«Кампай!» — могла б виголосити я на дні народження дочки, якби мої гості розуміли японську.

Однак вони її не знають, тож про 乾杯 я говоритиму з вами. Не про випивку, не про застілля чи традиції святкувать урочистих подій (хоча все це теж цікаві теми), а про вимову.

Конкретніше — про зміну звуків на стику слів.

Дійсно, кампай складається з КАН та ХАЙ, проте читається через м та п.

Втім, будь-хто, хто знайомився з числівниками та лічильними суфіксами, про це знає. Тож сьогдні я хочу торкнутися не самого явища взагалі, а деяких цікавих часткових випадків.

Отже, звернімо увагу на:

1. Підсилювальний префікс ма (真), він же ШІН та макото — правда, істина, реальність.

Так от, він настільки потужний, що не тільки підсилює значення, але й

а) подвоює першу приголосну у другому компоненті: маккура (真っ暗, темно, хоч у око стріль), массугу (真っ直ぐ, строго прямо), маттаіра (真っ平ら, абсолютно плаский, рівний), маппадака (真っ裸, у чому мати народила), маннака (真ん中, «яблучко»), манмаруй (真ん丸い, круглий мов колобок);

б) у слові червоний-пречервоний, а у ака,  «з”їдається», а наступне за ним к подвоюється (макка, 真っ赤). У слові темно-синій (або ж блідий мов смерть) перед ао вставляється літера с… і теж подвоюється! (массао, 真っ青).

2. Заміну кінцевого е на а:

Наприклад, човен, корабель — це фуне (船), проте морське сполучення (а також пошта) — фунабін (船便), а морська хвороба — фунайой (船酔い).

Аме (雨, дощ), проте амацубу (雨粒, дощова крапля).

Муне (胸, груди), але мунаяке (胸焼け, печія), мунасавагі (胸騒ぎ, хвилювання, турбота, погане передчуття).

Саке 酒, проте сакая (酒屋, магазин з продажу алкоголю).

Ме (目, око), проте мабута (目蓋, повіки) і навіть ма но атарі (ні) (目の当たり).

Зміни зазвичай нерегулярні, зустрічаються варіанті як з е, так і з а, хоча в деяких випадках кількість слів з а така велика, що в словниках таке читання вказується як одне з регулярних.

3. Вставку приголосного між голосними:

Славнозвісний «кавай» (可愛い, між ка та ай вставився звук в), який вже, здається, вийшов за межі анімешного світу.

Кавайсо:на (可哀想) — бідний, нещасний жалюгідний.

Тавай (мо) най (他愛も無い, дурний, ідіотський; нікчемний; простенький, нескладний), при цьому, зауважте, таай (他愛, альтруїзм).

Косаме (小雨, с між ко та аме) — дрібний дощ, харусаме (春雨) — весняний дощ. Як бачите, тут теж між голосними вставляється с, як і у випадку з массао. Можливо, це відголосок якогось правила, яке мені, як нелінгвісту, на жаль, невідоме.

Та на сьогодні все. じゃ、また。

(1 голосів, 5,00 )

Loading...

| 3 449 переглядів | Прокоментуй!

Відразу попереджаю віруючих людей: у цьому дописі я говорю лише про анімешне 信じる. Жодна існуюча релігія зачеплена не буде.

Отже, візьмемося за мою "улюблену" "Еврику 7". Коротко нагадаю сюжет.

Головний герой, Рентон,  випадково опиняється на борту легендарного корабля Гекко-стейт (Місячне сяйво) під командуванням легендарного капітана Холланда. Проте замість очікуваного легендарного сяйва на нього чатували різноманітні розіграші, знущання і навіть побої.

Проте на Гекко живе зазноба Рентона Еврика, тож він усе мужньо витримує. Коли ж і з Еврикою виходять нелади, Рентон втікає з корабля.

Під час своїх блукань він зустрічає сімейну пару Чарльза та Рей Бінзів, які поступово стають йому наче новими батьками (що не дивно, бо від рідних у нього залишилися лише смутні та сумні спогади).

Та в якийсь момент з”ясовується, що Чарльз і Рей – найманці, які отримали завдання захопити Еврику та знищити Гекко-стейт.

Тож Рентон покидає і їх. Після недовгих блукань він вирішує повернутися за Еврикою на Гекко-стейт. Та виявляється, що саме у цей час Еврика надумала сама піти пошукати Рентона, а Бінзи планують напасти на корабель.

