Автор фото: vince42

Продовжуючи цикл дописів про японські усталені вирази, що стосуються людського тіла (Частина 1, Частина 2), розберемося-но з тим, що знаходиться у нас на голові.

1. 顔 – обличчя; вигляд; честь, репутація (як у потерять лицо).

Мати широке обличчя (顔が広い) насправді означає широке коло знайомств. На відміну від великого обличчя (大きな顔をする), яке характеризує пихату, зарозумілу, чванькувату людину.

顔が利く (букв. Обличчя спрацьовує, діє) означає – мати вплив, а більш активне 顔を利かす – користуватися цим впливом, пускати в хід свій вплив.

В аніме часто використовується 顔を出す, що означає з’являтися, приходити кудись, відвідувати, тощо. Наприклад, 顔 (を) 出すな！ – це наказ або рекомендація: (Більше тут) не з’являйся/Не приходь сюди/Щоб я тебе тут більше не бачив!

Що стосується репутації, то її можна втратити, забруднивши обличчя (а також ім’я – 顔/名を汚す), або ж відстояти (顔を立てる).

Руйнувати чиєсь обличчя (顔をつぶす), як неважко здогадатися, – заплямувати чиєсь ім’я, поставити у незручне положення.

Що цікаво, обличчя у Японії можна позичати (顔を貸す). Але означає це всього лише підійти до когось, провести з кимось час.

2. 髪 – волосся. Також 毛, але останнє частіше використовується як шерсть (за виключенням хіба що 髪の毛 – волосся голови).

Мабуть, волосся таки може ставати дибки, бо інакше як пояснити, що у різних (і неблизьких!) народів є настільки схожий вираз: 髪の毛の逆立つ(ほど怖い)?

3. 額 – лоб. Коли люди збираються, щоб щось обговорити, порадитися у чомусь, то кажуть: 額を集めて (相談する).

Цікавий вираз для супитися: буквально він означає скласти на лобі вісімку (звісно, японську): 額に八の字を寄せる.

額に汗して(働く) – (працювати) у поті лиця.

Про маленький клаптик землі кажуть, що він розміром 猫の額. От уже дійсно маленький!

4. 眉 – брови, за допомогою яких можна виразити свої емоції, наприклад, насупитися: 眉をひそめる/しめる/集める. Або ж, навпаки, 眉一つ動かさぬ, тобто і бровою не повести.

5. 耳 – вухо; слух; вушко (голки); ручка (кружки, чашки); кромка (одягу, тканини); куточок (сторінки).

Найпростіші вирази щодо вуха – це 耳がいい/悪い, що означають добре/погано чути. Їх синоніми – 耳が早い/遠い. 耳が早い також означає завжди бути у курсі подій, мати (занадто) довгі вуха.

Позичати або нахиляти вуха (耳を貸す傾ける) значить всього-на всього слухати. При цьому можна не вірити своїм вухам (耳を疑う) або ж відчувати сором, ніяковість від того, що ви чуєте (耳が痛い).

Якщо вам набридло щось слухати багато разів, заявіть, що у вас від цього уже мозолі на вухах повиростали (耳にたこができる) – і, безсумнівно, вам перестануть набридати.

6. 鼻 – ніс, а також відповідна частина тіла у тварин (хобот, рило, морда, писок).

Як і обличчя та очі, ніс може спрацьовувати: 鼻が利く означає мати добрий нюх та добре чуття на щось.

Сміятися носом (鼻で笑う) – пирхати, насміхатися.

Задирати ніс прийнято не лише у нас – у японці теж ряд ідіом про пихатість та зазнайство пов’язані саме з носом: 鼻が高い, 鼻を高くする, 鼻にかける. І те, що за надто задертий ніс можна і прочухана отримати, теж не обійдене увагою: 鼻を折る означає збити пиху, осадити.

А от чому про бабія кажуть 鼻の下が長い, для мене – цілковита загадка.

7. 口 – рот, губи; мова, слова; всілякого роду отвори, що нагадують рот; початок чогось.

Про балакуна, базікала кажуть, що у нього 口が減らない або ж 口から先に生まれる. А якщо він ще і секрети не вміє зберігати, то це 口が軽い (на відміну від мовчазної, не схильної до теревень і вибалакувань таємниць людини, у якої 口が堅い).

