Одного разу ми з вами побували на сеансі психоаналізу анімешного героя, який потерпав від свого невміння заробляти. Сьогодні ж поговоримо загалом про відношення анімешних героїв з грошима.

В цілому героїв можна поділити на дуже бідних, дуже багатих та нейтральних. Відразу оговорюся, що мова піде лише про позитивних та більш-менш значущих для сюжету героїв.

Бідняки

Святі голодранці

Цю категорію можна розділити на дві частини:

а) Міська та сільська біднота, яка заробляє собі на життя тяжкою щоденною працею. Головні їх риси – чесність, проста життєва мудрість, доброта (іноді схована за суворими зовнішністю та манерами); головна функція – давати героям притулок, коли їм більше нікуди подітися. Іноді протиставляються багатим можновладцям, які цих же героїв образили або переслідують.

Які у цієї категорії відносини з грошима? Такі, що багатими вони ніколи не стануть, скільки б не працювали. Крапка.

б) Окремі (дуже) бідні, але надзвичайно добрі, чесні та самовіддані герої, а найчастіше – героїні-сирітки, такі як Тору Хонда з Кошику фруктів або Харухі з Гостьового клубу школи Оран (остання хоча і не свята, але все одно добра та бідна, особливо у порівнянні з іншими персонажами). Головна функція героїнь – потрапляти у компанію нахабних, самозакоханих, пихатих мажорів (читайте нижче) та за допомогою своїх прекрасних душевних якостей завойовувати любов та повагу їх усіх, одного за одним, а також розгрібати їх значні психологічні проблеми (бо, як вчить нас художня творчість, багаті не просто плачуть, вони не можуть не плакати!) та видобувати з-під товстої черствої кірки егоїзму глибоко заховану доброту.

Ці святі сирітки, як правило, роботи не бояться, навіть якщо вона така специфічна, як… втім, дивіться Гостьовий клуб, і зрозумієте самі. А хатня робота – приготування їжі, прання, прибирання, тощо – то саме-собою. Однак багатства це їм, звісно, не приносить і не принесе, бо як ще вони тоді протиставлятимуться багатим поганцям?

Вічні бродяги

До цього класу відносяться герої, що подорожують. Їх бідність цілком природна: постійно пересуваючись із одного місця до іншого, вони не мають стабільного заробітку, а перебиваються випадковими, непевними та невеликими підробітками. Тож поки не осядуть, розбагатіти їм і мріяти годі.

Талановиті невдахи

Розмову саме такого героя з психоаналітиком ми підслухали нещодавно. У чому полягає проблема, читайте самі. Тут же я висловлю своє припущення, чому при всіх своїх талантах він не може розбагатіти.

Логіка, на мій погляд, така: позитивний герой має бути хорошою людиною (хоча б у глибині душі) – хороша людина повинна робити добро – але хіба можна брати гроші за те, що робиш добро? – ні, бо будь-який негідник може його робити, якщо йому досить за це заплатять – тобто, хороша людина має робити добро безкоштовно. А інакше він – не хороша людина, а просто найманий робітник. Для позитивного героя подібне клеймо неприйнятно.

З іншого боку, здавалося б, злу справу можна зробити, якщо це єдиний спосіб заробити на якесь добре діло (наприклад, заплатити за чиєсь лікування). Проте чинити зло позитивним героям заборонено категорично (принаймні, у великих масштабах). Тож і у тут героям не вдається розжитися – доводиться навіть у таких умовах робити добро і не отримувати за нього гроші.

Бідні герої: куди не кинь – всюди клин. Так і бідують, стражденні.

Багачі

Мажори

Це діти багачів, яким немає потреби заробляти собі на прожиття. Однак вони частенько вигадують собі різні заняття, як, наприклад… втім, іще раз пораджу подивитися Гостьовий клуб, щоб дізнатися про все самим.

Умовно мажорів можна поділити на тих, чиї батьки володіють сучасними корпораціями, і тих, хто належить до древніх кланів, що упродовж століть володіли якимось мистецтвом – як-то потомки самураїв, ніндзя, екзорцистів, заклинателів духів, чарівників тощо.

Перші задирають носи так, наче самі заробили батьківські мільйони. Дійсно, немає нічого легшого, ніж пишатися не своїм.

Друга група не така чванькувата, але неабияк гордиться своєю майстерністю.

