ономатопея | Мушля самітниці
Вер
20

Ономатопеїчні подібності

mushlia.com - Ономатопеїчні подібностіВибачте за настільки запізнілий допис, просто мій jet lag (після перельоту з України) замість того, щоб закінчитися, вимушено перетік у режим 早寝早起き, що для мене — людини-сови — дуже і дуже тяжко. Як наслідок — на кілька тижнів у мене пропала здатність писати щось путнє.

Та все-таки, зібравшись з силами, поговорю-но я знову про ономатопею, себто звуконаслідування.

Коли вперше стикаєшся з нею в іноземних мовах, то, буває, безмірно дивуєшся, наскільки по-різному ми чуємо одне і те ж. Хто б подумав, що собаці, перевезеному з України в Америку, доведеться перевчатися з гав-кання на woof-кання, а жаби-мандрівниці, яким вдалося долетіти до Японії, мали б за-けろけろ-кати замість ква-кання. Тобто навіть у тварин є своя українська, англійська, японська та інші мови, не тільки у людей!

А що ж говорити про гітайго, яке взагалі ні на яких реальних та об’єктивних явищах не основується. Так, чому м’який, пухкий, легкий (наприклад, про подушку або про пиріг) кажуть ふわふわ? Хто зна. Залишається лише вивчати їх як чисті абстракції, як наприклад It rains cats and dogs у англійській.

Втім, чим більше я стрічаю прикладів ономатопеї, тим сильніше у мене враження, що «всередині» мови якась логіка (як і у випадку зі зміною звуків на стику слів) у всіх цих позначеннях є. Або ж, принаймні, була у той час, коли вони виникали.

Наприклад, きらきら (сяяти), яке часто використовується при описі зірок, мабуть, є скороченим розмовним варіантом きらめく. Однак про сяяння, блищання можна сказати і ぎらぎら, причому я його зустрічала по відношенню до сонця — яке набагато яскравіше за зір. Тобто одзвінченний варіант має схоже, і навіть підсилене значення.

Можливо, мої висновки здаються far-fetched (я і сама у них не певна), проте таких пар достатньо, щоб звернути на них увагу.

Наприклад:

とんとんстукати (у двері), грюкати; どんどんбити у барабан, стукати у двері.

ぺらぺらговорити швидко, красномовно, вільно (про мови. Наприклад: 彼は英語がペラペラです). べらべらговорити швидко, бійко, ляси точити, язиком плескати.

А ще ви самі можете пошукати у словниках はらはら-ぱらぱら-ばらばら, とうとう-どうどう, くるくる-ぐるぐる, くらくら-ぐらぐら-ぶらぶら-ふらふら, та інші ономатопеїчні пари.

mushlia.com - Ономатопеїчні подібностіВисновок? Та вже ж не той, що ономатопея будувалася за якимись строгими правилами, ні, Боже збав. Хоча б тому, що жива мова сама створює правила, а не слідує ним.

І навіть не той, що хоча б якість правила і закономірності взагалі існують. Можливо, наведені приклади — то нічого не значущі випадкові збіги, що впали мені в очі лише через загострення мого обсесивно-компульсивного розладу, який примушує шукати порядок і структуру там, де їх і близько нема.

Або ж закономірності є, але лежать вони у якійсь невідомій мені площині (наприклад, у нероздільності глухих та дзвінких приголосних у древній японській мові або у впливі діалектів, тощо).

Що я хочу передати, так це враження, що безвідносно результату самі оці запитання є дуже цікавою частиною вивчення мови.

«А як взагалі комусь прийшло у голову "звуконаслідувати" не щось звучаще, а, наприклад, дію (グズグズ — баритися) або стан (クタクタ — бути страшенно втомленим)?»

«Як можна таку "німу" поведінку, як "витріщати на щось очі" описувати такими різкими та голосними сполученнями як キョロキョロ та ギョロギョロ?»

«Як вони взагалі мислять, ті японці???» (це вже із риторичного).

Бо мені, наприклад, нудно просто зазубрювати слова, канджі та граматичні правила. Хоча і доводиться це робити, бо саме воно все в голову не залізе.

А такі невеличкі загадки, які підкидає мова, дозволяють натрохи вибратися із заїждженої колії, збадьорити мозок інтелектуальною вправою та запам’ятати щось нове, не зубрячи.

А ви що думаєте з цього приводу?

Кві
29

Тук-тук, я знову до вас з ономатопеєю

Мушля самітниці - mushlia.comКолись я вже писала про таке явище, як ономатопея (воно ж звуконаслідування), і відмічала, що воно зустрічається у японській мові частіше, ніж у нашій.

Так, замість "постукав у двері", як написали б чи сказали ми, у японській мові буде "тук-тук постукав". Не "зорі блищать", а "зорі блим-блим блищать", не "будівля хитається від землетрусу", а "будівля…" е-е-е, тут я розгублююсь, бо адекватного звуконаслідування в українській мові підібрати не можу.

Щоправда, ономатопея використовується не у всіх стилях. У аніме її достатньо, бо там багато розмов, та ще й неформальних. А от у газетах (принаймні, серйозних) – не дуже, якщо не сказати, що взагалі нема.

Художня література, за яку я нарешті вирішила взятися, теж виявилася наповненою гітайго та гіонго, хоч це і письмовий жанр.

Тож зіткнувшись із цілим розсипом усяких цікавостей буквально на кожній сторінці, я вирішила трохи поділитися з вами.

