Граматика | Мушля самітниці
Жов
18

Не встигла я опублікувати попередній допис…

… про цікавості із японських книжок, як у мене з’явилася ідея до наступного. Якби він ще і написався так само швидко!

Але з того часу я умудрилася вляпатися у місцевий коледж, на курс English Composition, і тепер у мене голова забита написанням дурних есеїв з трьома(!) дедлайнами. For crying out loud, з трьома, Карл! Нафіга я туди полізла???

Але ближче до діла, а саме — до японської. Візьмемо ось такий абзац із книжки 川上弘美 під назвою 神様:

途端に、コスミスミコは、ひゅうと壺に吸いこまれた。出てきたときと同様。こするやいなや。

Цікавий він тим, що у ньому є аж три часові вирази: とたん, とき та や否や.

З とき все більш-менш ясно, а とたん, や否や та схожі з ними вирази давайте розглянемо докладніше.

Пункти 2-6 у нижченаведеному списку приблизно означають те ж саме, що і すると、同時に, себто “Відразу/у той же момент, як відбулося/відбувається Х, сталося/трапляється У”, причому говориться у них про реальні події, тому у реченнях з ними не можна використовувати наказ, побажання, намір, тощо.

1. たとたん (に)

У значенні “Практично у той же момент, як закінчилася одна подія, відбулася інша (часто несподівана)” ставиться після дієслів у минулому часі і відноситься до минулих подій:

擦ったとたん、コスミスミコはひゅうと壺に吸いこまれた。

2. (か) と思うと або (か) と思ったら

主人は仕事から帰ってきたかと思うと、すぐ晩御飯を食べます。

非常ベルが鳴ったかと思うと、電気が一斉に消えた。

Зверніть увагу, що воно може стосуватися як минулих подій, так і теперішніх (“Після події Х завжди відбувається У”), хоча завжди ставиться після минулої форми дієслів.

3. か… ないかのうちに

По значенню — те ж саме, що і п.2, але зверніть увагу на час дієслів. Я спеціально беру найпростішу структуру, щоб було видно, як будуються речення.

言ったか言わないかのうちに、消えた。

言ったか言わないかのうちに、消える。

言うか言わないかのうちに、消えた。

言うか言わないかのうちに、消える。

Тобто час першого дієслова неважливий, а значення усього речення визначається часом другого (головного) дієслова.

4. が早いか

Аналогічне по значенню п.2 та п.3, ставиться тільки після дієслів у словниковій формі.

電車のドアが開くが早いか、乗客は我先にと乗り込む / 乗り込んだ。

5. や або や否や

Аналогічне п.4.

6. なり

Ставиться після словникової форми дієслів, означає “Зробивши дію Х, майже відразу виконав іншу, незвичну/несподівану дію У”:

納豆を一口食べるなり、吐き出してしまった。

7. そばから

Цей вираз найкраще підходить для опису сізіфової праці, наприклад, із дітьми: “Як тільки приберу/поперу/наготую, як вони насмітять/вимажуться/все з’їдять”.

掃除をするそばから、子供が今すぐ散らかしてしまう。

Ставиться після минулого часу чи словникової форми.

8. 次第

Додається до 2-ї форми дієслова. Це єдина форма, після якої може іти наказ, прохання, бажання, план, тощо. Власне, ні для чого іншого вона і не використовується, тому минулий час, зокрема, у ній неможливий.

準備ができ次第、出発しましょう。— Як тільки закінчимо підготовку, вирушаймо

 

Останнє зауваження: для кількох виразів (次第, なり, うち) наведені значення — не єдині можливі, особливо якщо супроводжуються іншими частинками. Тож будьте уважні, коли зустрічаєте їх у тексті.

На сьогодні усе. またね!

Сер
22

Полювання на паршиву вівцю

Вівці
Tim Green (Flickr, CC)

Колись я вже писала про цікаві граматичні конструкції, які можна найти у художніх книжках, але які важко знайти у підручниках.

Сьогодні візьмемо уривок із 国境の南、太陽の西 Харукі Муракамі, якого я нарешті домучила (до чого ж він нудний, словами не передати!). Але з паршивої вівці хоч вовни жмут — і з Муракамі можна взяти якусь користь.

