Лип
29

Низка слів. Випуск 16: Відпочинок

Beach 1
Dan Querioz (Flickr, CC)

Коли як не влітку писати про відпочинок? Давайте-но подивимось (доки той відпочинок ще не закінчився. Не диво з моєю швидкістю написання).

休む — найуживаніше, найуніверсальніше та найзагальніше слово. Означає “відпочивати, не працювати”, а також “пропускати (роботу, навчання, тощо)”.

Похідне від нього — 休み, тобто відпочинок у широкому сенсі: і фізичний відпочинок, і відпустку, і канікули, і перерву у якомусь занятті, і пропуск чогось.

Зокрема, найбільш відомі 休み: 夏休み, 秋休み, 冬休み, 春休み (формально — 夏季休暇 і т.д.) — сезонні канікули/відпустки, а також — 昼休み (обідня перерва, денний відпочинок).

У сполученнях 休 також має значення відпочинок, перерва:

休日 — вихідний (святковий) день

定休日 — регулярний вихідний день

休息 — відпочинок, спокій

休暇 — канікули, відпустка, вихідний

休憩 — перерва, відпочинок, антракт

Також — перерва, зупинка (зазвичай тимчасова):

休業 — стосується зупинки, перерви, (тимчасового) закриття, пов’язаного з роботою підприємства/фірми, тощо; 休校 — (тимчасове) закриття школи; 休戦 — перемир’я; 休航 — (тимчасова) зупинка рейсів; 休場 — (тимчасове) закриття (театру), невиступ (на сцені); 休講 — (тимчасова) відміна лекцій; 休診 — (тимчасова) зупинка прийому хворих (у лікарні), і т.д.

Якщо ви дивитесь аніме, то напевне так чули слово 暇 (вільний час), зокрема як 暇がない — у мене немає (вільного) часу. Також 暇 означає відпустку (休暇).

憩う — відпочивати, робити перепочинок; 憩い — відпочинок, перепочинок.

На сьогодні все — щоб не відривати вас надовго від літнього відпочинку.

Beach 2
Charlie Stinchcomb (Flickr, CC)
Тра
31

Низка слів. Випуск 15: Не знаю і знати не хочу!

У минулому розділі “Низки” ми розглядали слова підтвердження та заперечення — різні варіанти “так” чи “ні”.

Сьогодні подивимось на “Не знаю” — нерідка, я думаю, відповідь.

Отже:

知る — знати; дізнаватися; знайомитися

分かる (рідше 解る чи 判る) — розуміти; бути відомим

Не знаю” — це 知らない чи 分からない.

知る/知らない вказує на наявність/відсутність фактичних знань, воно більше пов’язане з інтелектом та розумом.

分かる —  скоріше “розумію”, але у значенні “бути відомим” воно використовується схоже на 知る.

Наприклад, у аніме часто чується:

私の気持ちをわかってほしい — Хочу, щоб ти зрозумів мої почуття

Але також:

彼の行方が分からない — (Мені) його місцезнаходження невідоме (Я не володію фактичною інформацією щодо його перебування)

知らない, крім того, особливо у вигляді розмовного 知らねぇぇぇ, має відтінок “Не знаю і знати не хочу”, у той час як 分からない просто вказує на факт незнання чи нерозуміння.

У аніме також зустрічаються такі вислови, які корисно знати:

知るわけないだろう! — Та звідки мені знати?! (букв. Немає причин, чому б я це знав)

(自分で) 分かるでしょう — (напівстверджувально) Ну, ти ж сам розумієш

分かるはずなのに。。。 — Мав би знати/розуміти/здогадатися, але… (такий тупий, що і поняття не маєш)

Отака сьогодні коротенька низка. Але про знання і розуміння загалом, не лише як відповідь на питання, ще поговоримо у наступному випуску.

Січ
28

Низка слів. Випуск 14: Так чи ні

Якщо я не збилася з ліку, то ця бусинка у низці — чотирнадцята.

Щоправда, деякі неполічені дописи теж мали справу з набором слів на певну тематику, але нехай. Будемо вважати для зручності, що саме сьогодні — продовження серії.

Отже, подивімося, як японці виражають згоду та незгоду.

はい — найвідоміше “так”. Використовується всіма, і чоловіками і жінками, і старими і малими, і офіційно і не дуже (хоча скоріше офіційно).

Однак слід пам’ятати, що はい — це скоріше “Я почув вас і зрозумів вашу думку”, ніж “Ви праві, я з вами згоден”.

Також, як і решта “так”, використовується у розмовах у якості підтакувань (相づち): коли один співрозмовник щось розповідає, а інший киває головою та все はい、はい, чи そう、そう, чи うん-кає, чи ще якось виражає згоду.

いいえ — негативний аналог はい — універсальне заперечення.

Зверніть увагу, що у японській мові відповідь дається на суть питання, а не на форму:

わかりませんか? — Не розумієш?

