Не все аніме хороше, і не кожна серія у хорошому аніме – хороша. І навпаки – посереднє аніме іноді дарує епізод чи два, які ви полюбите назавжди.
Отже, сьогодні – про окремі улюблені серії.
Тільки не сприймайте мої слова так, ніби наведені нижче серіали погані чи то зовсім мені не подобаються. Принаймні, Noir та Kare Kano стоять вище середнього рівня аніме. Але усе-таки я люблю в них лише по одній серії.
Noir, серія 1 Якщо режисер хоче присадити глядачів на своє аніме, то ось йому взірець: початок Noir. Серіал цей із розряду бігалок та стрілялок (і непоганих стрілялок), проте перший епізод радує також постановкою: тут вам і цікаві ракурси, і майстерна робота з деталями, і чудова музика. Власне, саундтрек Noir – це те, за що можна подивитися серіал і до кінця… або до того моменту, як набриднуть основні мелодії.
Kare Kano, серія 10 Сама точно не знаю, за що люблю цей епізод. Припускаю, за те, що він є деякої квінтесенцією серіалу: він вміщає сюжет, гумор, розвиток відносин між героями та дещицю психології. Такий собі збірничок усього, що ви зустрінете у цьому аніме, і за що його, можливо, полюбите.
AD Police, серія 8
Серія типу Зробимо перерву: це коли герої забувають на деякий час про свої повсякденні справи (якими б вони не були – чи то шкільні веселощі, чи полювання на монстрів) та займаються чимось зовсім іншим (і, як правило, безтурботним). Перервою часто буває поїздка до 温泉, іноді гра (у футбол, бейсбол, тощо), а у AD Police – це сидіння у барі. Не певна, чим мені таке проведення часу приглянулось, але тим не менш – серію передивляюсь із задоволенням.
Сьогодні я продовжу розповідь про анімешні прийоми. Перша частина знаходиться тут. Нагадаю, що в основу допису лягла ось ця стаття про аніме. Далі курсивом – оригінал, звичайним шрифтом – мої доповнення.
5. Очі під чубчиком.
Дуже часто в аніме використовується прийом “очі під чубиком”, при цьому у героїв не видно очей, вони ніби закриті чубчиком.
Не просто закриті чубом, а тонуть у зловісній темній тіні, що падає від волосся. Прийом застосовується у наступних випадках:
Герой задумав щось нехороше і має намір здійснити це просто зараз. Може використовуватись як у комедіях (на вищенаведеному фото з “Дівчини-пінгвіна” прийом ще й підсилений красномовними багряними патьоками з рота. Брррр!), так і у жанрі “страшилок”: дивіться, наприклад, “Коли співають цикади” (Higurashi no Naku koro ni).
Герой приховує свої думки, часто – злочинні. Наприклад, у аніме “Зошит смерті” (Death Note) цей прийом часто (я б сказала, занадто часто) використовується, коли Кірі у черговий раз вдається обдурити своїх переслідувачів.
Герой згадує чи уявляє щось неприємне. Ось яскравий приклад зі “Шкільного переполоху” (School Rumble). Думаю, коментарі не потрібні – кадр смачнючий і говорить сам за себе.
Герой отримує погану новину або робить дуже неприємне і часто несподіване для себе відкриття. Зустрічається у серйозних драматичних ситуаціях, для прикладу – “Дівчина з пекла” (Jigoku Shoujo).
6. Позначки думок.
Дуже часто для позначення роздратування чи злості використовується червоний значок поряд з головою, також використовуються синій значок і краплина.
Як ці значки виглядають, ви бачите на малюнках. Крім того, на фото зліва цей прийом поєднаний з іншим – зміною зовнішності. Тобто аніматори не зосереджуються на одному способі, а комбінують різні, щоб найкраще виразити емоції героїв.
А ось і крапля. У даному випадку досить маленька, а взагалі бувають мало не на всю голову. Одну краплю, велику чи маленьку, не слід плутати з багатьма мілкими краплинами, що струменять з героя потоком – то трохи інша річ.
