Граматика | Мушля самітниці
Жов
18

Не встигла я опублікувати попередній допис…

… про цікавості із японських книжок, як у мене з’явилася ідея до наступного. Якби він ще і написався так само швидко!

Але з того часу я умудрилася вляпатися у місцевий коледж, на курс English Composition, і тепер у мене голова забита написанням дурних есеїв з трьома(!) дедлайнами. For crying out loud, з трьома, Карл! Нафіга я туди полізла???

Але ближче до діла, а саме — до японської. Візьмемо ось такий абзац із книжки 川上弘美 під назвою 神様:

途端に、コスミスミコは、ひゅうと壺に吸いこまれた。出てきたときと同様。こするやいなや。

Цікавий він тим, що у ньому є аж три часові вирази: とたん, とき та や否や.

З とき все більш-менш ясно, а とたん, や否や та схожі з ними вирази давайте розглянемо докладніше.

Пункти 2-6 у нижченаведеному списку приблизно означають те ж саме, що і すると、同時に, себто “Відразу/у той же момент, як відбулося/відбувається Х, сталося/трапляється У”, причому говориться у них про реальні події, тому у реченнях з ними не можна використовувати наказ, побажання, намір, тощо.

1. たとたん (に)

У значенні “Практично у той же момент, як закінчилася одна подія, відбулася інша (часто несподівана)” ставиться після дієслів у минулому часі і відноситься до минулих подій:

擦ったとたん、コスミスミコはひゅうと壺に吸いこまれた。

2. (か) と思うと або (か) と思ったら

主人は仕事から帰ってきたかと思うと、すぐ晩御飯を食べます。

非常ベルが鳴ったかと思うと、電気が一斉に消えた。

Зверніть увагу, що воно може стосуватися як минулих подій, так і теперішніх (“Після події Х завжди відбувається У”), хоча завжди ставиться після минулої форми дієслів.

3. か… ないかのうちに

По значенню — те ж саме, що і п.2, але зверніть увагу на час дієслів. Я спеціально беру найпростішу структуру, щоб було видно, як будуються речення.

言ったか言わないかのうちに、消えた。

言ったか言わないかのうちに、消える。

言うか言わないかのうちに、消えた。

言うか言わないかのうちに、消える。

Тобто час першого дієслова неважливий, а значення усього речення визначається часом другого (головного) дієслова.

4. が早いか

Аналогічне по значенню п.2 та п.3, ставиться тільки після дієслів у словниковій формі.

電車のドアが開くが早いか、乗客は我先にと乗り込む / 乗り込んだ。

5. や або や否や

Аналогічне п.4.

6. なり

Ставиться після словникової форми дієслів, означає “Зробивши дію Х, майже відразу виконав іншу, незвичну/несподівану дію У”:

納豆を一口食べるなり、吐き出してしまった。

7. そばから

Цей вираз найкраще підходить для опису сізіфової праці, наприклад, із дітьми: “Як тільки приберу/поперу/наготую, як вони насмітять/вимажуться/все з’їдять”.

掃除をするそばから、子供が今すぐ散らかしてしまう。

Ставиться після минулого часу чи словникової форми.

8. 次第

Додається до 2-ї форми дієслова. Це єдина форма, після якої може іти наказ, прохання, бажання, план, тощо. Власне, ні для чого іншого вона і не використовується, тому минулий час, зокрема, у ній неможливий.

準備ができ次第、出発しましょう。— Як тільки закінчимо підготовку, вирушаймо

 

Останнє зауваження: для кількох виразів (次第, なり, うち) наведені значення — не єдині можливі, особливо якщо супроводжуються іншими частинками. Тож будьте уважні, коли зустрічаєте їх у тексті.

На сьогодні усе. またね!

Бер
21

Піди та принеси

Rain
ehnmark (Flickr, CC)

У одному з підручників з англійської граматики для англомовних, у розділі про найбільш часті помилки, зустрілося мені таке речення:

If you’re going to Antarctica, don’t forget to bring your camera.

і поправка до нього:

Should be take—transport away from where one is currently located. Bring means to transport towards where one is currently located.

Ого, подумалось мені, навіть у носіїв мови виникають труднощі з такими простими речами, як принести та віднести.

Втім, мені, як учню, від того не легше. Однак цей випадок нагадав мені про くる та いく у японській мові, а також, якщо брати ширше, — про допоміжні слова, що додаються до て форми дієслова:

— слова напрямку дії (やる/あげる, くれる/くださる, もらう/いただく);

— слова наближення/віддалення (くる/いく);

— слова стану/умислу (いる/ある);

— інші (おく, みる, しまう).