口を出す/口が出る – втручатися (у розмову, тощо), вставляти слово.

口が/の悪い – про злу на язик людину, яка завжди все критикує.

口が過ぎる – ляпнути зайвого, перейти рамки дозволеного.

8. 唇 – губи. Кусати їх (唇をかむ) означає бути розчарованим, неприємно враженим.

9. 舌 (також – べろ) – язик, а також те, що його нагадує у предметах (наприклад, язик у дзвоні).

Показувати язика (дражнячи або жартуючи) так і буде – 舌を出す.

Ми кажемо, що у когось язик добре підвішений, а японці – що він крутиться, обертається: 舌が回る. Протилежне – 舌が回らない – означає, що людина говорить погано, нерозбірливо, язик у неї заплітається.

10. 歯 – зуб; зубчик, зубець (у предметах).

Не носити одягу на зубах (歯に衣を着せない) – бути чесним, відвертим.

歯が立たない – бути не по зубам, надто складним, тощо.

歯の根も合わぬ – зуб на зуб не попадає.

11. あご – щелепа, підборіддя; зябра.

Про щось дуже смачне ми кажемо Пальчики оближеш, а японці – що у них аж щелепа відпадає: あごが落ちる(ほど美味い).

あごで使う – помикати (мабуть, від жесту, яким людина вказує іншій, що робити).

12. 首 – шия; голова; шийка пляшки.

Мабуть, найчастіше кубі використовується у стосунку зі звільненням з роботи. Так, 首が危ない означає, що людина на грані безробіття. Звільняти перекладається як 首にする або 首を切る (дуже красномовно, чи не так?). Бути звільненим – 首になる або 首が飛ぶ (полетіла голова з пліч). Втративши роботу, легко залізти у борги, та так, що і шия не повернеться (首が回らない).

Але що за песимізм? Адже роботу (і шию) можна і не втрачати, чи не так? 首をつながる – зберегти роботу, позицію.

 

На цьому, мабуть, закінчу, хоча ще по кілька прикладів на кожне слово можна понаписувати. Але як хочете дізнатися більше, то раджу взяти в бібліотеці чи купити ось цю книгу, повністю присвячену японським усталеним виразам.

А я прощаюся до наступного допису. Бувайте здорові!

Сьогоднішня низка слів буде дуже довгою… але не моєю. Я дам посилання на два списки, що містять по 100 найуживаніших анімешних слів кожний. Ці списки гуляють по Інтернету і, судячи з коментарів, радують усіх отаку, які задумуються, а чи не вивчити їм японську.

Тож хвалебні слова так і рвалися з-під моїх пальців на екран, однак погляд зачепився за один з перекладів… Після чого я більш уважно перечитала списки, і стало зрозуміло, що у бочці меду не без кількох ложок дьогтю.

Зокрема, мені здається, що їх автори дуже люблять аніме, однак японську мову знають, як би це м’якше сказати, не надто добре. Однак перш ніж аргументувати свою думку, даю адресу, за якою ви можете почитати обидва списки (як я розумію, це передруківка, а не оригінал).

А тепер зауваження:

1. Слово наказ записане як мерей, хоча насправді воно – мейрей. Справа у тому, що дифтонг ей вимовляється дуже близько до довгого ее, і на його кінці ледве чутно. Тож якщо записувати по вимові, то правильніше буде меерее,  якщо по запису – то мейрей. Ну, в крайньому випаду, якщо комусь одне з і чується сильніше за іншого, то меерей. Однак мерей – однозначно невірно.

2. Ябай означає не “несчастный, жалкий (о ситуации)“, а небезпечний, ризикований. Використовується, наприклад, у ситуації, коли на героїв кидається така маса ворогів, що перемогти їх неможливо – треба тікати. Можна, звісно, піднапружити уяву і заявити, що нещасні герої знаходяться у нікчемному становищі. Однак краще просто запам’ятати правильне значення ябай і розуміти, що ситуація стала дуже небезпечною, ризикованою, критичною.

