ekkiPics (Flickr, CC)
Вітаю вас усіх із Новим роком!
Бажаю вам міцного здоров’я, успіхів у всьому запланованому та бажаному (наприклад, у вивченні японської), а також загалом приємного в усіх відношеннях року!
До зустрічі у 2014-му!
soapylovedeb (Flickr, CC)
John-Morgan (Flickr, CC)
greengymdog (Flickr, CC)
JasonDGreat (Flickr, CC)
wsilver (Flickr, CC)
Steve Snodgrass (Flickr, CC)
Вітаю вас з Днем святого Валентина! Мої найкращі побажання вам та вашій сердечній половинці (яку, я сподіваюсь, ви уже знайшли)!
А чому цей день має бути саме солодким? Та ж за японською традицією про дарування шоколаду, про яку я колись писала.
В «Мушлі», до речі, теж, здається, народжується своя традиція — сполучати приємне з корисним, а саме — поздоровлення з вивченням японської.
От і сьогодні давайте подивимося на деякі слова, що пов’язані з Днем закоханих.
Почнемо, власне, з самого свята. Японською воно називається バレンタインデー або セントバレンタインズデー, а його головна складова (шоколад) — バレンタインデーのチョコレート, який 贈る в якості 愛情の告白 (освідчення у коханні).
バレンタインデーのチョコレート, він же バレンタインデーのチョコ буває різних видів. Про два основних ви вже знаєте — це 本命チョコ (хоммей чоко) та 義理チョコ (гірі чоко). А ще є 友チョコ (для подружок), 逆チョコ (чоловіки дарують жінкам) і навіть 自己チョコ (це коли купуєш та з’їдаєш його сам).
Для любові у японській мові є багато позначень. Основні — це 愛, 恋, 愛情, 恋愛. Від них походять дієслова любити: 愛する, 恋する, 恋愛する (від 愛情 дієслово з -суру, схоже, не утворюється).
Зверніть увагу, що всі вони стосуються палкого кохання. А відоме всім анімешникам скі (好き) більш «скромне», воно означає скоріше прихильність (хоча, можливо, і сильну).
好む (коному) — взагалі не любов між людьми, а уподобання, наприклад, щодо їжі, одягу, речей чи дій, тощо. Я приводжу його тут тільки щоб показати його відмінність від скі, яке, як бачите, пишеться тим же ієрогліфом, але має інше значення.
Коханий чи кохана — це койбіто (恋人) або сукіна хьто (好きな人).
Наостанок — трохи граматики, а саме — вираз を込めて (о комете).
Він означає «вкладати щось», «з додаванням чогось». Наприклад, коли ми у поздоровленнях, на листівках чи у листах пишемо чи кажемо з любов’ю, з (моїми) найкращими побажаннями, з (глибокою) подякою, тощо, то це і є (気持ち)を込める.
Втім, його використовують не лише для передання чогось хорошого. Але у зв’язку зі святом ми подивимось тільки на позитивні приклади: 愛を込めて, 心を込めて, 愛情を込めて, 感謝を込めて, тощо.
Та на сьогодні все. Хорошого вам свята!
У дописі про 8 Березня я говорила про погодні вибрики та проте, що у кожної людини є свої кліматичні уподобання.
Проте навряд чи хто сперечатиметься з тим, що пора цвітіння дерев – якщо не найгарніший, то принаймні один з найгарніших періодів року.
У Японії він настає у квітні, тобто триває просто зараз.
Точніше, він уже почався на півдні, але ще не докотився до півночі.
Японці, як великі любителі прекрасного, звісно, не могли обійти його увагою.
З давніх-давен вони відмічають закінчення зими, вибираючись на пікніки під квітучою сакурою. І називають це 花見 (ну хто б подумав!).
Кажуть, що колись ханамі було прекрасним артистичним дійством.
Проте сучасне милування сакурою більше нагадує звичайні пікніки з їжею та спиртним, на яких люди спілкуються з друзями та близькими. Крім того, поширені і "ханамі-корпоративи", коли співробітники фірми разом вибираються на природу.
Втім, якщо комусь хочеться тихо-мирно та у самотності помедитувати під рожевою вишнею, то можливостей у нього буде повно.
Бо хоча сам цвіт на деревах тримається недовго, але період, коли ДЕ-НЕБУДЬ таки є квітуча сакура, триває місяців зо 2-3 (завдяки великій протяжності Японії з півночі на південь).
За "хвилею цвітіння" слідкують і газети, і телебачення (а тепер і Інтернет). Наприклад, її можна подивитися тут.
Що цікаво, у ханамі є своєрідний "антипод". Це момідзі – коли восени у зворотному напрямку (з півночі на південь) рухається хвиля червоно-жовтого листя.
Думаю, теж прекрасна пора для туристичної поїздки в Японії, якщо ви її коли-небудь планували.
Та на сьогодні все. Гарної вам весни!
«Що то за код такий?» — спитаєте ви. А розшифровка проста: сьогодні, 15 листопада, Японія відмічає саме таке свято — 七五三, тобто семи, трьох і п’яти.
Мається на увазі дитячий вік — три та сім для дівчат і три та п’ять для хлопчиків. Чому ж саме ці дати?
Найбільш поширене пояснення таке:
3 роки: з цього віку діткам дозволялося відрощувати волосся, яке до того збривали.
5 років: хлопчики вперше вдягали хакама (це такі японські шаровари, ви їх точно бачили у анімешних самураїв).
7 років: до цього віку дівчатка підперізувалися тасьомкою, а в 7 років уперше їм дозволятися вдягнути «дорослий» одяг з обі — широким поясом для кімоно.
Крім того, сім — це взагалі особливий вік. До нього дитина начебто ще частково належить світу богів, а після — стає звичайною собі людиною.
Втім, є й інші варіанти. У деяких частинах Японії, наприклад, у цей день висловлюють подяку за подарунки, які боги посилають дітям відповідного віку: трьохрічним — мову, п’ятирічним — розум, тямовитість, семирічним — зуби (маються на увазі постійні).
У будь-якому випадку, 15 листопада (або у найближчі до нього вихідні) японці вдягаються святково (раніше — у традиційний японський одяг, а тепер і у європейський) та йдуть у храм. Там вони моляться за здоров’я та довголіття своїх дітей.
Талісманом цього свята є чітосе-аме (千歳飴): рисові цукерки и вигляді червоно-білих паличок (інша назва — сеннен-аме (千年飴), тобто цукерка тисячі років). Вони продаються у паперових упаковках із зображенням журавля та черепахи, що символізують довголіття.
До речі, моїй доньці цього року якраз виповнилось три. Щоправда, волосся у неї росло, як йому хочеться (крім одного разу: коли їй виповнився рік, я виконала нашенську, українську традицію та обчикерила її під нуль).
Та чому б зайвий раз не посвяткувати? Вирішено: обов’язково куплю їй довгу цукерку. Якщо у нашому глухому селі така знайдеться.
Також дозвольте привітати тих, у кого є маленькі родичі 3-, 5- чи 7-річного віку. Здоров’я їм та довголіття!
おめでとうございます!
P.S. До речі, первісно вік рахувався за східною традицією, тобто тих, кому зараз 2, 4 і 6, теж можна привітати.