У минулому дописі ми розглядали, як виражати японською мовою свої та чужі бажання.

Сьогодні ж поговоримо про наслідки цих бажань – наші та чужі плани.

1. Форма на おう та よう (5-та основа дієслів)

Означає вона бажання/намір щось зробити, такі собі внутрішні роздуми, що треба б/пора/варто вже щось робить:

もう遅い。そろそろ寝よう — Уже пізно. Піду я, мабуть, спати.

Якщо людина не певна у намірі, то можна додати か або задумливе かな

行こうかな？ — Піти чи ні?

2. 5-та основа + と思う

Це вже більш сформований намір/план щось робити/не робити, ніж прості роздуми, як у п.1.

と思う може використовуватися і у формі と思っている. У першому випадку мається на увазі рішення, прийняте у момент розмови, на ходу. У другому — означає, що намір сформувався раніше, тобто людина все певний час щось планує/збирається робити.

美味しそうだ！食べようと思う — Смачно виглядає. З’їм-но я його

医者になろうと思っています — Я збираюся стати лікарем

Цю форму використовують і коли говорять про плани/наміри інших людей, не лише свої, але треба в кінці вказувати, що це про когось іншого: додавати «…каже, що хоче», «Я чув/кажуть, що Х хоче/планує…», тощо.

3. Дієслово + つもり(です)

つもり вказує на досить твердий намір щось зробити, з більш конкретними планами, ніж у п.2.

«Не планую щось робити» можна сказати і як ーないつもりです, і як するつもりはありません, причому останні доволі сильно підкреслює намір: «Цього я ні в якому разі робити не збираюся!»

つもり можна використовувати і щодо чужих планів, але, знову ж, в кінці речення потрібні відповідні вставки (らしい, そうだ, ようだ, といいます).

来年、アメリカに行くつもりです — Наступного року я збираюся поїхати у Америку

4. 5-та форма дієслова + とする

Спроба щось зробити, намір, намагання. Найчастіше ідеться про те, що спробу або намір виконати не вдалося:

出ようとしたとき、電話が鳴った。 — Якраз коли я збирався вийти, подзвонили

今朝、早く起きようとしたが、出来なかった。 — Сьогодні збирався встати рано, але не зміг

5. Дієслово + ようにする

Ця конструкція означає намагання привчити себе робити/не робити щось, виробити звичку до чогось:

健康的に食べるようにしていますが、ピザが大好きで、時々食べてしまいます。 — Намагаюся (виробляю звичку) їсти здорову їжу, але дуже люблю піцу, тому іноді їм її

毎日三十分あるくようにしている — Стараюся кожного для ходити по 30 хвилин

6. Дієслово + ことにする — тверде рішення щось зробити

酒をやめることにした — Я вирішив кинути пити

する у цьому виразі можна замінити на なる, тоді це означатиме, що зміни відбулися не за рішенням людини, а за якихось зовнішніх обставин:

引っ越すことにした — вирішив переїхати

引っ越すことになった — так трапилось/склалися обставини, що я переїхав

На сьогодні все. またね。

(Оцініть допис)

Loading...

| 2 521 переглядів | 3 коментарі

gags9999 (Flckr, CC)

Наприклад, про те, як у японській мові говорять про свої та чужі бажання.

1. «Хочу якусь річ» виражається словом 欲しい（です）, причому застосовуватись воно може і щодо живих істот:

スマホが欲しい（です） — Хочу смартфон

友達が欲しい（です）— Хочу, щоб у мене були друзі

猫が欲しい（です） — Хочу (завести) кота

欲しい по граматичній суті — предикативний прикметник, і утворює такі ж форми, як і вони: 欲しくない, 欲しかった, 欲しかったら, 欲しければ, тощо.

欲しい використовують в основному для власних бажань. Коли треба говорити про чужі, то або використовують 欲しがる, або додають у кінці речення фрази, які вказують, що мова йде про третю особу (そうです, と言います, тощо).

gags9999 (Flickr, CC)

2. Щоб сказати «Я хочу щось зробити», у японській мові є спеціальна форма дієслів з суфіксом –たい（です）:

アムステルダムに行きたいです — Хочу поїхати в Амстердам

水を/が飲みたい — Хочу (попити) води

До форм на –たい відносяться ті ж зауваження, що і до 欲しい — це прикметники, і стосуються вони бажань першої особи.

