Не лякайтеся, мова йде всього-навсього про подкасти, які дійсно можна закачати на портативний програвач і слухати де завгодно, займаючись чим завгодно. Серед них є, звісно, і такі, що можна використовувати для вивчення японської.

Автор фото: Todd Ryburn

Тож сьогодні я представлю вам трохи подкастів, відібраних за двома ознаками: вони японською мовою або про японську мову та безкоштовні. Підбірка дуже суб’єктивна, але, можливо, стане вам у нагоді.

Чим слухати подкасти? Я використовую iTunes, який і закачує автоматично епізоди, і програє як аудіо, так і відео. Але підійде також будь-який інший RSS-агрегатор та програвач.

Навчальні

1. Про Japanese101.com я вже писала, читайте отут. Повторю лише, що поки що це найбільш професійний та структурований навчальний подкаст із тих, що я знаю.
2. Відео-подкаст Gaba G Style English. Так, це курс не японської, а англійської мови. Але призначений він для японців, тож ведуча-японка коментує всі ситуації та фрази, які там розбираються. Тобто завдяки йому можна вчити обидві мови: японську та англійську.
3. Learn Japanese with Beb and Alex – любительський курс від… ну, з назви ясно, від кого. Беб – японка, Алекс – англієць, судячи з вимови. Розповідають вони про всяке: і про значення окремих слів та виразів, і про звичаї, і про повсякденне життя. З навчальної точки зору випуски абсолютно неструктуровані, але загалом дізнатися багато чого про Японію можна.
4. Lean Japanese @ Japancast.net – подкаст, який ведуть Пол та Хітомі. Починали вони з невеликих уроків, у яких Хітомі пояснювала різні фрази з аніме. Потім були випуски, присвячені лексиці з JLPT 4. Зараз створюють відео-випуски (на жаль, дуже “важкі” – по 200-400 Мб). Уроки теж непослідовні, але послухати буває корисно. Крім того, на їх сайті Japancast.net теж є усяка цікавина про Японію.

Різноманітні

1. Nippon VoiceBlog – зовсім невеличкий подкаст, який зараз, на жаль, не виходить. Присвячений культурі Японії.
2. Japanese Classical Literature at Bedtime – начитуються твори з японської класики.
3. STARMAN – ви вірите у гороскопи? Я – ні. А от на японській слухаю для тренування. Випуски коротенькі та ненав’язливі.

Науково-популярні

Як колишньому науковцю, мені цікава дана тема. Якщо вас вона не цікавить, можете пропустити цей розділ.

Автор фото: ComputerHotline

1. 惑星ツアーズ – подкаст усього з 11 випусків, кожен з яких присвячено одній планеті, плюс один про Місяць.
2. Star Watching Express – астрономічні новини та огляд зоряного неба.
3. AstroRadio: Kagaku no Tobira – астрономічний подкаст.
4. The Voinich Manuscript: Kyokashou та Hondana – короткі випуски про науку, новини науки та розповіді про нові наукові видання.
5. Science Talk – науково-популярний канал.
6. Science Podcast Portal – включає у себе подкасти Voinich та деякі інші.

Решта

Взагалі-то я не люблю слухати радіо, усілякі там новини та музично-розважальні балачки ді-джеїв. Тож і порекомендувати вам у цьому розділі нічого не можу.

Однак знайти потрібні подкасти дуже просто. Так, у iTunes варто зайти у пошук, вибрати тип “Подкасти”, мову “Японська” – і перед вами море програм на всі смаки.

Слухайте на здоров’я!

(3 голосів, 5,00 )

Loading...

| 5 562 переглядів | 5 коментарів

Будинок починається з фундаменту, а вивчення мови (усної її частини) – зі звуків. Добре, якщо фундамент міцний, а вимова ваша за самого початку поставлена правильно.

Автор фото: kzys

Проте у самоучок із цим виникають проблеми: навчитися вимовляти звук буває важко, навіть маючи детальний опис і малюки (кінчик язика туди, корінь – сюди), а проконтролювати правильність нікому. Вчитися на слух – не всім дано. Тому вимова – це той розділ, який бажано вчити з професійним викладачем, навіть якщо все решту ви збираєтесь освоювати самостійно.

