У погану погоду немає бажання потикатися на вулицю, а хочеться погрітися вдома та зайнятися чимось приємним. Наприклад, подивитися аніме або ж почитати книжку.
Щодо аніме, думаю, немає потреби вас умовляти, але сьогодні я пропоную вам також погортати сторінки.
На черзі у нас Kanji in Context
Отже, особливості цього підручника:
Reference Book:
- включає в себе 1945 канджі повсякденного вжитку + ще два додаткових;
- для кожного канджі дається читання, кількість рисок та кілька слів з цим ієрогліфом;
- канджі вивчаються за певною системою: з урахуванням частоти використання, схожості форми чи значення, входження до важливих сполучень тощо;
- додатково позначаються нестандартні або спеціальні читання або значення; даються посилання на схожі за значенням чи написанням ієрогліфи; вказується також належність до термінів: історичних, природних, тощо.
- підручник містить близько 9 000 слів.
Крім того, у Workbook наведено:
- багатокомпонентні сполучення, що містять слова з Reference Book;
- приклади використання у сталих виразах;
- речення з вивченими словами (власне, обіцяний контекст).
Книга призначена не для новачків у японській, а для тих, хто вже знає близько 200 ієрогліфів та володіє граматикою на рівні Intermediate.
На мій погляд, Kanji in Context має одну дуже велику перевагу над іншими книгами цього типу і один суттєвий недолік.
Про перевагу здогадатися неважко: це можливість вчити не “сферичні канджі у вакуумі”, а канджі з прикладами використання, причому у достатній кількості. Бо з початковим рівнем володіння ієрогліфами можна читати хіба що дитячі казочки – як на мене, нудно і надто стимулююче. А щоб взятися за щось цікаве дорослій людині (а тим паче літературне, де кожен автор пробу викаблучитися і напхати “неповсякденних” ієрогліфів), то треба знати стільки…
Недолік же наступний: у Reference Book даються значення ієрогліфів як окремих слів, але не вказується, що може означати даний канджі у сполученні.
Наприклад, для канджі 家 дається читання іе та учі і значення дім. Однак приклади слів з цим ієрогліфом – 家族, 家庭 (де воно значить сім’я), а також 作家 (і до чого тут, питається, дім?)
Ще гірше, коли канджі не має КУН-читання, як, наприклад, 校 в 学校. В принципі, з наведених сполучень можна припустити, що воно має відношення до школи, навчання, але як, скажіть на милість, мені його ідентифікувати для кращого запам’ятовування? Отой значок з 10 рисок, що читається як ко: та має радикал дерево зліва? По-моєму, дати значення школа було б набагато простіше і корисніше.
Тобто схоже, що нам пропонують наведені канджі та слова просто-напросто візуально зазубрити. Як на мене, це нереально з кількох причин:
- Кількість: нагадаю, що канджі близько 2 000, а слів – 9 000.
- Схожість: якби канджі сильно відрізнялися один від одного, проблема була б не такою гострою. Але ж вони складаються з однакових “будівних елементів”, і схожі канджі часто путаються, навіть ті, що, здавалося б, знаєш назубок.
- Процес навчання у дорослих потребує набагато більшого ступеню аналізу та раціоналізації, ніж у дітей. Тому більшості дорослих легше запам’ятати 政治家 як людина політики, ніж вивчити його шляхом стократного прочитання.
Підсумовуючи: контекст – це дуже і дуже добре. Але він – не панацея, і книга була б набагато кориснішою, якби автори зробили усього одну річ – додали до кожного ієрогліфа його значення.
Від мінус-один о Січ 15, 2010 | Відповісти
це хороша книжка
(хоч сам не читав, лише бачив сторінки і чув відгуки; але концепція правильна)
щодо значень канджі – не можу погодитися. кінцева мета вивчення канджі – сприймати їх без перекладу, і в “крутих” підручниках (мінна но ніхонґо…) намагаються відійти від використання іноземних слів на якранішому етапі. і це правильно.
як фанат Хейсіга (вікі: http://en.wikipedia.org/wiki/Remembering_the_Kanji ), вважаю, що пари канджі/значення краще вчити окремо (і раніше) від звучання; а контекст якраз прекрасно підходить як другий етап
Від Shiroi Koneko о Січ 16, 2010 | Відповісти
Та книжка хороша, але, на мій погляд, не повна і не самодостатня.
Щодо решти коментаря, то не зовсім зрозуміла вашу думку: усе-таки, треба вчити значення канджі (як пропонує Хейсіг) чи ж треба відходити від них і вчити відразу без перекладу (я так розумію, з контексту)? Напишіть, будь-ласка, яким методом, по-вашому, треба братися за канджі людині, яка ось тільки почала вчити японську.
Від мінус-один о Січ 15, 2010 | Відповісти
навздогін: краще проасоціювати канджі з якимось одним значенням; 家 дім, я сприймаю 作家 як “дім робіт” (дім як “вмістилище”, щось таке…); по-моєму це влучно щодо поняття “автор” і близьких йому
Від Shiroi Koneko о Січ 16, 2010 | Відповісти
О, ви точно фанат Хейсіга: один канджі – одне значення 🙂
А мені, наприклад, легше запам”ятовувати з різними значеннями, з тими, що більше підходять. І 作家 у мене – “людина, що робить/створює”. Втім, це вже питиння уподобань, кожен вчить, як йому легше.
Від мінус-один о Січ 17, 2010 | Відповісти
взгалі-то я не маю необхідної кваліфікації, щоб радити початківцям, як краще 🙂 (головне вчити якось, а краще – як цікавіше).
а сутність методу Хейсіга полягає в роздільному вивченні пар канджі/значення (без звуків), а потім вже їхнього звучання в контексті. (таким чином ніби-то повторюється те, як цей шлях відбувається у японців: діти оточені канджі починають розуміти їх значення раніше, ніж читати).
таким чином, коли ви переходите до контексту і звуків, потреби в “значеннях” нема – для кожного канджі (в ідеалі) поняття вже склалося (а поняття не потребує перекладу, ви його просто розумієте, і все).
———————-
щодо багатьох значень – поняття завжди одне, може бути багато слів, які обозначають це поняття; на першому етапі важливо обрати таке рідне слово, яке має найширший спектр значень.
от знов ж таки, взяти 家. в староруському варіанті, наприклад, є такий вираз “людина – сосуд любові” (чи щось таке) – на перший погляд слово “сосуд” не має відношення до “людини”, але насправді його поняття ширше (тобто зараз воно використовується в більш вузькому значенні, ніж раніш; раніш було “вмістилище” взагалі, а тепер стало “вмістилище рідини” чи “чогось сипучого”, “з чого п”ють” і т.д.).
тобто більш загальне значення стало неочевидним. якби ви завчили щось як “сосуд” у відношенні до піктограми “чашка”, то вам було б важко зрозуміти, чому воно використовується в слові, що має віношення до “людини” (гіпотетична ситуація).
作家 дуже схожа ситуація. цей “дім” несе ширше поняття, ніж просто “житло, як будинок”; скоріше, це “місце, в якому живуть”, і у випадку 作家 – це “місце, в якому живе твір” (що досить влучно щодо автора). тобто коли я кажу “дім”, я розумію це більш широке значення, не просто “хата”
Від Shiroi Koneko о Січ 20, 2010 | Відповісти
А, тепер ясно, що малося на увазі, а то перший коментар видався мені трохи суперечливим.
Щодо канджі, то я розумію, що їх окремі значення мають деякий спільний корінь. Проте особисто мені вчити їх чомусь легше саме окремо.