Сьогодні давайте поговоримо про такі вирази як “виглядати як”, “схоже на”, “дійсно як”, “здається, що”, тощо.

До них відносяться: суфікс そう, よう, а також слова みたい, らしい.

1. Суфікс そう додається до прикметників та дієслів, але не до іменників. Означає враження, припущення, передбачення на основі баченого, тощо.

Цей суфікс не використовується щодо об’єктивних подій чи твердо знаних фактів.

Наприклад, у сполученні з прикметниками:

美味しそう — “виглядає смачним”, але ми його ще не пробували; 美味しい！ — “Смачно!”, це вже наше судження після куштування

元気そう — “здоровий, бадьорий на вигляд”, але ми точно не знаємо стан здоров’я того, про кого говоримо

悲しそう, 嬉しそう, 懐かしそう, 寒そう — це все про почуття і враження іншої людини, яку ми можемо оцінити лише суб’єктивно, ззовні

食べたそう — “здається/виглядає так, наче хоче з’їсти”. Знову ж, ми не знаємо, чи людина справді цього хоче, чи нам то здається

Зверніть увагу на останній приклад. 食べたそう в даному випадку — це 食べたい (бажання) + そう, і його не варто плутати з 食べた (минулий час) + そう (вказівник цитати). У другому випадку (食べたそうです) це означає: “Я чув/кажуть, що … з’їв”, а не: “Мені здається, що … хоче з’їсти”.

При цьому суфікс そう не може додаватися до чистих іменників (学生そう — неправильно) та до прикметників, які вказують на об’єктивні характеристики, які відразу видно, як подивишся: не можна сказати 明るそう чи 大きそう.

(Зверніть увагу, що слова いい та ない у сполученні з  суфіксом そう стають よさそう та なさそう).

2. У сполученні з дієсловами そう також може вказувати не на те, що ми бачимо прямо зараз, а на передбачення, що щось має статися у майбутньому.

Наприклад, дивлячись на чорну хмару, що нависла над головою, можна сказати:

雨が降りそうだ。— Схоже, от-от піде дощ

Або:

赤ちゃんが泣きそうですね。— Дитина, здається, зараз заплаче

Або ж коли ми говоримо більш загально про наші припущення:

これからは寒くなりそうだ。 — Скоро стане холодно, мабуть

会議はもう一時間ぐらい続きそうです。 — Здається, збори продовжаться ще з годину

При цьому ми говоримо не про те, що от-от станеться, мало не на наших очах, але припущення наше — не чисте гадання на кавовій гущі, а базується на тому, що ми бачимо, спостерігаємо: “(Ситуація) виглядає так, наче (станеться ось таке)”.

Щоб допис не вийшов занадто довгим, на цьому сьогодні зупинюся, і решту “подібних” суфіксів та слів відкладу до наступного разу.

またね！

(1 голосів, 5,00 )

Loading...

| 5 673 переглядів | 2 коментарі

У форми на ている є кілька значень, але сьогодні мені хотілося б співставити одне з них з іншою формою, бо вони дійсно начебто утворюють граматичну пару.

Мова йде про ている vs てある. いる та ある як окремі слова також є парою, бо вони означають “бути”, але перше — щодо живих істот, друге — щодо предметів.

友達がいる — (У мене) є друзі

学校がある — (Там) є школа

Але у сполученні з て формою дієслів вони втрачають це значення і грають чисто допоміжну роль, яку ми зараз і розглянемо.

ている у сполучені з неперехідними дієсловами вказує на стан, який бачить спостерігач, і про який нам розповідає. При цьому неважливо, чи той стан — результат зумисної дії, чи не зумисної, чи само так сталося, головне — ми відмічаємо, констатуємо факт, що зараз отаке є перед нашими очима.

Наприклад, якщо нам треба сказати комусь: “Ой, у вас ширінка розстебнулася!” або “Ой, у вас спина білим вимазана!” — ото якраз і використовується формаている.

Це ж саме значення ている має і у сполученні з перехідними дієсловами, які означають вдягання одягу, головних уборів, окулярів, прикрас, тощо, наприклад, для опису людей:

眼鏡をかけている男, 帽子をかぶっている女

І це не дивно. На відміну від багатьох інших процесів, які можуть відбуватися самі, випадково, ненавмисне, по забудькуватості, тощо, процес вдягання однозначно вказує наявність свідомого наміру (принаймні, у дорослих). Тому, мабуть, навіть ухильна та ввічлива японська мова не старається евфемізувати “Та що це ти на себе нап’яла, сліпа корово?!” у “І як це на тобі опинилося таке екстравагантне вбрання?”

З іншого боку, てある вказує на зумисну дію. При цьому цю форму можна використовувати і щодо своїх дій, і щодо чужих.

Наприклад:

寒い！あ、窓が開いています。 — Як холодно! Не дивно, вікно відкрите.

暑い！あ、窓が開けてあります。いいね！ — Як жарко! О, добре, що хтось докумекав відкрити вікно.

暑いとき、いつも窓を開けてある。 — В жарку погоду завжди відкриваю вікно.

Зверніть увагу, що коли ми спостерігаємо якусь картину перед очима (створену з наміром чи без наміру), то використовуємо частинку が. Коли ж чітко вказано на навмисність дії, підготовку, то можемо взяти і частинку を.

На цьому сьогодні прощаюсь. またね！

(1 голосів, 5,00 )

Loading...

| 4 989 переглядів | Прокоментуй!