Так, та сама Сенді, що вдарила по Нью-Йорку, зачепила і нас, на щастя, тільки краєчком. А її «послідовник» сипонув нам снігу (ми з дочкою навіть сніговика зліпили), який розтанув через день.
Втім, я сьогодні не про погоду, а про те, як про неї говорити. Зокрема, про вираз 台風に見舞われる, тобто — про пасив.
Утворюється він за допомогою суфіксів れる (いわれる) та られる (見られる), плюс слова-винятки 来られる та させる. Приймач дії оформляється частинками は або が, а виконавець дії – частинкою に чи によって (або навіть から, коли це не жива річ).
Просто? Так, і це дуже добре.
Бо у японській мові пасив використовується більше, ніж у нас, і має досить багато підвидів. Деякі з них легко зрозумілі — і за смислом, бо схожі на наш пасив, і за граматичним оформленням.
Але є і особливі японські пасиви, до яких треба звикнути, аби їх розуміти і використовувати.
Сьогодні я перерахую (тільки з коротким описом і прикладами) відносно прості види + назву один нехарактерний для нашої мови пасив.
А більш цікаві розберу з поясненням та порівнянням з деякими іншими граматичними конструкціями у наступному випуску (у одному дописі вийшло б довгувато). Там же (якщо поміститься) будуть і деякі зауваження щодо пасиву загалом.
Отже, почнемо з простого:
- Прямий пасив — дія, виражена дієсловом у пасиві, направлена безпосередньо на приймача дії:
(私は) 通りかかった人に助けられた。 – (Я) був врятований перехожим
子供は父に叱られた。 – Дитина була полаяна татом - Пасив володіння (або приналежності) — дія направлена на частину тіла або на річ, що належить приймачу дії. Ці об’єкти оформляються частинкою を:
(私は) 誰かに足を踏まれた。 – Хтось наступив мені на ногу (букв. Я маю наступлену кимось ногу
(私は) 編集者に本を褒められた。 – Моя книга була похвалена редактором
泥棒に財布を盗まれた。 – Мій гаманець був украдений крадієм
(Тут треба бути уважним з частинками: Ваташі ва аші о фумарета, а не Ваташі но аші о фумарета. Можна сказати Ваташі но аші га фумарета або Ваташі ва аші га фумарета, але це вже не пасив володіння, а речення з прямим пасивом) - Пасив-адресат дії — приймач отримує щось (предмет чи інформацію) від виконавця дії. З цим пасивом використовуються такі слова як 教える, 渡す, 送る, 与える, 任せる, 頼む, 紹介する, тощо.
妹は母にいいプレゼントを贈られた。 – Моїй молодшій сестрі мама подарувала гарний подарунок
上司に仕事を任せられた。 – Моїм начальником мені була доручена робота - Безособовий пасив — виконавець дії не не вказується. При цьому він може бути або занадто абстрактним, але начебто й не передбачатися взагалі (іноді цей пасив використовують спеціально для того, щоб не називати виконавця, хоча він відомий).
この番組はよく見られている。 – Цю передачу часто дивляться
試験は行われる。 – Іспит проводиться…
…と信じられている。 – (Всі) вірять, що…
Крім того, є ще й такі види: пасив самовільно виникаючих дій, пасив потерпілого та спонукальний пасив.
Пасив самовільно виникаючих дій (емоцій). Наприклад,
(私に (は)) そう考えられる。
(私に (は)) 母国がよく思い出される。
Тобто, якщо буквально, мною думається так, мною часто згадується батьківщина. Ближче до літературності можна сказати: мені згадується, подумалось мені, тощо.
Інші слова, які використовуються у цьому пасиві: 思う, 偲ぶ, 感じる, 驚く, 案じる, 泣 та деякі інші. Тобто йдеться про почуття та стани, які виникають у людини начебто самовільно.
Зверніть увагу, що це єдиний вид пасиву, де Я (або хтось наближений до Я) може бути позначений виконавцем дії (тобто з частинкою に або には). У решті випадків зазвичай використовується або прямий стан (私は友達を呼んだ – Я покликав товариша), або безособовий пасив, у якому виконавець дії не називається («Ми (наша компанія) хочемо, щоб… » — «… が望まれる»).
Тобто 私は友達に呼ばれた (Я був покликаний товаришем) звучить нормально, а 友達は私に呼ばれた (Товариш був покликаний мною) — не дуже.
На цьому сьогодні все. До наступних випусків!