Ніколи не була любителем поезії взагалі, віршів Маяковського зокрема, а тим паче тих, що входили у шкільну програму. Але “якби ви знали, із якого сміття…” Коротше кажу, все що завгодно згодиться для натхнення на письмо.

Зокрема, здибавши в черговий раз оце “послухайте”, я згадала, що давно не писала про такий корисний ресурс, як подкасти. А треба б, бо відтоді я перейшла від iTunes для комп’ютера на смартфон (а саме, на програму PocketCast), і знайшла собі дещо нове.

Зокрема, я почала слухати новини. Я вже писала у “Де б послухати японською”, що хорошим матеріалом для тренування “слуху” є японське аудіо, зміст якого більш-менш відомий.

Новини якраз належать до таких матеріалів: ознайомившись зі світовим новинами на мові, яку ви знаєте, потім послухайте їх же японською — і зрозумієте, наскільки легше дається сприйняття на слух.

Особисто я використовую NHKラジオニュース, але як цей канал не подобається або не знаходиться у вашому програвачі, то пошук по ニュース має видати досить матеріалу для вибору.

Крім новин можна слухати всілякі програми на теми, які вам більше-менш знайомі. Наприклад, я слухаю 井口晃 公式チャンネル — записки з прикладної психології. Я не психолог, але теми цього подкасту повсякденні і нескладні (що робити, коли почуваєшся самотнім, як стати креативним, як знайти ідеального партнера, тощо). Чим ще цей подкаст хороший — наявністю відносно детального транскрипту, з якого можна дізнатися зміст у цілому, щоб було легше зрозуміти подробиці.

Ще один із моїх регулярних подкастів — 健康ネットワーク. Як видно з назви, він стосується здоров’я — теми, яка зачіпає нас усіх.

Втім, якщо такі подкасти ще занадто складні, завжди можна звернутися до навчальних.

“Чемпіоном” тут у мене залишається Japanese101.com — найбільш професійний та структурований. У нього є свої недоліки, але як починати слухання подкастів для японської, то це найкращий вибір.

Відео-подкаст Gaba G Style English теж все ще у моєму списку — хоч і не зовсім японський.

Крім того, є ще й інші — в основному ді-джейська балаканина, яку я слухаю фоном. Не певна, чи є з того якась користь для моєї японської, але все одно.

На цьому все. До наступних зустрічей, уже у новому році!

Продовжуючи низку дописів про те, де б почитати та послухати японською, сьогодні буде про те, де б нею пописати (відразу попереджу, що «де б побалакати японською» не планується).

Звісно, мова йтиме про онлайн-ресурси, а не про писання «в стіл».

Один з них — це Lang-8. Я вже описувала його у "Навчайтеся та спілкуйтеся", тож не буду повторюватися. Тільки ще раз скажу: спробуйте його, ідея справді корисна, та й реалізовано начебто непогано.

Начебто, бо сама я туди рідко ходжу, і, можливо, прогледіла якісь недоліки. Однак це пояснюється не тим, що я вважаю ресурс поганим, а тим, що особисто мені він не дуже підходить. Я людина хворобливо відлюдькувата, тому сервіс, який спонукає і заохочує натовп народу кидатися на кожний мій допис, є для мене психологічно некомфортним.

Інша справа — блог. Більшість читачів, навіть якщо вподобають написане, скоріше лайкнуть, поставлять оцінку, тощо, ніж напишуть коментар.

Таким чином, у щоденнику автор-мізантроп може отримати відгук на свою працю, не страждаючи при цьому від надмірної людської уваги.

Інша справа, що, якщо писати іноземною мовою, то хотілося б знати, чи робиш це правильно. Читачі блогу навряд чи займатимуться виправленням помилок автора, якщо тільки він їх дуже-дуже не попросить і при цьому не писатиме щось настільки цікаве чи унікальне, що вони не втечуть від його безграмотності.

Втім, як на мій погляд, сама спроба писати щось зв’язне (і відносно довге) японською уже має ряд плюсів, навіть якщо спочатку робиш багато помилок (втім, прямо у цій статті докладно про це говорити не хочу).

