Продовжимо розглядати цікавості із японських книжок.
Сьогоднішня взята із книжки さるのこしかけ письменниці さくら ももこ та стосується фуріґани.
Як правило, фуріґану використовують для транскрипції складних слів, до яких відносяться каджі, які не входять у список повсякденного вжитку, нестандартні читання ієрогліфів/слів, імена, географічні назви, транскрипція слів, написаних латиною, тощо. Причому складність залежить від рівня читачів: у дитячих книжках фуріґана використовуватиметься і у тих словах, які у тексті для дорослих “підказки” не потребують.
Але крім того, фуріґана має і стилістичну функцію. Наприклад, у вказаній книжці знаходимо фразу 触れてはならない物 (річ, до якої не можна доторкатися). Здавалося б, нащо тут фуріґана, у такому простому виразі? Тим не менш, справа від нього (у вертикальному письмі) маємо アンタツチャブル (від англійського Untouchable, недоторканий). Навіщо? Та хто його зна.
Інший приклад — слово “вампір”. Японською це 吸血鬼 — відносно складне слово. Але замість дати власне транскрипцію (きゅうけつき), часто пишуть запозичене слово ヴァンパイア. Можливо, для молодіжної аудиторії воно знайоміше, але знову ж, хто зна.
Є ще варіант, коли фуріґана використовується як… я утруднююсь навіть підібрати слово, яким можна описати даний випадок. Звернемося до прикладів.
Уявімо, що у творі ми маємо таємну чи не дуже організацію “Чорний хрест”. Так от, тоді автор може написати у тексті 組織, а вгорі/справа — ブラック・クロス. Або ж примусити якогось героя вигукнути あの野郎, а фуріґаною написати ім’я того негідника, який мається на увазі.
Тобто фуріґана може використовуватися не лише як звукова, але і як смислова підказка.