Сер
8

Боріться за справедливість, а гаманці ховайте понадійніше

mushlia.com — Мушля самітниціПоняття честі та справедливості відрізняються залежно від місця та часу — це відомо всім. Зараз ми можемо тільки дивуватися, якими неймовірними вони були навіть у нашій країні, але багато років тому, наприклад. А що ж говорити про зовсім чужорідні звичаї та поняття?

Тож не дивно, що у аніме зустрічаються ситуації, які дивують мене саме з цієї точки зору. Звичайно, мої поняття чесності, добра і справедливості не є еталоном, і мої ж співвідчизники та сучасники не побачать у деяких з цих випадків нічого незвичного. Тим не менш, мені б хотілося висловитися.

От згадаймо: подорожують собі наші герої у своїх справах, і раптом трапляється у них неприємність – якийсь негідних цупить у них щось дуже цінне (чи то всі їх гроші, чи то магічний артефакт, за допомогою якого вони збираються перемогти головного негідника або врятувати світ (іноді і те, і інше одночасно)).

Герої женуться за грабіжником або ворюжкою, ловлять його або заганяють у кут, і вже готові забрати те, що їм належить…

mushlia.com — Мушля самітниціІ тут цей негідник раптом починає виставляти їм якість умови. Типу «Я вам поверну цю річ, якщо ви зробите ось це і це».

??????????

Ні, я дивуюся не тому, що безчесна людина, яка дозволяє собі красти, має нахабність після цього ще й займатися шантажем.

Що мене дивує, так це те, що ГЕРОЇ ПОГОДЖУЮТЬСЯ!!!

WTF*&@&^%^$&*()@##@!^%ck*&@&^%^$&*()@##()!^%ck??!???!!?!!!!

Нагадаю: у них вкрли ЇХ річ. Тобто чаша справедливості схилилася очевидно не в їхню сторону.

mushlia.com — Мушля самітниціТак от, як на мене, СПРАВЕДЛИВИМ у цьому випадку було б повернути собі своє, а вже потім розмови розмовляти і вирішувати, що робити з ворюгою (бо факт крадіжки не відміняєтсья навіть якщо той добровільно повернуть вкрадене).

При цьому я залишаю в стороні ситуації, коли негідника не вдається піймати або не виходить забрати своє без шкоди для нього, для самих героїв або для сторонніх осіб. Ні, в таких випадках вибору особливого немає і доводиться «робити лимонад з лимону», в тому числі і йти на поступки.

mushlia.com — Мушля самітниціАле ж іноді доходить до абсурду: герої спіймали дітлаха-ворюжку, що витягнув у них гаманець, тримають його за шкирку (буквально), і все, що їм залишається зробити, так це труснути його добряче, щоб гаманець випав, дати підсрачника, щоб мізки вправити, та йти у свої справах (які, нагадаю, часто мають людино- країно- або навіть світорятувальне значення, тож герої не мають такого розкошу як відволікатися на всяких малих поганців).

Таж ні! Вони з якогось дива починають вислуховувати умови цього нахабного шмаркача, який, бачте, ЗРОБИТЬ ЇМ МИЛІСТЬ, повернувши їм ЇХ ЖЕ РЕЧІ, якщо вони потанцюють під його дудку.

Тобто герої начебто погоджуются з тим, що якщо у тебе щось вкрали, то річ ця стала повноправно належати крадію, і щоб її отримати, тобі треба заплатити чи відпрацювати.

Але ж це позиція злодіїв і грабіжників! І мені ну зовсім не зрозуміло, як позитивні герої можуть таке світобачення — злочинне, прямо скажемо, світобачення — розділяти.

Тобто куди ж діваються їх поняття чесніть і справедливість, коли герої погоджуються, що крадій має право вважати вкрадене своїм і не віддавати навіть на пряму вимогу?

Як на мене, то вони, ті поняття, у цей час ідуть кудить погуляти. Під ручку з логікою, не інакше.

Втім, може, це у мене збиті моральні імперативи, це я чогось не розумію, і все тут добре і справедливо?

А ви як вважаєте?


Підпишіться на оновлення через RSS або на E-mail
1 зірка2 зірки3 зірки4 зірки5 зірок (Оцініть допис)
Завантаження...


2 коментарі на “Боріться за справедливість, а гаманці ховайте понадійніше”

  1. Від Орекуші о Гру 27, 2014 | Відповісти

    Мені здається, Олено-様, що Україна саме за цим принципом здійснювала стосунки із сусідами-загарбниками.
    Наприклад, Богдан Хмельницький, захопивши короля в полон, замість “брАти” незалежність для України (і землі “по Віслу”), вислуховує його умови. І безглузді перемовини з російським урядом – замість того, щоб брати незалежність (що на той час було до певного моенту цілком реалльно); і нинішні перемовини з терористами – коли є можливість просто підкотити бойову техніку зі складів (є така!) і просто вибити!..
    Чи не тому нашу історію іноді називають “історією виграних битв і програних війн”?
    Коли так – то здається мені, що Українці та Японці ментально значно ближче, ніж здається.))

  2. Від Shiroi Koneko о Гру 27, 2014 | Відповісти

    Про українську любов до перемовин (при здатності вигравати битви) у мене те ж саме враження, на жаль – у сьогоднішній ситуації це величезний мінус.

    З іншого боку, може ми тому і не “братні народи”, що вони можуть розстріляти школу з дітьми-заручниками, а ми на таке не підемо?

Залиште коментар