Нещодавно на Амебі (японській соціальній мережі, де я зависаю), у смартфонному кафе проводилась кампанія, де треба було виставляти у себе на столі наступні страви.
Коли я вперше побачила той список, признаюся, серце у мене йойкнуло: сполучення жовтого та блакитного останнім часом однозначно асоціюється з українським прапором (а оті страви, по краях у нижньому рядку, то взагалі, хоч убий – виглядають як чистісінькі козаки), а це, в свою чергу, відразу ж нагадує про той жах, що твориться на батьківщині.
Звісно, насправді то не козаки, а груші (отакі чудернацькі, але які вже є), і навряд чи взагалі вибір палітри якось пов’язаний з Україною – мабуть, збіг та й усе.
Просто подумалось, наскільки чутливим стало моє сприйняття всього, що хоч трохи нагадує про Україну. Навіть якщо воно суто японське.
Добре то чи ні, хто зна.
Від オレクシ-пан о Сер 13, 2014 | Відповісти
Ура, Олено-様!
Jeszcze Muszlia nie zginiela! )))
А то я вже почав було турбуватися – щось довго дописів не було.
Нетерпляче (бо куди вже далі!?)) ) чекатиму по японській мові!
Тепер ближче до теми допису:
Цей воїнський інститут став унікальним саме для української\японської нації. Він являв собою ідеал представника нації, який втілював кращі національні на якого рівнялися всі інші представники нації.
Цей національний тип воїна зформувався на кордоні, і протистоянні з кінними лучниками. Тривалий час “рамки” цього воїнського стану були дуже розмиті, тому туди часто потрапляли навіть селяни. Водночас остаточному оформленню цього воїнського інституту посприяли його очільники – представники “священної” крові – нащадки князів\імператорів. Цей стан став фактично “альтернативною елітою”, згодом майже усунувши стару від керівництва державою
Цей воїнський стан утворив також унікальну (саме для цього народу) систему державного управління (наскрізь воєнізовану), а також характерний лише для цього народу – і тому яскраво національно виражений – інститут правителів.
Так ось, усе це – про козаків – чи про самураїв? Про гетьманів – чи про шьоґунів? Про Шьоґунат – чи Гетьманщину? )))
Плюс згадаймо про те, що Сколоти (Скіфи) згідно зі свідченнями очевидців, розпорбвали собі живіт, аби не потрапити до полону.
Тепер згадаймо народний бряд обвішування священних дерев вертикальними рушниками – і японські дерева коло храмів, обвішані вертикальними ж аркушиками з молитвами.
(І це я ще не дійшов до “візуального ряду”! )) Його, коли\якщо)) зформую – вишлю Вам окремо, Олено
От і скажіть-の після всього цього: збіг, чи ні? )
Замислишся тут… )))
Від Shiroi Koneko о Сер 13, 2014 | Відповісти
Цікава аналогія між козацтвом і самурайством. Як сформулюєте решту, то обов”язково пишіть, будь ласка.
Що стосується статей про японську, то якось не дуже вони пишуться, бо до них треба серйозно підходити, а зараз моє “серйозно” більше у новинах про Україну. Та й дочка зараз на канікулах, треба цілий день розважати. Але обіцяю повністю японську не закидати :).