Наприклад:

その赤いカシミアのコートと大きなサングラスは僕に島本さんのことを思い出させた。僕が渋谷から青山まであとをつけていったときの島本さんをだ。

У першому реченні говориться “Те червоне кашемірове пальто та великі сонячні окуляри нагадали мені Шімамото” (не літературний переклад).

У другому — “(Тодішню) Шімамото-сан, за якою я йшов слідом від Шібуя до Аояма”.

За правилами, опис Шімамото (яким по суті є друге речення) мав би стояти перед словом “Шімамото” у першому реченні. Тоді ми б мали: “Те червоне кашемірове пальто та великі сонячні окуляри нагадали мені (тодішню) Шімамото, за якою я йшов слідом від Шібуя до Аояма”.

Однак автор вирішив винести опис у окреме речення для підкреслення (яку б літературну мету він при цьому не переслідував). Власне, таке і у нашій мові можна зробити — якщо автору так заманеться з якихось естетично-літературних міркувань.

Крім того, зауважте, що Муракамі не просто вирвав фразу і поставив її окремо (тоді б вона обривалася на 島本さんを), а дійсно зробив із неї речення, додавши частку у кінці.

На відміну від “вирваних” фраз, які зустрічаються відносно часто, от таке перетворення фрази у речення вкинулося мені у вічі вперше, тому я і вирішила ним поділитися.

На сьогодні все. またね!

Вівці
lonics (Flickr, CC)
Бер
21

Піди та принеси

Rain
ehnmark (Flickr, CC)

У одному з підручників з англійської граматики для англомовних, у розділі про найбільш часті помилки, зустрілося мені таке речення:

If you’re going to Antarctica, don’t forget to bring your camera.

і поправка до нього:

Should be take—transport away from where one is currently located. Bring means to transport towards where one is currently located.

Ого, подумалось мені, навіть у носіїв мови виникають труднощі з такими простими речами, як принести та віднести.

Втім, мені, як учню, від того не легше. Однак цей випадок нагадав мені про くる та いく у японській мові, а також, якщо брати ширше, — про допоміжні слова, що додаються до て форми дієслова:

— слова напрямку дії (やる/あげる, くれる/くださる, もらう/いただく);

— слова наближення/віддалення (くる/いく);

— слова стану/умислу (いる/ある);

— інші (おく, みる, しまう).

Про деякі я вже писала, зараз подивімося на решту.

1. てくる та ていく

Означають відповідно наближення та віддалення дії у часі чи просторі від точки, де знаходиться мовець.

Найпростіше для розуміння — це те ж bring та take, тобто стосовно просторового переміщення:

持ってくる — принести (звідкись сюди)

持っていく — взяти з собою, віднести (звідси кудись)

Або про людей:

連れていく — взяти з собою (кудись)

連れてくる — привести (сюди)

買ってきます — Піду куплю (піду і повернуся з покупками)

Однак вони можуть стосуватися і інших дій:

話しかけてきた — звернувся (до мене)

Сюди ж відноситься і фраза, яку японці говорять, коли йдуть із дому. При цьому розуміється, що людина іде, щоб повернутися, тобто її не можна використати, йдучи з гостей, наприклад:

いってきます!— Ну, я пішов (але походивши, повернусь назад)

Що стосується часу, то тут концепція дещо складніша. Загалом можна сказати, що вони відображають зміну, але дещо по-різному по відношенню до “тепер” (або іншої точки відліку).

てくる стосується або несподіваного настання якогось стану/початку якоїсь дії:

雨が降ってきた — Пішов дощ (і зараз іде)

або поступового наближення стану/події з минулого до теперішнього моменту:

この国の人口はだんだん減ってきた。 — Населення цієї країни зменшилось (поступово зменшувалось у минулому і дотепер, і на даний момент ми маємо ось такий стан)

Його можна використовувати і щодо майбутніх подій, маючи на увазі “дія виконається/стан встановиться до певного моменту у майбутньому”:

すぐ暖かくなってくるでしょう。 — Скоро (на певний момент у майбутньому) потеплішає

Rain
OiMax (Flickr, CC)

ていく, з іншого боку, вказує на дію/стан, які продовжуватимуться від тепер (або від певної часової точки) у майбутнє (по відношенню до початкової точки):

この国の人口はだんだん減っていくでしょう。 — Населення цієї країни продовжить зменшуватися

これから暖かくなっていくでしょう — Скоро потеплішає (відтепер все теплішатиме і теплішатиме). У цьому прикладі проглядає і відтінок накопичення, посилення, який також характерний для ていく.