Як щодо грошей? Ну, в основному мажори іще тільки навчаються у школах чи ВУЗах, тож їх заробітки, якщо вони є, – то лише балощі. Однак показані нам таланти цих героїв дають можливість з упевненістю сказати, що капіталом вони розпорядяться дуже розумно і достойно продовжать традиції своїх сімей, корпоративні або кланові. Бідність – не для них.

Талановиті переможці

(Пошепки). Цей розділ я писатиму дуже тихо, бо у ньому розповідається, як можна робити добро, але при цьому заробляти непогані гроші. Але, боюся, якщо талановиті невдахи мене почують, то набіжать і…

ГУП-ГУП-ГУП!!! ТУП-ТУП-ТУП! АААААА!!!!! Та скільки ж вас тут?!…

…Нарешті, коли всі заспокоїлися та розсілися, поговоримо про заробітки.

Отже, запам’ятайте головне: щоб мати гроші, треба їх брати. Щоб заробляти добрими справами, треба брати гроші за добрі справи.

І нічого стогнати! Треба.

А як же репутація позитивного героя, спитаєте ви? А от тут і криється секрет: щоб вільно отримувати гроші за добро, треба прикидатися не дуже вже й добрим. Поганим хлопцям дозволяється отримувати плату за будь-які справи, хороші чи злі, чи не так? От вам і вихід!

Тобто схема дій така:

• Коли вчиняєте щось добре, обов’язково наголошуйте, що робите це заради і виключно заради грошей.
• Якщо не втрималися і зробили щось хороше без оплати, відразу ж вчиняйте якусь дрібну капость тим, хто це бачив – про ваше безкорисне добро відразу забудуть.
• Беріть якомога більше! Не соромтеся множити на десять ту суму, яка першою приходить вам в голову при оцінці ваших послуг. Оточуючих це, безсумнівно, допече до живого, і вони й думати не стануть, що ви хороші, і вам негідно брати оплату взагалі.

Звісно, з репутацією хорошого хлопця доведеться розпрощатися. Але що вам до того, що думають про вас незнайомці? А близькі та дорогі вам люди все одно рано чи пізно розгадають ваше гру та знатимуть, що ви у душі – хороші.

А щоб вам було легше вжитися в роль, ось вам приклад для наслідування: Кадзума із аніме Kaze no Stigma. Учіться!

Нейтральні

До цієї категорії відносяться всі персонажі, стосовно яких неважливо, чи багаті вони, чи бідні. Тобто їх матеріальне положення може у якомусь контексті і згадуватися, але вирішальної ролі у сюжеті воно не відіграє. Тож і обговорювати нам тут нічого.

Загалом же ставлення до 金持ち (якщо вони не зовсім безнадійні поганці) у героїв аніме надзвичайно шанобливе, аж до душевного трепету. Однак і бідність таки не ганьба, головне, щоб людина була хороша. Майже як у житті, чи не так?

Та на сьогодні все. Мабуть, я когось пропустила (всіх героїв не охопиш), однак основні типи описані.

А вам я бажаю… ні, не дармових мільйонів (хто ж їх дасть, та і псують вони людей), а щоб ваші таланти (я певна, надзвичайно великі) оплачувались дуже і дуже достойно. Удачі вам!

またね！

Нещодавно, гуляючи по Інтернету, я надибала на цікаву статтю про прийоми, властиві лише аніме. Ми з автором трохи подискутували щодо того, чи є вони головним фактором популярності аніме. Мені здається, це скоріше приправи, що підкреслюють смак, і головна роль належить не їм. А ви що думаєте?

Тепер, власне, про самі фішки. Курсивом – цитати з оригінальної статті, звичайним шрифтом – мої доповнення.

1. Зміна облич.

В залежності від емоцій, які проявляє герой, його обличчя невпізнанно змінюється.

І не тільки обличчя, додам я. Подивіться на руки героїні – думаю, їх самих би вистачило, щоб зрозуміти її стан.

Загалом у аніме можна зустріти найрізноманітніші деформації героїв. Обмеженням є лише фантазія аніматорів, а вона у них – будь здоров.

