Якби я була забобонною, то повірила б, що минулим дописом про частини мови сама собі накликала біду, адже приводила там приклади про рани та медичні перевірки.

Іншими словами, я захворіла, і добряче.

На жаль, відтоді, як дочка пішла у дитсадок, це стало звичним ділом. Хворіє вона, потім по черзі хворіємо ми, дорослі, і доки останні долікуються, перші вже встигнуть підхопити наступну болячку.

Коротше кажучи, кругообіг хвороб у одній конкретно взятій сім’ї.

Тож користуючись моментом, коли пік моєї хворі вже пройшов, а нова напасть ще не причепилася, сьогодні напишу про японські болячки, ліки, госпіталі, тощо. З лінгвістичної точки зору, звісно.

Отже, хвороба, болячка — це 病気 (не кажіть, що не чули такого). Хвору людину називають 病人, а коли вона потрапляє у лікарню (病院), то 患者 (пацієнтом).

Лягати в лікарню та виписуватися з неї переводиться як 入院 та 退院 відповідно. Зауважте, що ієрогліф 院 у цих словах означає «установа» взагалі (і парламент зокрема), і використовується, наприклад, у 美容院 (салон краси, жіноча перукарня). Проте разом з ієрогліфами «входити, вступати» та «виходити» він має конкретні значення, пов’язані тільки з лікарнею.

Відділення лікарні, а також розділи медицини позначаються суфіксом — 科, наприклад, 眼科, 歯科.

Оглядають пацієнтів (診る) лікарі (医者, або шанобливо — お医者さん), як правило у клініках (医院).

Хворобу визначають за симптомами — 症候 або 症状.

Найпростіші випадки — коли щось болить: 頭/のど/歯/腰が痛い.

Проте якщо судити з аніме, то найпоширеніша болячка у японців — це 風邪 (застуда), причому підхоплюють вони її у будь-яку погоду і у будь-який сезон. У них різко 熱が出る (підскакує температура), причому така, що вони буквально валяться з ніг і мають лежати в ліжку з мокрим рушником на голові.

Іноді це супроводжується чханням (くしゃみ), а от кашель (咳), по-моєму, буває у анімешних героїв тільки коли вони поранені, і викашлюють кров.

Ліки японською — 薬 або 医薬. Після їх прийому хвороба, можливо, пройде (病気が治る) і пацієнт видужає.

Сподіваюсь, саме це на мене і чекає у найближчому майбутньому.

Зверніть також увагу на радикал 疒 («ямідаре») — хвороба. Саме з ним утворена більшість ієрогліфів, пов’язаних із хворінням та лікуванням.

Крім того, він є у таких канджі як втома (疲) та звичка (癖). Мабуть, японці вважають їх свого роду хворобами.

Та на сьогодні все. Бажаю вам не хворіти і завжди бути 丈夫 та 元気.

じゃ、またね！

(1 голосів, 5,00 )

Завантаження...

| 11 042 переглядів | 4 коментарі »

Фото: aussiegall

Покінчивши з усталеними виразами про людське тіло, давайте звернемо увагу й на інші.

Оскільки зараз такий сезон, що повно комах, то і героєм сьогоднішніх японських ідіом виберемо 虫, тобто комаху, паразита, а також того уявного черв’ячка, що сидить у нас всередині та дратує або гризе нас.

Отже, почнемо:

1. 弱虫 – буквально – "слабка комаха". Часто використовується в аніме для позначення слабака, тюхтія, плакси. Схоже на нього 泣き虫 – плакса, слабак.

2. 飛んで火に入る夏の虫 – напрошуватися на неприємності; поводитися так, що точно вскочиш у халепу. Порівняйте з нашим "Злітаються, як метелики на вогонь".

3. 虫も殺さない – наче і мухи не образить. Проте мається на увазі, що людина тільки прикидається невинною, а насправді – такий собі вовк у овечій шкірі.

4. 虫の息 – дихання, як у комахи, тобто дихати на ладан, бути близьким до смерті.

5. – ～の虫 – любити щось до нестями, бути фанатом чогось. Наприклад, я люблю читати книжки, дивитися аніме та вчитися – 本の虫, アニメの虫, 勉強の虫.

6. 虫が好かない – інтуїтивно не любити; душа до чогось не лежить; хтось чи щось нам не подобається, але ми навіть самі не можемо пояснити, чому.

7. 虫の知らせ/虫が知らせる – дивне відчуття, інтуїція, зазвичай щодо поганого. А у нас кажуть про черв’ячок сумніву.

8. 虫の居所が悪い – встати не з тієї ноги, бути не в настрої, почуватися не у своїй тарілці.

9. (腹の)虫が納まらない – не задовольнятися, не могти заспокоїтися, не приймати у душі.

10. 虫が這うように歩く – повзти, мов слимак.

