Лип
24

Як рахувати моря, гори та… м’ячики

Гора у тумані
Автор фото: miyukiutada

Прошу вибачення за запізнення. Я саме переживаю лихо, страшніше за пожежу*, тож сьогоднішній допис буде дуже стислим.

Як рахувати за допомогою лічильних суфіксів, ми вже вияснили. Нагадаю, що вони додаються до китайських числівників.

Є ще японські числівники. Їх усього десять, і подивитися на них ви можете тут (куди поділися інші, для мене загадка. Не можу уявити, що на момент приходу китайської мови японці не рахували далі десяти).


Японські числівники використовуються без лічильних суфіксів і лише для ліку наступних речей:

  1. Віку до десяти років: 「僕の息子が六つです」.
  2. Абстрактних іменників – проблем, методів, питань 「問題は二つです」.
  3. Невеликих круглих або квадратних предметів (м’ячів, коробок, фруктів), порцій страв: 「バナナを五つ下さい」.
  4. Дуже великих предметів – гір, озер, морів, країн, планет: 「この谷は二つの山の間にあります」.

На цьому сьогодні все. Сподіваюся, скоро я призвичаюся до свого лиха і увійду у звичний ритм написання. Заздалегідь вдячна за ваше терпіння.

* Для тих, хто не знає цей народний вислів: мова йде про переїзд. Куди я переїхала, та про перші враження можете прочитати ось тут.

Лип
12

Скільки голів у японських корів?

Корова для пиття
Автор фото: tata_aka_T

Пам’ятаю, був колись анекдот про чоловіка, який цікавився: чому це худобу лічать по головах, а академіків – по членах.

Сьогодні ми займемося схожою проблемою, тільки стосовно японської мови.

Відразу треба сказати, що у японській це дійсно ПРОБЛЕМА. Причин декілька:

  1. По головам або ще по чому японці рахують майже все. Не можна сказати академіків – п’ять, а корів – десять: до числа треба обов’язково додавати потрібний лічильний суфікс. Саме по собі це не складно, але
  2. Предмети, які можна порахувати, діляться на групи, у кожної з яких є свій суфікс. Зрозуміти, до якої групи відноситься та чи інша річ, іноді легко (книги, журнали рахуються томами ), а іноді – не дуже: суфіксом (який, між іншим, означає “книжка”) рахують циліндричні предмети, до яких належать і олівці з ручками, і парасольки, і пляшки, і дерева. А от для квіток на стеблах уже є окремий суфікс .
  3. Як видно з прикладу про 本, слово може бути лічильним суфіксом, але для зовсім інших предметів. Про це було цікаво написано у щоденнику Японский для всех:

    お箸の数え方は「一膳(いちぜん)」、「二膳」、「三膳」です。それでは、お膳はどう数えるのか。「一客(いっきゃく)」「二客(にきゃく)」「三客(さんきゃく)」です。

    同じ「きゃく」でも「脚」であれば、椅子の数え方となります。お客は人ですので、「一人」「二人」「三人」です。ただ、人でも死体となれば「一体(いったい)」「二体(にたい)」「三体(さんたい)」と数えます。動物の数え方も色々あります。「一頭(いっとう)」「二頭」「三頭」、「一匹(いっぴき)」「二匹(にひき)」「三匹(さんびき)」、「一羽」「二羽」「三羽」。最後のは鳥の数え方です。同じ「わ」でも「わ」違いの数え方があります。ほうれん草の数え方は「一把(いちわ)」「二把」「三把」です。

    Я перекладу лише частину (текст досить легкий, потренуйтеся перекладати самотужки).

    Страви на тарілках рахують “гостями” (не без логіки: скільки гостей, стільки і страв). Гостей рахують “людьми” (хоча хтозна, кого ви до себе запрошуєте). Якщо ж гостям настільки не сподобалися страви, що вони тут же врізали дуба, то поліція рахуватиме їх уже “тілами” .


    У тварин свої “рахунки”. Великих лічать по головам , а маленьких – по шкуркам . Правда, якщо зі слоном і мишею розібратися легко, то великий чи малий, наприклад, вовк, залишається відкритим: лічать вовків і так, і так.

    З кролями та зайцями взагалі оказія: їх лічать так само, як і птахів – по крилах . Чому, невідомо. Одні кажуть, що виною цьому вуха, інші – що “крилаті зайці” виникли завдяки хитрості буддійських монахів, яким не можна було їсти м’ясо – от вони і перетворили зайчатину на птицю.

  4. Числа у сполученні з лічильними суфіксами читаються по ОНу. На стику чисел та суфіксів іноді відбувається подвоєння приголосних або одзвінчення/оглушення. Ічі + хай = іппай; сан + хон = самбон; року + кай = роккай; хачі + сай = хассай; джю: + сацу = джюссацу.
  5. Дещо окремо стоять лічильні суфікси часу, і це зрозуміло: не можна згребти в одну купу роки, дні і секунди. Тож у кожного проміжку часу своє позначення. Зауважте, що час у роках позначається , а вік людини – .

Начебто про лічильні суфікси все. А про те, коли вони НЕ застосовуються, читайте в одному з наступних дописів.

では、また。