Подивилася я на календар та на “Мушлю”… Ой, леле, у червні нічогісінько не написала! Загулялася із дочкою на її канікулах, і собі відпустку влаштувала.
Звісно, то не означає, що я закинула японську, зокрема, читання, бо для мене читання — то і є відпочинок.
До читання відносяться не лише книжки, а і всяка інша всячина. Зокрема, стрічка оновлень у соцмережах, яка принесла мені наступне посилання:
Як виявилося, це непоганий сайт про японську мову, хоча останній випуск — півтора роки тому. Але там є цікаві матеріали, наприклад, про японську пунктуацію (про що чомусь рідко пишуть у підручниках), тематичні розділи (про назви планет, кольори, тощо).
Крім того, до корисного читання можна віднести японські блоги. Якщо крім вивчення японської у вас є іще якесь хобі, то можна поєднати приємне з корисним та читати про нього японською. Наприклад, я любою дописи про Англію (чимось вона мені романтична):
Ну, звісно, у розділ “Посилання”, куди я додала кілька ресурсів, присвячених японській мові.
Взагалі-то, у Інтернеті зараз стільки інформації, у тому числі і про японську мову та культуру, що у якийсь момент я перестала шукати щось нове, і навіть дещо зі старого закинула.
Але нещодавно один із відвідувачів підкинув жменю нових посилань, я їх передивилася і подумала: а чом би й ні? У людей різні смаки, люди вибирають різні ресурси для однієї й тієї ж задачі (наприклад, для граматики чи канджі), тож чим більше різноманітних посилань, тим краще.
Тож загляньте про всяк випадок у “Посилання”, можливо, там знайдеться якраз те, що вам треба.
Не так давно я давала посилання на сторінку з ресурсами для читання японською.
Сьогодні ж хочу представити кілька сервісів для слухання.
1. Reading Percussion の帰還, розташований на ケロログ Voiceblog portal у розділі 本-朗読. Тут можна безкоштовно скачати аудіофайли з начиткою оповідань про Шерлока Холмса.
2. ふぁんた時間, де також можна поживитися безкоштовними аудіофайлами.
Чому я вибрала саме їх?
Тому що вони підказали мені цікавий спосіб покращити сприйняття на слух для тих, хто уже хотів би перейти на автентичні японські матеріали (радіо, подкасти, тощо), але, не маючи достатніх навиків, поки що сприймає їх лише як суцільний набір звуків.
Полягає цей спосіб у тому, щоб слухати начитку знайомих літературних творів, або ж творів, для яких легко знайти переклад на відому слухачеві мову.
Чому саме так?
Тому що, як уже вказувалось вище, при переході до автентичних матеріалів багатьом потрібна «підпірка» у вигляді тексту.
Однак друкований оригінал у цій якості підходить досить погано.
*Zoha.Nve (CC, Flickr)
Адже існує величезна ймовірність, що процедура навчання перетвориться у «прочитав-послухав» (тобто розпізнавання ітиме від візуального образу слів, а не від їх звучання), чого допускати не можна.
А навіть якщо і не перейде, то все одно – оригінальний текст, по-можливості, має бути виключений із навчання якомога швидше (звичайно, мова йде не про будь-яке навчання, а тільки про сприйняття на слух).
Бо мета такого тренування — щоб мозок навчися миттєво асоціювати певний набір звуків зі значенням. Для тексту, начитаного з природною швидкістю, власне, і вибору іншого немає — просто-напросто часу не вистачить у проміжку між словами, щоб крім значення згадувати ще й написання.
Тобто практика відслідковувати аудіо по оригіналу допомагає зрозуміти начитаний текст, але у довгостроковій перспективі не є оптимальним способом покращити свою здатність розбирати японську мову на слух.
Переклад же має ряд переваг.
З одного боку, він дійсно дає «підпірку», і немалу, тим, кому вона поки що потрібна.
Я вже колись описувала ситуацію: прослухаєш, бува, якусь репліку в аніме, і нічого не второпаєш. Подивишся на субтитри — і, о, диво! — враз вона розпадається на знайомі, зрозумілі слова.
Так само відбувається і з іншим аудіо.
JD Hancock (CC, Flickr)
З другого боку, переклад є переклад. Він дає загальний зміст та структуру тексту (розбиття на речення), однак конкретні японські слова і частинки доводиться самостійно виловлювати на слух — чого ми і добиваємося.
Саме тому я вибрала сервіси, на яких можна отримати начитку відомих творів, для яких неважко роздобути переклади (легальна безкоштовність також приймалася до уваги).
P.S. Ну, і щоб двічі не вставати (бо щось мене доччина школа так вибила з колії, що не знаю, коли я повернуся у свій звичайний ритм), дам ще одне посилання на начебто корисний ресурс — Dictation Quizzes for Japanese Sentences.
Начебто — тому що у мене Java (на якому ресурс працює) не хоче запускатися, ну хоч ти трісни.
Якщо у вас запуститься, поділіться, будь-ласка, враженнями — чи варто її лагодити, чи ну його к бісу.
P.P.S. І ні, я не забула про аніме з субтитрами, просто не вважаю його оптимальним аудіо-ресурсом для широких мас (на відміну від затятих анімешників).
Сьогоднішній допис буде дуже коротким. Причина у тому, що я просто дам посилання на матеріал, що видався мені цікавим. А саме – на статтю про створення аніме.
Я дуже рідко так роблю: зазвичай сторонні ресурси підкидають мені ідеї для власних дописів. Проте у даному випадку інформація у статті нова для мене, і я, власне, не можу ні додати до неї чого-небудь, ні якось змістовно прокоментувати.
Ну, хіба що в черговий раз подякувати творцям аніме за їх працю.
Як зрозуміло з назви блогу, він присвячений аніме та манга. Але тут ви не знайдете рецензій на аніме чи мангу, так само, як і анонсів новинок. Я пишу те, що вразило чи зачепило мене, розсмішило чи примусило подумати. Якщо вам це підходить - приєднуйтесь!
Читачеві お客様に
Кажуть, що кожен анімешник хоча раз у житті брався вивчати японську мову. Якщо ви з тих, хто думав або навіть починав, та покинув - можливо, саме тут ви знайдете спосіб зблизитися з 日本語. Уроків граматики не буде - але ви навчитеся трохи більше розуміти те, що чуєте в аніме.
Подивилася я на календар та на “Мушлю”… Ой, леле, у червні нічогісінько не написала! Загулялася із дочкою на її канікулах, і собі відпустку влаштувала.
Loading...
