Останнім часом я читаю літературу в основному у паперовому вигляді. Не знаю, чому, але сприймати з екрану великі об’єми тексту мені стало важкувато.

Проте трапилося так, що моя дочка, перечитавши всі свої дитячі книжки українською, російською та англійською мовами, вирішила, що їх хочеться іще і японської.

Ну, що ж, сказала я, діло добре, давай.

Звісно, перш за все постало питання, що читати і де.

Бо мої-то, дорослі книжки — вони досить грубенькі. Куплю я собі пачку та й нудохатиму її рік, то у ванні почитуючи, то на лавочці біля дитячої площадки.

А дитині ж ті нещасті 10 сторінок набриднуть через 3 дні (адже далеко не всі книжки стають улюбленими, які перечитуються багато разів). Де брати свіжі поставки і як на них не розоритися?

Тут і виникла ідея читати онлайн, а те, що сподобається, діставати уже на папері.

Тож звернулась я до всезнаючого Гугла, і серед багатьох інших видав він мені одну непогану сторінку з цілим списком посилань на японські книжкові ресурси.

Можливо, і вам щось із того згодиться.

Та на сьогодні все. Приємного читання!

У коментарях до минулого допису, який стосувався методів вивчення іноземних мов, пан мінус-один порадив мені звернути увагу на сервіс Memrise як альтернативу до тепер платного iKnow (хорошого ресурсу по вивченню японської).

Пішла я туди, зареєструвалася, вибрала курси… і тепер напишу про свої враження.

Відразу відмічу, що я не оцінюю Memrise сам по собі, а порівнюю з iKnow, бо вони дійсно дуже схожі.

Що у них спільного?

1. На обох навчання йде за курсами — наборами зі слів.

2. Обидва використовують spaced repetition (інтервальні повторення).

3. В обох є «офіційні» курси, але вони також дозволяють користувачам створювати і свої.

Тобто глобально Memrise і iKnow мало чим відрізняються, диявол, як-то кажуть, — в деталях. Саме вони визначають плюси та мінусі того чи іншого ресурсу.

При цьому користувальницьких курсів я торкатися не буду, бо їх якість, як неважко передбачити, коливається від «Молодець автор, дуже корисно», до «Що це в біса було?!».

Що ж стосується основних курсів, то недоліки і переваги Memrise, на мій погляд, наступні.

++ Memrise

1. Безкоштовність

Місячна плата за користування iKnow — близько 10 доларів (а при пів- чи річному абоненті — ще менше). В принципі, це небагато. Навіть можна сказати, що 10 доларів на місяць — це така собі стандартна-престандартна ціна подібних сервісів у бізнес-просторі, зав’язаному на долари. Для прикладу: Hulu, Crunchyroll, Zenfolio, Amazon Prime, Dropbox та дофіга інших.

Однак для багатьох (особливо школярів та студентів) це таки помітна сума, а необхідність платити через PayPal ще більш ускладнює справу.

2. Є підказки, вони ж меми

Чим глибше вгризаєшся у лексику, тим більше зустрічається слів з майже однаковим значенням, і при повторенні буває важко здогадатися «А яке ж саме з них мені треба тут написати?»

У iKnow зазвичай можна «підглянути» у речення, в якому певне слово вводилося, і іноді це стимулює згадування. Однак мати конкретні підказки, які, до того ж, можна створювати самому — то досить корисна річ.

3. Є курси не тільки з мов, але й з інших предметів

Я поки що вибрала тільки мовні курси, але з часом, можливо, візьмуся за що-небудь іще. Наприклад, за художників.

–– Memrise

1. Немає озвучки

Хоча фонетика японської мови не така складна, як, наприклад, англійської чи французької, але правильний наголос — то важлива річ, без якої не можна сказати, що знаєш слово.

Крім того, слухання та повторення вголос включає слухову пам’ять і допомагає  розпізнавати слова на слух.

2. Немає прикладів або речень

Просто зазубрити слово (значення-вимова-написання) — це тільки півділа.

Набагато важче — правильно використати його у реченні. З якою частинкою воно вживається? Чи можна до нього приєднати суфікс –текі? Чи утворюється від нього дієслово з –суру? Які іменники/прийменники/дієслова з ним сполучаються, а які не дуже?