Багато крапельок часто використовується, коли герой попав у “гарячу” ситуацію, як, наприклад, сержант Саґара (Full Metal Panic) у останній серії FMP Fumoffu. Тут піт з нього не просто капає, а стікає, як із весняної бурульки. Щиро раджу подивитися, що він там наробив. Особисто я не була певна, що він виживе. Та, велика дяка авторам, його стачило ще на цілий сезон.
7. Суперсили.
Кожен герой аніме в певний момент може застосувати свої суперздібності. Дуже незвично показаний момент перед застосуванням надприродних здібностей. У цей момент фон стає різнокольоровим, і видно лише героя, що застосовує суперсилу.
Ну, якщо говорити про зміну фону, то цей прийом використосується не лише для суперсил. У наведеному вище кадрі до пункту 6 фон теж змінено, але не при застосуванні надздібностей, а коли героїня розлючена. Те ж саме стосується пунктів 1 та 2 з першої частини.
Крім того, фон змінюють, щоб показати рух. Часто так показують атаку, напад, швидке наближення до когось, або навпаки, віддалення. Ось приклад з “Azumanga Daiou”: вчителька жене велосипед на космічних швидкостях. Фонового зображення нема, видно лише фігуру на велосипеді, а на додачу – лінії, що підсилюють відчуття шаленої швидкості.
Сюди ж додам схожий випадок: коли герой отримує удар і відлітає “у нескінченність”, поступово перетворюючись у ледве видиму крапку. Зліва – приклад з “Azumanga Daiou”.
Якщо ж удар не справжній, а емоційний, то герой теж відлітає вдалечінь, часто під свист вітру: його ніби зносить холодним струменем відчаю. Для прикладу, подивіться “Шкільний переполох” – головна героїня займається такими польотами регулярно.
А ось іще один цікавий і вкрай поширений комедійний прийом: фон темніє, і на ньому з’являються світлі смужки. Неважко здогадатися, що символізує він 嫌な感じ різноманітного походження.
На завершення
На цьому я закінчую розмову про анімешні прийоми. Мабуть, кожен з вас може додати щось, про що я не написала, адже аніматори проявляють надзвичайну фантазію, щоб потішити нас, глядачів. Тут і потоки сліз по щоках, і “матеріалізований” видих, і ще багато чого. А ми ж говоримо лише про візуальні ефекти. А звукові? Вони не менш важливі. Та й сейю (актори озвучки) стараються з усіх сил. Тож дивімося аніме!
Нещодавно, гуляючи по Інтернету, я надибала на цікаву статтю про прийоми, властиві лише аніме. Ми з автором трохи подискутували щодо того, чи є вони головним фактором популярності аніме. Мені здається, це скоріше приправи, що підкреслюють смак, і головна роль належить не їм. А ви що думаєте?
Тепер, власне, про самі фішки. Курсивом – цитати з оригінальної статті, звичайним шрифтом – мої доповнення.
1. Зміна облич.
В залежності від емоцій, які проявляє герой, його обличчя невпізнанно змінюється.
І не тільки обличчя, додам я. Подивіться на руки героїні – думаю, їх самих би вистачило, щоб зрозуміти її стан.
Загалом у аніме можна зустріти найрізноманітніші деформації героїв. Обмеженням є лише фантазія аніматорів, а вона у них – будь здоров.
Наприклад, шкільну комедію “School Rumble” можна покадрово розбирати на предмет таких прийомів – дивіться і насолоджуйтесь. Ось лише один гарний кадр з неї. Крім зміни обличчя, зверніть увагу на одинокий зуб у роті героїні! Це ще один цікавий прийом у зазвичай “беззубому” аніме.
Якщо ж говорити про зміни вигляду узагалі, то не можу не привести два свої улюблені приклади – з “Trigun” (Ваш Стампід з м’ячем) та з “Kare Kano”, де героїня переслідує свою бідну суперницю.
Причому, якщо бути уважним, то можна помітити, що в кадрі з “Trigun” насправді присутні дві фішки – одна у Ваша, друга – у дорослих глядачів. Помітили?
