Фото: Keikaneki
Якщо події аніме чи манги відбуваються на Землі, то з 90% імовірністю ви побачите в них котів. У інших світах шанси менші, проте аж ніяк не нульові.
Любите цих хвостатих муркотливих нахаб? Тоді цей пост – для вас.
Пан Чорнокіт
黒猫様 з аніме “Trigun”.
Мешкає на далекій-далекій пустельній планеті. Дивлячись аніме уперше, його можна і не помітити, проте він незмінно з’являється у кожній серії: іноді несподівано і лише на коротку мить, а іншим разом – втручаючись у події. 
Безсумнівно наділений інтелектом та почуттям гумору. Звідки він такий узявся, хтозна. Може, був завезений з Землі та мутував у новому середовищі, чи то насправді він – замаскований місцевий житель, що спостерігає, як люди і на чужих просторах вирішують свої вічні людські проблеми. Хто зна.
Кіт-шпигун
喋る猫 на ім’я Мао (“кіт” китайською). Чорний пронира, що може прослизнути у місця, куди не добереться жодна людина. Та попри свою всюдисущість, він частенько потрапляє у халепу. То у клітку посадять, то його гладеньке пузце видасться комусь 美味しそう. Навіть те, що йому доводиться жити у котячій подобі (замість справжньої людської) – хіба то не прикрість? Через це навіть доводиться тримати частину своєї свідомості на супутнику, бо у котячу голову вона не вміщається. А якщо зв’язок зі супутником перерветься? Дивіться у аніме 「黒の契約者」.
Неко-конеко
Кішка та кошеня з “Azumanga Daiou”, на жаль, іграшкові, а не живі. Проте за надзвичайну кавайність включаю їх до переліку.
Зубастий неко
А також вреднючий, кусючий та злючий 猫. 
У “Azumanga Daiou” він знущається з Сакакі (яка котів страшенно любить) всіма доступними способами: кусає, дряпає, втікає, не даючи себе сфотографувати, та навіть підбурює місцеве котяцтво накинутися на неї гуртом. Дякувати японським богам, її вчасно врятував… інший кіт.
І взагалі, “Azumanga” має чим порадувати котолюбів – котів там силенна купа: справжніх та іграшкових, добрих та злих, і навіть рідкісних.
Проте рекордсменом по кількості котів на хвилину дії, мабуть, є аніме “猫の恩返し“.
Котячий барон
Елегантний 猫の男爵, що мешкає у “Котячій канцелярії”. Має безліч достоїнств, з недоліків хіба що надмірна стриманість при прощанні з героїнею, яка його 好きになった. Проте, якщо подумати логічно, то інакше вчинити було неможливо – це вам не Голівуд – і Барон повів себе дуже тактовно.
До речі, “Котяча вдячність” – не єдине аніме, де він з’являється. Його можна побачити ще й у аніме “Шепіт серця”, хоча там він не головний герой.
Кіт-свин
Товариш Барона по “Котячій канцелярії”. Справжнє ім’я Мута, проте героїня, вперше побачивши його здоровезну білу тушу, називає його Бутанеко (від “бута” – порося). Та він і поводить себе трохи по-свинськи… спочатку. Потім виявляється, що насправді він 内柔外剛.
І наостанок:
- 猫の日 у Японії – 22 лютого.
- Японські коти говорять にゃあにゃあ або にゃお.
- 招き猫 – кіт з піднятою лапою – приносить удачу (зокрема, гроші або відвідувачів) своєму власникові. Тому скульптури манекі-неко ставлять у ресторанах, магазинах тощо.
Кілька японських ідіом про котів можна прочитати тут.
На цьому все. またね。
P.S. А кіт на першій фотографії – теж японський!
(1 голосів, 5,00 )
Loading...
(4 голосів, 4,00 )