У грудневих статтях я розповіла про пасивний стан дієслів у японській мові, розсортувавши його по видах.

Сьогодні ж хочу остаточно закрити «пасивну» тему, відмітивши деякі деталі.

1. Частинки

Як вже говорилося у першому дописі, завжди треба бути уважними до частинок.

Зокрема, не плутатися у は/が, の та を у реченнях з прямим пасивом та пасивом володіння.

Крім того:

а) Коли мова йде про природні катаклізми (я ж недарма з самого початку навела приклад про ураган), то вони можуть виступати і виконавцями дії, і її причиною.

台風に壊された

台風で壊された

Обидва варіанта можливі, з легкою різницею у значенні: перше — був поламаний ураганом, друге — поламався через ураган (в результаті урагану).

б) Коли мова йде про неживі предмети, то で може привносити значення засіб, інструмент чи спосіб дії.

家が塀に囲まれている — Діб обнесено огорожею. Це опис стану, у якому находиться дім (огороджений), огорожа виступає виконавцем дії.

家が塀で囲まれている — Дім обнесено огорожею. Однак у цьому випадку є легка конотація Хтось (наприклад, власник) огородив дім за допомогою огорожі. Тобто виконавець дії не названий, а огорожа виступає засобом, інструментом.

Інакше кажучи, якщо ви хочете підкреслити, що щось зроблене з наміром, а не просто описати існуючий стан, використовуйте частинку で.

в) に та で мають багато значень, які не втрачаються і у реченнях з пасивом.

彼は代表に選ばれた — може означати і Його обрали делегатом/представником (тобто Він став делегатом) і Представник (чогось-то там) вибрав його (в якості свого помічника, наприклад).

この作品はA工場に/で作られた

Варіант з に означає Цей продукт був виготовлений майстернею А (виконавець дії)

Варіант з で значить Цей продукт був виготовлений (фірмою-виробником) у майстерні А (місце дії).

2. Пасивна форма деяких дієслів з часом стала використовуватися як активна

Наприклад, слово 生まれる (народжуватися, з’являтися) утворилося як пасив від 生む. Бо всі ми справді не народилися самі по собі, а були народжені.

Проте в сучасній мові це слово сприймається як звичайне, окреме значення — народитися (тобто я активно виконав таку дію — народився). І якщо використати його як пасив (私は母に生まれた), то прозвучить це… ну, дивно.

З інших прикладів — вже не раз згадувані стихійні лиха. Хに見舞われる — практично сталий вираз, а не пасив.

Крім того, можливо, вам зустрічалося 恵まれる (бути ощасливленим, мати добру нагоду, тощо). 幸せな人生に恵まれた — Мені поталанило жити щасливо.

3. Пасивна форма дієслів має і інші функції

…по значенню ніяк з пасивним станом не пов’язані:

• можливість/неможливість (刺身が食べられません)
• ввічливий опис дій третьої особи (彼は本を書かれました) (про це я згадувала у дописі про ввічливість)

От тепер нарешті з пасивом усе. До наступних дописів!

Давайте продовжимо розмову про пасивний стан у японській мові, і розберемо ще два його підвиди.

Пасив потерпілого

Як випливає з назви, цей пасив означає, що отримувач дії потерпає від дій виконавця.

Що характерно для цього пасиву і чим він відрізняється від інших видів?

1. Дія, виражена пасивом, не направлена безпосередньо на реципієнта. Візьмемо класичний приклад про дощ:

（私は）雨に降られた

Дощ іде — це дія, яка не має направленості. Ну просто ніяковісінької. Просто відбувається таке собі природнє явище та й усе.

Однак при цьому реципієнт (Я) якось від цієї дії страждає: чи то намок, чи то на пляж не міг пити, чи ще щось подібне трапилось.

Візьмемо інший приклад, на цей раз — з діячем-людиною.

（私は）隣の人にタバコを吸われた

Тут дія (куріння) теж не направлена безпосередньо на реципієнта (мене). Може, курець узагалі спиною до мене стоїть і поняття не має, що його куріння заважає. Але я від того страждаю (бо мені неприємний запах, або я від диму кашляти починаю, або боюся, що мій одяг просякне запахом цигарок, тощо).

Наслідки можуть як вказуватися, так і не вказуватися, якщо зрозумілі з контексту.

（彼女は）子供に病気されて、仕事を欠席した

2. Конотація у цього пасиву завжди негативна. Перші три види пасиву, про які йшлося у минулому випуску (прямий, адресату та володіння) можуть використовуватися і так, і сяк, і для хороших подій, і для поганих. А цей — тільки щодо чогось негативного, від чого людина потерпає.