Наприклад, шкільну комедію “School Rumble” можна покадрово розбирати на предмет таких прийомів – дивіться і насолоджуйтесь. Ось лише один гарний кадр з неї. Крім зміни обличчя, зверніть увагу на одинокий зуб у роті героїні! Це ще один цікавий прийом у зазвичай “беззубому” аніме.

Якщо ж говорити про зміни вигляду узагалі, то не можу не привести два свої улюблені приклади – з “Trigun” (Ваш Стампід з м’ячем) та з “Kare Kano”, де героїня переслідує свою бідну суперницю.

Причому, якщо бути уважним, то можна помітити, що в кадрі з “Trigun” насправді присутні дві фішки – одна у Ваша, друга – у дорослих глядачів. Помітили?

Взагалі-то мене вражає те, що аніматори настільки “знущаються” з головних героїв. Особливо це стосується гарненьких героїнь – здавалося б, ну хоч їх могли б пощадити. Але ні, вони мають такий же шанс потрапити під авторську “деформалку”, як і комічні другорядні герої. Бідненькі!

2. Кавайність.

Частково це є одним з видів зміни зовнішності, але не лише. Практично всі персонажі і без зовнішніх змін виглядають дуже кавайно (мило).

Саме так. Цей прийом стосується тільки героїнь, коли вони говорять (або уявляють, що говорять) щось дуже гарне та миле. Зазвичай вони навіть стають симпатичніші, ніж раніше. Задній план стає світлим, гарним, сяючим… Ідилія, та й годі.

Проте мушу застерегти: це героїня вважає, що вона повідомляє щось дуже приємне. А от як її слова сприймуть оточуючі… Нерідко їх реакція буває такою, як описано в пункті 1, себто: “Краще б вона нічого не говорила!”.

Тож, бережіться кавайності, то не завжди приємна річ!

Я сказала, що цей прийом стосується тільки дівчат. Однак для героїв чоловічої статі істує аналог, просто він зображується дещо інакше. Ось приклад з аніме “Ouran Koukou Host Club”. Хто його бачив, зрозуміє, що тут я трошки мухлюю. Якщо ви не здогадуєтесь, у чому прикол, подивіться аніме – воно того варте. Отож, у хлопців “кавайність” трохи скромніша, ніж у дівчаток, що природно – трошки блисток, та й годі.

І, знову ж, не всяка кавайність сприймається оточуючими благодушно. Для прикладу – кадр з аніме “Full Metal Alchemist”. Для тих, хто не бачив: чолов”яга, “обмилований” рожевими зірочками, має зо два метри росту, статуру Івана Піддубного та лисину, мов яйце. Що тут скажеш: кавайність – старшна сила!

3. Пропорції та врізки.

Часто в окремих моментах мультфільму в зображення “врізають” героїв, у яких змінені пропорції тіла, звичайно роблять велику голову та маленьке тіло.

Що це таке, ви бачите самі. А я просто додам ще один кадр зі “School Rumble”, у якому поєдналися кілька фішок. Тут тобі і зміна облич, і врізка, і “надута щока” (у хлопця справа). І ще раз проагітую дивитися цю чудову комедію.

4. Ніяковість.

Для того, щоб показати ніяковість, в аніме майже завжди роблять червоні щічки у героїв.

Це дуже мило. У комбінації з величезними блискучими очима справляє незабутнє враження навіть на мене, хоча я начебто не маю реагувати на дівочу чарівність. Та що розказувати, дивіться самі. Залишаю вас милуватися героїнею, що так пречудовао зашарілася. А коли намилуєтесь удосталь, продовжимо далі.

Усім нам доводилося червоніти у житті, і причин на це набереться багато. Червоніють у тому числі від ніяковості, гніву, розпачу і т.д. І аніматорам доводиться проявляти фантазію, щоб по-різному показати ці почуття. Для прикладу – дві суперниці (пробачте за спойлер, не можу не показати улюблених героїнь) зі “School Rumble”.

じゃ、またね。

続く

У дописі використані кадри з аніме:

• Дівчина-пінгвін Penguin Musume Heart, Penguin Girl Heart
• Сталевий алхімік Hagane no Renkinjutsushi, Full Metal Alchemist
• Гостьовий клуб академії Оран Ouran Koukou Host Club, Ouran High School Host Club
• Шкілький переполох School Rumble
• Трайган Trigun
• З його боку – з її боку Kareshi Kanojo no Jijou, His and Her Circumstances