Граматика | Мушля самітниці - Part 3
Тра
27

Хочете, я вам щось розкажу?

Amsterdam
gags9999 (Flckr, CC)

Наприклад, про те, як у японській мові говорять про свої та чужі бажання.

1. «Хочу якусь річ» виражається словом 欲しい(です), причому застосовуватись воно може і щодо живих істот:

スマホが欲しい(です) — Хочу смартфон

友達が欲しい(です)— Хочу, щоб у мене були друзі

猫が欲しい(です) — Хочу (завести) кота

欲しい по граматичній суті — предикативний прикметник, і утворює такі ж форми, як і вони: 欲しくない, 欲しかった, 欲しかったら, 欲しければ, тощо.

欲しい використовують в основному для власних бажань. Коли треба говорити про чужі, то або використовують 欲しがる, або додають у кінці речення фрази, які вказують, що мова йде про третю особу (そうです, と言います, тощо).

Holland
gags9999 (Flickr, CC)

2. Щоб сказати «Я хочу щось зробити», у японській мові є спеціальна форма дієслів з суфіксом –たい(です):

アムステルダムに行きたいです — Хочу поїхати в Амстердам

水を/が飲みたい — Хочу (попити) води

До форм на –たい відносяться ті ж зауваження, що і до 欲しい — це прикметники, і стосуються вони бажань першої особи.

3. Коли говоримо не про свої бажання, використовуємо суфікс -がる:

彼は Хに行きたがっています — Він хоче піти/поїхати в Х

Втім, -がる додають не лише до слів, що виражають бажання, а і до почуттів, наприклад:

嬉しがって笑い、悲しがって泣きます  — Коли весело — сміється, сумно — плаче

Зверніть увагу, що з -がる, на відміну від 欲しい та -たい, використовується частинка を:

子供は犬を欲しがっています — Дитина хоче собаку

Amsterdam
kevin dooley (Flickr, CC)

4. -て欲しい(です)та -ないで欲しいです означають «Я хочу, щоб хтось робив/не робив щось»

(彼に(は)) 約束を守ってほしい — Хотілося б, щоб він виконав обіцянку

秘密を他の人に言わないで欲しい(です) — Хочу, щоб (ти) не розповідав мої секрети іншим

5. Загальне побажання «а от добре було б, якби…» щодо речей, які від нашої волі не залежать, утворюється за допомогою умовних форм (と, -たら, -ば) + いい (です):

晴れたらいいです — Було б добре, якби небо проясніло

明日、雨が降らないといい(です) — Було б добре, якби завтра не було дощу

У ситуації, коли очевидно, що бажання, скоріш за все, не здійсниться, в кінці можна додати のに、けど、が, тощо («хотілось би, щоб трапилось/не трапилось оце, але…»).

 

На сьогодні все. またね。

Тра
19

Туди чи сюди? Та яка різниця!

White paint arrow on asphalt bwУ дописі про майбутній час у японській мові я писала, що його, власне, там немає. А ще японці люблять повикидати з речення все, що можна, наприклад, займенники (про що я теж писала). І взагалі, чого тільки в японській немає… себто, чого тільки там бракує з того, що є у нашій.

Іноді це приводить до вельми цікавих наслідків.

Наприклад, у аніме «Шкільний переполох» головний герой на ім’я Харіма підслухав, як його зазноба Темпа каже подругам, що він повний ідіот, наробив жахливих помилок, і як взагалі його земля носить.

Проте оскільки вона не використовувала займенників, а японські дієслова не мають категорії роду, то він собі так у голові перекрутив, наче це все вона говорить не про нього, а про себе. Уявляєте, наскільки він закоханий дурень та наскільки своєрідна така мовна ситуація?