3. Коли говоримо не про свої бажання, використовуємо суфікс -がる:

彼は Хに行きたがっています — Він хоче піти/поїхати в Х

Втім, -がる додають не лише до слів, що виражають бажання, а і до почуттів, наприклад:

嬉しがって笑い、悲しがって泣きます  — Коли весело — сміється, сумно — плаче

Зверніть увагу, що з -がる, на відміну від 欲しい та -たい, використовується частинка を:

子供は犬を欲しがっています — Дитина хоче собаку

kevin dooley (Flickr, CC)

4. -て欲しい（です）та -ないで欲しいです означають «Я хочу, щоб хтось робив/не робив щось»

(彼に（は）) 約束を守ってほしい — Хотілося б, щоб він виконав обіцянку

秘密を他の人に言わないで欲しい（です） — Хочу, щоб (ти) не розповідав мої секрети іншим

5. Загальне побажання «а от добре було б, якби…» щодо речей, які від нашої волі не залежать, утворюється за допомогою умовних форм (と, -たら, -ば) + いい (です):

晴れたらいいです — Було б добре, якби небо проясніло

明日、雨が降らないといい（です） — Було б добре, якби завтра не було дощу

У ситуації, коли очевидно, що бажання, скоріш за все, не здійсниться, в кінці можна додати のに、けど、が, тощо («хотілось би, щоб трапилось/не трапилось оце, але…»).

На сьогодні все. またね。

(1 голосів, 5,00 )

Loading...

| 2 312 переглядів | 1 коментар

У практичному використанні мови є дві сторони: розуміння, що нею сказано/написано, та вміння самому сказати/написати те, що хочеш.

Буває, що людина користується тільки однією стороною. Наприклад, я майже нічого не пишу японською і зовсім нею не говорю (нема з ким, та й не хочу я), але досить багато читаю і слухаю.

Тож для мене питання «Як це сказати японською?» не дуже актуальне, але для когось із читачів, можливо, воно і є найважливішим у вивченні японської.

Тому сьогодні хочу поговорити про ресурси, які можуть стати таким людям у нагоді.

По-перше, нагадаю, що я вже писала про одну з таких книжок: Japanese Sentence Patterns for Effective Communication. У ній представлений базовий набір мовних шаблонів, за допомогою яких, в принципі, можна на простому рівні виразити більшість своїх думок.

Приблизно таку ж функцію виконує граматичний довідник 200 Essential Japanese Expressions: A Guide to Correct Usage of Key Sentence Patterns. Як очевидно з назви, у ньому представлено близько двох сотень мовних шаблонів, розбитих за тематикою: прохання, намір, вираження послідовності дій у часі, ввічливість, умовні речення, тощо.

У порівнянні з Sentence Patterns, 200 Expressions мають кращі, детальніші пояснення, а також додаткові розділи, де розбираються особливо складні граматичні теми.

Його продовження для вищих рівнів (2級 та 1級 по старому JLPT) — 500 Essential Japanese Expressions. У ньому даються паттерни, необхідні для вираження більш складних нюансів. Що цікаво, на відміну від попередника, 500 Expressions написана майже повністю японською, тобто щоб нею користуватися, треба знати мову уже на доволі пристойному рівні.

У обох книжках в кінці кожної теми є завдання на закріплення (відповіді також даються, так що підручники підходять для самостійного освоєння). Крім того, є ще й третя книжка з цієї ж серії: це збірник вправ для 500 Expressions (для 200-т, здається, аналогу немає).

В цілому, якби мені довелося вибирати один-єдиний підручник з граматики, який обов’язково треба освоїти, мабуть, це були б саме 200/500 Expressions.

Серед російськомовних підручників чогось схожого я не зустрічала (це не означає, що їх немає).

Але я регулярно звертаюся до граматичного довідника «Практическая грамматика японского языка» Б.П. Лаврентева. У нього є свої недоліки, але коли треба освіжити основи (а на мене останнім часом щось частенько нападає склероз), то він цілком стає у нагоді.

