Якби я була забобонною, то повірила б, що минулим дописом про частини мови сама собі накликала біду, адже приводила там приклади про рани та медичні перевірки.

Іншими словами, я захворіла, і добряче.

На жаль, відтоді, як дочка пішла у дитсадок, це стало звичним ділом. Хворіє вона, потім по черзі хворіємо ми, дорослі, і доки останні долікуються, перші вже встигнуть підхопити наступну болячку.

Коротше кажучи, кругообіг хвороб у одній конкретно взятій сім’ї.

Тож користуючись моментом, коли пік моєї хворі вже пройшов, а нова напасть ще не причепилася, сьогодні напишу про японські болячки, ліки, госпіталі, тощо. З лінгвістичної точки зору, звісно.

Отже, хвороба, болячка — це 病気 (не кажіть, що не чули такого). Хвору людину називають 病人, а коли вона потрапляє у лікарню (病院), то 患者 (пацієнтом).

Лягати в лікарню та виписуватися з неї переводиться як 入院 та 退院 відповідно. Зауважте, що ієрогліф 院 у цих словах означає «установа» взагалі (і парламент зокрема), і використовується, наприклад, у 美容院 (салон краси, жіноча перукарня). Проте разом з ієрогліфами «входити, вступати» та «виходити» він має конкретні значення, пов’язані тільки з лікарнею.

Відділення лікарні, а також розділи медицини позначаються суфіксом — 科, наприклад, 眼科, 歯科.

Оглядають пацієнтів (診る) лікарі (医者, або шанобливо — お医者さん), як правило у клініках (医院).

Хворобу визначають за симптомами — 症候 або 症状.

Найпростіші випадки — коли щось болить: 頭/のど/歯/腰が痛い.

Проте якщо судити з аніме, то найпоширеніша болячка у японців — це 風邪 (застуда), причому підхоплюють вони її у будь-яку погоду і у будь-який сезон. У них різко 熱が出る (підскакує температура), причому така, що вони буквально валяться з ніг і мають лежати в ліжку з мокрим рушником на голові.

Іноді це супроводжується чханням (くしゃみ), а от кашель (咳), по-моєму, буває у анімешних героїв тільки коли вони поранені, і викашлюють кров.

Ліки японською — 薬 або 医薬. Після їх прийому хвороба, можливо, пройде (病気が治る) і пацієнт видужає.

Сподіваюсь, саме це на мене і чекає у найближчому майбутньому.

Зверніть також увагу на радикал 疒 («ямідаре») — хвороба. Саме з ним утворена більшість ієрогліфів, пов’язаних із хворінням та лікуванням.

Крім того, він є у таких канджі як втома (疲) та звичка (癖). Мабуть, японці вважають їх свого роду хворобами.

Та на сьогодні все. Бажаю вам не хворіти і завжди бути 丈夫 та 元気.

じゃ、またね！

(1 голосів, 5,00 )

Завантаження...

| 10 165 переглядів | 4 коментарі

Пробачте, що цей випуск так сильно запізнився. Признаюсь чесно, я зачиталася.

І збираюся повернутися до того ж заняття, як тільки закінчу цей короткий (відносно) та дуже простий допис.

Як ви знаєте, до деяких іменників можна додавати –суру, і тоді вони стають дієсловами.

Наприклад, слово кега (рана) перетворюється у кега-суру (поранитися, травмуватися). Використовуються вони наступним чином:

кодомо га кега о шьта – кега виступає прямим додатком до дієслова суру

кодомо га кега-шьта – тут ми маємо просто дієслово-присудок

Тепер давайте конкретизуємо: дитина не просто поранилася, а поранила руку. Як це сказати?

У другому випадку (з кега-суру) те стає прямим додатком до дієслова:

кодомо га те о кега-шьта

У першому ж прямий додаток уже є (кега), і те виступає у якості непрямого додатку:

кодомо га те ні кега о шьта

Тобто перехід кега із іменника в дієслово "зсуває" ролі і інших слів у реченні (з прямого до непрямого додатка). Що виражається зміною відповідних частинок перед словом те.

Очевидно? Так.