Втім, на сьогоднішній допис мене наштовхнуло зовсім не аніме, а одна японська соціальна мережа, куди я на свою біду влізла, і звідки ніяк не можу вибратися. Адже там є такі цікаві штуки, де можна вирощувати город та завести ферму, відкрити кафе, побудувати місто та заселити безлюдний острів (і це вже не кажучи про такі базові речі, як блог, групи по інтересам, пошук друзів та всяку іншу фігню).

Тож тепер зранку, доки не подою всіх тваринок та не нагодую гостей, нема з мене ніякого діла. Жах!

Втім, саме там я звернула увагу на вираз, про який сьогодні говоритиму (звісно, зустрічаю я його не вперше, але ще ніколи мені не тикали його в очі так часто). Ось він:

いつもご利用頂きありがとうございます

Себто, Ми страшенно вдячні, що ви користуєтесь нашим сервісом.

(Якщо у когось виникли труднощі з перекладом цієї фрази, раджу йому чи їй спочатку почитати дописи про ввічливість (всі три частини)).

Green moss on asphalt diagonalІтадакі тут вказує напрямок сприятливої дії: розробники соціальної мережі отримали від мене, юзера, те, що їх потрібно — користування їх сервісом.

Якщо записати його у повному вигляді, то вийде:

私たちはお客様サービスをいつもご利用頂き、ありがとうございます

Практично те ж саме можна сказати і по-іншому, а саме:

お客様サービスをいつもご利用下さり、ありがとうございます

Тут слово ітадакі (отримувати) замінене на свою протилежність — кудасару (давати), і частинки біля окякусама теж підставлені відповідні.

Між цими фразами є незначна смислова відмінність, про яку я вже писала у статті про пасивний стан (там же є посилання на сторінку з іще докладнішими поясненнями). Однак в багатьох випадках вони одна одну цілком заміняють.

А тепер давайте візьмемо приклад з японців та повикидаємо з цих речень усе, що можна. Що ж залишиться? А ось таке:

サービスをいつもご利用頂き、ありがとうございます

サービスをいつもご利用下さり、ありがとうございます

Оце так так! Вийшло у нас два речення з однаковою структурою та дуже близьким (часто непомітним у перекладі) значенням… але зі словами-антонімами (ітадаку — отримувати, кудасару — давати). Ну чи не дивна вона, ця японська мова? І чого ми взагалі з тими напрямками дії мучимося, питається?

Red and orange leaf on asphalt 2Інший приклад, який вам, можливо, зустрічався, це:

X番組をご御覧になっていただきありがとうございます

У ньому теж можна змінити ітадаку і кудасару, і отримується абсолютно граматично правильне речення:

X番組をご御覧になってくださりありがとうございます

Втім, коли мова йде про всякі Інтернет-сервіси, фільми, теле- та радіопередачі, тощо, то ітадакі звучить, як мені здається, більш природно. Адже їх автори хочуть, щоб ми їх творіннями користувалися, і спеціально запрошують нас до цього рекламою.

І коли користувач відгукується, то автори отримують те, що просили — а саме такий відтінок має ітадаку.

Однак у багатьох інших випадках цю різницю можна і не підкреслювати, тобто використовувати як ітадаку/морау, так і кудасару/куреру:

ブログの読者になって いただいて|下さって|もらって|くれて ありがとう (ございます)

 

На цьому сьогодні все. "Мушля"をいつも呼んでくれてありがとう。

Січ
9

Завершення дописів про пасив

У грудневих статтях я розповіла про пасивний стан дієслів у японській мові, розсортувавши його по видах.

Сьогодні ж хочу остаточно закрити «пасивну» тему, відмітивши деякі деталі.

1. Частинки

Як вже говорилося у першому дописі, завжди треба бути уважними до частинок.

Зокрема, не плутатися у は/が, та у реченнях з прямим пасивом та пасивом володіння.

Крім того:

а) Коли мова йде про природні катаклізми (я ж недарма з самого початку навела приклад про ураган), то вони можуть виступати і виконавцями дії, і її причиною.

