Вітаю вас з Днем святого Валентина! Мої найкращі побажання вам та вашій сердечній половинці (яку, я сподіваюсь, ви уже знайшли)!

А чому цей день має бути саме солодким? Та ж за японською традицією про дарування шоколаду, про яку я колись писала.

В «Мушлі», до речі, теж, здається, народжується своя традиція — сполучати приємне з корисним, а саме — поздоровлення з вивченням японської.

От і сьогодні давайте подивимося на деякі слова, що пов’язані з Днем закоханих.

Почнемо, власне, з самого свята. Японською воно називається バレンタインデー або セントバレンタインズデー, а його головна складова (шоколад) — バレンタインデーのチョコレート, який 贈る в якості 愛情の告白 (освідчення у коханні).

バレンタインデーのチョコレート, він же バレンタインデーのチョコ буває різних видів. Про два основних ви вже знаєте — це 本命チョコ (хоммей чоко) та 義理チョコ (гірі чоко). А ще є 友チョコ (для подружок), 逆チョコ (чоловіки дарують жінкам) і навіть 自己チョコ (це коли купуєш та з’їдаєш його сам).

Для любові у японській мові є багато позначень. Основні — це 愛, 恋, 愛情, 恋愛. Від них походять дієслова любити: 愛する, 恋する, 恋愛する (від 愛情 дієслово з -суру, схоже, не утворюється).

Claudia ~Assad

Зверніть увагу, що всі вони стосуються палкого кохання. А відоме всім анімешникам скі (好き) більш «скромне», воно означає скоріше прихильність (хоча, можливо, і сильну).

好む (коному) — взагалі не любов між людьми, а уподобання, наприклад, щодо їжі, одягу, речей чи дій, тощо. Я приводжу його тут тільки щоб показати його відмінність від скі, яке, як бачите, пишеться тим же ієрогліфом, але має інше значення.

Коханий чи кохана — це койбіто (恋人) або сукіна хьто (好きな人).

Наостанок — трохи граматики, а саме — вираз を込めて (о комете).

Він означає «вкладати щось», «з додаванням чогось». Наприклад, коли ми у поздоровленнях, на листівках чи у листах пишемо чи кажемо з любов’ю, з (моїми) найкращими побажаннями, з (глибокою) подякою, тощо, то це і є (気持ち)を込める.

Втім, його використовують не лише для передання чогось хорошого. Але у зв’язку зі святом ми подивимось тільки на позитивні приклади: 愛を込めて, 心を込めて, 愛情を込めて, 感謝を込めて, тощо.

Та на сьогодні все. Хорошого вам свята!

(1 голосів, 5,00 )

Loading...

| 8 591 переглядів | 2 коментарі

Так, знову день народження, знову вітання (сподіваюсь), знову підсумки та плани.

Що стосується підсумків, то можна сказати, що з минулого року мало що змінилося: «Мушля» виходить стабільно двічі на місяць, тобто за рік було опубліковано близько 25 дописів (точніше мені рахувати ліньки), читачів приблизно стільки ж, коментарів, мабуть, теж.

Плани? Ті ж самі.

Тобто: підтримувати «Мушлю» хоча б на такому ж рівні кількості та якості публікацій. Як мінімум, а краще — намагатися приділяти їх побільше уваги та поступово збільшувати обидва показники.

Крім того, треба б не закидати і технічні моменти — перевіряти, чи всі плагіни працюють, оптимізувати структуру, займатися хоч якимось просуванням, тощо.

Основними темами «Мушлі» залишаться аніме та японська мова.

Що стосується аніме, то виявляється, що воно ще може піднести мені сюрпризів і спонукати до дописів (хоча б здавалося, що нового я можу там побачити).

От зовсім недавно одне нове аніме вибісило мене до нестями аж з перших двох серій, так що я навіть не знаю, чи додивлятися (щоб потім обкритикувати по повній), чи ну його к бісу — на одну статтю злості мені і так вистачить.

Старі запаси теж нікуди не ділися. Деякі, мабуть, так ніколи і не побачать світ, спихнуті у пучину забуття іншими, більш свіжими ідеями.

Продовжую вчити японську мову, причому більш систематично, ніж раніше — по підручникам для JLPT. По-моєму, це досить корисно, щоб не залишалося «провалів» у знаннях (моя біда).

Тож і тут буде що писати — про граматику, лексику, корисні підручники та ресурси.

(З особистих планів — підтягнути розуміння на слух. Про розмовну японську поки що мовчу, бо не маю уявлення, як її розвивати, не маючи дійсних балачок з носіями).

Озирнувшись на поличку з японськими книжками (в основному фантастика та фентезі), згадую, що вони теж підштовхнули мене до певних роздумів.

Наприклад: наскільки ж вони манго- та анімографічні; як мова у них відрізняється від того, що пишуть у підручниках; як добре, що свого часу я здибала книжку Remembering the Kanji by James W. Heisig (про яку треба було написати вже давним-давно), і це дозволяє мені розуміти багато слів, навіть не знаючи їх точного значення і читання; та про користь скорочитання.

Не кажучи все про сам факт, що читання допомагає і вчити нове, і закріплювати вже пройдене, та і взагалі: якщо любите читати, то переходьте якомога швидше на японську  — не пожалкуєте (якщо, звісно, у вас на меті є вивчити її на серйозному рівні).

Що ще? Та, в принципі, на цьому все.

Підсумки підбиті, плани озвучені, вітання — не моя справа.

Сподіваюся, що «Мушля» була корисною та цікавою для вас у минулих роках, і залишиться такою і надалі.

Тож до нових зустрічей на сторінках блогу. Запрошую провести разом іще один, будемо надіятися, плідний рік.

Сьогодні ж — au revoir!

(1 голосів, 5,00 )

Loading...

| 11 158 переглядів | 2 коментарі