Прийшов час виконати обіцяне та поговорити про японське письмо.

Почнемо з основ: абетки. Проте японці навіть тут підготували для 外人達, що посміли вчити їх мову, кілька сюрпризів. А саме:

1. Абеток – дві: катакана та хіраґана.
2. Обидві вони складові (силабічні).
3. Записують їх у вигляді таблиці – 五十音.
4. Табличка читається згори донизу та справа наліво.

Ось сама таблиця: у клітинках подано знаки хіраґани, катакани та читання.

五十音

Докладніше:

1. Не буду вдаватися у історію, скажу лише, що обидві абетки походять від китайських ієрогліфів, що були завезені в Японію десь у 5 столітті. Раніше більш уживаною була катакана, проте у сучасній мові в основному використовується хіраґана: нею записують закінчення слів, службові слова, фуріґану та ін. Катакану в основному використовують для запису іншомовних слів.

Крім того, катаканою виділяють слова або частини тексту – аналогічно до жирного шрифту або курсиву у нашій мові. В такому випадку катаканою можуть записувати навіть ті слова, що звичайно пишуться канджі або хіраґаною. У окремих випадках катаканою пишуть окремі глави або й цілі твори – теж у якості своєрідного стилістичного виділення.

2. Як видно з таблички, більшість знаків абеток позначають два звука, проте не всі. Є 5 голосних, окремий звук "н" та "напівскладовий" "во", який читається як "о".

3. 五十 означає 50 (докладніше читайте у дописі про японську лічбу), а 音– звук. Отже, 50 звуків, 5 рядків на 10 стовпчиків.

Проте на сьогодні знаків усього 46 (плюс ще два можна зустріти у відносно недавній – довоєнній – літературі): 5 вийшли з ужитку, а "н" було додано пізніше, так що він стоїть у окремому стовпчику.

4. Нічого дивного, бо саме так (вгори донизу та справа наліво) японці і пишуть. Відповідно і книжки починаються у них "з кінця". Правда, у сучасній Японії все частіше зустрічається звичне для нас горизонтальне письмо (особливо у електронних виданнях).

Ще кілька зауважень:

五十音 є лише основою фонетики: з її знаків утворюються інші.

• По-перше, якщо над знаком абетки поставити значок нігорі ゛, то приголосний цього складу одзвінчується: звуки "к", "х", "с" та "т" стають "ґ", "б", "з" та "д" відповідно (дзвінкі "чі", "ші" читаються як "джі", а "цу" – як "дзу"). Ханнігорі ゜перетворює "х" в "п".
• По-друге, якщо до знаків ряду "і" додати йотовані, то отримаємо  пом’якшені звуки: "кя", "рю", "шьо", тощо. На письмі йотований знак пишеться трохи меншим, ніж основний текст: きゃ, りゅ, しょ.

Крім того, голосні можуть подовжуватися. Для цього голосний звук на письмі подвоюється, як, наприклад, у слові 遠い. Довжина "о" також може позначатися додаванням після нього "у": そう. Але будьте уважні, бо у такому випадку це може бути як подовження звуку "о", так два окремі звуки: "оу". У катакані подовження звуків позначається тире (дивіться нижче).

Про вимову:

Вимова звуків у японській не надто відрізняється від української або російської, тому, власне, і запис їх кирилицею можливий без уведення спеціальних знаків транскрипції (на відміну, наприклад, від англійської). У першому наближенні, як кажуть математики, можна вимовляти їх так, як написано у даній табличці.

Проте і тут є підводні камені. Так, щодо "ші" та "чі" (та їх похідних) точаться гарячі суперечки. Особливо це стосується "ші". Щоб зрозуміти суть проблеми, можете почитати, наприклад, "Віртуальні сусі". Свою думку я докладно висловлю у іншому дописі, а тут зауважу лише, що запис "ші" та "чі" для відповідних складів не співпадає з офіційною кириличною (Поліванівською) транскрипцією.

Ви, певно, помітили, що у табличці немає ряду "л". Справді, такого звуку в японській мові не існує. Зате "р" вимовляється (у другому наближенні, так сказати) десь між нашими "р" та "л".

