Замість того просто традиційно поздоровлю вас із Новим роком та приєднаю цілком традиційні побажання: щастя, здоров’я та всіляких успіхів.
Нехай Чорний Дракон принесе усе це вам (а також багато інших приємних подарунків) і не забуде покусати (про всяк випадок нагадую, що це, згідно японській традиції, має принести вам удачу).
Тож хоч трохи і передчасно, але 新年、明けましておめでとうございます!
Мистецтву приблизно стільки ж років, як і нам, homo sapiens.
І росло воно і розвивалося разом з нами.
І дійшло воно нарешті до того, що в певний момент (близько тисячі років тому) на території древньої Японії з’явилися перші мальовані історії, які стали предтечею такої знайомої нам сучасної манги.
Цікаво, що героями їх були тварини, які, проте, уособлювали таки людей та розповідали про цілком людські житейські справи.
І тільки пізніше…
Втім, краще один раз прочитати оригінал, ніж сто його переказів (або, що взагалі жахливо — сто разів перечитати один і той же переказ).
Тож якщо вам здибається десь у мережі, магазині чи бібліотеці книжка «One thousand years of manga»by Brigitte Koyama-Richard, не пройдіть мимо — погортайте її сторінки та дізнайтеся більше про історію манги з самого її початку.
Як зрозуміло з назви блогу, він присвячений аніме та манга. Але тут ви не знайдете рецензій на аніме чи мангу, так само, як і анонсів новинок. Я пишу те, що вразило чи зачепило мене, розсмішило чи примусило подумати. Якщо вам це підходить - приєднуйтесь!
Читачеві お客様に
Кажуть, що кожен анімешник хоча раз у житті брався вивчати японську мову. Якщо ви з тих, хто думав або навіть починав, та покинув - можливо, саме тут ви знайдете спосіб зблизитися з 日本語. Уроків граматики не буде - але ви навчитеся трохи більше розуміти те, що чуєте в аніме.