Проте мій досвід каже, що якраз такі очевидності мають негарну тенденцію губитися з пам’яті та підсовувати свиню у самий непідходящий момент. Адже важкому ми приділяємо багато сил та уваги (на те воно і важке), а з простим часто покладаємося на "що тут запам’ятовувати, це ж очевидно".

Тож просто хочу нагадати, що і з простими речами треба триматися насторожі.

Тим паче, що і тут не без тонкощів. Зокрема:

а) Дієслово суру – універсальне у тому сенсі, що саме його приєднують до іменників, з яких хочуть зробити дієслова.

Проте у "вільному" стані ті ж самі іменними часто сполучаються зовсім з іншими дієсловами.

Так, ренраку-суру, проте ренраку о тору.

Денва-суру, проте крім денва о суру є ще й денва о какеру (причому більш часте, ніж з суру), а також денва о кіру, тощо.

б) Складені іменники можуть утворювати дієслова досить химерним чином – розбиваючись на частини.

Для прикладу візьмемо слово шірьоку-кенса – перевірка гостроти зору.

Так от, "(Я) перевірив зір (у офтальмологічній клініці)" можна виразити наступним чином:

(ганка де) шірьоку-кенса о шімашьта – прямий додаток до суру

(ганка де) шірьоку-кенса-шімашьта – дієслово

(ганка де) шірьоку о кенса-шімашьта – перша половина слова стала прямим додатком до дієслова, утвореного з другої половини

(ганка де) шірьоку но кенса о шімашьта – друга половина слова стала прямим додатком до суру, перша – означенням до другої частини (якщо мої згадки про українську граматику мене не підводять)

І як тут не заплутатися?

Коротше кажучи, будьте уважні з простими речами. Трапляється, що вони такими тільки прикидаються.

では、またね！

(Оцініть допис)

Завантаження...

| 6 926 переглядів | 1 коментар

Колись я вже писала про таке явище, як ономатопея (воно ж звуконаслідування), і відмічала, що воно зустрічається у японській мові частіше, ніж у нашій.

Так, замість "постукав у двері", як написали б чи сказали ми, у японській мові буде "тук-тук постукав". Не "зорі блищать", а "зорі блим-блим блищать", не "будівля хитається від землетрусу", а "будівля…" е-е-е, тут я розгублююсь, бо адекватного звуконаслідування в українській мові підібрати не можу.

Щоправда, ономатопея використовується не у всіх стилях. У аніме її достатньо, бо там багато розмов, та ще й неформальних. А от у газетах (принаймні, серйозних) – не дуже, якщо не сказати, що взагалі нема.

Художня література, за яку я нарешті вирішила взятися, теж виявилася наповненою гітайго та гіонго, хоч це і письмовий жанр.

Тож зіткнувшись із цілим розсипом усяких цікавостей буквально на кожній сторінці, я вирішила трохи поділитися з вами.

かつかつ означає клацання, а також ледве-ледве (наприклад, зводити кінці з кінцями).

ころころ – про те, що котиться (ころころ転げる покотитися клубком), або про щось настільки кругле (в тому числі і про людину), що може так покотитися. Також – стрекотіння, сюрчання (ころころと鳴く).

くびくび – хотіти їсти чи пити. Схоже значення у ぺこぺこ, проте ぺこぺこ відноситься до живота (у аніме він часто підступно урчить у такому стані), а くびくび – до горла: коли зголодніла чи спрагла людина бачить їжу чи питво, рот у неї зволожується, і вона жадібно сковтує. Оце – くびくび.

ごうごう – гуркіт, гуркотіння.

つるつる – гладкий, слизький настільки, що аж блищить.

とうとう має досить багато значень, які залежать від написання. Із звуконаслідувальних можна відмітити шум, стук, грюкіт (барабанний бій, удар сокири по дереву, стук у двері, шум водоспаду), а також побулькування їжі, яка вариться (чи то від звуку лопання бульок, чи від постукування кришки каструлі).

しくしく (泣く) – ридма ридати.

だんだん – поступово, потроху.

ぞっと – здригатися, тремтіти (від страху, радості, інших сильних почуттів).

ばさばさ і がさがさ – шелестіти, шарудіти (наприклад, про листя).

ぴょんぴょん跳ぶ – скакати, плигати, підскакувати.

