Відповідаючи на питання однієї з читачок, я несподівано для себе виявила, що пропустила доволі важливу тему: каузатив, або ж спонукання (якщо я не помиляюся у переведенні японської термінології на українську).

Що ж, доки “Мушля” жива, не пізно виправитися, чи не так?

Як утворюється

1-ша група дієслів: 1-ша основа + せる

行かせる, 飲ませる

2-га група дієслів: 1-ша основа + させる

止めさせる, 食べさせる

Винятки:

する — させる

来る — 来させる

Утворене спонукальне слово відмінюється як дієслово 2-ї групи: 行かせない, 飲ませたい.

Як вживається (частинки)

1. (Спонукач) は/が + (спонукуваний) を + (спонукальне дієслово)

お母さんは子供を勉強させている — Мати примушує дитину вчитися

父は私を映画館に行かせた* — Батько дозволив мені піти на стадіон

Але якщо у реченні зустрічаються і інші を, то тоді біля спонукуваного ставиться частка に:

父は私に映画を見に行かせた* — Батько дозволив мені піти подивитися кіно

2. (Спонукач) は/が + (спонукуваний) に + (об’єкт дії) を + (спонукальне дієслово)

お母さんは子供に野菜を食べさせました — Мати примусила дитину з’їсти овочі

Значення

Спонукання вживається у 4 основних значеннях.

1. Примус, доручення, завдання

Два класичні приклади (коли батьки примушують дітей вчитися та їсти овочі) наведені вище. Ще один — з робочих моментів:

上司は私に仕事をさせました — Бос примусив мене працювати/доручив мені роботу (Ах, як він міг!)

2. Дозвіл, послуга

Сюди відносяться вищенаведені приклади, відмічені зірочкою. Справа у тому, що дозвіл чи послуга — це позитивні направлені дії, а з ними часто (коли дія якимось чином стосується того, хто говорить) використовуються слова направленості: くれる/くださる, やる/あげる, もらう/いただく**.

Порівняймо:

お母さんは子供にアイスクリームを食べさせた — Мати дозволила дитині поїсти морозива (ні мати, на дитина не мають до нас жодного відношення)

母は (私に) アイスクリームを食べさせてくれた — Моя мати дозволила мені поїсти морозива

** Зверніть увагу, що підметом з もらう/いただく має бути Я:

彼はわたし を/に 行かせてくれました — Він дозволив мені піти (спонукання, позитивна для мене дія)

私は彼に行かせてもらいました — букв. Я отримала від нього дозвіл піти (спонукання, позитивна для мене дія)

Вираз із もらう/いただく дуже схожий на пасив, тільки, на відміну від пасиву, має позитивну конотацію:

私は彼に行かせられた — букв. Я була примушена ним піти (спонукальний пасив, негативна дія)

(Для повноти картини:

私は彼に行かれた — Він від мене пішов (пасив потерпілого, негативна дія))

3. Прохання

Спонукальне дієслово + くれる/くださる чи もらう/いただく в питальному реченні використовуються для ввічливих прохань. Зверніть увагу на виконавця дії:

読んでください — (Ви) почитайте мені, будь ласка

読んでくださいませんか — Чи не почитаєте ви мені (більш ввічливо)

読ませてください — Дозвольте (мені) почитати, будь ласка (спонукання)

読ませてくださいませんか — Чи не дозволите мені почитати? (дуже ввічливо, спонукання)

読ませてもらえますか — букв. Чи можу я отримати дозвіл почитати? (спонукання, дивіться вище про もらう та いただく)

もらう та いただく використовуються у вигляді もらえる та いただける (букв. Чи можу я отримати?…)

4. Збудження почуттів

Використовується, щоб показати, що одна людина викликала певні почуття або емоційну реакцію своїми діями.

До слів, з якими може використовується ця спонука, відносяться: веселити, смішити, дивувати, сердити, засмучувати, доводити до сліз, хвилювати, нервувати, тощо. Об’єкт спонукання позначається часткою о:

妹を泣かせないでよ！ — Не доводь свою сестру до сліз!

クラウンは子供を笑わせるものだ — Клоун — це той, хто смішить дітей

 

Крім того, говорячи про спонукання, треба згадати і про спонукальний пасив. Я про нього писала у другій частині серії дописів про пасив.

 

На сьогодні досить (щиро сподіваюсь, я сама не заплуталась у всіх цих спонуканнях та напрямках дії. Якщо знайдете помилку, пишіть).

またね！