Причому проблемними виявляються не лише явно складні звуки, яких немає у рідній мові (бо те, що їм треба приділяти особливу увагу, зрозуміло усім), а й ті, про які у підручниках пишуть: “Вимовляється близько до Х, але…“. Так от, без стороннього і суворого контролю учень має схильність нехтувати усе, що після але, і вимовляти “точно так, як Х“. Бо ж звучить схоже, а зусилля краще потратити на складні звуки, від яких язик у трубочку скручується!

На жаль, такий підхід не спрацьовує. Якщо вимовляти деякі звуки абсолютно правильно, а інші – як свої рідні, то мова все одно звучатиме неприродною, з дивним акцентом.

Тож давайте сьогодні ще раз поговоримо про такі схожі, але все одно “не такі” японські звуки.

1. О в японській мові менш відкрите, без округлення губ.
2. У теж вельми “скромне”: ледь відкрийте рот, так що зуби майже зімкнуті, трохи розтягніть губи в сторони, наче усміхаючись, і пробуйте вимовити У. Спочатку може прозвучати щось незрозуміле, ніяким боком на У не схоже, але практика зробить своє.

   У та І між глухими приголосними редукуються: цукі – цкі, хіто – хьто. У кінці слова теж іноді не вимовляються (дес, –мас; йошь).

3. Не хочу тут устрявати в академічні суперечки про шипіння vs сюсюкання (а також дзюрчання vs джеркотіння та тьохкання vs чортихання), однак сказити про ці звуки дещо потрібно.

   Склад し по способу утворення звуку все-таки ближчий до СІ, просто С у ньому шепелявить. Тож вчіть його, вимовляючи СІ, але трохи просуваючи кінчик язика глибше у рота по піднебінню, доки не зашипить.

   ち – теж не чисте ЧІ, а десь між ЧІ та ТІ.

   ДЖ – це один звук, а не два! Власне, як і в українській (джміль).

   Те ж саме стосується ДЗ (як у дзвінку), тільки пам’ятайте, що всередині воно вимовляється ближче до З: назе, але дзаннен.

4. Х видихується легко, майже непомітно. Наприклад, хонтоні мені і досі чується як онтоні.
5. Ф та В в японській – губно-губні, а не губно-зубні. Це означає, що при їх вимові верхня губа (а не верхні зуби) торкається нижньої губи.

   Щоб вивчити склад ФУ, задуйте свічку, вимовляючи його. Тільки У теж має бути японським – стриманим, без витягування губ. Просто легенько видувайте повітря між губами.

   В (що у складі ВА) подібний до англійського W або ж до українського В у складі ВУ (вулиця, вулик): з ледь заокругленими губами, які ледь торкаються одна одної при вимові.

6. Японці не завжди розуміють різницю між Р та Л. Дійсно, японське Р утворюється подібно до Л: кінчик язика один раз легенько торкається верхівки зубів, і утворюється Л-подібне Р, без нашого рррррозкотистого рррокоту.
7. Японське Ґ – то завжди Ґ (воно ж російське Г), але ні в якому разі не українське Г (про виняток – у наступному пункті). На жаль, на новому ноутбуці я ніякими сполученнями клавіш не можу видобути цю нещасну літеру, тож у транскрипції пишу г, хоча це і неправильно 🙁
8. Звук Н має три варіанти вимови в залежності від положення:

   а) Н на початку складу або одиночне Н перед т, ц, д, дж, дз, н, р вимовляються як звичайне Н.

   б) перед М, Б, П читається як М.

   в) перед К та Ґ перетворюється на той носовий звук, який ви, можливо, вчили у англійській мові у –ing-овому закінченні. Позначається він як англійське n зі слонячим хоботом (ŋ), а для вимови рекомендується настроїтися вимовляти Ґ, але в останній момент передумати і замість нього сказати Н.

   До речі, Ґ у цьому випадку теж змінюється, тобто сполучення НҐ вимовляється близько до ŋŋ (каŋŋае).

Про звуки на сьогодні усе, однак є ще два моменти, які слід сказати про вимову загалом.

Перший – це тоновий наголос. Однак я сама його не опанувала, тож нічого писати про нього не буду. За будь-які поради, як з ним справитися, буду вдячна.

Другий – це… Втім, я навіть не знаю, як його назвати, і стосується він не лише японської, а усіх мов. Тож йому я відведу окремий допис, якщо тільки зможу сформулювати свої розпливчасті думки у щось читабельне.

Тож на сьогодні таки усе. До побачення!

(1 голосів, 5,00 )

Loading...

| 3 611 переглядів | 2 коментарі