3. Окашій дійсно означає “смешной, смешно“, однак воно має ще кілька значень, серед яких: дивний, незвичний; підозрілий, сумнівний; недоречний, непристойний. Можливо, ми з автором списку дивимось кардинально різне аніме, але я в основному зустрічаю окашій якраз у значеннях підозріло, дивно, незвично.

4. Макасеру можна перекласти як “доверять ; доверяться кому-то“, проте мова іде не про ту довіру, при якій кажуть: Я знаю, що ти мене не зрадиш, а таку, коли поручають/довіряють виконати якусь дію; залишають на чийсь розсуд вирішення деякого завдання. Для першого випадку більш підходить шінджіру, для другого – якраз макасеру.

Аналогічна ситуація з нацукашій. Воно, звісно “дорогой, милый, хороший“, але треба розуміти, що таким воно є не для всіх (як каваій чи уцукушій), а тільки для персонажа, якого охопила ностальгія. Тобто предмет, до якого відноситься нацукашій, об’єктивно може бути зовсім не милим, а старим, брудним та бридким, однак при цьому він залишиться дорогим чийомусь серцю, бо викликає у ньому ностальгічні спогади.

5. Кавайсо:(на/ні) – бідний-нещасний, сумний, нікчемний – не має жодного стосунку до каваій – милий, чудовий, гарний, малесенький, хоча звучать вони схоже.

6. За те, що понаписуване про ій та хаяй, треба забороняти перегляд аніме на півроку. За кожне слово. І це ще дуже м’яка кара за оце:

ii – хороший. Старый вариант, сейчас используется вариант “yoi”. “Yoku” – глагольная форма, “yokatta” – прошлое время глагола “yoku” в разговорной речи. Как восклицание означает “Это круто!”, но обычно лучше переводить как “Я так рад!”

Перше речення – хороше, я не проти. Однак ій з аніме нікуди не зникало і не збирається. Просто від нього не утворюються прислівникова форма (йоку – не дієслово!) та минулий час (так, так, японські прикметники мають форму минулого часу!). Тому у аніме ви чутимете ій, йой, йоку, йокатта, йокаттара, йокереба, йошь, тощо. Суб’єктивно може здатися, що йой, дійсно, більше.

Те ж саме зауваження щодо хаяй. Хаяку – не дієслово! Є хаямару – (занадто) поспішати, хаямеру – прискорювати, але хаяку – це прислівник зі значенням швидко або рано.

7. Найбільше, мабуть, постраждало слово яру.

yaru – у этого глагола различные значения. Обычно это почтительный вариант глагола “делать”.Так же это слово может быть формой глагола “давать”, причем от человека низкого ранга или младшего возраста (или даже от животных и растений) человеку более высокого ранга (более старшего возраста). Hаконец, этот термин может переводиться как глагол “пытаться”.

Можливо, яру колись і було шанобливим (подібно до кісама), проте зараз воно цілком звичайне, повсякденне слово. А у деяких значеннях і грубувате. Наприклад, щодо сексу яру – це скоріше трахатися, ніж кохатися.

У значенні давати воно направлене якраз навпаки – від вищого до нижчого. Ото як собаці кісточку кидаєте, то яру, а як дитина вам щось дарує, то уже агеру (яке означає піднімати, підносити. Логіка зрозуміла?)

Звідки взялося значення намагатися, не зовсім зрозуміло. Від ятте міру? Проте намагання тут виражене дієсловом міру, яке можна додавати і до інших дієслів, не лише до яру.

З іншого боку, чим не вгодило ятта як минулий час від яру, теж не ясно. Яру – робити, ятта – Зробив!/У мене вийшло зробити! Ніякої містики.

Як бачите, зауваження серйозні, однак підкреслю, що у списках – 200 пунктів, тож кількість помилок відносно невелика. Решта слів переведена досить адекватно, хоча іноді і не повно. Тому з чистою совістю рекомендую ознайомитися – цілком імовірно, ви знайдете для себе багато корисного. А наведені помилки нехай вам нагадують, що якщо ви збираєтесь вчити японську по інформації в Інтернеті – ЗАВЖДИ перевіряйте її по словниках та підручниках.

До речі, це ж стосується і мого блогу. Як і будь-яка людина, я здатна на помилки: від простої описки до нерозуміння якихось граматичних тонкощів. Тож не забудьте перевіряти і мене!