11. 虫が起きる – дратуватися.

12. 虫を殺す – стримуватися, стримувати роздратування.

Та досить із нас цих комах на сьогдні. До нових зустрічей!

(1 голосів, 5,00 )

Завантаження...

| 5 533 переглядів | Залиште коментар »

Фото: Jesslee Cuizon

Якщо заголовок викликав у вас бажання почитати щось про котів, то у мене якраз є допис неколюбам у подарунок, а також доповнення до нього.

А сьогодні поговоримо про ономатопею, або, по-нашенському, про звуконаслідування.

Воно, звуконаслідування, в усній японській мові зустрічається дуже часто – набагато частіше, ніж у нашій. Причому буває воно двох видів: власне, наслідування реальних звуків та описання почуттів, стану, способу дії, ситуації. Перше називається гіонго (擬音語), а друге – гітайго (擬態語).

Використовуватися ономатопічні вирази можуть по різному:

• як прислівники разом з дієсловами
• у якості присудка (зі зв’язками だ чи です або з нульовою)
• з додаванням –する, тобто у функції дієслова
• з додаванням суфіксів –な чи –に, так само, як відіменникові прикметники

А тепер – практика.

Усіх тваринних звуків я, звісно, не наведу, обмежуся деякими. にゃあ або にゃお – так говорить киця, ケロケオ – жаба, コケコッコー – півень. За рештою відсилаю вас до Вікіпедії.

ぺこぺこ – бути голодним: お腹がペコペコだ. Однак ぺこぺこする – це підлабузнюватися.

からから(な) – сухий, пересохлий (про горло, наприклад). からからになる – висохнути, пересохти (про річку, ставок, тощо). Також – порожній, без грошей: 財布がからからだ.

ぴかぴか(-する) або ピカピカ光る – яскраво блищати, сяяти. Також кажуть きらきら (особливо про зорі).

ばらばら – розсипатися, розпадатися, розходитися. Ономатопічне значення пов’язане зі звуком, коли щось розсипається чи падає: ばらばら撒く (про зерно, боби); ばらばら降る (про дощ, град).

とんとん – тук-тук (у двері, тощо), а також – рівно стільки ж. どんどん – бом-бом (наприклад, у барабан), воно ж – швидко змінюватися, ставати чимось.

どきどき – швидкий стук серця (від збудження, хвилювання).

ぺちゃぺちゃ або ж ぺちゃくちゃしゃべる – багато говорити, теревенити, торохтіти без упину.

ひゅうひゅう(と) – свист (вітру). さらさら – шелест.

ぺらぺら – вільно розмовляти іноземною мовою.

Сміятися та усміхатися (笑う) можна по-різному: ニコニコ – усміхатися радісно, весело, на всі 32 зуба. げらげら – голосно реготати. へらへら – по-дурному хихотіти.

Та і спання буває різноманітне: ぐっすり – спати дуже міцно, хропіти – ぐうぐう. Дрімати – うとうと, а якщо клювати при цьому носом – то こっくりこっくり.

Якщо ж поспати вам не вдалося, то у вам може запаморочитися голова (頭がふらふらする), і ви почнете ходити, хиляючись (よろよろ).

Теж саме трапиться, якщо ви довго не їстимете. Тоді треба добряче накинутися на страви: むしゃむしゃ食べる або がつがつ食う – уплітати за обидві щоки.

І наостанок – популярне у аніме めちゃくちゃ або ж めちゃめちゃ – безладно, як попало, плутано.

На цьому я зусиллям волі зупиняю себе, щоб не написати ще стільки ж, а то і більше. Бо нельзя объять необъятное, а звуконаслідувань у японській мові надзвичайно багато.

Тож на сьогодні прощаюся. じゃ、またね。

(1 голосів, 5,00 )

Завантаження...

| 10 080 переглядів | Залиште коментар »

У аніме часто трапляються всілякі незвичайні речі (принаймні, у тому аніме, яке я дивлюся). Тож герої нерідко дивуються, вражаються та лякаються. Чи не пора нам дізнатися, як вони це роблять?

Найпопулярнішими словами для вираження даних емоцій є おどろく та びっくりする.

Обоє вони означають дивуватися, вражатися та лякатися. Проте є між ними і деяка відмінність.

От уявіть собі якийсь фільм (чи аніме) жахів. Герой (уже знаючи, що навколо діється якась чортівня) з якогось дива (себто за примхою сценаристів) заходить у чорний-пречорний дім з чорними-пречорними стінами, чорною-пречорною стелею та чорною-пречорною підлогою. І навколо усе таке чорне-пречорне. І тиша… І раптом йому на плече лягає чорна-пречорна біла-пребіла рука… яка виявляється усього-на-всього рукою його товариша чи знайомого. Зовсім не чорного-пречорного.