І Рентон опиняється перед вибором: Бінзи чи Гекко. Само собою, він вибирає Гекко. Але перед тим, як обсудити цей вибір, давайте ще раз поглянемо на обох учасників.

Гекко:

• Команда організована колишніми військовими, які
• Дезертирували і
• Вкрали військовий корабель.
• Займаються найманою роботою. З відомих завдань: перевезення донорських органів для чорного ринку, затримка терориста для військових.
• Вважаються крутими, бо випускають опозиційний журнал та уміють класно серфити по траппару (чи як його там).

А одного разу, щоб зрізати кут (бо на обхідний шлях у них не вистачало палива), вони пролетіли буквально крізь базу військових.

Армійцям, що не дивно, маневр цей не сподобався, в результаті чого нашим героям довелося певну кількість солдатів убити.

А палива на Гекко не вистачало, бо команді завжди бракує грошей. А грошей їм бракує у тому числі тому, що

а) вони відкидають певні види заробітку: наприклад, виграти у змаганні по ріф-бордингу (а така нагода у них була);

б) Холланд воліє купувати своїй подрузі дорогі прикраси, а те, що це приведе до смерті якихось там вояк… Та кого з легендарних героїв таке цікавить, ну скажіть мені?

Милі, милі люди, чи не правда?

З іншого боку, Бінзи:

• Колишні військові, які
• Легально залишили службу,
• Нічого не кравши.
• Займаються найманою роботою. З відомих завдань: піймати Еврику та знищити Гекко.

Ні, я не хочу сказати, що Бінзи прямо-таки святі (а “за кадром” вони, може, взагалі п”ють кров невинних немовлят).

Але якщо порівняти те, що ми бачимо на екрані (до загибелі Бінзів, щоб було чесно) – що вийде?

А вийде досить негарна картинка – що Рентона (а отже, і нас) примушують вибрати сторону людей, які нічого пристойного на наших очах не зробили і невідомо, чи зроблять (а серіал у цьому плані розкачується ду-у-у-же довго), зате навпаки – скільки завгодно.

Втім, Рентона можна пробачити – врешті решт, він не просто малий та дурний хлопчак, а закоханий до нестями малий та дурний хлопчак. Тому у нього немає іншого вибору, як встати на ту сторону, де Еврика. Нічого не вдієш.

Але ж ЦЕ можуть побачити дорослі! (припускаючи, що людей, які дивляться аніме загалом та “Еврику 7” зокрема, можна вважати дорослими).

І от у… ну, скажімо, у цих НЕ-дітей-або-підлітків виникає закономірне питання: якщо персонаж проголошується героїчно-легендарним борцем з несправедливістю, то чому ж добрих півсеріалу (а "Еврика", нагадаю, має аж 50 серій) він або страждає фігнею, або займається досить-таки брудними справами (в тому числі наймається до режиму, боротьу з яким начебто очолює)?

Чому нас примушують сліпо вірити, що перед нами хороша людина, показуючи при цьому ледаря, дезертира, безсовісного найманця, bully, людину, яка допустить смерть людей зарди своєї примхи?

Або ж, підходячи з іншого боку: чому нас намагаються підвести до думки, що хороша людина залишається хорошою і достойною поваги та довіри, навіть якщо чинить не добро, а зовсім навпаки? А може й до того, що скільки б і якої гидоти позитивний персонаж не вчинив, а все одно він – ХОРОШИЙ, бо автори його таким оголосили.

З цієї точки зору Бінзи виглядають якщо не кращими, то принаймні чеснішими. Бо, займаючись фактично тим самим, що і Холланд, вони не корчать із себе велике, благородне, героїчне цабе, як це робить він.

Зауважте: я не вимагаю, щоб позитивні герої не мали вад і проводили весь екранний час за праведними ділами. Так, я готова простити Холланду знущання над Рентоном без будь-яких питать – бо аж занадто той на них напрошується.

Але все ж хотілося б, щоб автори аніме не вимагали від глядачів сліпої віри і не примушували нас вважати хорошими персонажів, які нічого путнього на екрані не роблять.

Тобто давайте так: або ви оголошуєте героя позитивним, і показуєте нам його хороші діла, або ж показуєте його хороші діла, і ми самі бачимо, що він позитивний.

У будь-якому випадку: дайте нам реальні ВЧИНКИ героя, що відповідають його характеру, а роздуту репутацію та сліпу віру залиште-но деінде.

Будь ласка.

(Оцініть допис)

Loading...

| 8 213 переглядів | Прокоментуй!