Саме тому його цікаво порівняти із такою формою направленої дії, як –てもらう. Давайте подивимося:

（私は）友達に来てもらった

（私は）友達に来られた

Як бачите, структура речення однакова:

Реципієнт + は … виконавець + に … дієслово (в пасиві чи формі –てもらう)

І значення, грубо кажучи, те ж саме: до мене прийшов друг.

Однак «присмак» у них прямо протилежний. Докладніше про це можна прочитати тут:

http://www014.upp.so-net.ne.jp/nbunka/8gatu.htm

Для тих, хто японською поки що не читає, прокоментую сама.

Як я неодноразово згадувала о дописах про ввічливість, もらう, いただく, くれる та інші слова направленості вказують виключно на сприятливість, позитивність дії і тісно пов’язані з вдячністю.

При цьому між もらう/いただく та くれる/くださる є певна різниця. Перше означає, що Я просив про виконану дію, а друге — що вона була виконана за чиєюсь доброю ініціативою.

Це легко зрозуміти, адже もらう/いただく буквально означає отримувати. Тобто 私は来てもらった — це "Я отримав те, що просив: щоб до мене прийшли".

А 友達が来てくれた — друг зволив прийти.

У обох випадках мене порадували — це обов’язкова умова. Тому нерідко ці форми використовуються у реченнях типу 来てもらってうれしい, 来てくれてありがとう.

Пасивна форма, з іншого боку, означає, що прихід друга завдав мені якихось неприємностей.

夜中に酔っ払った友達に来られて困った。 — Посеред ночі до мене припхався п’яний друг (чорти б його узяли!)

Просто 友達が来た означає, що у даній розмові ви описуєте подію нейтрально, без емоційного забарвлення (хоча насправді можете бути як раді, так і розстроєні приходом друга).

Спонукальний пасив

Це досить своєрідний вид пасиву, тому що в ньому реципієнт одночасно є і виконавцем. Правда, не однієї, а двох різних дій.

子供のとき、私は親にたくさんの本を読まされた — В дитинстві батьки примушували мене читати багато книжок

Тут Я і приймає дію (його примушували), і виконує (бо читати-то довелося йому самому!)

Граматично він є поєднанням спонукального стану (з суфіксами せる/させる) та пасиву (れる/られる). Разом отримуємо される чи せられる (для дієслів першої групи) та させられる (для дієслів другої групи). させられる та 来させられる для слів-винятків.

Цей вид пасиву часто використовується для «пожалітися» на те, що щось примусили робити. Однак не обов’язково: наведений вище приклад можна інтерпретувати і як «Примушували багато читати, і я зовсім зіпсував собі зір», і як «Примушували читати, і тому я став людиною з широким світоглядом».

Це пов’язане з тим, що і сам спонукальний стан може означати і примус, і дозвіл, і підштовхування до дії, і надання можливості, тобто мати як позитивні, так і негативні конотації.

 

Та на сьогодні все. До наступних дописів! またね！

P.S. Ну, і якщо ви католик, то з Різдвом вас!

Так, та сама Сенді, що вдарила по Нью-Йорку, зачепила і нас, на щастя, тільки краєчком. А її «послідовник» сипонув нам снігу (ми з дочкою навіть сніговика зліпили), який розтанув через день.

Втім, я сьогодні не про погоду, а про те, як про неї говорити. Зокрема, про вираз 台風に見舞われる, тобто — про пасив.

Утворюється він за допомогою суфіксів れる (いわれる) та られる (見られる), плюс слова-винятки 来られる та させる. Приймач дії оформляється частинками は або が, а виконавець дії – частинкою に чи によって (або навіть から, коли це не жива річ).

Просто? Так, і це дуже добре.

Бо у японській мові пасив використовується більше, ніж у нас, і має досить багато підвидів. Деякі з них легко зрозумілі — і за смислом, бо схожі на наш пасив, і за граматичним оформленням.

Але є і особливі японські пасиви, до яких треба звикнути, аби їх розуміти і використовувати.

Сьогодні я перерахую (тільки з коротким описом і прикладами) відносно прості види  + назву один нехарактерний для нашої мови пасив.

А більш цікаві розберу з поясненням та порівнянням з деякими іншими граматичними конструкціями у наступному випуску (у одному дописі вийшло б довгувато). Там же (якщо поміститься) будуть і деякі зауваження щодо пасиву загалом.