台風に壊された

台風で壊された

Обидва варіанта можливі, з легкою різницею у значенні: перше — був поламаний ураганом, друге — поламався через ураган (в результаті урагану).

б) Коли мова йде про неживі предмети, то で може привносити значення засіб, інструмент чи спосіб дії.

家が塀に囲まれているДіб обнесено огорожею. Це опис стану, у якому находиться дім (огороджений), огорожа виступає виконавцем дії.

家が塀で囲まれているДім обнесено огорожею. Однак у цьому випадку є легка конотація Хтось (наприклад, власник) огородив дім за допомогою огорожі. Тобто виконавець дії не названий, а огорожа виступає засобом, інструментом.

Інакше кажучи, якщо ви хочете підкреслити, що щось зроблене з наміром, а не просто описати існуючий стан, використовуйте частинку で.

в) та мають багато значень, які не втрачаються і у реченнях з пасивом.

彼は代表に選ばれた — може означати і Його обрали делегатом/представником (тобто Він став делегатом) і Представник (чогось-то там) вибрав його (в якості свого помічника, наприклад).

この作品はA工場に/で作られた

Варіант з означає Цей продукт був виготовлений майстернею А (виконавець дії)

Варіант з значить Цей продукт був виготовлений (фірмою-виробником) у майстерні А (місце дії).

2. Пасивна форма деяких дієслів з часом стала використовуватися як активна

Наприклад, слово 生まれる (народжуватися, з’являтися) утворилося як пасив від 生む. Бо всі ми справді не народилися самі по собі, а були народжені.

Проте в сучасній мові це слово сприймається як звичайне, окреме значення — народитися (тобто я активно виконав таку дію — народився). І якщо використати його як пасив (私は母に生まれた), то прозвучить це… ну, дивно.

З інших прикладів — вже не раз згадувані стихійні лиха. Хに見舞われる — практично сталий вираз, а не пасив.

Крім того, можливо, вам зустрічалося 恵まれる (бути ощасливленим, мати добру нагоду, тощо). 幸せな人生に恵まれたМені поталанило жити щасливо.

3. Пасивна форма дієслів має і інші функції

по значенню ніяк з пасивним станом не пов’язані:

  • можливість/неможливість (刺身が食べられません)
  • ввічливий опис дій третьої особи (彼は本を書かれました) (про це я згадувала у дописі про ввічливість)

От тепер нарешті з пасивом усе. До наступних дописів!

Гру
24

Продовження про пасив

Давайте продовжимо розмову про пасивний стан у японській мові, і розберемо ще два його підвиди.

Пасив потерпілого

Як випливає з назви, цей пасив означає, що отримувач дії потерпає від дій виконавця.

Що характерно для цього пасиву і чим він відрізняється від інших видів?

1. Дія, виражена пасивом, не направлена безпосередньо на реципієнта. Візьмемо класичний приклад про дощ:

(私は)雨に降られた

Дощ іде — це дія, яка не має направленості. Ну просто ніяковісінької. Просто відбувається таке собі природнє явище та й усе.

Однак при цьому реципієнт (Я) якось від цієї дії страждає: чи то намок, чи то на пляж не міг пити, чи ще щось подібне трапилось.

Візьмемо інший приклад, на цей раз — з діячем-людиною.

(私は)隣の人にタバコを吸われた

Тут дія (куріння) теж не направлена безпосередньо на реципієнта (мене). Може, курець узагалі спиною до мене стоїть і поняття не має, що його куріння заважає. Але я від того страждаю (бо мені неприємний запах, або я від диму кашляти починаю, або боюся, що мій одяг просякне запахом цигарок, тощо).

Наслідки можуть як вказуватися, так і не вказуватися, якщо зрозумілі з контексту.

