Лют
22

Наймиліше у світі – …

Осінь в Токіо
Автор фото: OiMax

…та неважливо, що. Головне, що сьогодні ми поговоримо про порівняння.

В українській мові є два способи утворення вищого та найвищого ступенів порівняння – за допомогою суфіксів (милий, миліший, наймиліший) та за допомогою слів більш/менш, найбільш/найменш. У японській першого способу немає. Для порівняння існує спеціальна конструкція, а сам прикметник не змінюється.

1. Повна форма порівняння виглядає як 「А-より В-の方が прийменник (です)」.

А – це те, з чим порівнюють, а В – те, що порівнюють. Вирази при より та の方が можна міняти місцями, крім того, якщо і так зрозуміло, про що йдеться, то одне з них можна опускати. Наприклад:

「オレンジよりりんごの方がおいしい」/「りんごの方がオレンジよりおいしい」 – В порівнянні з апельсинами, яблука смачніші / Яблука смачніші, ніж апельсини.

「コンピューターより安い」/「コンピューターの方が高い」 – (Це) дешевше, ніж комп’ютер / Комп’ютер – дорожчий.

「火星は地球より小さい」 – Марс менший за Землю.

2. Перед より може використовуватися не лише слова, що означають предмети, а й ті, що стосуються часу:

「昨日より寒い」 – У порівнянні з учора (сьогодні) холодніше / З учора похолодало.

「これまでより別のときだ」 – У порівнянні з дотепер (настали) інші часи / Часи змінилися.


3. より також використовується після дієслів у значенні Ніж робити щось, краще…:

文句を言うより自分でしなさい! – Ніж жалітися, краще зроби сам!

4. Сполучення よりほか + заперечення означає “немає іншого виходу, ніж робити оце“, “єдиний вихід – робити оце“:

「待っているよりほかない」 – Нічого не залишається, як чекати / Ніж чекати, іншого виходу нема.

5. 何よりも означає більше за все. Також є 誰よりも, どこよりも, тощо, наприклад:

「誰よりもあなたが好きだ」 – Я люблю тебе сильніше за всіх.

6. Перед прикметником より та もっと означають більш, більше:

「より / もっと詳しく教えてください」 – Поясніть, будь ласка, детальніше.

7. もっとも та 一番 означають най-, найбільш:

「一番怖いのは雷だ」 – Найбільше боюся грому / Найстрашніше – грім.

Ці ж слова можуть використовуватися з виразом А の中で(は/も):

「都市の中ではパリが一番美しい都市です」 – Найкрасивіше місто серед усіх – Париж.

На цьому начебто все. Усього вам найкращого!

Жов
16

У Японії немає майбутнього

Імператорський палац
Фото: Gustty

Ні, я говорю не про світову фінансову кризу, яка хоча і добряче вдарила по Японії, та все ж не настільки.

Заголовок стосується тільки японської мови – у якій немає майбутнього часу.

Саме так: майбутній час дієслів “злитий” з теперішнім.

То як же визначити, що означає, наприклад, 六時に起きる?

По-перше, за словами, що явно вказують на час дії:

  • Із 毎日 це буде теперішній: Кожного дня прокидаюсь о шостій;
  • Із 明日 – майбутній: Завтра встану о шостій.

По-друге, з контексту.


Взагалі-то відсутність майбутнього часу – то не єдина нестача, за якою ви будете сумувати: у японській бракує багато чого корисного. Тому контекст у ній – всьому голова. Без нього не варто братися за переклад навіть найпростіших (на перший погляд) речень – як то кажуть, можна попасти пальцем у небо.

Але про те, чого ще немає у японській мові – у наступних дописах.

А на сьогодні усе. またね。

Лип
16

Важлива малеча

Давненько ми не гортали сторінки – пора. Сьогоднішня книжа називається All About Particles. A Handbook of Japanese Function Words, автор Naoko Chino.

Particles у нас називають по-різному: хто частинками, хто відмінковими суфіксами. Дійсно, якщо у нас різниця у значеннях виявляється завдяки відмінкам та відповідній формі дієслів (Риба їсть та Рибу їм), то у японській мові ні риба, ні їсти не змінюються ні відмінкам, ні по роду, ні по особі, ні по числу. Тобто, що означає 魚食べる, можна визначити лише завдяки частинкам: /食べる, 食べる, тощо.

Хоча як на мене, найбільше частинки схожі на прийменники, тільки ставлять їх після іменників, а не перед ними (що для японської зовсім не дивно, там багато чого навпаки). 日本語クラス九時から四時までです。

Втім, як би їх не називали, аби нам легко вчилося. Та давайте вже перейдемо до читання.

  1. У книжці частинки сортовані за двома принципами. Один з них – частота використання. Очолюють список та – пара, яка також зайняла б перше місце по складності. По-перше, в нашій мові аналогу їм немає, по-друге, хоча вони і позначають начебто одне і теж (називний відмінок), але речення з та мають різне значення: 「私行く」 не тотожне 「私行く」.
  2. Другий критерій – групування подібних частинок. Наприклад, обмежувальні частинки: だけ, しか, のみ, きり; “хоча”: のに, くせに; ものの; умовні форми: たら, , なら, тощо знаходяться поруч. Крім того, між схожими за значенням частинками є взаємні посилання, щоб їх можна було порівняти на прикладах.