На iKnow слова вживаються принаймні один раз — у реченні-прикладі, а часто — по багато разів у різних реченнях.

Звичайно, цього мало, що дати відповіді на всі вищенаведені питання. Тим не менш, зустрічати слово у різних контекстах допомагає і запам’ятати його, і краще зрозуміти його «присмак» та відмінність від схожих слів.

Крім того, речення (повністю озвучені, до речі) корисно повторювати вголос і хоч у якійсь мірі тренувати вимову, ритм, і взагалі — здатність щось вичавити із себе іноземною мовою.

3. Дивна і дуже незручна транскрипція

Мене відразу здивувало написання слів на Memrise: наприклад, те, що джі треба писати як zi. Втім, нехай, до цього можна звикнути.

Іншим неприємним сюрпризом було те, що вимову можна записувати лише одним-єдиним способом. Так, якщо ви замість shi напишете si, то це вам зарахується за помилку.

Але остаточно мене добило слово чю:джюн, яке (згідно Memrise) треба вводити як ziyuuziyun, тобто джію:джіюн. Оце так так!

Вони там пишуть про стандартизацію написання (мабуть, щоб усі можливі звуки у мовах мали свої окремі позначення). З одного боку, це має сенс. Наприклад, в українській є і сі,  і ші, і їх не можна плутати.

Проте у японській (і, мабуть, не тільки у ній) це призводить до того, що замість реальної вимови доводиться писати просто казна що, а ще й неправильне казна що.

4. Немає диктанту і брейнспіду

Якщо користь останнього ще можна поставити під сумнів, то диктант (сприйняття на слух) — безсумнівно потрібний інструмент. Шкода, що на Memrise він відсутній.

5. Немає опції «виправити»

Іноді люди допускають описки, і неприємно, якщо це зараховується за помилку. Особливо враховуючи третій пункт.

6. Немає «бібліотеки»

Може, я погано шукала, але не знайшла, куди можна «покласти» всі курси, які хотілось би пройти — але не зараз, а десь пізніше: тоді їх не довелося б заново шукати, коли вирішиш, що уже пора.

З іншого боку, на iKnow є 3 розділи: ті курси, які вчиш зараз, ті, що відкладені на потім, і пройдені (можна включити повторення). На мій погляд, дуже зручно.

Висновок

Як бачите, рахунок у мене вийшов не на користь Memrise, причому деякі мінуси (перша трійка) — насправді дуже серйозні мінусяри.

Тобто iKnow, на мій погляд, на даний момент набагато якісніший і корисніший, ніж Memrise. І навіть якби у мене на ньому була не річна, а помісячна підписка, я б не перекинулася б зразу ж на Memrise, а продовжила б платити.

Проте безкоштовність — для багатьох таки серйозна перевага, цього не можна заперечувати. Крім того, якщо проект розвиватиметься, то можна сподіватися, що дійде і до озвучки, і до прикладів.

У будь-якому разі, як інструмент для вивчення лексики Memrise достойний уваги навіть зараз. І якщо ви ще не на ньому — обов’язково спробуйте!

P.S. Ще одна хороша штука, яка, на щастя, є на обох ресурсах — це те, що статистика по кожному курсу не вбивається, навіть якщо видаляєш курс із активного вивчення або призупиняєш платну підписку.

От варто тільки було сказати у минулому дописі (про створення аніме), що я рідко даю посилання на сторонні ресурси, як тут же здибалося мені кілька цікавих сторінок, якими захотілося з вами поділитися.

Тож сьогодні знову – набір лінків. Правда, тема їх не зовсім звична для мого блогу. А саме – мистецтво Японії: поезія, древня проза та художнє мистецтво.

Відразу скажу, що це не якісь "найкращі" чи "відбірні" ресурси – бо я аж ніяк не великий знавець і любитель цих сторін японської культури. Проте вони (ресурси) таки наштовхнули мене на думку, що варто подивитися і у той бік – а раптом сподобається? Тим більше, що манга – то прямий нащадок стародавнього живопису (докладніше – у окремому дописі), і про це непогано б знати.

Отже, самі посилання:

1. Сей Шьонагон "Записки коло подушки" – літературна пам’ятка епохи Хейан. Кожен запис оригіналу подано як окремий допис у Живому Журналі. А як бажаєте, то можете почитати оригінал японською мовою з сучасним "перекладом".