— はい、分かりません — Так, не розумію; або ж

— いいえ、わかります — Ні, розумію.

あ、元気そうじゃないか — О, (вже) здоровий/бадьорий (позитивне твердження, незважаючи на заперечну форму)

— はい、元気です — Так, здоровий

— いいえ、元気ではありません — Ні, не здоровий

ええ — сказане нейтральним тоном, означає згоду — “так”. Загалом же використовується для вираження сильних почуттів — здивування, недовіри, радості, гніву, тощо. У такому випадку часто “витягується” голосом у довге, емоційне ええぇぇぇ! (Не плутати з へぇ!, яке має відтінок недовіри).

うん — неформальне “так”. Втім, воно хоч і записується як うん, але більше схоже на мугикання — подібно до нашого “Угу”, яке вимовляється із закритим ротом.

ううん — заперечний аналог うん. Так само “промугикується”, а не вимовляється чітко.

そう (だ/です) — “Так (є)”, “Саме так”. そう саме по собі означає “так, таким чином”, тобто це вже більш чітке підтвердження саме згоди чи визнання правоти співбесідника, ніж はい.

いや — неформальне, розмовне, в основному чоловіче “ні”. Не плутати з прикметником 嫌(-な), який означає “неприємний, бридкий”.

違う — буквально: Відрізнятися; Бути помилковим, неправильним. У відповідь на питання чи твердження означає “Ні”.

Крім, власне, підтверджень чи заперечень, є ще слова, які виражають невпевненість у відповіді чи небажання давати відповідь, ухиляння від прямої відповіді, тощо.

Наприклад, у таких значеннях можуть використовуватися さあ та まあ.

На сьогодні все, またね。

Жов
11

Низка слів. Випуск 13: Важливі та серйозні справи

Мушля самітниці - mushlia.comТільки-но я зібралася продовжити Низку слів і поговорити про всілякі важливі речі (а саме – про слова дайджі, тайсецу, тощо), як виявилося, що Хітомі, ведуча подкасту Japancast.net, це вже зробила.

Тож я повторюватися не буду, а просто пораджу послухати чи подивитися останній, 96-й випуск.

Якщо ви на цей подкаст ще не підписані – то пораджу не баритися і підписатися. Як на мене, якість його значно зросла (як технічно, так і змістовно) у порівнянні з першими частинами. Принаймні, вони більше не виглядають, наче Хітомі вигадувала і записувала їх на кухні (як зауважив у коментарях один із читачів "Мушлі").

Тож якщо ви взагалі слухаєте подкасти, то вам сюди (це сторінка підписки на Japancast.net).

Зверніть увагу, що можна вибрати як відео-, так і аудіоверсію. Відео досить важкі, а інформаційно, на мій погляд, мало чим відрізняються від чистого аудіо, тож для економії трафіку можна вибрати останній варіант.

А у мене на цьому все. Приємного прослуховування.

またね!

Тра
30

Низка слів. Випуск 11: Друзі та вороги

ШипшинаУ аніме життя б’є ключем: весь час хтось із кимось здружується або ж, навпаки, дереться. Тож непогано було б знати, хто кому та ким при цих дійствах приходиться, а саме – як називають друзів та ворогів.

Для дружби найчастіше, на мій погляд, використовують 友達, що означає хорошого, задушевного друга у класичному розумінні цього слова. Його більш формальний синонім 友人 використовується рідше.

Серед 友達 можна виділити одного або кількох 親友 – тобто найкращих, вірних друзів, з якими ви не розлий вода.

Дещо інше значення має 仲間 – це не обов’язково друг, а скоріше приятель, товариш по чомусь. Наприклад, якщо група героїв вирушає разом у якусь місію, то для оточуючих вони між собою 仲間 (навіть якщо заперечують це), а от чи є вони 友達, чи в печінках один у одного сидять – то вже їх особисті справи.


Схоже значення і у 味方 – це союзник, тобто той, хто знаходиться на вашій стороні. При цьому, знову ж таки, ви можете цього 味方 як любити всією душею, так і ненавидіти, якщо союз із ним нав’язаний вам силою. Головне, що 味方 у даний момент діє “за наших”.

Зі специфічних слів можна відзначити パートナー – від англійського партнер. Думаю, пояснень особливих не потребує.

З ворогами (супротивниками/суперниками) трохи простіше: в основному використовують слово та його похідні (наприклад, 敵手) або ж його кун-варіант かたき.

Слово 相手 має дуже широке значення: це той, з ким ви в даний момент маєте справу, будь то поєдинок, співпраця дружба чи кохання. Не сумніваюсь, що ви неодноразово чули фразу 「お前の相手は僕/俺/ここだ!」, тобто Твоїм супротивником буду я!

І, нарешті, 知り合い (の人) – просто знайомий, який пізніше може стати як другом, так і ворогом.

На цьому сьогодні все. Побільше вам друзів, а ворогів – навпаки!

またね!