Про деякі я вже писала, зараз подивімося на решту.

1. てくる та ていく

Означають відповідно наближення та віддалення дії у часі чи просторі від точки, де знаходиться мовець.

Найпростіше для розуміння — це те ж bring та take, тобто стосовно просторового переміщення:

持ってくる — принести (звідкись сюди)

持っていく — взяти з собою, віднести (звідси кудись)

Або про людей:

連れていく — взяти з собою (кудись)

連れてくる — привести (сюди)

買ってきます — Піду куплю (піду і повернуся з покупками)

Однак вони можуть стосуватися і інших дій:

話しかけてきた — звернувся (до мене)

Сюди ж відноситься і фраза, яку японці говорять, коли йдуть із дому. При цьому розуміється, що людина іде, щоб повернутися, тобто її не можна використати, йдучи з гостей, наприклад:

いってきます!— Ну, я пішов (але походивши, повернусь назад)

Що стосується часу, то тут концепція дещо складніша. Загалом можна сказати, що вони відображають зміну, але дещо по-різному по відношенню до “тепер” (або іншої точки відліку).

てくる стосується або несподіваного настання якогось стану/початку якоїсь дії:

雨が降ってきた — Пішов дощ (і зараз іде)

або поступового наближення стану/події з минулого до теперішнього моменту:

この国の人口はだんだん減ってきた。 — Населення цієї країни зменшилось (поступово зменшувалось у минулому і дотепер, і на даний момент ми маємо ось такий стан)

Його можна використовувати і щодо майбутніх подій, маючи на увазі “дія виконається/стан встановиться до певного моменту у майбутньому”:

すぐ暖かくなってくるでしょう。 — Скоро (на певний момент у майбутньому) потеплішає

Rain
OiMax (Flickr, CC)

ていく, з іншого боку, вказує на дію/стан, які продовжуватимуться від тепер (або від певної часової точки) у майбутнє (по відношенню до початкової точки):

この国の人口はだんだん減っていくでしょう。 — Населення цієї країни продовжить зменшуватися

これから暖かくなっていくでしょう — Скоро потеплішає (відтепер все теплішатиме і теплішатиме). У цьому прикладі проглядає і відтінок накопичення, посилення, який також характерний для ていく.

На цьому, мабуть, завершимо на сьогодні. Решту (みる, おく, しまう) розберемо у іншому дописі.

またね!

Гру
10

Що спонукало мене на цей допис

Swings 1

Відповідаючи на питання однієї з читачок, я несподівано для себе виявила, що пропустила доволі важливу тему: каузатив, або ж спонукання (якщо я не помиляюся у переведенні японської термінології на українську).

Що ж, доки “Мушля” жива, не пізно виправитися, чи не так?

Як утворюється

1-ша група дієслів: 1-ша основа + せる

行かせる, 飲ませる

2-га група дієслів: 1-ша основа + させる

止めさせる, 食べさせる

Винятки:

する — させる

来る — 来させる

Утворене спонукальне слово відмінюється як дієслово 2-ї групи: 行かせない, 飲ませたい.

Як вживається (частинки)

1. (Спонукач) は/が + (спонукуваний) を + (спонукальне дієслово)

お母さんは子供を勉強させている — Мати примушує дитину вчитися

父は私を映画館に行かせた* — Батько дозволив мені піти на стадіон

Але якщо у реченні зустрічаються і інші を, то тоді біля спонукуваного ставиться частка に:

父は私に映画を見に行かせた* — Батько дозволив мені піти подивитися кіно

2. (Спонукач) は/が + (спонукуваний) に + (об’єкт дії) を + (спонукальне дієслово)

お母さんは子供に野菜を食べさせました — Мати примусила дитину з’їсти овочі

x-default

Значення

Спонукання вживається у 4 основних значеннях.

1. Примус, доручення, завдання

Два класичні приклади (коли батьки примушують дітей вчитися та їсти овочі) наведені вище. Ще один — з робочих моментів:

上司は私に仕事をさせました — Бос примусив мене працювати/доручив мені роботу (Ах, як він міг!)

2. Дозвіл, послуга

Сюди відносяться вищенаведені приклади, відмічені зірочкою. Справа у тому, що дозвіл чи послуга — це позитивні направлені дії, а з ними часто (коли дія якимось чином стосується того, хто говорить) використовуються слова направленості: くれる/くださる, やる/あげる, もらう/いただく**.