(彼女は)子供に病気されて、仕事を欠席した

2. Конотація у цього пасиву завжди негативна. Перші три види пасиву, про які йшлося у минулому випуску (прямий, адресату та володіння) можуть використовуватися і так, і сяк, і для хороших подій, і для поганих. А цей — тільки щодо чогось негативного, від чого людина потерпає.

Саме тому його цікаво порівняти із такою формою направленої дії, як –てもらう. Давайте подивимося:

(私は)友達に来てもらった

(私は)友達に来られた

Як бачите, структура речення однакова:

Реципієнт + … виконавець + … дієслово (в пасиві чи формі –てもらう)

І значення, грубо кажучи, те ж саме: до мене прийшов друг.

Однак «присмак» у них прямо протилежний. Докладніше про це можна прочитати тут:

http://www014.upp.so-net.ne.jp/nbunka/8gatu.htm

Для тих, хто японською поки що не читає, прокоментую сама.

Як я неодноразово згадувала о дописах про ввічливість, もらう, いただく, くれる та інші слова направленості вказують виключно на сприятливість, позитивність дії і тісно пов’язані з вдячністю.

При цьому між もらう/いただく та くれる/くださる є певна різниця. Перше означає, що Я просив про виконану дію, а друге — що вона була виконана за чиєюсь доброю ініціативою.

Це легко зрозуміти, адже もらう/いただく буквально означає отримувати. Тобто 私は来てもらった — це "Я отримав те, що просив: щоб до мене прийшли".

А 友達が来てくれたдруг зволив прийти.

У обох випадках мене порадували — це обов’язкова умова. Тому нерідко ці форми використовуються у реченнях типу 来てもらってうれしい, 来てくれてありがとう.

Пасивна форма, з іншого боку, означає, що прихід друга завдав мені якихось неприємностей.

夜中に酔っ払った友達に来られて困った。 — Посеред ночі до мене припхався п’яний друг (чорти б його узяли!)

Просто 友達が来た означає, що у даній розмові ви описуєте подію нейтрально, без емоційного забарвлення (хоча насправді можете бути як раді, так і розстроєні приходом друга).

Спонукальний пасив

Це досить своєрідний вид пасиву, тому що в ньому реципієнт одночасно є і виконавцем. Правда, не однієї, а двох різних дій.

子供のとき、私は親にたくさんの本を読まされたВ дитинстві батьки примушували мене читати багато книжок

Тут Я і приймає дію (його примушували), і виконує (бо читати-то довелося йому самому!)

Граматично він є поєднанням спонукального стану (з суфіксами せる/させる) та пасиву (れる/られる). Разом отримуємо される чи せられる (для дієслів першої групи) та させられる (для дієслів другої групи). させられる та 来させられる для слів-винятків.

Цей вид пасиву часто використовується для «пожалітися» на те, що щось примусили робити. Однак не обов’язково: наведений вище приклад можна інтерпретувати і як «Примушували багато читати, і я зовсім зіпсував собі зір», і як «Примушували читати, і тому я став людиною з широким світоглядом».

Це пов’язане з тим, що і сам спонукальний стан може означати і примус, і дозвіл, і підштовхування до дії, і надання можливості, тобто мати як позитивні, так і негативні конотації.

 

Та на сьогодні все. До наступних дописів! またね!

P.S. Ну, і якщо ви католик, то з Різдвом вас!

Гру
16

На нас налетів ураган

Так, та сама Сенді, що вдарила по Нью-Йорку, зачепила і нас, на щастя, тільки краєчком. А її «послідовник» сипонув нам снігу (ми з дочкою навіть сніговика зліпили), який розтанув через день.

Втім, я сьогодні не про погоду, а про те, як про неї говорити. Зокрема, про вираз 台風に見舞われる, тобто — про пасив.

Утворюється він за допомогою суфіксів れる (いわれる) та られる (見られる), плюс слова-винятки 来られる та させる. Приймач дії оформляється частинками або , а виконавець дії – частинкою чи によって (або навіть から, коли це не жива річ).