А як же запис іншомовних слів, у яких є і окремі звуки (а не склади), і той же "л"? А це окрема наука, що потребує певної практики. Наприклад, розшифруйте-но, що означає ラブ・エンド・ピース  або ラブ・レター (підказка: походить з англійської).

Наостанок:

Ну от, основи закладено. Тепер, сподіваюсь, підзаголовок мого блогу,  у якому є хіраґана, катакана та канджі, не видаватиметься вам китайською грамотою: ви з упевненістю можете сказати, що грамота японська.

На цьому все. またね。

P.S. Маленький тест: від якого ієрогліфа походить знак катакани "ні"? Підказка тут або тут.

(Оцініть допис)

 Loading ...

| 506 переглядів | 4 коментарі

Автор фото: Wei Zhong Goh

Готуй сани влітку, а воза взимку. Державний іспит на володіння японською (日本語能力試験, або Japanese Language Proficiency Test – JLPT) проводиться в грудні, проте готуватися треба уже зараз.

Тож поділюся кількома посиланнями на тему.

Офіційний сайт JLPT (англійскою): де, коли і навіщо. У них же можна пройти безкоштовний тест JLPT (потрібен Internet Explorer).

А на сайті J-Chinese.com можна не лише потренуватись, але й позмагатися. Оскільки написаний він японською, то про всяк випадок для 4 рівня наводжу прямі посилання. Ті, хто знає краще, думаю, розберуться і самі.

Перше посилання для кожного рівня – на тест, у якому дається 1 хв на відповідь та є обмеження на 3 невірних відповіді: після цього тест припиняється. Друге посилання – на тест з 20 питань, де є обмеження по часу (1 хв), проте можна робити скільки завгодно помилок. Якщо відповісте правильно на 70-80% запитань (поріг залежить від конкретного тесту), потрапите у табличку до тих, що пройшли іспит (необхідно ввести ім’я).

頑張ってください.

Канджі:

• 4й рівень JLPT: канджі. Тест 1
• 4й рівень JLPT: канджі. Тест 2

Лексика:

• 4й рівень JLPT: лексика. Тест 1
• 4й рівень JLPT: лексика. Тест 2

Граматика:

• 4й рівень JLPT: граматика. Тест 1
• 4й рівень JLPT: граматика. Тест 2

Якщо вірити інформації на офіційному сайті, то з 2010 року нас чекають деякі приємні зміни: складність тестів буде уніфікована (так що вона не стрибатиме з року в рік), а між 2 і 3 рівнем з’явиться ще один, тобто перехід між рівнями стане більш поступовим.

では、またね.

P.S. Як виявилося, у блозі не працювала форма для коментарів. Щира дяка пану Dereks’у, що він повідомив про це. Зараз форма начебто працює, проте я була б дуже вдячна, якби ви допомогли протестувати її, залишивши короткий (чи не короткий, на ваш розсуд) відгук на будь-який допис. Дякую заздалегідь.

どうぞ、コメントよろしくお願いいたします。

(1 голосів, 5.00 )

 Loading ...

| 264 переглядів | 2 коментарі

Сакура в Камакура. Фото: Kimtaro

Яке місце займає Японія по кількості довгожителів? 一

Середня тривалість життя японців складає близько 82 років. При цьому по кількості самогубств Японія також займає одне з чільних місць.

Скільки абеток в японській мові? 二

Катакана і хіраґана. Вони обидві походять від китайських ієрогліфів, однак у мові використовуються по-різному.

В якому місяці відмічається День дівчаток? 三

Третього дня третього місяця, якщо бути точними.

Яке число вважається нещасливим у Японії? 四

У багатьох лікарнях немає четвертого поверху та четвертої палати.

В який день якого місяця відмічається День дітей? 五

Раніше 5 травня було Днем хлопчиків, тепер присвячене дітям узагалі.

Скільки років навчаються у початковій школі? 六

Діти йдуть до школи у віці 6 років, а навчальний рік починається 6-го… квітня.

Скільки богів щастя є у Японії? 七

Дайкоку, Ебісу, Бендзайтен, Бішямон, Фукурокуджю, його онук Джюроджин та Хотей.

Щасливе число в Японії? 八

Воно символізує багатство та благополуччя.

Скільки гравців у найпопулярнішій спортивній грі Японії? 九

А сама гра, як не дивно – бейсбол.

