Ну от і ще один рік позаду, непростий, прямо скажемо, рік для українців.
Попереду… Що ж, мабуть, не легший.
Chris Jones, (Flickr, CC)
Але так само невідворотно, як відходить старий та настає новий рік, темна полоса має рано чи пізно змінитися на світлу.
Понадіємось же, що для України тяжка година закінчиться уже у наступному році, і справи підуть на краще.
Як і у кожного з нас окремо — що б не приніс нам 2014-й рік, а 2015-й нехай буде кращим — у особистому житті, у роботі чи навчанні, у поточних та майбутніх проектах.
І, звісно, не забуваймо про японську мову (не буду казати про мангу та аніме. Особисто у мене 2014-й рік видався дуже бідним на них – не той настрій).
Зокрема, нумо вивчимо або освіжимо у пам’яті новорічний лексикон, який стане у нагоді, якщо є кого поздоровити японською.
Втім, припиняю відволікати вас від новорічних святкувань, і прощаюся до нового року:
Нещодавно на Амебі (японській соціальній мережі, де я зависаю), у смартфонному кафе проводилась кампанія, де треба було виставляти у себе на столі наступні страви.
Коли я вперше побачила той список, признаюся, серце у мене йойкнуло: сполучення жовтого та блакитного останнім часом однозначно асоціюється з українським прапором (а оті страви, по краях у нижньому рядку, то взагалі, хоч убий – виглядають як чистісінькі козаки), а це, в свою чергу, відразу ж нагадує про той жах, що твориться на батьківщині.
Звісно, насправді то не козаки, а груші (отакі чудернацькі, але які вже є), і навряд чи взагалі вибір палітри якось пов’язаний з Україною – мабуть, збіг та й усе.
Просто подумалось, наскільки чутливим стало моє сприйняття всього, що хоч трохи нагадує про Україну. Навіть якщо воно суто японське.
…який, на жаль, ознаменувався неполадками на хостері, від чого «Мушля» стала недоступною приблизно на тиждень, і через що я не змогла вчасно опублікувати ні запланований січневий допис, ні цей, ювілейний.
Прошу вибачення у постійних читачів.
Втім, із моєю швидкістю написання статей, яка впала до одного разу в місяць (у кращому випадку), можливо, ніхто цієї оказії і не помітив.
В будь-якому разі, «Мушля» is back, і пора підводити підсумки за минулий рік.
На жаль, хвалитися нічим — усього-навсього 12 дописів за рік. Раз на місяць — зовсім негусто (так що похмура картинка вгорі цілком доречна).
Справедливості ради, трапилось це не тому, що «Мушля» попала в якусь особливу неласку, а через загальний перекіс інтересів та можливостей, який трапився у моєму житті за останні півроку, коли дочка пішла до школи.
Тож один з планів на наступну п’ятирічку (припускаючи, що «Мушля» взагалі стільки проживе) — виправити цей перекіс та знову почати серйозно займатися японською (бо зараз я тільки художню літературу читаю, та й то — уривками), подивлюватися аніме (а то останнім часом японську мову чую тільки в новинах) та писати про це все у блозі.
Бажаю вам міцного здоров’я, успіхів у всьому запланованому та бажаному (наприклад, у вивченні японської), а також загалом приємного в усіх відношеннях року!
Як зрозуміло з назви блогу, він присвячений аніме та манга. Але тут ви не знайдете рецензій на аніме чи мангу, так само, як і анонсів новинок. Я пишу те, що вразило чи зачепило мене, розсмішило чи примусило подумати. Якщо вам це підходить - приєднуйтесь!
Читачеві お客様に
Кажуть, що кожен анімешник хоча раз у житті брався вивчати японську мову. Якщо ви з тих, хто думав або навіть починав, та покинув - можливо, саме тут ви знайдете спосіб зблизитися з 日本語. Уроків граматики не буде - але ви навчитеся трохи більше розуміти те, що чуєте в аніме.
Loading...
