Колись давним-давно, ще на світанку життя «Мушлі», писала я про Японію в 10числах. Сьогодні мені хотілося б понастальгувати за «дитинством» та порахувати до десяти іще один разок.
一 — Японія займає перше місце у світі за багатьма параметрами, проте цього разу давайте згадаємо, що саме вона була 1-ю зі східно-азіатських країн, яка стала приймати участь у Олімпійських іграх (з 1912 року).
二 — Мати кілька столиць (крім офіційної — ще й культурну, адміністративну, промислову, тощо) — то не дивина. Наприклад, Амстердам та Гаага у Нідерландах. А от у Японії справді розглядають варіант створення 2-ї офіційної столиці — запасної, на випадок, якщо з Токіо щось станеться. Зважаючи на страшну катастрофу, яку увесь світ зі страхом спостерігав у квітні минулого року, побоювання небезпідставні, тож такий план про 2 столиці дійсно має сенс.
三 — Японії займає 3-тє місце в світі по очікуваній тривалості життя (після Монако та Макао).
四 — 4 головні острови, на яких розташована Японія, складають 97% її території.
五 — Офіційний іспит на знання японської мови (Норьоку шікен) поділений на 5 рівнів (раніше було 4).
六 — Японія має 6 кліматичних зон.
七 — На цьогорічних Олімпійських іграх японські спортсмени вибороли 7 золотих медалей.
八 — В кінці 8-го століття в Японії розпочалася епоха Хейан — мабуть, найкультурніше з усіх епох (або, принаймні, найлітературніша). Саме в цей період з’явилися обидві японські абетки та були написані найвидатніші пам’ятки японської літератури.
九 — Часовий пояс Японії — +9.
十 — Японія — 10-та країна у світі за кількістю населення (126,4 млн.).
Поняття честі та справедливості відрізняються залежно від місця та часу — це відомо всім. Зараз ми можемо тільки дивуватися, якими неймовірними вони були навіть у нашій країні, але багато років тому, наприклад. А що ж говорити про зовсім чужорідні звичаї та поняття?
Тож не дивно, що у аніме зустрічаються ситуації, які дивують мене саме з цієї точки зору. Звичайно, мої поняття чесності, добра і справедливості не є еталоном, і мої ж співвідчизники та сучасники не побачать у деяких з цих випадків нічого незвичного. Тим не менш, мені б хотілося висловитися.
От згадаймо: подорожують собі наші герої у своїх справах, і раптом трапляється у них неприємність – якийсь негідних цупить у них щось дуже цінне (чи то всі їх гроші, чи то магічний артефакт, за допомогою якого вони збираються перемогти головного негідника або врятувати світ (іноді і те, і інше одночасно)).
Герої женуться за грабіжником або ворюжкою, ловлять його або заганяють у кут, і вже готові забрати те, що їм належить…
І тут цей негідник раптом починає виставляти їм якість умови. Типу «Я вам поверну цю річ, якщо ви зробите ось це і це».
??????????
Ні, я дивуюся не тому, що безчесна людина, яка дозволяє собі красти, має нахабність після цього ще й займатися шантажем.
Що мене дивує, так це те, що ГЕРОЇ ПОГОДЖУЮТЬСЯ!!!
Нагадаю: у них вкрли ЇХ річ. Тобто чаша справедливості схилилася очевидно не в їхню сторону.
Так от, як на мене, СПРАВЕДЛИВИМ у цьому випадку було б повернути собі своє, а вже потім розмови розмовляти і вирішувати, що робити з ворюгою (бо факт крадіжки не відміняєтсья навіть якщо той добровільно повернуть вкрадене).
При цьому я залишаю в стороні ситуації, коли негідника не вдається піймати або не виходить забрати своє без шкоди для нього, для самих героїв або для сторонніх осіб. Ні, в таких випадках вибору особливого немає і доводиться «робити лимонад з лимону», в тому числі і йти на поступки.
Але ж іноді доходить до абсурду: герої спіймали дітлаха-ворюжку, що витягнув у них гаманець, тримають його за шкирку (буквально), і все, що їм залишається зробити, так це труснути його добряче, щоб гаманець випав, дати підсрачника, щоб мізки вправити, та йти у свої справах (які, нагадаю, часто мають людино- країно- або навіть світорятувальне значення, тож герої не мають такого розкошу як відволікатися на всяких малих поганців).
Таж ні! Вони з якогось дива починають вислуховувати умови цього нахабного шмаркача, який, бачте, ЗРОБИТЬ ЇМ МИЛІСТЬ, повернувши їм ЇХ ЖЕ РЕЧІ, якщо вони потанцюють під його дудку.
Тобто герої начебто погоджуются з тим, що якщо у тебе щось вкрали, то річ ця стала повноправно належати крадію, і щоб її отримати, тобі треба заплатити чи відпрацювати.
Але ж це позиція злодіїв і грабіжників! І мені ну зовсім не зрозуміло, як позитивні герої можуть таке світобачення — злочинне, прямо скажемо, світобачення — розділяти.
Тобто куди ж діваються їх поняття чесніть і справедливість, коли герої погоджуються, що крадій має право вважати вкрадене своїм і не віддавати навіть на пряму вимогу?
Як на мене, то вони, ті поняття, у цей час ідуть кудить погуляти. Під ручку з логікою, не інакше.
Втім, може, це у мене збиті моральні імперативи, це я чогось не розумію, і все тут добре і справедливо?
Як зрозуміло з назви блогу, він присвячений аніме та манга. Але тут ви не знайдете рецензій на аніме чи мангу, так само, як і анонсів новинок. Я пишу те, що вразило чи зачепило мене, розсмішило чи примусило подумати. Якщо вам це підходить - приєднуйтесь!
Читачеві お客様に
Кажуть, що кожен анімешник хоча раз у житті брався вивчати японську мову. Якщо ви з тих, хто думав або навіть починав, та покинув - можливо, саме тут ви знайдете спосіб зблизитися з 日本語. Уроків граматики не буде - але ви навчитеся трохи більше розуміти те, що чуєте в аніме.