Порівняймо:

お母さんは子供にアイスクリームを食べさせた — Мати дозволила дитині поїсти морозива (ні мати, на дитина не мають до нас жодного відношення)

母は (私に) アイスクリームを食べさせてくれた — Моя мати дозволила мені поїсти морозива

** Зверніть увагу, що підметом з もらう/いただく має бути Я:

彼はわたし を/に 行かせてくれました — Він дозволив мені піти (спонукання, позитивна для мене дія)

私は彼に行かせてもらいました — букв. Я отримала від нього дозвіл піти (спонукання, позитивна для мене дія)

Вираз із もらう/いただく дуже схожий на пасив, тільки, на відміну від пасиву, має позитивну конотацію:

私は彼に行かせられた — букв. Я була примушена ним піти (спонукальний пасив, негативна дія)

(Для повноти картини:

私は彼に行かれた — Він від мене пішов (пасив потерпілого, негативна дія))

Blue flower buds

3. Прохання

Спонукальне дієслово + くれる/くださる чи もらう/いただく в питальному реченні використовуються для ввічливих прохань. Зверніть увагу на виконавця дії:

読んでください — (Ви) почитайте мені, будь ласка

読んでくださいませんか — Чи не почитаєте ви мені (більш ввічливо)

読ませてください — Дозвольте (мені) почитати, будь ласка (спонукання)

読ませてくださいませんか — Чи не дозволите мені почитати? (дуже ввічливо, спонукання)

読ませてもらえますか — букв. Чи можу я отримати дозвіл почитати? (спонукання, дивіться вище про もらう та いただく)

もらう та いただく використовуються у вигляді もらえる та いただける (букв. Чи можу я отримати?…)

4. Збудження почуттів

Використовується, щоб показати, що одна людина викликала певні почуття або емоційну реакцію своїми діями.

До слів, з якими може використовується ця спонука, відносяться: веселити, смішити, дивувати, сердити, засмучувати, доводити до сліз, хвилювати, нервувати, тощо. Об’єкт спонукання позначається часткою о:

妹を泣かせないでよ! — Не доводь свою сестру до сліз!

クラウンは子供を笑わせるものだ — Клоун — це той, хто смішить дітей

 

Крім того, говорячи про спонукання, треба згадати і про спонукальний пасив. Я про нього писала у другій частині серії дописів про пасив.

 

На сьогодні досить (щиро сподіваюсь, я сама не заплуталась у всіх цих спонуканнях та напрямках дії. Якщо знайдете помилку, пишіть).

またね!

Лис
26

Виглядає, наче продовження

Swings 2

Власне, це воно і є: продовжимо допису про вирази “виглядати як”, “схоже на”, “дійсно як”, “здається, що”, тощо.

До них, нагадаю, відносяться: суфікси そう, よう, а також слова みたい, らしい.

Про そう я вже писала раніше, сьогодні розберу решту.

1. らしい має два основних значення:

а) з іменниками — “виглядає якраз як…”, “виглядає як типовий…”

先生らしいです — Виглядає як типовий вчитель (при цьому справді будучи вчителем)

母親らしくやさしい — Добра, як і має бути мати (при цьому справді будучи матір’ю)

らしい також використовують у значенні, близькому до “справжній”, зокрема, коли хочуть пожалітися, що “справжнього” чогось уже немає:

今は、昔の先生らしい先生がもういないよ。— Тепер уже таких (справжніх) вчителів немає, як колись були

母親らしい母親になれなかったわ。 — Не змогла стати справжньою матір’ю, такою, якою має бути матір

Зверніть увагу, що в цьому випадку один і той же іменник повторюється двічі.

б) з іменниками, прикметниками та дієсловами — припущення: “схоже, що…”, “виглядає, наче…”.

Особливість らしい (на відміну від よう та みたい) у тому, що для нашого припущення є певні об’єктивні підстави: щось почуте, прочитане чи побачене.

先生らしいです。 — Схоже, він — учитель (у мене є інформація, з якої я виводжу, що це правда).

Але, на відміну від частки (не суфіксу!) そう, мова не обов’язково йде про пряме цитування отриманої інформації.

Порівняймо:

事故があったそうです。 — Я чув/мені казали, що стався нещасний випадок (“стався нещасний випадок” — це зміст почутого/прочитаного)

事故があったらしいです。 — а) Те ж саме, що і попередній приклад;

б) Мені розказали щось, із чого я зробив обґрунтований висновок, що стався нещасний випадок;

б) Із побаченого на власні очі я зробив обґрунтований висновок, що стався нещасний випадок. Наприклад, їхав по дорозі та бачив на обочині покоцану машину, а поряд з нею — міліціонерів.