Отже, почнемо з простого:

1. Прямий пасив — дія, виражена дієсловом у пасиві, направлена безпосередньо на приймача дії:
   (私は) 通りかかった人に助けられた。 – (Я) був врятований перехожим
   子供は父に叱られた。 – Дитина була полаяна татом
2. Пасив володіння (або приналежності) — дія направлена на частину тіла або на річ, що належить приймачу дії. Ці об’єкти оформляються частинкою を:
   (私は) 誰かに足を踏まれた。 – Хтось наступив мені на ногу (букв. Я маю наступлену кимось ногу
   (私は) 編集者に本を褒められた。 – Моя книга була похвалена редактором
   泥棒に財布を盗まれた。 – Мій гаманець був украдений крадієм
   (Тут треба бути уважним з частинками: Ваташі ва аші о фумарета, а не Ваташі но аші о фумарета. Можна сказати Ваташі но аші га фумарета або Ваташі ва аші га фумарета, але це вже не пасив володіння, а речення з прямим пасивом)
3. Пасив-адресат дії — приймач отримує щось (предмет чи інформацію) від виконавця дії. З цим пасивом використовуються такі слова як 教える, 渡す, 送る, 与える, 任せる, 頼む, 紹介する, тощо.
   妹は母にいいプレゼントを贈られた。 – Моїй молодшій сестрі мама подарувала гарний подарунок
   上司に仕事を任せられた。 – Моїм начальником мені була доручена робота
4. Безособовий пасив — виконавець дії не не вказується. При цьому він може бути або занадто абстрактним, але начебто й не передбачатися взагалі (іноді цей пасив використовують спеціально для того, щоб не називати виконавця, хоча він відомий).
   この番組はよく見られている。 – Цю передачу часто дивляться
   試験は行われる。 – Іспит проводиться…
   …と信じられている。 – (Всі) вірять, що…

Крім того, є ще й такі види: пасив самовільно виникаючих дій, пасив потерпілого та спонукальний пасив.

Пасив самовільно виникаючих дій (емоцій). Наприклад,
(私に (は)) そう考えられる。
(私に (は)) 母国がよく思い出される。

Тобто, якщо буквально, мною думається так, мною часто згадується батьківщина. Ближче до літературності можна сказати: мені згадується, подумалось мені, тощо.

Інші слова, які використовуються у цьому пасиві: 思う, 偲ぶ, 感じる, 驚く, 案じる, 泣 та деякі інші. Тобто йдеться про почуття та стани, які виникають у людини начебто самовільно.

Зверніть увагу, що це єдиний вид пасиву, де Я (або хтось наближений до Я) може бути позначений виконавцем дії (тобто з частинкою に або には). У решті випадків зазвичай використовується або прямий стан (私は友達を呼んだ – Я покликав товариша), або безособовий пасив, у якому виконавець дії не називається («Ми (наша компанія) хочемо, щоб… » — «… が望まれる»).

Тобто 私は友達に呼ばれた (Я був покликаний товаришем) звучить нормально, а 友達は私に呼ばれた (Товариш був покликаний мною) — не дуже.

 

На цьому сьогодні все. До наступних випусків!

Пробачте, що цей випуск так сильно запізнився. Признаюсь чесно, я зачиталася.

І збираюся повернутися до того ж заняття, як тільки закінчу цей короткий (відносно) та дуже простий допис.

Як ви знаєте, до деяких іменників можна додавати –суру, і тоді вони стають дієсловами.

Наприклад, слово кега (рана) перетворюється у кега-суру (поранитися, травмуватися). Використовуються вони наступним чином:

кодомо га кега о шьта – кега виступає прямим додатком до дієслова суру

кодомо га кега-шьта – тут ми маємо просто дієслово-присудок

Тепер давайте конкретизуємо: дитина не просто поранилася, а поранила руку. Як це сказати?

У другому випадку (з кега-суру) те стає прямим додатком до дієслова:

кодомо га те о кега-шьта

У першому ж прямий додаток уже є (кега), і те виступає у якості непрямого додатку:

кодомо га те ні кега о шьта

Тобто перехід кега із іменника в дієслово "зсуває" ролі і інших слів у реченні (з прямого до непрямого додатка). Що виражається зміною відповідних частинок перед словом те.

Очевидно? Так.

Проте мій досвід каже, що якраз такі очевидності мають негарну тенденцію губитися з пам’яті та підсовувати свиню у самий непідходящий момент. Адже важкому ми приділяємо багато сил та уваги (на те воно і важке), а з простим часто покладаємося на "що тут запам’ятовувати, це ж очевидно".

Тож просто хочу нагадати, що і з простими речами треба триматися насторожі.

Тим паче, що і тут не без тонкощів. Зокрема:

а) Дієслово суру – універсальне у тому сенсі, що саме його приєднують до іменників, з яких хочуть зробити дієслова.

Проте у "вільному" стані ті ж самі іменними часто сполучаються зовсім з іншими дієсловами.

Так, ренраку-суру, проте ренраку о тору.

Денва-суру, проте крім денва о суру є ще й денва о какеру (причому більш часте, ніж з суру), а також денва о кіру, тощо.

б) Складені іменники можуть утворювати дієслова досить химерним чином – розбиваючись на частини.

Для прикладу візьмемо слово шірьоку-кенса – перевірка гостроти зору.

