Пам’ятаю, був колись анекдот про чоловіка, який цікавився: чому це худобу лічать по головах, а академіків – по членах.
Сьогодні ми займемося схожою проблемою, тільки стосовно японської мови.
Відразу треба сказати, що у японській це дійсно ПРОБЛЕМА. Причин декілька:
- По головам або ще по чому японці рахують майже все. Не можна сказати академіків – п’ять, а корів – десять: до числа треба обов’язково додавати потрібний лічильний суфікс. Саме по собі це не складно, але
- Предмети, які можна порахувати, діляться на групи, у кожної з яких є свій суфікс. Зрозуміти, до якої групи відноситься та чи інша річ, іноді легко (книги, журнали рахуються томами 冊), а іноді – не дуже: суфіксом 本 (який, між іншим, означає “книжка”) рахують циліндричні предмети, до яких належать і олівці з ручками, і парасольки, і пляшки, і дерева. А от для квіток на стеблах уже є окремий суфікс 輪.
- Як видно з прикладу про 本, слово може бути лічильним суфіксом, але для зовсім інших предметів. Про це було цікаво написано у щоденнику Японский для всех:
お箸の数え方は｢一膳（いちぜん）｣、｢二膳｣、｢三膳｣です。それでは、お膳はどう数えるのか。｢一客（いっきゃく）｣｢二客（にきゃく）｣「三客（さんきゃく）｣です。
同じ「きゃく」でも｢脚｣であれば、椅子の数え方となります。お客は人ですので、｢一人｣｢二人｣｢三人｣です。ただ、人でも死体となれば｢一体（いったい）｣｢二体（にたい）｣｢三体（さんたい）｣と数えます。動物の数え方も色々あります。｢一頭（いっとう）｣「二頭｣「三頭｣、｢一匹（いっぴき）｣｢二匹（にひき）｣｢三匹（さんびき）｣、「一羽」「二羽」「三羽」。最後のは鳥の数え方です。同じ「わ」でも「わ」違いの数え方があります。ほうれん草の数え方は「一把（いちわ）」「二把」「三把」です。
Я перекладу лише частину (текст досить легкий, потренуйтеся перекладати самотужки).
Страви на тарілках рахують “гостями” 客 (не без логіки: скільки гостей, стільки і страв). Гостей рахують “людьми” 人 (хоча хтозна, кого ви до себе запрошуєте). Якщо ж гостям настільки не сподобалися страви, що вони тут же врізали дуба, то поліція рахуватиме їх уже “тілами” 体.
У тварин свої “рахунки”. Великих лічать по головам 頭, а маленьких – по шкуркам 匹. Правда, якщо зі слоном і мишею розібратися легко, то великий чи малий, наприклад, вовк, залишається відкритим: лічать вовків і так, і так.
З кролями та зайцями взагалі оказія: їх лічать так само, як і птахів – по крилах 羽. Чому, невідомо. Одні кажуть, що виною цьому вуха, інші – що “крилаті зайці” виникли завдяки хитрості буддійських монахів, яким не можна було їсти м’ясо – от вони і перетворили зайчатину на птицю.
- Числа у сполученні з лічильними суфіксами читаються по ОНу. На стику чисел та суфіксів іноді відбувається подвоєння приголосних або одзвінчення/оглушення. Ічі + хай = іппай; сан + хон = самбон; року + кай = роккай; хачі + сай = хассай; джю: + сацу = джюссацу.
- Дещо окремо стоять лічильні суфікси часу, і це зрозуміло: не можна згребти в одну купу роки, дні і секунди. Тож у кожного проміжку часу своє позначення. Зауважте, що час у роках позначається 年, а вік людини – 歳.
Начебто про лічильні суфікси все. А про те, коли вони НЕ застосовуються, читайте в одному з наступних дописів.
では、また。