Moss on asphalt

2. よう та більш розмовне みたい теж вказують на припущення, але, на противагу らしい — чисто суб’єктивні, нічим особливим не підкріплені.

先生のようです、先生見たいです — Може, вчитель; Виглядає як вчитель/схожий на вчителя

При цьому ми або не маємо уявлення, ким він є по професії (може, і вчитель, а може і ні), або точно знаємо, що він НЕ Є вчителем, тільки виглядає (на наш суб’єктивний погляд) схожим на нього.

Крайнім випадком останнього значення є метафора. Наприклад:

オレンジは小さな太陽のようです。 — Апельсин — мов маленьке сонце.

ゴーストを見たようにびっくりした。 — Злякався, наче привида побачив.

Приклади:

風邪をひいたようです。 — Здається, я підхопив нежить (Висновок робиться лише на основі самопочуття)

いい香りですね。シナモンが入っているようです。 — Смачно пахне. Здається, там є кориця (Тут висновок робиться на основі запаху, але, можливо, ми помиляємося з його джерелом)

よう також може означати, що хтось упевнений у своїх словах, але із ввічливості хоче їх “пом’якшити”, зробити не такими прямолінійними (не рідкість у японській мові).

もう時間のようです。— Та чи ви совість маєте — так довго засиджуватися? Здається, вже час (розходитися)

На цьому в основному все. Тільки нагадаю, що よう має і інші значення. Наприклад:

いい母親になれるように頑張ります。— З усіх сил намагаюся стати хорошою матір’ю

 

またね!

Жов
11

Виглядає, наче…

Leaf with raindrops 2

Сьогодні давайте поговоримо про такі вирази як “виглядати як”, “схоже на”, “дійсно як”, “здається, що”, тощо.

До них відносяться: суфікс そう, よう, а також слова みたい, らしい.

1. Суфікс そう додається до прикметників та дієслів, але не до іменників. Означає враження, припущення, передбачення на основі баченого, тощо.

Цей суфікс не використовується щодо об’єктивних подій чи твердо знаних фактів.

Наприклад, у сполученні з прикметниками:

美味しそう — “виглядає смачним”, але ми його ще не пробували; 美味しい! — “Смачно!”, це вже наше судження після куштування

元気そう — “здоровий, бадьорий на вигляд”, але ми точно не знаємо стан здоров’я того, про кого говоримо

悲しそう, 嬉しそう, 懐かしそう, 寒そう — це все про почуття і враження іншої людини, яку ми можемо оцінити лише суб’єктивно, ззовні

食べたそう — “здається/виглядає так, наче хоче з’їсти”. Знову ж, ми не знаємо, чи людина справді цього хоче, чи нам то здається

Зверніть увагу на останній приклад. 食べたそう в даному випадку — це 食べたい (бажання) + そう, і його не варто плутати з 食べた (минулий час) + そう (вказівник цитати). У другому випадку (食べたそうです) це означає: “Я чув/кажуть, що … з’їв”, а не: “Мені здається, що … хоче з’їсти”.

При цьому суфікс そう не може додаватися до чистих іменників (学生そう — неправильно) та до прикметників, які вказують на об’єктивні характеристики, які відразу видно, як подивишся: не можна сказати 明るそう чи 大きそう.

(Зверніть увагу, що слова いい та ない у сполученні з  суфіксом そう стають よさそう та なさそう).

Marigolds 6

2. У сполученні з дієсловами そう також може вказувати не на те, що ми бачимо прямо зараз, а на передбачення, що щось має статися у майбутньому.

Наприклад, дивлячись на чорну хмару, що нависла над головою, можна сказати:

雨が降りそうだ。— Схоже, от-от піде дощ

Або:

赤ちゃんが泣きそうですね。— Дитина, здається, зараз заплаче

Або ж коли ми говоримо більш загально про наші припущення:

これからは寒くなりそうだ。 — Скоро стане холодно, мабуть

会議はもう一時間ぐらい続きそうです。 — Здається, збори продовжаться ще з годину

При цьому ми говоримо не про те, що от-от станеться, мало не на наших очах, але припущення наше — не чисте гадання на кавовій гущі, а базується на тому, що ми бачимо, спостерігаємо: “(Ситуація) виглядає так, наче (станеться ось таке)”.

 

Щоб допис не вийшов занадто довгим, на цьому сьогодні зупинюся, і решту “подібних” суфіксів та слів відкладу до наступного разу.

またね!