    Окремим підрозділом даються заключні частинки, тобто ті, які ставлять в кінці речення для надання емоційного відтінку: , , .

  3. Автор описує навіть те, що у нашій японістиці до частинок зовсім не належить. Наприклад, суфікси , たら або сполучники から, のに. Не знаю, що б сказали лінгвісти, а по-моєму, книжка стає від того лише повнішою та кориснішою.
  4. На кожну частинку наведено по 2-3 приклади. Речення зазвичай дуже прості, а переклад майже дослівний, тому зрозуміти структуру вислову та яку роль виконує у ньому певна частинка, дуже легко.
  5. Загалом у книзі розглянуто 69 частинок. Це далеко не повний перелік того, що можна назвати частинками (у A Dictionary of Japanese Particles від Kawashima Sue їх принаймні удвоє більше). Однак для початкового і середнього рівня книжка є чудовим довідником по частинкам (там паче, що у ній є приклади і для вищих рівнів, вони позначені зірочками).


В цілому книгою Наоко Чіно дуже приємно користуватися: нічого зайвого, чиста інформація. Чітка, логічна структура (від більш уживаного до менш уживаного, групування), зрозумілі приклади, зручність пошуку (є зміст та абетковий покажчик).

Я не дуже люблю підручники з казками-примовками (хоча у цьому блозі сама таким грішу), тож для мене All About Particles виявилась просто ідеальним компромісом між інформативністю та стислістю.

Крім того, книга має компактний розмір, приємні для ока шрифти та якісний папір. Єдине, що може відклякнути читача, це дуже “жіноча” – ніжно-рожева – палітурка. Але повірте, вміст під нею по-чоловічому логічний (сподіваюсь, мій дещо упереджений підхід нікого не образив).

Тож якщо хочете дізнатися все про частинки – сміливо купуйте All About Particles.

では。

Тра
31

Граматичний коментар

Граматичний коментар - Azumanga Daiou Поєднуючи неприємне з корисним, візьмемо два слова, що можуть зіпсувати аніме (守る та 信じる), та вичавимо з них усю їх граматичну користь.

Природно, що річ піде про японські дієслова. Що треба про них знати?

Основне:

  1. Всі дієслова закінчуються на літеру “у” (та не все, що закінчується на “у”, є дієсловом) .
  2. Форми дієслова утворюються шляхом додавання відповідних суфіксів.
  3. Глобально всі дієслова поділяються на дві групи + є два слова-винятки (する та 来る). Кожна група має свої правила утворення форм. До другої групи відносяться дієслова, що закінчуються на “іру” або “еру”, до першої – всі інші. Плюс близько 30 дієслів, що мають закінчення “іру” або “еру”, проте належать до 1-ї групи.
  4. Для утворення різних форм дієслово змінюється за основами, а основи утворюються зміною закінчень дієслова у (майже) тому ж порядку, як і звуки першого стовпчику кани.

Не дуже зрозуміло? Перейдемо до прикладів з 守る та 信じる.

  1. Очевидно, що 守る та 信じる закінчуються на “у”.
  2. Хочу захистити” – 守りたい. “Не вірю” – 信じない.
  3. “Мамору” – 1-ша група, “шінджіру” – 2-га*. Порівняйте 守らない та 信じたい з пунктом 2. Щодо винятків: наприклад, 居る –1-ша група 「誰も居ない」, а 要る – 2-га 「要らないよ」.
  4. А тут побудуємо табличку:

Основи дієслів

1 (а) 2 (і) 3 (у) 4 (е) 5 (о)
守ら
мамора
守り
маморі
守る
мамору
守れ
маморе
守ろう
маморо:
信じ
шінджі
信じ
шінджі
信じる
шінджіру
信じれ
шінджіре
信じよう
шінджійо:

ші, са, се

ші
する
суру
すれ
суре
しよう
шійо:

ко

кі
来る
куру
来れ
куре
来よう
койо:

3-тя основа – це те, що ви знайдете у словнику. А також – найпростіша дія: 「私は信じる」. 5-а основа – запрошення, пропозиція, рішучість щось зробити: 「僕たちの地球を守ろう」.


Решта основ використовується для утворення різноманітних форм. Описати їх всі відразу, звісно, неможливо.

Дві були наведені вище: заперечення = 1-ша основа + суфікс ない, бажання = 2-га основа + たい. У даних випадках правила однакові для обох типів дієслів. Це не завжди так: пасив утворюється як 1-ша основа + れる для 1-шої групи та 2-га основа + られる для 2-ї групи.

Бррр, аж самій моторошно від усієї цієї граматики. Коротше кажучи: практика – велике діло. Дивлячись аніме, намагайтеся зрозуміти, що сказав герой у такій-от ситуації. Тоді, навіть не задумуючись про основи (хоча знати їх – треба), ви знатимете, що означає 守れなかった або 「そんなこと、信じられない」.

А колись навіть прочитаєте отаке: 「自分を信じられない奴ほど、他人を信じようとしない。人間なんてその繰り返しだ。だから、まずは自分を知って自分を信じろ。」

頑張ってね。 До зустрічі!

*Насправді 信じる походить від 信+する, тому це скоріше неправильне дієслово. Але для практичного застосування цим можна знехтувати.