Прошу вибачення за запізнення. Я саме переживаю лихо, страшніше за пожежу*, тож сьогоднішній допис буде дуже стислим.
Як рахувати за допомогою лічильних суфіксів, ми вже вияснили. Нагадаю, що вони додаються до китайських числівників.
Є ще японські числівники. Їх усього десять, і подивитися на них ви можете тут (куди поділися інші, для мене загадка. Не можу уявити, що на момент приходу китайської мови японці не рахували далі десяти).
Японські числівники використовуються без лічильних суфіксів і лише для ліку наступних речей:
Віку до десяти років: 「僕の息子が六つです」.
Абстрактних іменників – проблем, методів, питань 「問題は二つです」.
Невеликих круглих або квадратних предметів (м’ячів, коробок, фруктів), порцій страв: 「バナナを五つ下さい」.
Дуже великих предметів – гір, озер, морів, країн, планет: 「この谷は二つの山の間にあります」.
На цьому сьогодні все. Сподіваюся, скоро я призвичаюся до свого лиха і увійду у звичний ритм написання. Заздалегідь вдячна за ваше терпіння.
* Для тих, хто не знає цей народний вислів: мова йде про переїзд. Куди я переїхала, та про перші враження можете прочитати ось тут.
Пам’ятаю, був колись анекдот про чоловіка, який цікавився: чому це худобу лічать по головах, а академіків – по членах.
Сьогодні ми займемося схожою проблемою, тільки стосовно японської мови.
Відразу треба сказати, що у японській це дійсно ПРОБЛЕМА. Причин декілька:
По головам або ще по чому японці рахують майже все. Не можна сказати академіків – п’ять, а корів – десять: до числа треба обов’язково додавати потрібний лічильний суфікс. Саме по собі це не складно, але
Предмети, які можна порахувати, діляться на групи, у кожної з яких є свій суфікс. Зрозуміти, до якої групи відноситься та чи інша річ, іноді легко (книги, журнали рахуються томами 冊), а іноді – не дуже: суфіксом 本 (який, між іншим, означає “книжка”) рахують циліндричні предмети, до яких належать і олівці з ручками, і парасольки, і пляшки, і дерева. А от для квіток на стеблах уже є окремий суфікс 輪.
Як видно з прикладу про 本, слово може бути лічильним суфіксом, але для зовсім інших предметів. Про це було цікаво написано у щоденнику Японский для всех:
Я перекладу лише частину (текст досить легкий, потренуйтеся перекладати самотужки).
Страви на тарілках рахують “гостями” 客 (не без логіки: скільки гостей, стільки і страв). Гостей рахують “людьми” 人 (хоча хтозна, кого ви до себе запрошуєте). Якщо ж гостям настільки не сподобалися страви, що вони тут же врізали дуба, то поліція рахуватиме їх уже “тілами” 体.
У тварин свої “рахунки”. Великих лічать по головам 頭, а маленьких – по шкуркам 匹. Правда, якщо зі слоном і мишею розібратися легко, то великий чи малий, наприклад, вовк, залишається відкритим: лічать вовків і так, і так.
З кролями та зайцями взагалі оказія: їх лічать так само, як і птахів – по крилах 羽. Чому, невідомо. Одні кажуть, що виною цьому вуха, інші – що “крилаті зайці” виникли завдяки хитрості буддійських монахів, яким не можна було їсти м’ясо – от вони і перетворили зайчатину на птицю.
Числа у сполученні з лічильними суфіксами читаються по ОНу. На стику чисел та суфіксів іноді відбувається подвоєння приголосних або одзвінчення/оглушення. Ічі + хай = іппай; сан + хон = самбон; року + кай = роккай; хачі + сай = хассай; джю: + сацу = джюссацу.
Дещо окремо стоять лічильні суфікси часу, і це зрозуміло: не можна згребти в одну купу роки, дні і секунди. Тож у кожного проміжку часу своє позначення. Зауважте, що час у роках позначається 年, а вік людини – 歳.
Начебто про лічильні суфікси все. А про те, коли вони НЕ застосовуються, читайте в одному з наступних дописів.
Японські числівники мають не лише по два (ОН та КУН) читання, а й по два написання: повсякденне та те, що використовується у офіційних документах. ОНне читання у таких пар однакове, а КУНного у “офіційних” або нема, або воно має інше значення.
На випадок, якщо вам доведеться читати щось серйозне, ось підказка:
一
二
三
四
五
六
七
八
九
十
壱
弐
参
肆
伍
陸
漆
捌
玖
拾
Та ще цікавіше, що деякі з чисел є спрощеною формою застарілих на сьогодні знаків.
Наприклад, 一 раніше записувалось як 弌. У той же час “один” у документах має вигляд 壱, яке походить від ієрогліфу 壹.