2. Мурасакі Шікібу "Повість про Генджі" – ще одна пам’ятка літератури з того ж періоду. Посилання на скачування п’яти томів у бібліотеці Альдебаран, у тому числі і примітки, без яких важко розібратися у реаліях того часу. Ось тут – японський оригінал.

3. Трохи японської поезії – танка та хайку (хокку).

4. Галерея укійо-е – онлайн-галерея живопису у стилі укійо-е. Картин ДУЖЕ багато, і деякі з них надзвичайно гарні.

5. The 1000 Mangas by HOKUSAI, Katsushika – онлайн-"виставка" робіт японського художника Кацушька Хокусая, у тому числі і знаменита хвиля (зліва). А взагалі-то на цьому сайті є багато цікавих галерей. Наприклад, 2217 робіт Вінсента Ван-Гога (тут я тяжко зітхаю, ностальгуючи за Амстердамом).

 

Тож приємного вам читання та перегляду. では、またね。

Сьогоднішній допис буде дуже коротким. Причина у тому, що я просто дам посилання на матеріал, що видався мені цікавим. А саме – на статтю про створення аніме.

Я дуже рідко так роблю: зазвичай сторонні ресурси підкидають мені ідеї для власних дописів. Проте у даному випадку інформація у статті нова для мене, і я, власне, не можу ні додати до неї чого-небудь, ні якось змістовно прокоментувати.

Ну, хіба що в черговий раз подякувати творцям аніме за їх працю.

では、また。

Колись давно я сказала кілька добрих слів про сервіс Smart.fm, який допомагає вивчати японську мову. На жаль, новини щодо нього невтішні: у цьому місяці він закривається.

На зміну йому приходить новий сервіс для вивчення мов під назвою iKnow!. Функціональність у нього поки що трохи менша, ніж у попередника, але в цілому вони не сильно відрізняються. Крім одного важливого фактора: iKnow! – платний.

В принципі, особливо дивуватися нічого: будь-який проект потребує вкладання ресурсів (часу та грошей), і рано чи пізно хочеться мати з того якусь віддачу. Будемо сподіватися, що теперішні зміни відбуваються тому, що власники розглядають iKnow! як серйозний бізнес, який вони збираються розвивати та покращувати.

Ті, хто вже зареєстровані на Smart.fm, можуть продовжувати користуватися сервісом до 31 березня, потім буде дозволено лише заходити в екаунт та переглядати статистику.

Умови оплати iKnow! можна подивитися тут. Ціна, як для зарубіжного сервісу, невелика: близько 10 доларів у місяць. Та все одно шкода, що власники не залишили можливості вільного використання, обмеживши його функціональність, як, наприклад, це роблять JapanesePod101 та Crunchyroll.

Може виникнути питання, нащо взагалі за щось платити, якщо в Інтернеті повно безкоштовної інформації з японської. Однак Smart.fm/iKnow! – то не просто збірка матеріалів, а повноцінний навчальний курс, який має наступні суттєві переваги: а) інформація структурована відповідно до її  складності/вживаності/тематики, тощо; б) навчання ведеться згідно з певною методикою, що дозволяє покрити різні аспекти матеріалу (написання, вимова, значення) без "провалів"; в) існує навчальний план, згідно якому подається новий матеріал та проводиться повторення старого.

Самому створити собі такі умови для навчання важкувато, навіть якщо навколо море інформації. Скажу більше: коли кількість доступних матеріалів велика, то починають "розбігатися очі", і вже не знаєш, за що взятися.

Тож структурований навчальний курс з якісними матеріалами має велику цінність. Більшу, ніж 10 доларів у місяць, це точно.

На цьому я закінчу розмову про Smart.fm/iKnow!. І, щоб трохи втішити тих, кому дана новина бачиться сумною, хочу порекомендувати ще один цікавий сервіс – Cookpad. Щоправда, присвячений він не японській мові, а японській кухні, але, вишукуючи рецепт чогось смачненького, можна і мову підучити.

Наприклад, ось такий рецепт я нещодавно віднайшла, використала… та добре поласувала результатом. Чого і вам бажаю!

じゃ、またね。