Так от, "(Я) перевірив зір (у офтальмологічній клініці)" можна виразити наступним чином:

(ганка де) шірьоку-кенса о шімашьта – прямий додаток до суру

(ганка де) шірьоку-кенса-шімашьта – дієслово

(ганка де) шірьоку о кенса-шімашьта – перша половина слова стала прямим додатком до дієслова, утвореного з другої половини

(ганка де) шірьоку но кенса о шімашьта – друга половина слова стала прямим додатком до суру, перша – означенням до другої частини (якщо мої згадки про українську граматику мене не підводять)

І як тут не заплутатися?

Коротше кажучи, будьте уважні з простими речами. Трапляється, що вони такими тільки прикидаються.

では、またね！

От і дожили ми до чергового свята – дня Святого Валентина aka Дня всіх закоханих. З чим вас і вітаю.

Бажаю, щоб поряд з вами завжди була наймиліша вам (у даний момент ) людина, яка даруватиме вам і любов, і подарунки.

Якщо вам, бува, цікаво, як святкують день Святого Валентина у Японії, можете почитати (або освіжити в пам’яті, якщо вже читали).

На цьому із святом давайте закінчимо, а перейдемо до звичайних, несвяткових, буденно-граматичних справ.

Я недаремно згадала про наймиліших, натякаючи на допис про порівняння, у якому зустрічалося слово より.

Сьогодні я хочу поговорити про схожі (хоч і не пов’язані з ним) вирази – によると/によれば та によって/による.

1. によると (рідше – によれば) використовується для позначення джерела інформації, яку ви отримали не з власного досвіду. Наприклад, "В Інтернеті пишуть", "бачив по телевізору", "друг мені розказав" – усе це може бути виражене за допомогою による або によれば.

Синонімом до нього є вираз では, проте він використовується лише з неживими джерелами. Так, можна сказати テレビでは, але не можна 友達では – треба 友だちによると. З іншого боку, це правило можна обійти (якщо раптом вам так захочеться), якщо сказати 友達の話では, бо 話 – то вже не людина.

Зверніть увагу на те, що інформація із сторонніх джерел оформляється у японській мові певним чином – як мінімум, частинкою と в кінці, а частіше – за допомогою кінцевих виразів そう (не плутати із суфіксом そう, який приєднується до основи слів), ということだ, とのことだ, тощо.

2. によって та による мають кілька значень:

а). Засіб, за допомогою якого досягається певна мета: "завдяки чомусь будо зроблено те і те".

Однак з によって, як правило, не використовуються конкретні предмети. Наприклад, забивати гвіздок молотком, доїхати на автобусі формулюються за допомогою частки で.

А によって використовується для таких виразів як "з їх (батьків, наприклад) допомогою", "завдяки їх підтримці", "питання вирішилося через переговори", "завдяки цій інформації", тощо.

Втім, бувають випадки, коли による зустрічається разом із матеріальними засобами. Зокрема, у виразах зі структурою "による + іменник", наприклад: 電話による相談 (консультація по телефону). Проте у більшості випадків мова все таки йде про щось абстрактне.

б). Схоже, але все ж відмінне значення – причина, джерело чогось.

Наприклад, у новинах можна почути щось на кшталт: 火事による被害者は二十人以上になるようです. Тобто "Кількість постраждалих від (в результаті, з причини) пожежі…"

в). У окремих випадках によって може заміняти に біля виконавця дії у реченнях з пасивом, а саме – коли треба звернути особливу увагу на цього виконавця. Наприклад, プーシキンによって書かれた詩 замість プーシキンに書かれた詩.

г). В залежності від Х (деякої ознаки, властивості, виду), предмети та люди відрізняються між собою або поводяться по-різному.

Наприклад:

人によって意見が異なる – Різні люди по-різному дивляться (на щось) / мають різні погляди на щось.

食欲によって食べたり食べなかったりする – В залежності від апетиту, іноді їм, а іноді – ні.

このグラフは年による温度変化を表す – Цей графік показує зміну температури в залежності від року.

Підвидом цього пункту є によって（は）, яке з усього різноманіття ознак вибирає одну і описує її.

Наприклад: 北海道は冬がとても寒い。年によては温度が零下30度以下まで下がることもある。 – Зими на Хоккайдо дуже холодні. Бувають такі роки, коли температура опускається нижче 30 градусів морозу (в залежності від року, температура може опуститися аж до 30 градусів морозу).

Або: 主人は平日は帰りが遅いです。日によって１１時を過ぎることもあります。 – Мій чоловік у робочі дні повертається додому пізно. Іноді (бувають такі дні), що він затримується аж за 11 годину.

 

На цьому все. Пробачте за довгенький допис у таке гарне свято, але… Втім, не буду виправдовуватися. Хто захоче – прочитає, а хто ні – нехай відкладе до буднів.

Тож іще раз вітаю – і прощаюся до наступного разу. またね！