 「何をしてるの」. Це відчуття допомагає повірити, що знати японську можливо, і примушує наполегливо братися за її вивчення.

Хочеться вірити, що цей блог спонукає хоч когось із читачів прийняти виклик найскладнішої у світі мови, і побачити не лише її складність, а й красу.

では、また会いましょうね。

P.S. Тим паче, що я таки збираюся писати і про абетки, і про канджі, і про їх читання. Тож, сподіваюся, ще зустрінемось!

Бер
15

Про котів, мавп… та інші прислів’я

Загальновідомо, що японська мова складна. Канджі, екзотична граматика, форми ввічливості, що, кажуть, і самим японцям нелегко даються…

Проте існує трудність, спільна для всіх мов. Це – ідіоми, вирази, зміст яких не можна вивести зі значення їх компонент.

З манги та аніме мені вдалося підхопити кілька ідіом, навіть не усвідомлюючи цього. Особливо добре запам’яталися вирази зі словом :

「気をつけて」 “Бережи себе” – стандартне прощання; “Будь обережним”.

「気にするな」 “Не переймайся”, “Не бери дурного в голову, а важкого в руки”.

「気のせいだろう」“Мабуть, мені це здалося”.

А також 「気がする」,「気になった」 та інші.

Kodansha's Dictionary of Basic Japanese Idioms

Однак справжнє знайомство з ідіомами японської мови сталося завдяки книжці “Kodansha’s Dictionary of Basic Japanese Idioms” (автори: Jeff Garrison, Kayoko Kimiya, George Wallace, Masahiko Goshi).

Я уже використовувала вислови з неї у дописі про анімешні закінчення та щоб охарактеризувати одного з героїв аніме в “Типажах”. А сьогодні поділюся ще кількома, що припали мені до вподоби.

Наймиліша примовка – про 借りてきた猫. Бути як “позичений кіт” означає поводитися нехарактерно спокійно та/або чемно у порівнянні зі своєю звичайною поведінкою. Походження цього вислову легко зрозуміти: так і бачу собі притихлого розбишаку-кота, що у незнайомому оточенні насторожено водить вусами.

А про нелюдиме місце кажуть 猫の子一匹いない – нема ні кошеняткової душі.

Взагалі-то коти – мої улюбленці, тому не дивно, що і приказки про них мені подобаються. Проте автори книги стверджують, що у Японії до котів ставляться як до good-for-nothing (невже у них мишей немає?). Тому й ідіоми про них часто мають негативний відтінок.

Наприклад, 猫をかぶる (“вдягнути на себе кота”) – прикидатися невинним, непричетним, бути вовком в овечій шкурі. 猫かぶり – лицемір, шахрай. Отакі, виявляється, японські коти.

Ще один вираз, що особисто мене зачепив. Правда, він уже не про котів: 猿も木から落ちる – навіть мавпа може впасти з дерева. Мені здається, що, коли застосувати його до себе, він учить скромності (яким би крутим ти не був, не задирай носа, бо все одно можеш у чомусь схибити). Якщо ж говорити про інших, то він означає терпимість до чужиш помилок. До речі, у нашій мові є еквівалент, також пов’язаний з твариною: “Кінь на чотирьох ногах, і той спотикається”.


А на завершення наведу приказку, з якою ви уже деякою мірою знайомі. Пам’ятаєте трьох мавп, одна з яких закриває собі очі, інша – вуха, а остання – рота? Так от, походять ці мавпи від японського 見猿聞か猿言わ猿 (бачу мавпу, чую мавпу, кажу мавпу). Я не особливо задумувалась, до чого тут мавпи, лише десь у підсвідомості чаїлася думка про своєрідну іронію: галасливі, набридливі, причепливі мавпи радять не втручатися у чужі справи. А реальна причина виявилася прозаїчною: у даному вислові “сару” (мавпа) вимовляється як “дзару” – так само, як суфікс негативної форми дієслова. Тобто насправді вислів означає “Не бачити, не чути, не говорити”, себто mind one’s affairs. Проте слід визнати, що без мавп, мабуть, ця східна мудрість не стала б відомою на весь світ.

На цьому я закінчую. Але якщо я не виявлюсь 三日坊主, то розкажу вам ще не одне прислів’я у наступних дописах.

じゃ、またね。

P.S. Мало не забула попередити про дві речі: по-перше, для перекладу японських ідіом використовуються англійські (точніше, американські). По-друге, оскільки багато виразів стосуються тварин, лексика пістріє біологічними термінами. З одного боку, це добре, бо дозволяє разом удосконалювати відразу дві мови. Проте, мабуть, не слід братися за цю книжку, якщо вас лякають вирази типу: “pull someone’s leg” та “nocturnal carnivore”.

Бер
12

Корисності для вивчення 日本語

Як відомо, японська мова є однією з найскладніших для вивчення. Наприклад, знайти ієрогліф у словнику (навіть серед 2000 “канджі повсякденного користування”) – нетривіальна задача для початківця.

Тому я хочу присвятити трохи “Добрих слів” інструментам, що допомагають вчити цю непросту, але дуже гарну мову.Словарь иероглифов ЯРКСИ

Розроблений Вадимом Смоленським, який мешкає на “Віртуальних сусях“. Головна зручність словника, на мій погляд, у тому, що він дозволяє шукати канджі по будь-яким рискам, а не лише по традиційним радикалам. Крім мого, є пошук складених слів (з кількох канджі) та фонетичний словник.

Програму можна безкоштовно завантажити або користуватися онлайн.

Самі “Віртуальні сусі” теж корисно відвідати, бо там є багато цікавого про японську мову та культуру. Щоправда, я кардинально не згодна з авторами щодо проблеми “сі-ші”, хоча і не бачу повноцінної заміни Поліванівської транскрипції.


Я з упередженням ставлюся до машинного перекладу, однак визнаю, що він буває корисним, коли треба в основних рисах зрозуміти, про що текст, а знань або часу не вистачає.

Проект тісно пов’язаний з ЯРКСИ (одним з його авторів є пан Смоленський). Тож якщо вам сподобався словник, спробуйте ще й перекладач.

Правда, на відміну від ЯРКСИ, ЯРП – комерційний проект, і безкоштовний варіант має обмеження.

Японско-русский электронный словарь Warodai Створений на основі “Большого японско-русского словаря” під редакцією Н.І. Конрада.

Словник містить близько 95 000 статей. Можливий переклад як з японської, так на японську.

Є варіант для завантаження у форматі .txt або EBWing.

На сьогодні це все. Якщо ви знаєте інші корисні ресурси, будь ласка, напишіть про них у коментрарях.

А у наступних “Добрих словах” я розповім про англомовні програми та ресурси, якими я користуюся.

До зустрічі! じゃ、またね。

続く