Ні, я говорю не про світову фінансову кризу, яка хоча і добряче вдарила по Японії, та все ж не настільки.
Заголовок стосується тільки японської мови – у якій немає майбутнього часу.
Саме так: майбутній час дієслів “злитий” з теперішнім.
То як же визначити, що означає, наприклад, 六時に起きる?
По-перше, за словами, що явно вказують на час дії:
- Із 毎日 це буде теперішній: Кожного дня прокидаюсь о шостій;
- Із 明日 – майбутній: Завтра встану о шостій.
По-друге, з контексту.
Взагалі-то відсутність майбутнього часу – то не єдина нестача, за якою ви будете сумувати: у японській бракує багато чого корисного. Тому контекст у ній – всьому голова. Без нього не варто братися за переклад навіть найпростіших (на перший погляд) речень – як то кажуть, можна попасти пальцем у небо.
Але про те, чого ще немає у японській мові – у наступних дописах.
А на сьогодні усе. またね。
Від мінус-один о Жов 16, 2009 | Відповісти
а ще майбутній час був відсутній в практично усіх мовах (він є рез-том пізнього розвитку).
функцію майбутнього виконував теперішній час (за контекстом). навіть зараз в українській можна спокійно утворити майбутній теперішнім, напр.
завтра я іду в кіно
просто не всі усвідомлюють, що це релікт майбутнього-теперішнього.
в японській зберігся старий стан речей, от і все… (і це стосується багатьох “дивин” японської, зокрема її складовості, ієрогліфічності і т.і.)
Від Shiroi Koneko о Жов 17, 2009 | Відповісти
Дякую за історичне доповнення, дуже цікаво.
Але яка б не була причина, в українській мові є окрема форма для майбутньог часу (піду), а в японській – немає, і тому, хто її вчить, доводиться мати з цим справу.