Скільки місяців триває вагітність у японських жінок? 十

Вражені? Звісно, місяці рахуються не по звичайному, а по місячному календарю, у якому всі місяці мають рівно 28 днів.

P.S. Знаєте більше цікавих фактів?

Пишіть у коментарі. Можливо, це буде не останній запис по цій темі.

P.P.S. Помітили, що я у підказках я даю не лише переклад, а й читання?

Напишіть, будь ласка, як краще: з читанням чи без.

P.P.P.S. А вам відомо, коли зацвітає сакура?

Уже.

(1 голосів, 5.00 )

 Loading ...

| 590 переглядів | Прокоментуй!

Почнемо? 一, 二, 三 …

Вау! Легко, чи не так? Наче повалені на бік римські цифри.

Не розслабляйтеся: наступні канджі не мають нічого спільного зі знайомими вам латинськими та арабськими позначками. Проте від 1 до 10 полічимо пізніше, у дописі “Японія в 10 числах“. Натомість давайте поглянемо на більш цікавий приклад.

六百億ダブルドル

Це не просто число, а кількість грошей. Саме стільки призначено за голову Ваша Стампіда у аніме “Trigun”. На жаль, курс подвійного долара (ダブルドル) до звичайного невідомий, тому неясно, чи справді сума настільки вражаюча, якою здається на перший погляд.

Проте якою б вона не була, я навела її не через величину, а зовсім з іншої причини – ви тільки послухайте, як вона звучить: роппякуокудабурудору.

Повторюю ще раз, вслухайтесь:

РОППЯКУ ОКУ ДАБУРУ ДОРУ

Ніби смачнюче пиво на язиці перекочується… Насолода та й годі. Спробуйте самі.

А ось іще приклад з того ж аніме, який нам знадобиться: Меріл Страйф каже, що вони з Міллі Томпсон збираються встановити 24-годинний нагляд за Вашем Стампідом: 「だからこそ、私たちがVash the Stampedeを二十四時間監視して被害を抑制することになったんです」, де 二十四 – 24.

А тепер доведеться звернутися до складних матерій: розібратися, як записуються числівники у японській мові.

Числа поділяються на розряди: одиниці, десятки, сотні, тисячі. Після цього йдуть мільйон, мільярд і т.д., які утворюються множенням попереднього числа на 1000. У японців трохи інакша система: після тисячі йде розряд “десятитисячний”, а потім “стомільйоновий”. Слідкуйте уважно:

一(1), 十(10), 百(100), 千(1000), 万(10 000), 十万(100 000 = 10 х 10 000), 百万(1 000 000 = 100 х 10 000), 千万(10 000 000 = 1 000 х 10 000), 億(100 000 000), 十億(1 000 000 000 = 10 х 100 000 000), і т.д.

Тепер візьмемо 二十四. Перед десяткою (十) стоїть двійка (二), а після – четвірка (四). Ідея проста: те, що стоїть перед, множимо на розряд, а те, що після – додаємо. Власне, як і у нашій мові. Отже, 二十四 = 2 х 10 +4 = 24. 朝飯前のことですね.

Потренуймося ще. Запишемо, наприклад, число 256 415 731. Розбиваємо на складові:

200 000 000 = 2 х 100 000 000 = 二億

50 000 000 = 5 х 10 000 000 = 5 х 1 000 х 10 000 = 五千万

6 000 000 = 6 х 100 х 10 000 = 六百万

400 000 = 4 х 100 000 = 4 х 10 х 10 000 = 四十万

10 000 = 一万

5 000 = 5 х 1000 = 五千

700 = 7 х 100 = 七百

30 = 3 х 10 = 三十

1 = 一

Складаємо разом, виносимо “за дужки” спільний множник 万 і отримуємо:

二億五千六百四十一万五千七百三十一

Можна використати й інший шлях:

256 415 731 = 200 000 000 + 56 415 731

200 000 000 = 2 х 100 000 000 = 二億

56 415 731 = 56 410 000 + 5 731

56 410 000 = 5 641 х 10 000

5 641 = 5 х 1 000 + 6 х 100 + 4 х 10 +1

Отже, 56 410 000 = 五千六百四十一万

5 731 за аналогією записуємо як 五千七百三十一

І разом:

二億五千六百四十一万五千七百三十一

分かりましたか。Тепер, думаю, ви легко виконаєте протилежну операцію: запишете по-нашому число 六百億. Чур не підглядати!