А на цьому сьогодні все. Удачі вам!

Анімешні герої стараються 守る свої 約束, навіть якщо заради цього треба пожертвувати життям. Однак при цьому є кілька обіцянок, які, схоже, з самого початку даються не для того, щоб виконати, а просто щоб пообіцяти. Наприклад:

1. またあおう/あいましょう. Подорожують собі герої з точки А в точку якусь-то там: чи щось шукають, чи за кимось женуться, чи то просто у них такий modus operandi. Дорогою, звісно, вони зустрічають різних людей, і з деякими ненадовго здружуються (тобто зустрічаються на початку серії, добре проводять час всередині та прощаються у кінці). Так от, при розставанні якраз ці новоспечені друзі і заявляють: またあおう. На що отримують впевнену та радісну відповідь: ああ або うん！

Дійсно, світ тісний, тим паче, що герої, можливо, повертатимуться додому тим же шляхом і таким чином знову побачаться зі своїми новими знайомими.

Проте дивно чути таку відповідь у випадку, коли персонажі – це пришельці з іншого світу або виміру, і мета їх подорожі – знайти спосіб повернутися у свою реальність, а то і назавжди знищити можливість подібних пересувань. У цьому випадку またあおう звучить скоріше як знущання, адже повторна зустріч означатиме, що герої не досягли своєї мети і більше ніколи не побачать своїх рідних та друзів.

І тим не менш, герої радісно відповідають Так! Що ж, ввічливість – ноша тяжка.

2. 必ず – слово, з яким треба поводитись обережно (так само, як і з ніколи чи завжди), бо воно натякає на деякий абсолют, якого у реальному житті не буває. Зокрема, не в людських силах гарантувати, що якась подія 必ず відбудеться або ж, навпаки, 決して не відбудеться.

Проте героїв аніме подібні роздуми не хвилюють. Особливо відзначаються Звичайні Японські Школярі (назва умовна, бо це може бути не японський і не школяр, головне, щоб він був звичайним хлопцем, що раптом вскочив у незвичайну халепу). Так от, цей персонаж полюбляє заявити зустрічній дівчині 必ず守るから, хоча сам тільки-но опинився на місці подій і не має уявлення, від кого її взагалі треба захищати, а дівчина до того ж оперує гігантським роботом та трощить ворогів, мов сірники ламає.

На щастя, подібна самовпевненість не обходиться безкарно (так, так, я злорадісна, бо занадто вже противними бувають окремі ЗЯШі зі своїм бажанням усіх позахищати), і дуже скоро після обіцянки герою доводиться падати на коліна та плакати, причитаючи: 守れなかった або 何もできなかった！

Ближче до кінця школяр реабілітується і таки захищає свою зазнобу (герой все-таки, інакше не можна), але це доводить, що зловживати словом 必ず не варто – виконати цю обіцянку вдасться далеко не завжди навіть головному герою.

Є ще й інші випадки, у який 必ず використовується досить дивно (наприклад, いつか必ず (побачимось) перед чиєюсь смертю), але приклад з 守る – найбільш частий, по-моєму.

3.  必ず戻る – ずっと待ってる(から) Теж цікава парочка: він неодмінно повернеться – вона буде завжди чекати. Не буду повторювати про 必ず (читайте вище), а як щодо дівочих обіцянок?

Що насправді трапляється з тими, хто готовий чекати вічно, добре показано у фільмі Такеші Кітано ドールズ. Хто дивився, той знає, що добре то не закінчилось.

Але закохані героїні продовжують палко обіцяти, що вони ずっと待ってる свого коханого. Причому роблять це у двох випадках:

а) перед тим, як він відправляється на вирішальну битву. Таким чином вони ніби просять коханого обов’язково повернутися назад, бо ж вона його так чекає! Дійсно, чому б не почекати, адже це ずっと триватиме не так уже й довго. А от обіцянки героя повернутися у даному випадку – не більше ніж заспокійлива брехня.

