Кві
29

Тук-тук, я знову до вас з ономатопеєю

Мушля самітниці - mushlia.comКолись я вже писала про таке явище, як ономатопея (воно ж звуконаслідування), і відмічала, що воно зустрічається у японській мові частіше, ніж у нашій.

Так, замість "постукав у двері", як написали б чи сказали ми, у японській мові буде "тук-тук постукав". Не "зорі блищать", а "зорі блим-блим блищать", не "будівля хитається від землетрусу", а "будівля…" е-е-е, тут я розгублююсь, бо адекватного звуконаслідування в українській мові підібрати не можу.

Щоправда, ономатопея використовується не у всіх стилях. У аніме її достатньо, бо там багато розмов, та ще й неформальних. А от у газетах (принаймні, серйозних) – не дуже, якщо не сказати, що взагалі нема.

Художня література, за яку я нарешті вирішила взятися, теж виявилася наповненою гітайго та гіонго, хоч це і письмовий жанр.

Тож зіткнувшись із цілим розсипом усяких цікавостей буквально на кожній сторінці, я вирішила трохи поділитися з вами.

 

かつかつ означає клацання, а також ледве-ледве (наприклад, зводити кінці з кінцями).

ころころ – про те, що котиться (ころころ転げる покотитися клубком), або про щось настільки кругле (в тому числі і про людину), що може так покотитися. Також – стрекотіння, сюрчання (ころころと鳴く).

くびくび – хотіти їсти чи пити. Схоже значення у ぺこぺこ, проте ぺこぺこ відноситься до живота (у аніме він часто підступно урчить у такому стані), а くびくび – до горла: коли зголодніла чи спрагла людина бачить їжу чи питво, рот у неї зволожується, і вона жадібно сковтує. Оце – くびくび.

ごうごう – гуркіт, гуркотіння.

つるつる – гладкий, слизький настільки, що аж блищить.

とうとう має досить багато значень, які залежать від написання. Із звуконаслідувальних можна відмітити шум, стук, грюкіт (барабанний бій, удар сокири по дереву, стук у двері, шум водоспаду), а також побулькування їжі, яка вариться (чи то від звуку лопання бульок, чи від постукування кришки каструлі).

Мушля самітниці - mushlia.comしくしく (泣く) – ридма ридати.

だんだん – поступово, потроху.

ぞっと – здригатися, тремтіти (від страху, радості, інших сильних почуттів).

ばさばさ і がさがさ – шелестіти, шарудіти (наприклад, про листя).

ぴょんぴょん跳ぶ – скакати, плигати, підскакувати.

たびたび – часто, неодноразово, раз за разом.

ちりんちりん (鳴る) – дзвеніти, дзень-дзелень.

せかせか – нервуватися, метушитися, бути невгомонним.

こりこり та ごりごり – …

 

Втім, на цьому я себе мужнім зусиллям волі зупиняю, щоб допис не вийшов занадто довгим. Проте обіцяю час від часу повертатися до цієї безсумнівно корисної теми.

До побачення! じゃ、またね!

Бер
26

Моя сім’я та інші… люди

«There’s something to be said for relatives… it has to be said because it’s unprintable!» – A. Einstein.

Не знаю точно, чи пан Ейнштейн справді таке казав, чи то пан Аспрін сам усе вигадав та пустив у народ (він же у нас любитель створювати міфи, чи не так?).

Як би там не було, а сьогодні я спробую поговорити про родичів, не скотившись при цьому до сороміцьких висловів, непридатних до друку.

А точніше – про те, як називають різних членів родини у японській мові.

Зазвичай після такого вступу іде розповідь про своїх та чужих родичів. Ну, знаєте, ははお母さん, あにお兄さん, тощо (про це я згадувала у дописі про ввічливість).

Однак все це уже давно і добре описано у будь-якому підручнику – зазвичай з детальною табличкою та поясненнями.

Треба мені це переписувати сюди? Ні, не треба. Тож не буду.

Замість того давайте підійдемо до питання з іншого боку.

Наприклад, чули ви в аніме слово кьо:дай? Без сумніву. А давайте-но пошукаємо його у словниках.

Будь-який з них видасть вам 兄弟, яке означає або брата (братів), або братів та сестер (рідних), хоча за ієрогліфами – це старший та молодший брат.

Інші словники можуть містити ще 3 значення:

兄妹старші брати і сестри (частіше читається як кейші)

姉妹сестри (частіше – шімай)

弟妹молодші брати і сестри (частіше – теймай)

Як бачите, одним словом (цензурним, зауважте!) можна виразити цілий набір родинних зв’язків (щоправда, останні три значення скоріше книжкові та дещо застарілі).