Ох, і складний вийшов допис! Японські числівники завжди були для мене 骨の折れること. Тож якщо ви помітили помилку або описку, обов’язково напишіть у коментрях. На цьому я прощаюся. Сподіваюсь зустрітися з вами у наступних дописах розділу “日本語“, де ми поговоримо про 50 японських звуків, про 1 945 японських ієрогліфів та порахуємо, скільки голів у японських корів. Щоб не пропустити, підпишіться на оновлення.

じゃ、またね。

P.S. До речі, “прості” 一, 二, 三 не такі вже й прості: у документах та цінних паперах вони пишуться як 壱, 弐, 参 відповідно.

(Оцініть допис)

 Loading ...

| 326 переглядів | Прокоментуй!

Якось так склалося, що на початку допису у блогах не прийнято вітатися з читачами (принаймні, я таке зустрічаю досить рідко). Проте у реальному спілкуванні без здоровкання – нікуди. Тож сьогодні мені хотілося б поговорити про японські вітання.

Вранці, коли люди приходять на роботу або зустрічаються на вулиці, в школі, деінде, чується 「お早う」 або 「お早うございます」.

“Охайо:” – дружнє, неофіційне вітання, таке собі вранішнє “Привіт!”. Якщо ж додати “ґодзаімас”, то вийде більш формальне звертання “знизу-вгору” (до старших по віку, по службовому положенню” і т.п.) або до незнайомих чи малознайомих людей.

Трохи пізніше наступає черга “Доброго дня!” – 今日は. “Коннічі” складається з двох канджі: 今 та 日, і означає, як легко здогадатися, “сьогодні”. Вітанням це слово стає тільки у поєднанні з частинкою “ва”. Крім того, при одному й тому ж написанні, воно має ще одне читання, що використовується частіше за попереднє (принаймні, у розмовному стилі) – “кьо:”. Так, якщо ви хочете сказати: “Сьогодні середа”, то звучатиме це як “Кьо: ва суййо:бі дес” 「今日は水曜日です。」 Привітання “кьо:ва” не існує.

Подібно до 今日は утворюється і “Добривечір!”: 今晩は, тобто “сьогоднішній вечір” + “ва”. А от уночі, видно, вітатися не прийнято, бо слово 今夜 є, а відповідного вітання – ні.

Ви спитаєте: а як же ранок? Там узагалі нема ніякого “ва”. Справді, お早う походить від іншого слова: 早 – “ранній, швидкий; рано, швидко”. А “сьогоднішній ранок” пишеться 「今朝」 та вимовляється “кеса”. Інша вимова (“кончьо:”) є книжною та маловживаною.

Ті, хто зовсім не знайомий з японською, мабуть, зовсім розгубилися: різна вимова одного й того ж слова, ієрогліфи, частинки… Чому я спочатку не розповіла про японські абетки (яких дві), канджі та он- і кун-читання?

У описі блогу (дивіться справа угорі) я попередила, що не створюватиму уроків японської “Від А до Я”. Мої дописи – це коротенькі замітки, що мають дві мети:

• збудити цікавість, щоб вам захотілося самим поритися в Інтернеті та дізнатися більше. У нагоді вам можуть статися інструменти для вивчення японської мови;
• дати трохи практичних знань. Як самоук, я добре знаю те відчуття захоплення, що виникає, коли починаєш розуміти чужу мову, навіть якщо це прості фрази типу 「あなたはだれですか」 або 「何をしてるの」. Це відчуття допомагає повірити, що знати японську можливо, і примушує наполегливо братися за її вивчення.

Хочеться вірити, що цей блог спонукає хоч когось із читачів прийняти виклик найскладнішої у світі мови, і побачити не лише її складність, а й красу.

では、また会いましょうね。

P.S. Тим паче, що я таки збираюся писати і про абетки, і про канджі, і про їх читання. Тож, сподіваюся, ще зустрінемось!

(Оцініть допис)

 Loading ...

| 396 переглядів | Прокоментуй!