На цьому сьогодні все. またね！

(Оцініть допис)

Loading...

| 2 265 переглядів | Прокоментуй!

Matthias Rhomberg

お久しぶりです。

Приблизно два місяця тому мені довелося досить-таки несподівано поїхати в Україну, і оскільки з Інтернетом там у цьому році виявилося скрутно, то вийшла нас із «Мушлею» така собі незапланована відпустка.

Повернувшись в Америку, я думала написати граматичний допис саме про це — про плани, в тому числі і такі, що порушуються, а також про тісно пов’язані з ними людські хотілки.

Проте через акліматизацію, а також неймовірну спеку голова у мене поки що не дуже варить. Тож замість чогось серйозного хочу сьогодні попатякати про цікавості, які мені вичиталися у книжках.

Зокрема, про пунктуацію.

Те, що вона від нашої відрізняється, не має ні для кого бути несподіванкою. У кожної мови — свої правила.

Однак щодо японської мови я вже починаю сумніватися, що вони взагалі є.

Наприклад, зустрілось мені буквально на днях такий абзац:

«ママは[。。。]教えてくれた。[Тут іде п’ять стовпчиків того, що саме мама розповіла]。と。»

Я спеціально виділила крапки, що ви оцінили. と, частинка, яка навіть свого власного значення не має — і в окремому реченні!

Звісно, якщо приймати, що крапки у японській мові служать для відокремлень саме речень. Хто не пам’ятає шкільну програму, нагадаю їх означення в нашій мові.

Речення — граматична конструкція, побудована з одного чи кількох слів певної мови, яка становить окрему, відносно незалежну думку; це значеннєве, граматичне і інтонаційне ціле, що виражає якусь думку в відношенні її до дійсності (предикативність, створена категоріями модальності, часу й особи) одним словом чи сполукою слів.

ShotHotspot.com

Я не дійду до такого нахабства, щоб стверджувати, що це визначення — єдино вірне, і має підходити усім мовам.

Проте логічно ж, погодьтеся, виділяти все-таки якийсь більш-менш закінчений і, головне, осмислений шматок думки, а не нічого не значущі частинки, чи не так?

Втім, у плані порушень авторами правил японська мова не унікальна.

Наприклад, в українській, з точки зору строгої стилістики, не бажано починати речення зі сполучників (а, і, але, бо, тощо), адже вони (за визначенням) мають сполучати, і тому повинні знаходитися всередині речень, а не на початку.

Але.

Автори (особливо в художній літературі) регулярно порушують цю рекомендацію.

Бо головне для них — не написати твір строго за правилами.

А дещо зовсім-зовсім інше.

А саме – донести до читача свої думки та емоції.

І для цього вони гнуть ті строгі правила, як їм заманеться.

І це діє!

Неважко зрозуміти, що, напиши я все це з комами там, де нібито треба, та ще й одному абзаці (як, знову ж, вимагає строга стилістика), враження було б зовсім інше.

Тож не дивно, що і японські автори відкидають суху граматичну правильність в угоду виразності, та пишуть щось на зразок:

しようとした。

が、できなかった。

Moyan_Brenn

І (ви помітили, правда?) спостерігати за цим дійсно цікаво, бо розумієш, що перед тобою справжня, жива мова, а не вихолощений підручниковий текст.

Це тим більш справедливо для японської — ієрогліфічної мови, тому що шлях до повноцінного читання довший, ніж у алфавітних.

Причому настільки довший (чи здається таким, якщо вибрати неоптимальні методи навчання), що багато хто по ньому і не йде, вдовольняючись лише усною частиною.

І (ups, I did it again) абсолютно даремно, як на мій погляд.

Та на сьогодні все. Хорошого вам літа та відпустки (якщо вона у вас іще не пройшла) чи канікул.

またね。

(2 голосів, 5,00 )

Loading...

| 2 714 переглядів | 1 коментар

У дописі про майбутній час у японській мові я писала, що його, власне, там немає. А ще японці люблять повикидати з речення все, що можна, наприклад, займенники (про що я теж писала). І взагалі, чого тільки в японській немає… себто, чого тільки там бракує з того, що є у нашій.