Уявили? Так от, коли герой нарешті відновлює свою здатність говорити (після підскакування до стелі та та волання на всю горлянку), він якраз і каже, все ще тримаючись за серце: 「あぁぁ！吃驚した！」 або ж 「吃驚させないでくれ/ください！」

Тобто перший ієрогліф у 吃驚 недарма переводиться як заїкання – адже 吃驚 дуже часто (однак не завжди, а передусім в аніме) означає такий переляк, що від нього і заїкою можна стати!

驚く (до речі, ви помітили, що воно є другою складовою у 吃驚?) справляє дещо "м’якше" враження: це більшою мірою дивуватися, бути враженим. Проте навіть коли воно означає переляк, то не такий, що здатен довести до серцевого нападу (на відміну від 吃驚). Аналоги попередньо наведених фраз для 驚く: 「驚いた（よ）」 та 「驚かさないでくれ/ください！」

Також ви, певне, не раз чули （そんなに）脅かさないでくれ/ください!. Однак 脅かす, на відміну від 驚く та 吃驚, відноситься тільки до страху, переляку, а не до здивування.

На цьому сьогодні усе. じゃ、またね！

(Оцініть допис)

Завантаження...

| 7 333 переглядів | 4 коментарі »

Розібравшись із людським тілом, головою та обличчям (а точніше, з усталеними виразами щодо них), звернімося ще до одного органу, якому варто присвятити окремий допис – настільки він важливий.  Отже, на черзі у нас – око.

目 – око, очі; також зір; погляд; точка зору, розуміння. Крім того, суфікс порядкових числівників та деякі інші речі, для яких ідіом не наведено. Як бачимо, значень у слова 目 багато, відповідно, і усталених виразів з ним чималенько.

Автор фото: br1dotcom

目が強い – хороший зір. Протилежне – 目が悪い/弱い. Зауважте, що, на відміну від голови та носа, про гострий зір не кажуть いい (принаймні, я не знайшла відповідних вказівок). Зате можна сказати 目に良い – добре, корисне для очей, зору.

З іншого боку, очі, як і деякі інші органи, можуть працювати: 目が利く означає добре розбиратися в чомусь, мати хороший смак щодо чогось. Синоніми до цього виразу – 目が肥える та 目が高い.

Не мати очей (目がない) означає робити помилку, не розуміти, що робиш. Але ・・・に目がない має зовсім інше значення: любити щось без пам’яті, або ж, як у нас кажуть, бути засліпленим любов’ю (до чогось).

目が覚める, 目を覚ます означають прокидатися (від сну), пробуджуватися (від ілюзій, омани, тощо), приходити до тями (у прямому і переносному значеннях), усвідомлювати щось. У нас теж кажуть, наприклад: "Цей вчинок відкрив мені очі на його справжній характер". Таке ж значення має і 目覚める. А 目覚ます – будити.

目が覚めるような – надзвичайний, вражаючий, від якого ваші очі робляться круглими (目が丸くする). Останній вираз використовується також у інших випадках, коли ви дивитесь на щось широко розкритими очима – від здивування, захоплення, будь-якого іншого сильного враження. Хоча не зовсім: коли враження дуже приємні, і ви усміхаєтесь (ваші очі випромінюються радість, як-то кажуть), то очі ви, навпаки, звужуєте (目を細める/目を細くする).

目を離す – відводити очі/погляд, не дивитися на щось, не слідкувати за чимось/кимось. Протилежне теж використовується: 目が離せない. Наприклад, від малих дітей не можна ні на хвилинку відвести очей – бо відразу зроблять якусь шкоду.

У росіян, буває, крутиться голова, а у японців – очі. 目が回る – паморочиться у голові.

Ліки для очей (目の薬) означає щось дуже приємне, що тішить очі. Як не дивно, отрута для очей (目の毒) має не протилежне, а просто дещо інше значення: щось дуже спокусливе, від чого очей відірвати не можна (але зазвичай і щось недозволене – наприклад, смачна їжа для того, хто сидить на дієті).

Про щось надмірне (по кількості або величині) та нестерпне японці кажуть, що це занадто для очей – 目に余る.

Якщо ви ненавидите когось так, що очі б ваші його не бачили, то ви робите його ворогом своїх очей (目の敵にする). При цьому ви, мабуть, дивитесь на нього недоброзичливо – тобто білими очима (白い目で見る).

І щоб уникнути таких поглядів від вас, читачів, за занадто довгий допис, я починаю закруглятися, хоча про очі є ще немало цікавих ідіом. Ось тільки напишу останній вираз, який вам, безсумнівно, буде дуже корисним. А саме – шанобливо-ввічливий еквівалент слова зустрічатися, бачитися (会う): お目にかかる.

І на цьому уже точно попрощаюся. またね！

(2 голосів, 3,00 )

Завантаження...

| 7 035 переглядів | 1 коментар »