На цьому, мабуть, завершимо на сьогодні. Решту (みる, おく, しまう) розберемо у іншому дописі.

またね!

Гру
10

Що спонукало мене на цей допис

Swings 1

Відповідаючи на питання однієї з читачок, я несподівано для себе виявила, що пропустила доволі важливу тему: каузатив, або ж спонукання (якщо я не помиляюся у переведенні японської термінології на українську).

Що ж, доки “Мушля” жива, не пізно виправитися, чи не так?

Як утворюється

1-ша група дієслів: 1-ша основа + せる

行かせる, 飲ませる

2-га група дієслів: 1-ша основа + させる

止めさせる, 食べさせる

Винятки:

する — させる

来る — 来させる

Утворене спонукальне слово відмінюється як дієслово 2-ї групи: 行かせない, 飲ませたい.

Як вживається (частинки)

1. (Спонукач) は/が + (спонукуваний) を + (спонукальне дієслово)

お母さんは子供を勉強させている — Мати примушує дитину вчитися

父は私を映画館に行かせた* — Батько дозволив мені піти на стадіон

Але якщо у реченні зустрічаються і інші を, то тоді біля спонукуваного ставиться частка に:

父は私に映画を見に行かせた* — Батько дозволив мені піти подивитися кіно

2. (Спонукач) は/が + (спонукуваний) に + (об’єкт дії) を + (спонукальне дієслово)

お母さんは子供に野菜を食べさせました — Мати примусила дитину з’їсти овочі

x-default

Значення

Спонукання вживається у 4 основних значеннях.

1. Примус, доручення, завдання

Два класичні приклади (коли батьки примушують дітей вчитися та їсти овочі) наведені вище. Ще один — з робочих моментів:

上司は私に仕事をさせました — Бос примусив мене працювати/доручив мені роботу (Ах, як він міг!)

2. Дозвіл, послуга

Сюди відносяться вищенаведені приклади, відмічені зірочкою. Справа у тому, що дозвіл чи послуга — це позитивні направлені дії, а з ними часто (коли дія якимось чином стосується того, хто говорить) використовуються слова направленості: くれる/くださる, やる/あげる, もらう/いただく**.

Порівняймо:

お母さんは子供にアイスクリームを食べさせた — Мати дозволила дитині поїсти морозива (ні мати, на дитина не мають до нас жодного відношення)

母は (私に) アイスクリームを食べさせてくれた — Моя мати дозволила мені поїсти морозива

** Зверніть увагу, що підметом з もらう/いただく має бути Я:

彼はわたし を/に 行かせてくれました — Він дозволив мені піти (спонукання, позитивна для мене дія)

私は彼に行かせてもらいました — букв. Я отримала від нього дозвіл піти (спонукання, позитивна для мене дія)

Вираз із もらう/いただく дуже схожий на пасив, тільки, на відміну від пасиву, має позитивну конотацію:

私は彼に行かせられた — букв. Я була примушена ним піти (спонукальний пасив, негативна дія)

(Для повноти картини:

私は彼に行かれた — Він від мене пішов (пасив потерпілого, негативна дія))

Blue flower buds

3. Прохання

Спонукальне дієслово + くれる/くださる чи もらう/いただく в питальному реченні використовуються для ввічливих прохань. Зверніть увагу на виконавця дії:

読んでください — (Ви) почитайте мені, будь ласка

読んでくださいませんか — Чи не почитаєте ви мені (більш ввічливо)

読ませてください — Дозвольте (мені) почитати, будь ласка (спонукання)

読ませてくださいませんか — Чи не дозволите мені почитати? (дуже ввічливо, спонукання)

読ませてもらえますか — букв. Чи можу я отримати дозвіл почитати? (спонукання, дивіться вище про もらう та いただく)

もらう та いただく використовуються у вигляді もらえる та いただける (букв. Чи можу я отримати?…)

4. Збудження почуттів

Використовується, щоб показати, що одна людина викликала певні почуття або емоційну реакцію своїми діями.