たびたび – часто, неодноразово, раз за разом.

ちりんちりん (鳴る) – дзвеніти, дзень-дзелень.

せかせか – нервуватися, метушитися, бути невгомонним.

こりこり та ごりごり – …

Втім, на цьому я себе мужнім зусиллям волі зупиняю, щоб допис не вийшов занадто довгим. Проте обіцяю час від часу повертатися до цієї безсумнівно корисної теми.

До побачення! じゃ、またね！

(1 голосів, 5,00 )

Завантаження...

| 3 833 переглядів | Прокоментуй!

«There’s something to be said for relatives… it has to be said because it’s unprintable!» – A. Einstein.

ami_harikoshi

Не знаю точно, чи пан Ейнштейн справді таке казав, чи то пан Аспрін сам усе вигадав та пустив у народ (він же у нас любитель створювати міфи, чи не так?).

Як би там не було, а сьогодні я спробую поговорити про родичів, не скотившись при цьому до сороміцьких висловів, непридатних до друку.

А точніше – про те, як називають різних членів родини у японській мові.

Зазвичай після такого вступу іде розповідь про своїх та чужих родичів. Ну, знаєте, はは – お母さん, あに – お兄さん, тощо (про це я згадувала у дописі про ввічливість).

pjan vandaele

Однак все це уже давно і добре описано у будь-якому підручнику – зазвичай з детальною табличкою та поясненнями.

Треба мені це переписувати сюди? Ні, не треба. Тож не буду.

Замість того давайте підійдемо до питання з іншого боку.

Наприклад, чули ви в аніме слово кьо:дай? Без сумніву. А давайте-но пошукаємо його у словниках.

Будь-який з них видасть вам 兄弟, яке означає або брата (братів), або братів та сестер (рідних), хоча за ієрогліфами – це старший та молодший брат.

Інші словники можуть містити ще 3 значення:

兄妹 – старші брати і сестри (частіше читається як кейші)

姉妹 – сестри (частіше – шімай)

弟妹 – молодші брати і сестри (частіше – теймай)

Як бачите, одним словом (цензурним, зауважте!) можна виразити цілий набір родинних зв’язків (щоправда, останні три значення скоріше книжкові та дещо застарілі).

Також, можливо, вам здибається і 兄弟姉妹, яке означає всіх-всіх-всіх дітей одних і тих же батьків (читається зазвичай як кьо:дайшімай, а у офіційних документах – як теймайшімай).

Інше цікаве слово – ітоко. Основні значення – 従兄弟 та 従姉妹 – двоюрідний брат (брати) та двоюрідна сестра (сестри). Також за допомогою нього (а точніше – ієрогліфа 従) позначають інші двоюрідні стосунки, наприклад, двоюрідний дядько, двоюрідний дідусь, бабуся, тощо.

А крім того, ітоко – це:

従兄 – двоюрідний брат, старший

従姉 – двоюрідна сестра, старша

従弟 – двоюрідний брат, молодший

従妹 – двоюрідна сестра, молодша

А також іще є 従兄妹, 従姉弟 та 従兄弟姉妹, які ви, сподіваюсь, можете розшифрувати самі.

Бачите, як гарно можна писати про родичів! І головне – коротко, буквально одним-двома словами!

Правда, це ми не взялися з’ясовувати, по чиїй вони лінії – по батьківській чи материнській (пишеться по-різному). І не дійшли до троюрідних братів-сестер, для яких теж є одне дуже гарне та містке слово, до якого можна додати купу уточнюючих слів.

Втім, у такі хащі я вас все-таки не поведу. Хто хоче – хай рушає туди сам зі словниками у якості провідників.

А хто не хоче, той хай разом зі мною задовольниться тим, що дізнався трохи більше про японських родичів та познайомився з цікавим феноменом у японській мові (для закріплення можна поцікавитися таким простим словом як аната – ну хто б подумав!).

Тож на сьогодні все. じゃ、またね！

(1 голосів, 5,00 )

Завантаження...

| 4 045 переглядів | Прокоментуй!

Автор фото: certified su

От і дожили ми до чергового свята – дня Святого Валентина aka Дня всіх закоханих. З чим вас і вітаю.