Просто? Так, і це дуже добре.

Бо у японській мові пасив використовується більше, ніж у нас, і має досить багато підвидів. Деякі з них легко зрозумілі — і за смислом, бо схожі на наш пасив, і за граматичним оформленням.

Але є і особливі японські пасиви, до яких треба звикнути, аби їх розуміти і використовувати.

Сьогодні я перерахую (тільки з коротким описом і прикладами) відносно прості види  + назву один нехарактерний для нашої мови пасив.

А більш цікаві розберу з поясненням та порівнянням з деякими іншими граматичними конструкціями у наступному випуску (у одному дописі вийшло б довгувато). Там же (якщо поміститься) будуть і деякі зауваження щодо пасиву загалом.

Отже, почнемо з простого:

  1. Прямий пасив — дія, виражена дієсловом у пасиві, направлена безпосередньо на приймача дії:
    (私は) 通りかかった人に助けられた。 – (Я) був врятований перехожим
    子供は父に叱られた。 – Дитина була полаяна татом
  2. Пасив володіння (або приналежності) — дія направлена на частину тіла або на річ, що належить приймачу дії. Ці об’єкти оформляються частинкою :
    (私は) 誰かに足を踏まれた。 – Хтось наступив мені на ногу (букв. Я маю наступлену кимось ногу
    (私は) 編集者に本を褒められた。 – Моя книга була похвалена редактором
    泥棒に財布を盗まれた。 – Мій гаманець був украдений крадієм
    (Тут треба бути уважним з частинками: Ваташі ва аші о фумарета, а не Ваташі но аші о фумарета. Можна сказати Ваташі но аші га фумарета або Ваташі ва аші га фумарета, але це вже не пасив володіння, а речення з прямим пасивом)
  3. Пасив-адресат дії — приймач отримує щось (предмет чи інформацію) від виконавця дії. З цим пасивом використовуються такі слова як 教える, 渡す, 送る, 与える, 任せる, 頼む, 紹介する, тощо.
    妹は母にいいプレゼントを贈られた。 – Моїй молодшій сестрі мама подарувала гарний подарунок
    上司に仕事を任せられた。 – Моїм начальником мені була доручена робота
  4. Безособовий пасив — виконавець дії не не вказується. При цьому він може бути або занадто абстрактним, але начебто й не передбачатися взагалі (іноді цей пасив використовують спеціально для того, щоб не називати виконавця, хоча він відомий).
    この番組はよく見られている。 – Цю передачу часто дивляться
    試験は行われる。 – Іспит проводиться…
    …と信じられている。 – (Всі) вірять, що…

Крім того, є ще й такі види: пасив самовільно виникаючих дій, пасив потерпілого та спонукальний пасив.

Пасив самовільно виникаючих дій (емоцій). Наприклад,
(私に (は)) そう考えられる。
(私に (は)) 母国がよく思い出される。

Тобто, якщо буквально, мною думається так, мною часто згадується батьківщина. Ближче до літературності можна сказати: мені згадується, подумалось мені, тощо.

Інші слова, які використовуються у цьому пасиві: 思う, 偲ぶ, 感じる, 驚く, 案じる, 泣 та деякі інші. Тобто йдеться про почуття та стани, які виникають у людини начебто самовільно.

Зверніть увагу, що це єдиний вид пасиву, де Я (або хтось наближений до Я) може бути позначений виконавцем дії (тобто з частинкою або には). У решті випадків зазвичай використовується або прямий стан (私は友達を呼んだ – Я покликав товариша), або безособовий пасив, у якому виконавець дії не називається («Ми (наша компанія) хочемо, щоб… » — «… が望まれる»).

Тобто 私は友達に呼ばれた (Я був покликаний товаришем) звучить нормально, а 友達は私に呼ばれた (Товариш був покликаний мною) — не дуже.

 

На цьому сьогодні все. До наступних випусків!