б) після того, як герой (увага!) загинув у вирішальній битві. Принаймні, його робот вибухнув, чи корабель затонув, чи будівля, у якій він бився з ворогом, впала і перетворилася на купу палаючих руїн. Тіла не знайшли, тож героїня вірить, що герой не загинув, і на співчутливі зауваження безтурботно усміхається і заявляє, що він неодмінно повернеться, бо вона його завжди чекатиме.

І як не дивно, зазвичай герой таки повертається! Іноді досить швидко, а іноді, коли героїня вже встигла прожити ціле життя, причому протягом його обзавелася чоловіком, дітьми, внуками та домашніми тваринами. Але вона його ЧЕКАЛА!!! Тільки спробуйте засумніватися! (Втім, як казала наша викладачка: Ну хіба можна вірити обіцянкам жінки?)

Підсумок: вищенаведені фрази, хоч і звучать як обіцянки, не завжди ними є: у певних ситуаціях це скоріше висловлені сподівання – на зустріч, на чиєсь повернення, тощо; або бажання – захистити дівчину, яка подобається; або ж просто… ну, дівочі обіцянки, які обіцянками не є за визначенням.

Принаймні так я пояснюю те, що їх використовують досить відповідальні щодо своїх обіцянок анімешні герої.

У аніме життя б’є ключем: весь час хтось із кимось здружується або ж, навпаки, дереться. Тож непогано було б знати, хто кому та ким при цих дійствах приходиться, а саме – як називають друзів та ворогів.

Для дружби найчастіше, на мій погляд, використовують 友達, що означає хорошого, задушевного друга у класичному розумінні цього слова. Його більш формальний синонім 友人 використовується рідше.

Серед 友達 можна виділити одного або кількох 親友 – тобто найкращих, вірних друзів, з якими ви не розлий вода.

Дещо інше значення має 仲間 – це не обов’язково друг, а скоріше приятель, товариш по чомусь. Наприклад, якщо група героїв вирушає разом у якусь місію, то для оточуючих вони між собою 仲間 (навіть якщо заперечують це), а от чи є вони 友達, чи в печінках один у одного сидять – то вже їх особисті справи.

Схоже значення і у 味方 – це союзник, тобто той, хто знаходиться на вашій стороні. При цьому, знову ж таки, ви можете цього 味方 як любити всією душею, так і ненавидіти, якщо союз із ним нав’язаний вам силою. Головне, що 味方 у даний момент діє “за наших”.

Зі специфічних слів можна відзначити パートナー – від англійського партнер. Думаю, пояснень особливих не потребує.

З ворогами (супротивниками/суперниками) трохи простіше: в основному використовують слово 敵 та його похідні (наприклад, 敵手) або ж його кун-варіант かたき.

Слово 相手 має дуже широке значення: це той, з ким ви в даний момент маєте справу, будь то поєдинок, співпраця дружба чи кохання. Не сумніваюсь, що ви неодноразово чули фразу 「お前の相手は僕/俺/ここだ！」, тобто Твоїм супротивником буду я!

І, нарешті, 知り合い (の人) – просто знайомий, який пізніше може стати як другом, так і ворогом.

На цьому сьогодні все. Побільше вам друзів, а ворогів – навпаки!

またね！

От і назбиралось нарешті десять бусинок на нашій словесній низці. Перерахуймо їх іще раз.

1. Перший випуск вчить, як не поплутати такі популярні у аніме слова як うるさい та 許さない.
2. Другий випуск знайомить зі словом まで, яке означає просто до, але у аніме використовується досить цікаво.
3. Випуск третій наповнений усілякими дурницями. Але це корисні дурниці, тож не пропустіть!
4. Якщо ви полюбляєте солодке, то четвертий випуск вам обов’язково сподобається, навіть не сумнівайтеся!
5. Випуск п’ятий – простий, але, сподіваюся, не настільки, щоб вас розчарувати.
6. Шостий випуск присвячений надзвичайно популярним словам у аніме… Яким? Читайте самі.

7. 
   

   Сьомий випуск наповнений особливим духом…

8. Хочете похвалити себе, та не знаєте як? Восьмий випуск вам допоможе!
9. Я завжди бажаю, щоб у вас усе було добре. І підтвердження цьому – випуск дев’ятий.
10. Десятий випуск – просто неймовірний. Не може такого бути? Ха!

На цьому сьогодні все. Приємного навчання!