Також, можливо, вам здибається і 兄弟姉妹, яке означає всіх-всіх-всіх дітей одних і тих же батьків (читається зазвичай як кьо:дайшімай, а у офіційних документах – як теймайшімай).

Інше цікаве слово – ітоко. Основні значення – 従兄弟 та 従姉妹двоюрідний брат (брати) та двоюрідна сестра (сестри). Також за допомогою нього (а точніше – ієрогліфа 従) позначають інші двоюрідні стосунки, наприклад, двоюрідний дядько, двоюрідний дідусь, бабуся, тощо.

А крім того, ітоко – це:

従兄двоюрідний брат, старший

従姉двоюрідна сестра, старша

従弟двоюрідний брат, молодший

従妹двоюрідна сестра, молодша

А також іще є 従兄妹, 従姉弟 та 従兄弟姉妹, які ви, сподіваюсь, можете розшифрувати самі.

Бачите, як гарно можна писати про родичів! І головне – коротко, буквально одним-двома словами!

Правда, це ми не взялися з’ясовувати, по чиїй вони лінії – по батьківській чи материнській (пишеться по-різному). І не дійшли до троюрідних братів-сестер, для яких теж є одне дуже гарне та містке слово, до якого можна додати купу уточнюючих слів.

Втім, у такі хащі я вас все-таки не поведу. Хто хоче – хай рушає туди сам зі словниками у якості провідників.

А хто не хоче, той хай разом зі мною задовольниться тим, що дізнався трохи більше про японських родичів та познайомився з цікавим феноменом у японській мові (для закріплення можна поцікавитися таким простим словом як аната – ну хто б подумав!).

Тож на сьогодні все. じゃ、またね!

Сер
10

Жучки-павучки

mushlia.com - Жучки-павучки
Фото: aussiegall

Покінчивши з усталеними виразами про людське тіло, давайте звернемо увагу й на інші.

Оскільки зараз такий сезон, що повно комах, то і героєм сьогоднішніх японських ідіом виберемо , тобто комаху, паразита, а також того уявного черв’ячка, що сидить у нас всередині та дратує або гризе нас.

Отже, почнемо:

1. 弱虫 – буквально – "слабка комаха". Часто використовується в аніме для позначення слабака, тюхтія, плакси. Схоже на нього 泣き虫плакса, слабак.

2. 飛んで火に入る夏の虫напрошуватися на неприємності; поводитися так, що точно вскочиш у халепу. Порівняйте з нашим "Злітаються, як метелики на вогонь".

3. 虫も殺さないначе і мухи не образить. Проте мається на увазі, що людина тільки прикидається невинною, а насправді – такий собі вовк у овечій шкірі.

4. 虫の息дихання, як у комахи, тобто дихати на ладан, бути близьким до смерті.

5. – ~の虫любити щось до нестями, бути фанатом чогось. Наприклад, я люблю читати книжки, дивитися аніме та вчитися – 本の虫, アニメの虫, 勉強の虫.

6. 虫が好かないінтуїтивно не любити; душа до чогось не лежить; хтось чи щось нам не подобається, але ми навіть самі не можемо пояснити, чому.

7. 虫の知らせ/虫が知らせるдивне відчуття, інтуїція, зазвичай щодо поганого. А у нас кажуть про черв’ячок сумніву.

8. 虫の居所が悪いвстати не з тієї ноги, бути не в настрої, почуватися не у своїй тарілці.

9. (腹の)虫が納まらないне задовольнятися, не могти заспокоїтися, не приймати у душі.

10. 虫が這うように歩くповзти, мов слимак.

11. 虫が起きるдратуватися.

12. 虫を殺すстримуватися, стримувати роздратування.

 

Та досить із нас цих комах на сьогдні. До нових зустрічей!

Лип
6

Ня-ня! Мур-мур!

mushlia.com - Ня-ня! Мур-мур!
Фото: Jesslee Cuizon

Якщо заголовок викликав у вас бажання почитати щось про котів, то у мене якраз є допис неколюбам у подарунок, а також доповнення до нього.

А сьогодні поговоримо про ономатопею, або, по-нашенському, про звуконаслідування.

Воно, звуконаслідування, в усній японській мові зустрічається дуже часто – набагато частіше, ніж у нашій. Причому буває воно двох видів: власне, наслідування реальних звуків та описання почуттів, стану, способу дії, ситуації. Перше називається гіонго (擬音語), а друге – гітайго (擬態語).

Використовуватися ономатопічні вирази можуть по різному:

  • як прислівники разом з дієсловами
  • у якості присудка (зі зв’язками чи です або з нульовою)
  • з додаванням –する, тобто у функції дієслова
  • з додаванням суфіксів –な чи –に, так само, як відіменникові прикметники

А тепер – практика.

