Зустрівши у книжці, яку зараз читаю, вираз 白い目で見る (дивитися холодно, вороже), згадала, що колись у мене був допис про очі – у серії статей про ідіоми, що стосуються частин тіла. Я вирішила перевірити, чи є там цей вираз, чи треба б його додати – як виявилося, є.

Там же є і 目の薬, яке відразу нагадало мені про англійське eye candy – себто щось, що радує око, дивлячись на що відпочиваєш душею. У рецензіях на фільми таке часто кажуть про вродливих акторів та актрис, нерідко із коментарем, що крім як тішити очі глядачів, той актор ніякої іншої функції у фільмі не виконує.

Але у мене все одно знайшлося доповнення, адже той старий допис аж ніяк не вміщує всі усталені вирази щодо очей. Наприклад, там немає 目の黒いうち або ж 目の玉の黒いうち. Буквально воно означає "доки очі чорні", а насправді – "доки (я) живий", зазвичай щодо недопущення чогось негативного: 「私の目の黒いうちは許さない」 — "Доки я живий, не прощу" чи щось на зразок "Доки я живу, ноги його тут не буде!" (тобто, образно, "Тільки через мій труп"), тощо.

Або ж… Втім, замість вибирати окремі вирази, краще дам-но я посилання на словник, де тих виразів – аж очі розбігаються, і не лише щодо очей, а і на будь-яку тему:

http://www.weblio.jp/phrase/%E8%BA%AB%E4%BD%93_1

Шкода тільки, що там не вказується, наскільки вживаним є певний вираз, бо те, що він є у словнику, не означає, що його розпізнають навіть японці.

Однак з цим нічого не поробиш – це звичайний недолік академічного підходу до вивчення мови. Допомогти тут може тільки зворотній процес, себто практика: треба слухати та читати японською та виловлювати фрази, які дійсно там вживаються, і уже їх шукати у словнику. Тоді буде толк.

На цьому все. またね！

(20 голосів, 3,35 )

Loading...

| 6 092 переглядів | Прокоментуй!

Dan Querioz (Flickr, CC)

Коли як не влітку писати про відпочинок? Давайте-но подивимось (доки той відпочинок ще не закінчився. Не диво з моєю швидкістю написання).

休む — найуживаніше, найуніверсальніше та найзагальніше слово. Означає “відпочивати, не працювати”, а також “пропускати (роботу, навчання, тощо)”.

Похідне від нього — 休み, тобто відпочинок у широкому сенсі: і фізичний відпочинок, і відпустку, і канікули, і перерву у якомусь занятті, і пропуск чогось.

Зокрема, найбільш відомі 休み: 夏休み, 秋休み, 冬休み, 春休み (формально — 夏季休暇 і т.д.) — сезонні канікули/відпустки, а також — 昼休み (обідня перерва, денний відпочинок).

У сполученнях 休 також має значення відпочинок, перерва:

休日 — вихідний (святковий) день

定休日 — регулярний вихідний день

休息 — відпочинок, спокій

休暇 — канікули, відпустка, вихідний

休憩 — перерва, відпочинок, антракт

Також — перерва, зупинка (зазвичай тимчасова):

休業 — стосується зупинки, перерви, (тимчасового) закриття, пов’язаного з роботою підприємства/фірми, тощо; 休校 — (тимчасове) закриття школи; 休戦 — перемир’я; 休航 — (тимчасова) зупинка рейсів; 休場 — (тимчасове) закриття (театру), невиступ (на сцені); 休講 — (тимчасова) відміна лекцій; 休診 — (тимчасова) зупинка прийому хворих (у лікарні), і т.д.

Якщо ви дивитесь аніме, то напевне так чули слово 暇 (вільний час), зокрема як 暇がない — у мене немає (вільного) часу. Також 暇 означає відпустку (休暇).

憩う — відпочивати, робити перепочинок; 憩い — відпочинок, перепочинок.

На сьогодні все — щоб не відривати вас надовго від літнього відпочинку.

Charlie Stinchcomb (Flickr, CC)

(Оцініть допис)

Loading...

| 4 747 переглядів | Прокоментуй!

У минулому розділі “Низки” ми розглядали слова підтвердження та заперечення — різні варіанти “так” чи “ні”.

Сьогодні подивимось на “Не знаю” — нерідка, я думаю, відповідь.

Отже:

知る — знати; дізнаватися; знайомитися

分かる (рідше 解る чи 判る) — розуміти; бути відомим

“Не знаю” — це 知らない чи 分からない.

知る/知らない вказує на наявність/відсутність фактичних знань, воно більше пов’язане з інтелектом та розумом.

分かる —  скоріше “розумію”, але у значенні “бути відомим” воно використовується схоже на 知る.

Наприклад, у аніме часто чується:

私の気持ちをわかってほしい — Хочу, щоб ти зрозумів мої почуття

Але також:

彼の行方が分からない — (Мені) його місцезнаходження невідоме (Я не володію фактичною інформацією щодо його перебування)

知らない, крім того, особливо у вигляді розмовного 知らねぇぇぇ, має відтінок “Не знаю і знати не хочу”, у той час як 分からない просто вказує на факт незнання чи нерозуміння.

