«Кампай!» — могла б виголосити я на дні народження дочки, якби мої гості розуміли японську.
Однак вони її не знають, тож про 乾杯 я говоритиму з вами. Не про випивку, не про застілля чи традиції святкувать урочистих подій (хоча все це теж цікаві теми), а про вимову.
Конкретніше — про зміну звуків на стику слів.
Дійсно, кампай складається з КАН та ХАЙ, проте читається через м та п.
Втім, будь-хто, хто знайомився з числівниками та лічильними суфіксами, про це знає. Тож сьогдні я хочу торкнутися не самого явища взагалі, а деяких цікавих часткових випадків.
Отже, звернімо увагу на:
1. Підсилювальний префікс ма (真), він же ШІН та макото — правда, істина, реальність.
Так от, він настільки потужний, що не тільки підсилює значення, але й
а) подвоює першу приголосну у другому компоненті: маккура (真っ暗, темно, хоч у око стріль), массугу (真っ直ぐ, строго прямо), маттаіра (真っ平ら, абсолютно плаский, рівний), маппадака (真っ裸, у чому мати народила), маннака (真ん中, «яблучко»), манмаруй (真ん丸い, круглий мов колобок);
б) у слові червоний-пречервоний, а у ака, «з”їдається», а наступне за ним к подвоюється (макка, 真っ赤). У слові темно-синій (або ж блідий мов смерть) перед ао вставляється літера с… і теж подвоюється! (массао, 真っ青).
2. Заміну кінцевого е на а:
Наприклад, човен, корабель — це фуне (船), проте морське сполучення (а також пошта) — фунабін (船便), а морська хвороба — фунайой (船酔い).
Аме (雨, дощ), проте амацубу (雨粒, дощова крапля).
Муне (胸, груди), але мунаяке (胸焼け, печія), мунасавагі (胸騒ぎ, хвилювання, турбота, погане передчуття).
Саке 酒, проте сакая (酒屋, магазин з продажу алкоголю).
Ме (目, око), проте мабута (目蓋, повіки) і навіть ма но атарі (ні) (目の当たり).
Зміни зазвичай нерегулярні, зустрічаються варіанті як з е, так і з а, хоча в деяких випадках кількість слів з а така велика, що в словниках таке читання вказується як одне з регулярних.
3. Вставку приголосного між голосними:
Славнозвісний «кавай» (可愛い, між ка та ай вставився звук в), який вже, здається, вийшов за межі анімешного світу.
Кавайсо:на (可哀想) — бідний, нещасний жалюгідний.
Тавай (мо) най (他愛も無い, дурний, ідіотський; нікчемний; простенький, нескладний), при цьому, зауважте, таай (他愛, альтруїзм).
Косаме (小雨, с між ко та аме) — дрібний дощ, харусаме (春雨) — весняний дощ. Як бачите, тут теж між голосними вставляється с, як і у випадку з массао. Можливо, це відголосок якогось правила, яке мені, як нелінгвісту, на жаль, невідоме.
Та на сьогодні все. じゃ、また。