До слів, з якими може використовується ця спонука, відносяться: веселити, смішити, дивувати, сердити, засмучувати, доводити до сліз, хвилювати, нервувати, тощо. Об’єкт спонукання позначається часткою о:

妹を泣かせないでよ! — Не доводь свою сестру до сліз!

クラウンは子供を笑わせるものだ — Клоун — це той, хто смішить дітей

 

Крім того, говорячи про спонукання, треба згадати і про спонукальний пасив. Я про нього писала у другій частині серії дописів про пасив.

 

На сьогодні досить (щиро сподіваюсь, я сама не заплуталась у всіх цих спонуканнях та напрямках дії. Якщо знайдете помилку, пишіть).

またね!

Лис
26

Виглядає, наче продовження

Swings 2

Власне, це воно і є: продовжимо допису про вирази “виглядати як”, “схоже на”, “дійсно як”, “здається, що”, тощо.

До них, нагадаю, відносяться: суфікси そう, よう, а також слова みたい, らしい.

Про そう я вже писала раніше, сьогодні розберу решту.

1. らしい має два основних значення:

а) з іменниками — “виглядає якраз як…”, “виглядає як типовий…”

先生らしいです — Виглядає як типовий вчитель (при цьому справді будучи вчителем)

母親らしくやさしい — Добра, як і має бути мати (при цьому справді будучи матір’ю)

らしい також використовують у значенні, близькому до “справжній”, зокрема, коли хочуть пожалітися, що “справжнього” чогось уже немає:

今は、昔の先生らしい先生がもういないよ。— Тепер уже таких (справжніх) вчителів немає, як колись були

母親らしい母親になれなかったわ。 — Не змогла стати справжньою матір’ю, такою, якою має бути матір

Зверніть увагу, що в цьому випадку один і той же іменник повторюється двічі.

б) з іменниками, прикметниками та дієсловами — припущення: “схоже, що…”, “виглядає, наче…”.

Особливість らしい (на відміну від よう та みたい) у тому, що для нашого припущення є певні об’єктивні підстави: щось почуте, прочитане чи побачене.

先生らしいです。 — Схоже, він — учитель (у мене є інформація, з якої я виводжу, що це правда).

Але, на відміну від частки (не суфіксу!) そう, мова не обов’язково йде про пряме цитування отриманої інформації.

Порівняймо:

事故があったそうです。 — Я чув/мені казали, що стався нещасний випадок (“стався нещасний випадок” — це зміст почутого/прочитаного)

事故があったらしいです。 — а) Те ж саме, що і попередній приклад;

б) Мені розказали щось, із чого я зробив обґрунтований висновок, що стався нещасний випадок;

б) Із побаченого на власні очі я зробив обґрунтований висновок, що стався нещасний випадок. Наприклад, їхав по дорозі та бачив на обочині покоцану машину, а поряд з нею — міліціонерів.

Moss on asphalt

2. よう та більш розмовне みたい теж вказують на припущення, але, на противагу らしい — чисто суб’єктивні, нічим особливим не підкріплені.

先生のようです、先生見たいです — Може, вчитель; Виглядає як вчитель/схожий на вчителя

При цьому ми або не маємо уявлення, ким він є по професії (може, і вчитель, а може і ні), або точно знаємо, що він НЕ Є вчителем, тільки виглядає (на наш суб’єктивний погляд) схожим на нього.

Крайнім випадком останнього значення є метафора. Наприклад:

オレンジは小さな太陽のようです。 — Апельсин — мов маленьке сонце.

ゴーストを見たようにびっくりした。 — Злякався, наче привида побачив.

Приклади:

風邪をひいたようです。 — Здається, я підхопив нежить (Висновок робиться лише на основі самопочуття)

いい香りですね。シナモンが入っているようです。 — Смачно пахне. Здається, там є кориця (Тут висновок робиться на основі запаху, але, можливо, ми помиляємося з його джерелом)

よう також може означати, що хтось упевнений у своїх словах, але із ввічливості хоче їх “пом’якшити”, зробити не такими прямолінійними (не рідкість у японській мові).

もう時間のようです。— Та чи ви совість маєте — так довго засиджуватися? Здається, вже час (розходитися)

На цьому в основному все. Тільки нагадаю, що よう має і інші значення. Наприклад:

いい母親になれるように頑張ります。— З усіх сил намагаюся стати хорошою матір’ю

 

またね!