Власне, це воно і є: продовжимо допису про вирази “виглядати як”, “схоже на”, “дійсно як”, “здається, що”, тощо.
До них, нагадаю, відносяться: суфікси そう, よう, а також слова みたい, らしい.
Про そう я вже писала раніше, сьогодні розберу решту.
1. らしい має два основних значення:
а) з іменниками — “виглядає якраз як…”, “виглядає як типовий…”
先生らしいです — Виглядає як типовий вчитель (при цьому справді будучи вчителем)
母親らしくやさしい — Добра, як і має бути мати (при цьому справді будучи матір’ю)
らしい також використовують у значенні, близькому до “справжній”, зокрема, коли хочуть пожалітися, що “справжнього” чогось уже немає:
今は、昔の先生らしい先生がもういないよ。— Тепер уже таких (справжніх) вчителів немає, як колись були
母親らしい母親になれなかったわ。 — Не змогла стати справжньою матір’ю, такою, якою має бути матір
Зверніть увагу, що в цьому випадку один і той же іменник повторюється двічі.
б) з іменниками, прикметниками та дієсловами — припущення: “схоже, що…”, “виглядає, наче…”.
Особливість らしい (на відміну від よう та みたい) у тому, що для нашого припущення є певні об’єктивні підстави: щось почуте, прочитане чи побачене.
先生らしいです。 — Схоже, він — учитель (у мене є інформація, з якої я виводжу, що це правда).
Але, на відміну від частки (не суфіксу!) そう, мова не обов’язково йде про пряме цитування отриманої інформації.
Порівняймо:
事故があったそうです。 — Я чув/мені казали, що стався нещасний випадок (“стався нещасний випадок” — це зміст почутого/прочитаного)
事故があったらしいです。 — а) Те ж саме, що і попередній приклад;
б) Мені розказали щось, із чого я зробив обґрунтований висновок, що стався нещасний випадок;
б) Із побаченого на власні очі я зробив обґрунтований висновок, що стався нещасний випадок. Наприклад, їхав по дорозі та бачив на обочині покоцану машину, а поряд з нею — міліціонерів.
2. よう та більш розмовне みたい теж вказують на припущення, але, на противагу らしい — чисто суб’єктивні, нічим особливим не підкріплені.
先生のようです、先生見たいです — Може, вчитель; Виглядає як вчитель/схожий на вчителя
При цьому ми або не маємо уявлення, ким він є по професії (може, і вчитель, а може і ні), або точно знаємо, що він НЕ Є вчителем, тільки виглядає (на наш суб’єктивний погляд) схожим на нього.
Крайнім випадком останнього значення є метафора. Наприклад:
オレンジは小さな太陽のようです。 — Апельсин — мов маленьке сонце.
ゴーストを見たようにびっくりした。 — Злякався, наче привида побачив.
Приклади:
風邪をひいたようです。 — Здається, я підхопив нежить (Висновок робиться лише на основі самопочуття)
いい香りですね。シナモンが入っているようです。 — Смачно пахне. Здається, там є кориця (Тут висновок робиться на основі запаху, але, можливо, ми помиляємося з його джерелом)
よう також може означати, що хтось упевнений у своїх словах, але із ввічливості хоче їх “пом’якшити”, зробити не такими прямолінійними (не рідкість у японській мові).
もう時間のようです。— Та чи ви совість маєте — так довго засиджуватися? Здається, вже час (розходитися)
На цьому в основному все. Тільки нагадаю, що よう має і інші значення. Наприклад:
いい母親になれるように頑張ります。— З усіх сил намагаюся стати хорошою матір’ю
またね!
Теги: Граматика, Японська мова
Від Орекуші о Лис 28, 2014 | Відповісти
Дакую, Олено-様: порадували! ))
Дуже змістовно і корисно.