У двійки теж чотири “обличчя”: 二 (від 弍) та 弐 (від 貳).
Трійка трохи відстає – вона всього лиш трилика: 三 та 参 (від 參).
Решта чисел, на щастя, обмежується звичайним та офіційним написаннями, спасибі їм за те.
І вам спасибі, що прочитали цей допис. Сподіваюсь, він буде вам корисним.
Вау! Легко, чи не так? Наче повалені на бік римські цифри.
Не розслабляйтеся: наступні канджі не мають нічого спільного зі знайомими вам латинськими та арабськими позначками. Проте від 1 до 10 полічимо пізніше, у дописі “Японія в 10 числах“. Натомість давайте поглянемо на більш цікавий приклад.
六百億ダブルドル
Це не просто число, а кількість грошей. Саме стільки призначено за голову Ваша Стампіда у аніме “Trigun”. На жаль, курс подвійного долара (ダブルドル) до звичайного невідомий, тому неясно, чи справді сума настільки вражаюча, якою здається на перший погляд.
Проте якою б вона не була, я навела її не через величину, а зовсім з іншої причини – ви тільки послухайте, як вона звучить: роппякуокудабурудору.
Повторюю ще раз, вслухайтесь:
РОППЯКУ ОКУ ДАБУРУ ДОРУ
Ніби смачнюче пиво на язиці перекочується… Насолода та й годі. Спробуйте самі.
А ось іще приклад з того ж аніме, який нам знадобиться: Меріл Страйф каже, що вони з Міллі Томпсон збираються встановити 24-годинний нагляд за Вашем Стампідом: 「だからこそ、私たちがVash the Stampedeを二十四時間監視して被害を抑制することになったんです」, де 二十四 – 24.
А тепер доведеться звернутися до складних матерій: розібратися, як записуються числівники у японській мові.
Числа поділяються на розряди: одиниці, десятки, сотні, тисячі. Після цього йдуть мільйон, мільярд і т.д., які утворюються множенням попереднього числа на 1000. У японців трохи інакша система: після тисячі йде розряд “десятитисячний”, а потім “стомільйоновий”. Слідкуйте уважно:
一(1), 十(10), 百(100), 千(1000), 万(10 000), 十万(100 000 = 10 х 10 000), 百万(1 000 000 = 100 х 10 000), 千万(10 000 000 = 1 000 х 10 000), 億(100 000 000), 十億(1 000 000 000 = 10 х 100 000 000), і т.д.
Тепер візьмемо 二十四. Перед десяткою (十) стоїть двійка (二), а після – четвірка (四). Ідея проста: те, що стоїть перед, множимо на розряд, а те, що після – додаємо. Власне, як і у нашій мові. Отже, 二十四 = 2 х 10 +4 = 24. 朝飯前のことですね.
Потренуймося ще. Запишемо, наприклад, число 256 415 731. Розбиваємо на складові:
200 000 000 = 2 х 100 000 000 = 二億
50 000 000 = 5 х 10 000 000 = 5 х 1 000 х 10 000 = 五千万
6 000 000 = 6 х 100 х 10 000 = 六百万
400 000 = 4 х 100 000 = 4 х 10 х 10 000 = 四十万
10 000 = 一万
5 000 = 5 х 1000 = 五千
700 = 7 х 100 = 七百
30 = 3 х 10 = 三十
1 = 一
Складаємо разом, виносимо “за дужки” спільний множник 万 і отримуємо:
二億五千六百四十一万五千七百三十一
Можна використати й інший шлях:
256 415 731 = 200 000 000 + 56 415 731
200 000 000 = 2 х 100 000 000 = 二億
56 415 731 = 56 410 000 + 5 731
56 410 000 = 5 641 х 10 000
5 641 = 5 х 1 000 + 6 х 100 + 4 х 10 +1
Отже, 56 410 000 = 五千六百四十一万
5 731 за аналогією записуємо як 五千七百三十一
І разом:
二億五千六百四十一万五千七百三十一
分かりましたか。Тепер, думаю, ви легко виконаєте протилежну операцію: запишете по-нашому число 六百億. Чур не підглядати!
Як зрозуміло з назви блогу, він присвячений аніме та манга. Але тут ви не знайдете рецензій на аніме чи мангу, так само, як і анонсів новинок. Я пишу те, що вразило чи зачепило мене, розсмішило чи примусило подумати. Якщо вам це підходить - приєднуйтесь!
Читачеві お客様に
Кажуть, що кожен анімешник хоча раз у житті брався вивчати японську мову. Якщо ви з тих, хто думав або навіть починав, та покинув - можливо, саме тут ви знайдете спосіб зблизитися з 日本語. Уроків граматики не буде - але ви навчитеся трохи більше розуміти те, що чуєте в аніме.