Де це можна робити? Звісно, вести блог японською можна де завгодно — безкоштовних сервісів для щоденників зараз повно. Однак очевидно краще, якщо це буде японська блогоплатформа, чи не так?

Із найвідоміших соціальних мереж/блогосервісів, мабуть, можна назвати Mixi, Ameba, Gree, Yahooブログ — вибирайте, що вам до вподоби.

Якщо ж ви, навпаки, людина товариська, то вам, можливо, підійде безпосереднє письмове спілкування з японцями — через листування. Наприклад, на Japancast.net, про який я писала у статті про подкасти, є якраз такий сервіс: Japancast Friends — для пошуку друзів у Японії.

Ще один варіант — тематичні форуми. Тут, на жаль, я зовсім нічого конкретного порекомендувати не можу, бо сама ні на одному не зареєстрована. Але Google, кажуть, знає все.

На цьому я сьогодні прощаюся. Якщо у вас є інші цікаві ідеї, де б пописати японською — обов’язково вкажіть це у коментарях (у невеликих дозах я їм рада попри всю мою мізантропію).

またね！

Не так давно я давала посилання на сторінку з ресурсами для читання японською.

Сьогодні ж хочу представити кілька сервісів для слухання.

1. Reading Percussion の帰還, розташований на ケロログ Voiceblog portal у розділі 本-朗読. Тут можна безкоштовно скачати аудіофайли з начиткою оповідань про Шерлока Холмса.

2. ふぁんた時間, де також можна поживитися безкоштовними аудіофайлами.

Чому я вибрала саме їх?

Тому що вони підказали мені цікавий спосіб покращити сприйняття на слух для тих, хто уже хотів би перейти на автентичні японські матеріали (радіо, подкасти, тощо), але, не маючи достатніх навиків, поки що сприймає їх лише як суцільний набір звуків.

Полягає цей спосіб у тому, щоб слухати начитку знайомих літературних творів, або ж творів, для яких легко знайти переклад на відому слухачеві мову.

Чому саме так?

Тому що, як уже вказувалось вище, при переході до автентичних матеріалів багатьом потрібна «підпірка» у вигляді тексту.

Однак друкований оригінал у цій якості підходить досить погано.

Адже існує величезна ймовірність, що процедура навчання перетвориться у «прочитав-послухав» (тобто розпізнавання ітиме від візуального образу слів, а не від їх звучання), чого допускати не можна.

А навіть якщо і не перейде, то все одно – оригінальний текст, по-можливості, має бути виключений із навчання якомога швидше (звичайно, мова йде не про будь-яке навчання, а тільки про сприйняття на слух).

Бо мета такого тренування — щоб мозок навчися миттєво асоціювати певний набір звуків зі значенням. Для тексту, начитаного з природною швидкістю, власне, і вибору іншого немає — просто-напросто часу не вистачить у проміжку між словами, щоб крім значення згадувати ще й написання.

Тобто практика відслідковувати аудіо по оригіналу допомагає зрозуміти начитаний текст, але у довгостроковій перспективі не є оптимальним способом покращити свою здатність розбирати японську мову на слух.

Переклад же має ряд переваг.

З одного боку, він дійсно дає «підпірку», і немалу, тим, кому вона поки що потрібна.

Я вже колись описувала ситуацію: прослухаєш, бува, якусь репліку в аніме, і нічого не второпаєш. Подивишся на субтитри — і, о, диво! — враз вона розпадається на знайомі, зрозумілі слова.

Так само відбувається і з іншим аудіо.

З другого боку, переклад є переклад. Він дає загальний зміст та структуру тексту (розбиття на речення), однак конкретні японські слова і частинки доводиться самостійно виловлювати на слух — чого ми і добиваємося.

Саме тому я вибрала сервіси, на яких можна отримати начитку відомих творів, для яких неважко роздобути переклади (легальна безкоштовність також приймалася до уваги).

Крім того, нагадаю вам ще один ресурс, про який я уже писала: подкаст Japanese Classical Literature at Bedtime. Не певна щодо всіх творів, але для деяких переклади точно існують (наприклад, «Ніч на галактичній залізниці», Міядзава Кенджі).

