Michael | Ruiz (Flickr, CC)

…який, на жаль, ознаменувався неполадками на хостері, від чого «Мушля» стала недоступною приблизно на тиждень, і через що я не змогла вчасно опублікувати ні запланований січневий допис, ні цей, ювілейний.

Прошу вибачення у постійних читачів.

Втім, із моєю швидкістю написання статей, яка впала до одного разу в місяць (у кращому випадку), можливо, ніхто цієї оказії і не помітив.

В будь-якому разі, «Мушля» is back, і пора підводити підсумки за минулий рік.

На жаль, хвалитися нічим — усього-навсього 12 дописів за рік. Раз на місяць — зовсім негусто (так що похмура картинка вгорі цілком доречна).

Справедливості ради, трапилось це не тому, що «Мушля» попала в якусь особливу неласку, а через загальний перекіс інтересів та можливостей, який трапився у моєму житті за останні півроку, коли дочка пішла до школи.

Тож один з планів на наступну п’ятирічку (припускаючи, що «Мушля» взагалі стільки проживе) — виправити цей перекіс та знову почати серйозно займатися японською (бо зараз я тільки художню літературу читаю, та й то — уривками), подивлюватися аніме (а то останнім часом японську мову чую тільки в новинах) та писати про це все у блозі.

Побажайте мені успіху!

nubobo (Flickr, CC)

(1 голосів, 5,00 )

Завантаження...

| 200 619 переглядів | 1 коментар

Так, знову день народження, знову вітання (сподіваюсь), знову підсумки та плани.

Що стосується підсумків, то можна сказати, що з минулого року мало що змінилося: «Мушля» виходить стабільно двічі на місяць, тобто за рік було опубліковано близько 25 дописів (точніше мені рахувати ліньки), читачів приблизно стільки ж, коментарів, мабуть, теж.

Плани? Ті ж самі.

Тобто: підтримувати «Мушлю» хоча б на такому ж рівні кількості та якості публікацій. Як мінімум, а краще — намагатися приділяти їх побільше уваги та поступово збільшувати обидва показники.

Крім того, треба б не закидати і технічні моменти — перевіряти, чи всі плагіни працюють, оптимізувати структуру, займатися хоч якимось просуванням, тощо.

Основними темами «Мушлі» залишаться аніме та японська мова.

Що стосується аніме, то виявляється, що воно ще може піднести мені сюрпризів і спонукати до дописів (хоча б здавалося, що нового я можу там побачити).

От зовсім недавно одне нове аніме вибісило мене до нестями аж з перших двох серій, так що я навіть не знаю, чи додивлятися (щоб потім обкритикувати по повній), чи ну його к бісу — на одну статтю злості мені і так вистачить.

Старі запаси теж нікуди не ділися. Деякі, мабуть, так ніколи і не побачать світ, спихнуті у пучину забуття іншими, більш свіжими ідеями.

Продовжую вчити японську мову, причому більш систематично, ніж раніше — по підручникам для JLPT. По-моєму, це досить корисно, щоб не залишалося «провалів» у знаннях (моя біда).

Тож і тут буде що писати — про граматику, лексику, корисні підручники та ресурси.

(З особистих планів — підтягнути розуміння на слух. Про розмовну японську поки що мовчу, бо не маю уявлення, як її розвивати, не маючи дійсних балачок з носіями).

Озирнувшись на поличку з японськими книжками (в основному фантастика та фентезі), згадую, що вони теж підштовхнули мене до певних роздумів.

Наприклад: наскільки ж вони манго- та анімографічні; як мова у них відрізняється від того, що пишуть у підручниках; як добре, що свого часу я здибала книжку Remembering the Kanji by James W. Heisig (про яку треба було написати вже давним-давно), і це дозволяє мені розуміти багато слів, навіть не знаючи їх точного значення і читання; та про користь скорочитання.

Не кажучи все про сам факт, що читання допомагає і вчити нове, і закріплювати вже пройдене, та і взагалі: якщо любите читати, то переходьте якомога швидше на японську  — не пожалкуєте (якщо, звісно, у вас на меті є вивчити її на серйозному рівні).

Що ще? Та, в принципі, на цьому все.

Підсумки підбиті, плани озвучені, вітання — не моя справа.

Сподіваюся, що «Мушля» була корисною та цікавою для вас у минулих роках, і залишиться такою і надалі.

Тож до нових зустрічей на сторінках блогу. Запрошую провести разом іще один, будемо надіятися, плідний рік.

Сьогодні ж — au revoir!

(1 голосів, 5,00 )

Завантаження...

| 11 385 переглядів | 2 коментарі

Автор: inoc

Ось уже три роки промайнуло з того моменту, як в «Мушлі» з’явився перший допис.

У такий день прийнято отримувати вітання, підводити підсумки та планувати майбутнє.

Автор: inoc

Щодо першого пункту, то тут моя роль, звісно, чисто пасивна.

Тож натомість я займуся двома іншими.

Автор: harold.lloyd

Отже, підсумки. На жаль, треба сказати, що вони аж ніяк не вражаючі.

Дописів опубліковано навіть менше (25), ніж у минулому році, кількість коментарів також упала, а постійна аудиторія практично не змінилася.

Втім, це аж ніяк не несподіваний результат.

Перший рік був найпліднішим у багатьох сенсах з тієї простої причини,  що у мене було вдосталь часу для блоггінгу. Тому я не лише писала більше і якісніше, але і займалася просуванням «Мушлі» у мережі.

Автор: inoc

Другий рік став перехідним, а ось третьому довелося пожати усі плоди занедбання – це коли дописи виходять двічі в місяць (що для блогу дуже і дуже мало), а просування не проводиться взагалі. Та і якість статей, як мені суб’єктивно здається, дещо погіршилася.

Що стосується планів, то поки що вони незмінні. А саме – підтримувати «Мушлю» хоча б на такому ж рівні, як зараз. Матеріалу для цього вистачає, бо японською я продовжую займаюся (і навіть серйозніше, ніж раніше), та й аніме іноді вдається подивитися. Не кажучи вже про запаси старих думок, які я так і не втілила на письмі.

Тож упирається все у час.

Однак я хочу ось просто тут урочисто пообіцяти (в першу чергу собі, але і лояльним читачам також) протриматися іще хоча б рік і постаратися нарешті виписати в блог усі свої ідеї.

І уже після того підвести черговий висновок: а чи є мені ще що сказати читачам? Чи може вже все, що треба, у «Мушлі» є, а про решту і говорити не варто?

Тож давайте разом проведемо іще один рік, і постараємося зробити його настільки плідним, наскільки це можливо.

Домовилися?

(1 голосів, 5,00 )

Завантаження...

| 4 341 переглядів | 4 коментарі