Бажаю, щоб поряд з вами завжди була наймиліша вам (у даний момент ) людина, яка даруватиме вам і любов, і подарунки.

Якщо вам, бува, цікаво, як святкують день Святого Валентина у Японії, можете почитати (або освіжити в пам’яті, якщо вже читали).

На цьому із святом давайте закінчимо, а перейдемо до звичайних, несвяткових, буденно-граматичних справ.

Я недаремно згадала про наймиліших, натякаючи на допис про порівняння, у якому зустрічалося слово より.

Сьогодні я хочу поговорити про схожі (хоч і не пов’язані з ним) вирази – によると/によれば та によって/による.

Автор фото: Xoulone

1. によると (рідше – によれば) використовується для позначення джерела інформації, яку ви отримали не з власного досвіду. Наприклад, "В Інтернеті пишуть", "бачив по телевізору", "друг мені розказав" – усе це може бути виражене за допомогою による або によれば.

Синонімом до нього є вираз では, проте він використовується лише з неживими джерелами. Так, можна сказати テレビでは, але не можна 友達では – треба 友だちによると. З іншого боку, це правило можна обійти (якщо раптом вам так захочеться), якщо сказати 友達の話では, бо 話 – то вже не людина.

Зверніть увагу на те, що інформація із сторонніх джерел оформляється у японській мові певним чином – як мінімум, частинкою と в кінці, а частіше – за допомогою кінцевих виразів そう (не плутати із суфіксом そう, який приєднується до основи слів), ということだ, とのことだ, тощо.

2. によって та による мають кілька значень:

а). Засіб, за допомогою якого досягається певна мета: "завдяки чомусь будо зроблено те і те".

Однак з によって, як правило, не використовуються конкретні предмети. Наприклад, забивати гвіздок молотком, доїхати на автобусі формулюються за допомогою частки で.

А によって використовується для таких виразів як "з їх (батьків, наприклад) допомогою", "завдяки їх підтримці", "питання вирішилося через переговори", "завдяки цій інформації", тощо.

Автор фото: Xoulone

Втім, бувають випадки, коли による зустрічається разом із матеріальними засобами. Зокрема, у виразах зі структурою "による + іменник", наприклад: 電話による相談 (консультація по телефону). Проте у більшості випадків мова все таки йде про щось абстрактне.

б). Схоже, але все ж відмінне значення – причина, джерело чогось.

Наприклад, у новинах можна почути щось на кшталт: 火事による被害者は二十人以上になるようです. Тобто "Кількість постраждалих від (в результаті, з причини) пожежі…"

в). У окремих випадках によって може заміняти に біля виконавця дії у реченнях з пасивом, а саме – коли треба звернути особливу увагу на цього виконавця. Наприклад, プーシキンによって書かれた詩 замість プーシキンに書かれた詩.

г). В залежності від Х (деякої ознаки, властивості, виду), предмети та люди відрізняються між собою або поводяться по-різному.

Наприклад:

人によって意見が異なる – Різні люди по-різному дивляться (на щось) / мають різні погляди на щось.

食欲によって食べたり食べなかったりする – В залежності від апетиту, іноді їм, а іноді – ні.

このグラフは年による温度変化を表す – Цей графік показує зміну температури в залежності від року.

Підвидом цього пункту є によって（は）, яке з усього різноманіття ознак вибирає одну і описує її.

Наприклад: 北海道は冬がとても寒い。年によては温度が零下30度以下まで下がることもある。 – Зими на Хоккайдо дуже холодні. Бувають такі роки, коли температура опускається нижче 30 градусів морозу (в залежності від року, температура може опуститися аж до 30 градусів морозу).

Або: 主人は平日は帰りが遅いです。日によって１１時を過ぎることもあります。 – Мій чоловік у робочі дні повертається додому пізно. Іноді (бувають такі дні), що він затримується аж за 11 годину.

На цьому все. Пробачте за довгенький допис у таке гарне свято, але… Втім, не буду виправдовуватися. Хто захоче – прочитає, а хто ні – нехай відкладе до буднів.

Тож іще раз вітаю – і прощаюся до наступного разу. またね！

(1 голосів, 5,00 )

Завантаження...

| 3 572 переглядів | Прокоментуй!