На цьому сьогодні все. またね。

P.S. Ну, і щоб двічі не вставати (бо щось мене доччина школа так вибила з колії, що не знаю, коли я повернуся у свій звичайний ритм), дам ще одне посилання на начебто корисний ресурс — Dictation Quizzes for Japanese Sentences.

Начебто — тому що у мене Java (на якому ресурс працює) не хоче запускатися, ну хоч ти трісни.

Якщо у вас запуститься, поділіться, будь-ласка, враженнями — чи варто її лагодити, чи ну його к бісу.

P.P.S. І ні, я не забула про аніме з субтитрами, просто не вважаю його оптимальним аудіо-ресурсом для широких мас (на відміну від затятих анімешників).

Останнім часом я читаю літературу в основному у паперовому вигляді. Не знаю, чому, але сприймати з екрану великі об’єми тексту мені стало важкувато.

Проте трапилося так, що моя дочка, перечитавши всі свої дитячі книжки українською, російською та англійською мовами, вирішила, що їх хочеться іще і японської.

Ну, що ж, сказала я, діло добре, давай.

Звісно, перш за все постало питання, що читати і де.

Бо мої-то, дорослі книжки — вони досить грубенькі. Куплю я собі пачку та й нудохатиму її рік, то у ванні почитуючи, то на лавочці біля дитячої площадки.

А дитині ж ті нещасті 10 сторінок набриднуть через 3 дні (адже далеко не всі книжки стають улюбленими, які перечитуються багато разів). Де брати свіжі поставки і як на них не розоритися?

Тут і виникла ідея читати онлайн, а те, що сподобається, діставати уже на папері.

Тож звернулась я до всезнаючого Гугла, і серед багатьох інших видав він мені одну непогану сторінку з цілим списком посилань на японські книжкові ресурси.

Можливо, і вам щось із того згодиться.

Та на сьогодні все. Приємного читання!

У коментарях до минулого допису, який стосувався методів вивчення іноземних мов, пан мінус-один порадив мені звернути увагу на сервіс Memrise як альтернативу до тепер платного iKnow (хорошого ресурсу по вивченню японської).

Пішла я туди, зареєструвалася, вибрала курси… і тепер напишу про свої враження.

Відразу відмічу, що я не оцінюю Memrise сам по собі, а порівнюю з iKnow, бо вони дійсно дуже схожі.

Що у них спільного?

1. На обох навчання йде за курсами — наборами зі слів.

2. Обидва використовують spaced repetition (інтервальні повторення).

3. В обох є «офіційні» курси, але вони також дозволяють користувачам створювати і свої.

Тобто глобально Memrise і iKnow мало чим відрізняються, диявол, як-то кажуть, — в деталях. Саме вони визначають плюси та мінусі того чи іншого ресурсу.

При цьому користувальницьких курсів я торкатися не буду, бо їх якість, як неважко передбачити, коливається від «Молодець автор, дуже корисно», до «Що це в біса було?!».

Що ж стосується основних курсів, то недоліки і переваги Memrise, на мій погляд, наступні.

++ Memrise

1. Безкоштовність

Місячна плата за користування iKnow — близько 10 доларів (а при пів- чи річному абоненті — ще менше). В принципі, це небагато. Навіть можна сказати, що 10 доларів на місяць — це така собі стандартна-престандартна ціна подібних сервісів у бізнес-просторі, зав’язаному на долари. Для прикладу: Hulu, Crunchyroll, Zenfolio, Amazon Prime, Dropbox та дофіга інших.

Однак для багатьох (особливо школярів та студентів) це таки помітна сума, а необхідність платити через PayPal ще більш ускладнює справу.

2. Є підказки, вони ж меми

Чим глибше вгризаєшся у лексику, тим більше зустрічається слів з майже однаковим значенням, і при повторенні буває важко здогадатися «А яке ж саме з них мені треба тут написати?»

У iKnow зазвичай можна «підглянути» у речення, в якому певне слово вводилося, і іноді це стимулює згадування. Однак мати конкретні підказки, які, до того ж, можна створювати самому — то досить корисна річ.