Усіх тваринних звуків я, звісно, не наведу, обмежуся деякими. にゃあ або にゃお – так говорить киця, ケロケオ – жаба, コケコッコー – півень. За рештою відсилаю вас до Вікіпедії.

ぺこぺこ – бути голодним: お腹がペコペコだ. Однак ぺこぺこする – це підлабузнюватися.

からから(な) – сухий, пересохлий (про горло, наприклад). からからになる – висохнути, пересохти (про річку, ставок, тощо). Також – порожній, без грошей: 財布がからからだ.

ぴかぴか(-する) або ピカピカ光る – яскраво блищати, сяяти. Також кажуть きらきら (особливо про зорі).

ばらばら – розсипатися, розпадатися, розходитися. Ономатопічне значення пов’язане зі звуком, коли щось розсипається чи падає: ばらばら撒く (про зерно, боби); ばらばら降る (про дощ, град).

とんとん – тук-тук (у двері, тощо), а також – рівно стільки ж. どんどん – бом-бом (наприклад, у барабан), воно ж – швидко змінюватися, ставати чимось.

どきどき – швидкий стук серця (від збудження, хвилювання).

ぺちゃぺちゃ або ж ぺちゃくちゃしゃべる – багато говорити, теревенити, торохтіти без упину.

ひゅうひゅう(と) – свист (вітру). さらさら – шелест.

ぺらぺら – вільно розмовляти іноземною мовою.

Сміятися та усміхатися (笑う) можна по-різному: ニコニコ – усміхатися радісно, весело, на всі 32 зуба. げらげら – голосно реготати. へらへら – по-дурному хихотіти.

Та і спання буває різноманітне: ぐっすり – спати дуже міцно, хропіти – ぐうぐう. Дрімати – うとうと, а якщо клювати при цьому носом – то こっくりこっくり.

Якщо ж поспати вам не вдалося, то у вам може запаморочитися голова (頭がふらふらする), і ви почнете ходити, хиляючись (よろよろ).

Теж саме трапиться, якщо ви довго не їстимете. Тоді треба добряче накинутися на страви: むしゃむしゃ食べる або がつがつ食う – уплітати за обидві щоки.

І наостанок – популярне у аніме めちゃくちゃ або ж めちゃめちゃ – безладно, як попало, плутано.

На цьому я зусиллям волі зупиняю себе, щоб не написати ще стільки ж, а то і більше. Бо нельзя объять необъятное, а звуконаслідувань у японській мові надзвичайно багато.

Тож на сьогодні прощаюся. じゃ、またね。

Чер
7

Що за дивина?!

У аніме часто трапляються всілякі незвичайні речі (принаймні, у тому аніме, яке я дивлюся). Тож герої нерідко дивуються, вражаються та лякаються. Чи не пора нам дізнатися, як вони це роблять?

Найпопулярнішими словами для вираження даних емоцій є おどろく та びっくりする.

Обоє вони означають дивуватися, вражатися та лякатися. Проте є між ними і деяка відмінність.

От уявіть собі якийсь фільм (чи аніме) жахів. Герой (уже знаючи, що навколо діється якась чортівня) з якогось дива (себто за примхою сценаристів) заходить у чорний-пречорний дім з чорними-пречорними стінами, чорною-пречорною стелею та чорною-пречорною підлогою. І навколо усе таке чорне-пречорне. І тиша… І раптом йому на плече лягає чорна-пречорна біла-пребіла рука… яка виявляється усього-на-всього рукою його товариша чи знайомого. Зовсім не чорного-пречорного.

Уявили? Так от, коли герой нарешті відновлює свою здатність говорити (після підскакування до стелі та та волання на всю горлянку), він якраз і каже, все ще тримаючись за серце: 「あぁぁ!吃驚した!」 або ж 「吃驚させないでくれ/ください!」

Тобто перший ієрогліф у 吃驚 недарма переводиться як заїкання – адже 吃驚 дуже часто (однак не завжди, а передусім в аніме) означає такий переляк, що від нього і заїкою можна стати!

驚く (до речі, ви помітили, що воно є другою складовою у 吃驚?) справляє дещо "м’якше" враження: це більшою мірою дивуватися, бути враженим. Проте навіть коли воно означає переляк, то не такий, що здатен довести до серцевого нападу (на відміну від 吃驚). Аналоги попередньо наведених фраз для 驚く: 「驚いた(よ)」 та 「驚かさないでくれ/ください!」

Також ви, певне, не раз чули (そんなに)脅かさないでくれ/ください!. Однак 脅かす, на відміну від 驚く та 吃驚, відноситься тільки до страху, переляку, а не до здивування.

На цьому сьогодні усе. じゃ、またね!