У аніме також зустрічаються такі вислови, які корисно знати:

知るわけないだろう！ — Та звідки мені знати?! (букв. Немає причин, чому б я це знав)

(自分で) 分かるでしょう — (напівстверджувально) Ну, ти ж сам розумієш…

分かるはずなのに。。。 — Мав би знати/розуміти/здогадатися, але… (такий тупий, що і поняття не маєш)

Отака сьогодні коротенька низка. Але про знання і розуміння загалом, не лише як відповідь на питання, ще поговоримо у наступному випуску.

(Оцініть допис)

Loading...

| 3 020 переглядів | Прокоментуй!

whale05 (Flickr, CC)

Здибалося мені нещодавно цікаве слово 木漏れ日 (або 木洩れ陽), себто просочування сонячного світла крізь листя (ось як на фотографії), і страшенно захотілося, щоб уже прийшла весна, навколо зазеленіло та сонечко засяяло яскраво та тепло.

Справа у тому, що цьогорічна зима виявилася у нас ще більш сніжною, ніж минула. І під сніжною я маю на увазі “не встигне одна буря пройти, як інша суне”. Тож весну я, повірте, чекаю з нетерпінням.

Але тут я відірвала погляд від заметів та подивилася на календар… О-то-той, та ж уже весна! Ну, хоча б формально.

А потім на ті замети полився дощ… І так буває. Але після того вже дійсно потепліло, все стало розтавати, запахло багнюкою та приповз туман.

Не сказати, щоб зовсім весняно-оптимістично, але хоча б вже є надія, що сніжні бурі у нас позаду.

До чого це все? А щоб поділитися з вами настроєм, цікавим словом, а ще — лексиконом про дощ, який став вісником, що завірюшний сезон ми благополучно пережили.

Ось вам стаття зі списком дощових слів. І не питайте, чому їх так багато — японці відомі своєю здатністю придумувати слова про найдрібніші деталі природних явищ.

Хорошої вам погоди та またね！

(Оцініть допис)

Loading...

| 5 418 переглядів | Прокоментуй!

Якщо я не збилася з ліку, то ця бусинка у низці — чотирнадцята.

Щоправда, деякі неполічені дописи теж мали справу з набором слів на певну тематику, але нехай. Будемо вважати для зручності, що саме сьогодні — продовження серії.

Отже, подивімося, як японці виражають згоду та незгоду.

はい — найвідоміше “так”. Використовується всіма, і чоловіками і жінками, і старими і малими, і офіційно і не дуже (хоча скоріше офіційно).

Однак слід пам’ятати, що はい — це скоріше “Я почув вас і зрозумів вашу думку”, ніж “Ви праві, я з вами згоден”.

Також, як і решта “так”, використовується у розмовах у якості підтакувань (相づち): коли один співрозмовник щось розповідає, а інший киває головою та все はい、はい, чи そう、そう, чи うん-кає, чи ще якось виражає згоду.

いいえ — негативний аналог はい — універсальне заперечення.

Зверніть увагу, що у японській мові відповідь дається на суть питання, а не на форму:

わかりませんか？ — Не розумієш?

— はい、分かりません — Так, не розумію; або ж

— いいえ、わかります — Ні, розумію.

あ、元気そうじゃないか — О, (вже) здоровий/бадьорий (позитивне твердження, незважаючи на заперечну форму)

— はい、元気です — Так, здоровий

— いいえ、元気ではありません — Ні, не здоровий

ええ — сказане нейтральним тоном, означає згоду — “так”. Загалом же використовується для вираження сильних почуттів — здивування, недовіри, радості, гніву, тощо. У такому випадку часто “витягується” голосом у довге, емоційне ええぇぇぇ！ (Не плутати з へぇ！, яке має відтінок недовіри).

うん — неформальне “так”. Втім, воно хоч і записується як うん, але більше схоже на мугикання — подібно до нашого “Угу”, яке вимовляється із закритим ротом.

ううん — заперечний аналог うん. Так само “промугикується”, а не вимовляється чітко.

そう (だ/です) — “Так (є)”, “Саме так”. そう саме по собі означає “так, таким чином”, тобто це вже більш чітке підтвердження саме згоди чи визнання правоти співбесідника, ніж はい.

いや — неформальне, розмовне, в основному чоловіче “ні”. Не плутати з прикметником 嫌(-な), який означає “неприємний, бридкий”.

違う — буквально: Відрізнятися; Бути помилковим, неправильним. У відповідь на питання чи твердження означає “Ні”.

Крім, власне, підтверджень чи заперечень, є ще слова, які виражають невпевненість у відповіді чи небажання давати відповідь, ухиляння від прямої відповіді, тощо.

Наприклад, у таких значеннях можуть використовуватися さあ та まあ.

На сьогодні все, またね。

(1 голосів, 5,00 )

Loading...

| 3 080 переглядів | 1 коментар