3. Є курси не тільки з мов, але й з інших предметів

Я поки що вибрала тільки мовні курси, але з часом, можливо, візьмуся за що-небудь іще. Наприклад, за художників.

–– Memrise

1. Немає озвучки

Хоча фонетика японської мови не така складна, як, наприклад, англійської чи французької, але правильний наголос — то важлива річ, без якої не можна сказати, що знаєш слово.

Крім того, слухання та повторення вголос включає слухову пам’ять і допомагає  розпізнавати слова на слух.

2. Немає прикладів або речень

Просто зазубрити слово (значення-вимова-написання) — це тільки півділа.

Набагато важче — правильно використати його у реченні. З якою частинкою воно вживається? Чи можна до нього приєднати суфікс –текі? Чи утворюється від нього дієслово з –суру? Які іменники/прийменники/дієслова з ним сполучаються, а які не дуже?

На iKnow слова вживаються принаймні один раз — у реченні-прикладі, а часто — по багато разів у різних реченнях.

Звичайно, цього мало, що дати відповіді на всі вищенаведені питання. Тим не менш, зустрічати слово у різних контекстах допомагає і запам’ятати його, і краще зрозуміти його «присмак» та відмінність від схожих слів.

Крім того, речення (повністю озвучені, до речі) корисно повторювати вголос і хоч у якійсь мірі тренувати вимову, ритм, і взагалі — здатність щось вичавити із себе іноземною мовою.

3. Дивна і дуже незручна транскрипція

Мене відразу здивувало написання слів на Memrise: наприклад, те, що джі треба писати як zi. Втім, нехай, до цього можна звикнути.

Іншим неприємним сюрпризом було те, що вимову можна записувати лише одним-єдиним способом. Так, якщо ви замість shi напишете si, то це вам зарахується за помилку.

Але остаточно мене добило слово чю:джюн, яке (згідно Memrise) треба вводити як ziyuuziyun, тобто джію:джіюн. Оце так так!

Вони там пишуть про стандартизацію написання (мабуть, щоб усі можливі звуки у мовах мали свої окремі позначення). З одного боку, це має сенс. Наприклад, в українській є і сі,  і ші, і їх не можна плутати.

Проте у японській (і, мабуть, не тільки у ній) це призводить до того, що замість реальної вимови доводиться писати просто казна що, а ще й неправильне казна що.

4. Немає диктанту і брейнспіду

Якщо користь останнього ще можна поставити під сумнів, то диктант (сприйняття на слух) — безсумнівно потрібний інструмент. Шкода, що на Memrise він відсутній.

5. Немає опції «виправити»

Іноді люди допускають описки, і неприємно, якщо це зараховується за помилку. Особливо враховуючи третій пункт.

6. Немає «бібліотеки»

Може, я погано шукала, але не знайшла, куди можна «покласти» всі курси, які хотілось би пройти — але не зараз, а десь пізніше: тоді їх не довелося б заново шукати, коли вирішиш, що уже пора.

З іншого боку, на iKnow є 3 розділи: ті курси, які вчиш зараз, ті, що відкладені на потім, і пройдені (можна включити повторення). На мій погляд, дуже зручно.

Висновок

Як бачите, рахунок у мене вийшов не на користь Memrise, причому деякі мінуси (перша трійка) — насправді дуже серйозні мінусяри.

Тобто iKnow, на мій погляд, на даний момент набагато якісніший і корисніший, ніж Memrise. І навіть якби у мене на ньому була не річна, а помісячна підписка, я б не перекинулася б зразу ж на Memrise, а продовжила б платити.

Проте безкоштовність — для багатьох таки серйозна перевага, цього не можна заперечувати. Крім того, якщо проект розвиватиметься, то можна сподіватися, що дійде і до озвучки, і до прикладів.

У будь-якому разі, як інструмент для вивчення лексики Memrise достойний уваги навіть зараз. І якщо ви ще не на ньому — обов’язково спробуйте!

P.S. Ще одна хороша штука, яка, на щастя, є на обох ресурсах — це те, що статистика по кожному курсу не вбивається, навіть якщо видаляєш курс із активного вивчення або призупиняєш платну підписку.