Лип
12

Скільки голів у японських корів?

Корова для пиття
Автор фото: tata_aka_T

Пам’ятаю, був колись анекдот про чоловіка, який цікавився: чому це худобу лічать по головах, а академіків – по членах.

Сьогодні ми займемося схожою проблемою, тільки стосовно японської мови.

Відразу треба сказати, що у японській це дійсно ПРОБЛЕМА. Причин декілька:

  1. По головам або ще по чому японці рахують майже все. Не можна сказати академіків – п’ять, а корів – десять: до числа треба обов’язково додавати потрібний лічильний суфікс. Саме по собі це не складно, але
  2. Предмети, які можна порахувати, діляться на групи, у кожної з яких є свій суфікс. Зрозуміти, до якої групи відноситься та чи інша річ, іноді легко (книги, журнали рахуються томами ), а іноді – не дуже: суфіксом (який, між іншим, означає “книжка”) рахують циліндричні предмети, до яких належать і олівці з ручками, і парасольки, і пляшки, і дерева. А от для квіток на стеблах уже є окремий суфікс .
  3. Як видно з прикладу про 本, слово може бути лічильним суфіксом, але для зовсім інших предметів. Про це було цікаво написано у щоденнику Японский для всех:

    お箸の数え方は「一膳(いちぜん)」、「二膳」、「三膳」です。それでは、お膳はどう数えるのか。「一客(いっきゃく)」「二客(にきゃく)」「三客(さんきゃく)」です。

    同じ「きゃく」でも「脚」であれば、椅子の数え方となります。お客は人ですので、「一人」「二人」「三人」です。ただ、人でも死体となれば「一体(いったい)」「二体(にたい)」「三体(さんたい)」と数えます。動物の数え方も色々あります。「一頭(いっとう)」「二頭」「三頭」、「一匹(いっぴき)」「二匹(にひき)」「三匹(さんびき)」、「一羽」「二羽」「三羽」。最後のは鳥の数え方です。同じ「わ」でも「わ」違いの数え方があります。ほうれん草の数え方は「一把(いちわ)」「二把」「三把」です。

    Я перекладу лише частину (текст досить легкий, потренуйтеся перекладати самотужки).

    Страви на тарілках рахують “гостями” (не без логіки: скільки гостей, стільки і страв). Гостей рахують “людьми” (хоча хтозна, кого ви до себе запрошуєте). Якщо ж гостям настільки не сподобалися страви, що вони тут же врізали дуба, то поліція рахуватиме їх уже “тілами” .


    У тварин свої “рахунки”. Великих лічать по головам , а маленьких – по шкуркам . Правда, якщо зі слоном і мишею розібратися легко, то великий чи малий, наприклад, вовк, залишається відкритим: лічать вовків і так, і так.

    З кролями та зайцями взагалі оказія: їх лічать так само, як і птахів – по крилах . Чому, невідомо. Одні кажуть, що виною цьому вуха, інші – що “крилаті зайці” виникли завдяки хитрості буддійських монахів, яким не можна було їсти м’ясо – от вони і перетворили зайчатину на птицю.

  4. Числа у сполученні з лічильними суфіксами читаються по ОНу. На стику чисел та суфіксів іноді відбувається подвоєння приголосних або одзвінчення/оглушення. Ічі + хай = іппай; сан + хон = самбон; року + кай = роккай; хачі + сай = хассай; джю: + сацу = джюссацу.
  5. Дещо окремо стоять лічильні суфікси часу, і це зрозуміло: не можна згребти в одну купу роки, дні і секунди. Тож у кожного проміжку часу своє позначення. Зауважте, що час у роках позначається , а вік людини – .

Начебто про лічильні суфікси все. А про те, коли вони НЕ застосовуються, читайте в одному з наступних дописів.

では、また。


Підпишіться на оновлення через RSS або на E-mail
1 зірка2 зірки3 зірки4 зірки5 зірок (3 голосів, 3,67 )
Завантаження...

Залиште коментар