Іноді це приводить до вельми цікавих наслідків.

Наприклад, у аніме «Шкільний переполох» головний герой на ім’я Харіма підслухав, як його зазноба Темпа каже подругам, що він повний ідіот, наробив жахливих помилок, і як взагалі його земля носить.

Проте оскільки вона не використовувала займенників, а японські дієслова не мають категорії роду, то він собі так у голові перекрутив, наче це все вона говорить не про нього, а про себе. Уявляєте, наскільки він закоханий дурень та наскільки своєрідна така мовна ситуація?

Втім, на сьогоднішній допис мене наштовхнуло зовсім не аніме, а одна японська соціальна мережа, куди я на свою біду влізла, і звідки ніяк не можу вибратися. Адже там є такі цікаві штуки, де можна вирощувати город та завести ферму, відкрити кафе, побудувати місто та заселити безлюдний острів (і це вже не кажучи про такі базові речі, як блог, групи по інтересам, пошук друзів та всяку іншу фігню).

Тож тепер зранку, доки не подою всіх тваринок та не нагодую гостей, нема з мене ніякого діла. Жах!

Втім, саме там я звернула увагу на вираз, про який сьогодні говоритиму (звісно, зустрічаю я його не вперше, але ще ніколи мені не тикали його в очі так часто). Ось він:

いつもご利用頂きありがとうございます

Себто, Ми страшенно вдячні, що ви користуєтесь нашим сервісом.

(Якщо у когось виникли труднощі з перекладом цієї фрази, раджу йому чи їй спочатку почитати дописи про ввічливість (всі три частини)).

Ітадакі тут вказує напрямок сприятливої дії: розробники соціальної мережі отримали від мене, юзера, те, що їх потрібно — користування їх сервісом.

Якщо записати його у повному вигляді, то вийде:

私たちはお客様にサービスをいつもご利用頂き、ありがとうございます

Практично те ж саме можна сказати і по-іншому, а саме:

お客様がサービスをいつもご利用下さり、ありがとうございます

Тут слово ітадакі (отримувати) замінене на свою протилежність — кудасару (давати), і частинки біля окякусама теж підставлені відповідні.

Між цими фразами є незначна смислова відмінність, про яку я вже писала у статті про пасивний стан (там же є посилання на сторінку з іще докладнішими поясненнями). Однак в багатьох випадках вони одна одну цілком заміняють.

А тепер давайте візьмемо приклад з японців та повикидаємо з цих речень усе, що можна. Що ж залишиться? А ось таке:

サービスをいつもご利用頂き、ありがとうございます

サービスをいつもご利用下さり、ありがとうございます

Оце так так! Вийшло у нас два речення з однаковою структурою та дуже близьким (часто непомітним у перекладі) значенням… але зі словами-антонімами (ітадаку — отримувати, кудасару — давати). Ну чи не дивна вона, ця японська мова? І чого ми взагалі з тими напрямками дії мучимося, питається?

Інший приклад, який вам, можливо, зустрічався, це:

X番組をご御覧になっていただきありがとうございます

У ньому теж можна змінити ітадаку і кудасару, і отримується абсолютно граматично правильне речення:

X番組をご御覧になってくださりありがとうございます

Втім, коли мова йде про всякі Інтернет-сервіси, фільми, теле- та радіопередачі, тощо, то ітадакі звучить, як мені здається, більш природно. Адже їх автори хочуть, щоб ми їх творіннями користувалися, і спеціально запрошують нас до цього рекламою.

І коли користувач відгукується, то автори отримують те, що просили — а саме такий відтінок має ітадаку.

Однак у багатьох інших випадках цю різницю можна і не підкреслювати, тобто використовувати як ітадаку/морау, так і кудасару/куреру:

ブログの読者になって いただいて｜下さって｜もらって｜くれて ありがとう （ございます）

На цьому сьогодні все. "Мушля"をいつも呼んでくれてありがとう。

(1 голосів, 5,00 )

Loading...

| 2 633 переглядів | 2 коментарі