Взагалі-то мене вражає те, що аніматори настільки “знущаються” з головних героїв. Особливо це стосується гарненьких героїнь – здавалося б, ну хоч їх могли б пощадити. Але ні, вони мають такий же шанс потрапити під авторську “деформалку”, як і комічні другорядні герої. Бідненькі!
2. Кавайність.
Частково це є одним з видів зміни зовнішності, але не лише. Практично всі персонажі і без зовнішніх змін виглядають дуже кавайно (мило).
Саме так. Цей прийом стосується тільки героїнь, коли вони говорять (або уявляють, що говорять) щось дуже гарне та миле. Зазвичай вони навіть стають симпатичніші, ніж раніше. Задній план стає світлим, гарним, сяючим… Ідилія, та й годі.
Проте мушу застерегти: це героїня вважає, що вона повідомляє щось дуже приємне. А от як її слова сприймуть оточуючі… Нерідко їх реакція буває такою, як описано в пункті 1, себто: “Краще б вона нічого не говорила!”.
Тож, бережіться кавайності, то не завжди приємна річ!
Я сказала, що цей прийом стосується тільки дівчат. Однак для героїв чоловічої статі істує аналог, просто він зображується дещо інакше. Ось приклад з аніме “Ouran Koukou Host Club”. Хто його бачив, зрозуміє, що тут я трошки мухлюю. Якщо ви не здогадуєтесь, у чому прикол, подивіться аніме – воно того варте. Отож, у хлопців “кавайність” трохи скромніша, ніж у дівчаток, що природно – трошки блисток, та й годі.
І, знову ж, не всяка кавайність сприймається оточуючими благодушно. Для прикладу – кадр з аніме “Full Metal Alchemist”. Для тих, хто не бачив: чолов”яга, “обмилований” рожевими зірочками, має зо два метри росту, статуру Івана Піддубного та лисину, мов яйце. Що тут скажеш: кавайність – старшна сила!
3. Пропорції та врізки.
Часто в окремих моментах мультфільму в зображення “врізають” героїв, у яких змінені пропорції тіла, звичайно роблять велику голову та маленьке тіло.
Що це таке, ви бачите самі. А я просто додам ще один кадр зі “School Rumble”, у якому поєдналися кілька фішок. Тут тобі і зміна облич, і врізка, і “надута щока” (у хлопця справа). І ще раз проагітую дивитися цю чудову комедію.
4. Ніяковість.
Для того, щоб показати ніяковість, в аніме майже завжди роблять червоні щічки у героїв.
Це дуже мило. У комбінації з величезними блискучими очима справляє незабутнє враження навіть на мене, хоча я начебто не маю реагувати на дівочу чарівність. Та що розказувати, дивіться самі. Залишаю вас милуватися героїнею, що так пречудовао зашарілася. А коли намилуєтесь удосталь, продовжимо далі.
Усім нам доводилося червоніти у житті, і причин на це набереться багато. Червоніють у тому числі від ніяковості, гніву, розпачу і т.д. І аніматорам доводиться проявляти фантазію, щоб по-різному показати ці почуття. Для прикладу – дві суперниці (пробачте за спойлер, не можу не показати улюблених героїнь) зі “School Rumble”.
Та на сьогодні усе. Прощаюся до наступного допису.
Як зрозуміло з назви блогу, він присвячений аніме та манга. Але тут ви не знайдете рецензій на аніме чи мангу, так само, як і анонсів новинок. Я пишу те, що вразило чи зачепило мене, розсмішило чи примусило подумати. Якщо вам це підходить - приєднуйтесь!
Читачеві お客様に
Кажуть, що кожен анімешник хоча раз у житті брався вивчати японську мову. Якщо ви з тих, хто думав або навіть починав, та покинув - можливо, саме тут ви знайдете спосіб зблизитися з 日本語. Уроків граматики не буде - але ви навчитеся трохи більше розуміти те, що чуєте в аніме.