 

かつかつ означає клацання, а також ледве-ледве (наприклад, зводити кінці з кінцями).

ころころ – про те, що котиться (ころころ転げる покотитися клубком), або про щось настільки кругле (в тому числі і про людину), що може так покотитися. Також – стрекотіння, сюрчання (ころころと鳴く).

くびくび – хотіти їсти чи пити. Схоже значення у ぺこぺこ, проте ぺこぺこ відноситься до живота (у аніме він часто підступно урчить у такому стані), а くびくび – до горла: коли зголодніла чи спрагла людина бачить їжу чи питво, рот у неї зволожується, і вона жадібно сковтує. Оце – くびくび.

ごうごう – гуркіт, гуркотіння.

つるつる – гладкий, слизький настільки, що аж блищить.

とうとう має досить багато значень, які залежать від написання. Із звуконаслідувальних можна відмітити шум, стук, грюкіт (барабанний бій, удар сокири по дереву, стук у двері, шум водоспаду), а також побулькування їжі, яка вариться (чи то від звуку лопання бульок, чи від постукування кришки каструлі).

Мушля самітниці - mushlia.comしくしく (泣く) – ридма ридати.

だんだん – поступово, потроху.

ぞっと – здригатися, тремтіти (від страху, радості, інших сильних почуттів).

ばさばさ і がさがさ – шелестіти, шарудіти (наприклад, про листя).

ぴょんぴょん跳ぶ – скакати, плигати, підскакувати.

たびたび – часто, неодноразово, раз за разом.

ちりんちりん (鳴る) – дзвеніти, дзень-дзелень.

せかせか – нервуватися, метушитися, бути невгомонним.

こりこり та ごりごり – …

 

Втім, на цьому я себе мужнім зусиллям волі зупиняю, щоб допис не вийшов занадто довгим. Проте обіцяю час від часу повертатися до цієї безсумнівно корисної теми.

До побачення! じゃ、またね!

Лип
6

Ня-ня! Мур-мур!

mushlia.com - Ня-ня! Мур-мур!
Фото: Jesslee Cuizon

Якщо заголовок викликав у вас бажання почитати щось про котів, то у мене якраз є допис неколюбам у подарунок, а також доповнення до нього.

А сьогодні поговоримо про ономатопею, або, по-нашенському, про звуконаслідування.

Воно, звуконаслідування, в усній японській мові зустрічається дуже часто – набагато частіше, ніж у нашій. Причому буває воно двох видів: власне, наслідування реальних звуків та описання почуттів, стану, способу дії, ситуації. Перше називається гіонго (擬音語), а друге – гітайго (擬態語).

Використовуватися ономатопічні вирази можуть по різному:

  • як прислівники разом з дієсловами
  • у якості присудка (зі зв’язками чи です або з нульовою)
  • з додаванням –する, тобто у функції дієслова
  • з додаванням суфіксів –な чи –に, так само, як відіменникові прикметники

А тепер – практика.

Усіх тваринних звуків я, звісно, не наведу, обмежуся деякими. にゃあ або にゃお – так говорить киця, ケロケオ – жаба, コケコッコー – півень. За рештою відсилаю вас до Вікіпедії.

ぺこぺこ – бути голодним: お腹がペコペコだ. Однак ぺこぺこする – це підлабузнюватися.

からから(な) – сухий, пересохлий (про горло, наприклад). からからになる – висохнути, пересохти (про річку, ставок, тощо). Також – порожній, без грошей: 財布がからからだ.

ぴかぴか(-する) або ピカピカ光る – яскраво блищати, сяяти. Також кажуть きらきら (особливо про зорі).

ばらばら – розсипатися, розпадатися, розходитися. Ономатопічне значення пов’язане зі звуком, коли щось розсипається чи падає: ばらばら撒く (про зерно, боби); ばらばら降る (про дощ, град).

とんとん – тук-тук (у двері, тощо), а також – рівно стільки ж. どんどん – бом-бом (наприклад, у барабан), воно ж – швидко змінюватися, ставати чимось.

どきどき – швидкий стук серця (від збудження, хвилювання).

ぺちゃぺちゃ або ж ぺちゃくちゃしゃべる – багато говорити, теревенити, торохтіти без упину.

ひゅうひゅう(と) – свист (вітру). さらさら – шелест.

ぺらぺら – вільно розмовляти іноземною мовою.

Сміятися та усміхатися (笑う) можна по-різному: ニコニコ – усміхатися радісно, весело, на всі 32 зуба. げらげら – голосно реготати. へらへら – по-дурному хихотіти.

Та і спання буває різноманітне: ぐっすり – спати дуже міцно, хропіти – ぐうぐう. Дрімати – うとうと, а якщо клювати при цьому носом – то こっくりこっくり.

Якщо ж поспати вам не вдалося, то у вам може запаморочитися голова (頭がふらふらする), і ви почнете ходити, хиляючись (よろよろ).

Теж саме трапиться, якщо ви довго не їстимете. Тоді треба добряче накинутися на страви: むしゃむしゃ食べる або がつがつ食う – уплітати за обидві щоки.

І наостанок – популярне у аніме めちゃくちゃ або ж めちゃめちゃ – безладно, як попало, плутано.

На цьому я зусиллям волі зупиняю себе, щоб не написати ще стільки ж, а то і більше. Бо нельзя объять необъятное, а звуконаслідувань у японській мові надзвичайно багато.

Тож на сьогодні прощаюся. じゃ、またね。