Анімація творить дива: про те, що їй чхати на гравітацію, я вже писала; про класику (наприклад, звуки у космосі) ви й самі знаєте. А сьогодні я розповім про анімаційну дивину, яку я, правда, не знаю, куди і віднести: до біології, геометрії, оптики чи фізики матеріалів.

Для прикладу візьмемо аніме Trigun. Ось зображення його головного героя – Ваша Стампіда. Як бачите, фігура у нього трикутна – широкі плечі та просто осина талія. Тоненькі ручки-ніжки трохи псують враження, але в цілому непогана героїчна статура.

Однак через кілька хвилин трикутник магічним чином перетворюється у щось трапеційне, в порівнянні з чим руки-ноги не виглядають настільки жалюгідно. От тільки що це – оптична ілюзія, геометричне перетворення чи інопланетна фізіологія на марші – залишається невідомим.

Крім того, виникає питання – а як же виглядає Ваш насправді? Бо у аніме також здибується наступний кадр, де герой демонструє могутні м’язи, достойні культуриста-професіонала. Це достатньо узгоджується з трикутною фігурою, але ж рука, рука! (та, що справжня). Складається враження, що після виймання з рукава вона роздулася разів у два!

Ще далі ми маємо нагоду побачити Ваша взагалі без одягу. І хоча подробиць нам зі зрозумілих причин не показують, стає зрозуміло, що кінцівки у нього таки нормальної для добре тренованої людини товщини. Але ж талія, талія! Що на цей раз не так? Та пропадає вона! Точніше, теж виявляється нормальною, а не осиною.

Нарешті, Ваш вдягає чужий одяг, і отут глядача осяює: так от воно що! Без свого звичного outfit’у Ваш виглядає ну зовсім як нормальна людина з пропорційними частинами тіла, а не як гібрид оси з коником-стрибунцем. Тобто винуватий у всьому його дивний одяг, який чи то фізично стискує свого власника, чи то створює відповідну оптичну ілюзію.

Втім, чому дивуватися? Адже нам уже відомо, що одяг у анімешних героїв – вічний, не підлягає псуванню і забрудненню, а дірки та прорізи на ньому заростають мов на живому, причому без латок (чи то шрамів?). Тож і здатність вчиняти метаморфози над героєм, що його носить, хоч і є дивиною, та досить очікуваною.

Наостанок слід відмітити, що така поведінка характерна в основному для чоловічого одягу. Жіночий поводить себе якраз протилежно. А саме: якщо у героїні гарна фігура (читай: величезні буфера), то вбрання не стискуватиме її, а, навпаки, зіщулюватиметься саме так, щоб продемонструвати якомога більше жіночих принад. На відміну від чоловічого одягу, який навіть Шварценегера, схоже, прагне зробити схожим на ботанічного підлітка.

Однак на цьому запас мого здивування закінчується, а разом з ним підходить до кінця і сьогоднішній допис. Тож до наступних зустрічей! А коли ще яка-небудь дивина впаде мені у вічі, я обов’язково про неї напишу.

じゃ、またね！

(Оцініть допис)

Loading...

| 6 485 переглядів | Прокоментуй!

Я розумію! – то є найкраща винагорода за труди, вкладені у вивчення іноземної мови.

І якось вже трапилося, що такі винагороди мені дарує аніме Trigun.

Це, звісно, не означає, що в інших аніме я нічого не розумію. Але чомусь саме Trigun став для мене мірилом мого прогресу в японській.

Справа в тому, що я його періодично передивляюся. І от якось, узявшись до нього після довгої перерви, я і мала нагоду вигукнути: Я розумію!

Бо виявилося, що я ловлю не лише окремі слова, як раніше (人, 赤い, ありがとう тощо), а й цілі (хоч і коротенькі) фрази! Від задоволення я стала повторювати їх уголос – повеселила домашніх…

Наступні рази – усе більше і більше. Ось уже стало ясним і 「Vashに関わるってことは死神とワルツを踊るってことと同じだ」, і 「神様はいなくても、奇跡は起こるってことだ」, і багато чого іншого. Враження – пречудові, і я бажаю вам отримувати їх якомога частіше.

Крім того, мені відкрилася одна очевидна річ, яку, як і багато інших очевидних речей, ми повністю усвідомлюємо, тільки коли вона стукне конкретно нам по конкретно нашому лобі. А саме: Те, що ви можете прочитати слово, не означає, що ви його упізнаєте вимовленим.

Або навіть так: Те, що ви можете зрозуміти окремо вимовлене слово, не означає, що ви упізнаєте його у реченні.

Не раз траплялося (і не лише у Trigun), що, прочитавши субтитровий переклад(!) незрозумілого вислову, я дивувалася: чому це я його не розумію, він же начебто такий простий. І дійсно: слухаю вдруге – і мені все ясно! Бо виявляється, що я знаю і слова, і граматику, і зустрівши на письмі, об нього навіть не спіткнулася б. Але ж дивись: з першого разу на слух він мені видався беззмістовним набором звуків.

Усе це наводить на думку, що проміжок між навчанням і практикою все-таки дуже і дуже великий (Тяжело в ученье – легко в бою тут якось не діє, а от Теория без практики мертва – на всю катушку), і що реально оцінити свої знання мови досить важко.

Наприклад, на Smart.fm (я про нього вже писала), коли ви вчите слово, вам дається речення-приклад з ним. Дуже добре для навчання, проте зауважте: ви чекаєте, що дане слово з’явиться у реченні, і тому легко його пізнаєте.

У аніме ж ви не знаєте, що у наступний момент скаже герой (навіть у тому, яке передивляєтесь, адже ви не пам’ятаєте його з точністю до фраз). Тож і сприймати таку мову набагато важче.

Підсумовуючи вищесказане, зроблю висновок: Дивіться аніме! Жартую, звісно, бо ви і так його дивитеся. Тож сформулюю так: Дивіться аніме з користю! Тобто намагайтеся зрозуміти, що говорять герої, бо то є практика ваших теоретичних знань.

Кажете, очевидно? Так. Але у даному випадку повторення очевидного не є марним, тому що, по-перше: я на досвіді знаю, що дуже легко захопитися сюжетом і забути, що крім приємного, з аніме можна отримати і корисне.

По-друге, коли навчальна програма каже вам: Ви відповіли на всі запитання правильно, ви СУПЕРМОЛОДЕЦЬ, уже і думати не хочеться, що отримані знання – цілком теоретичні, і до практичного 百発百中 ще ого-го скільки роботи.

Тож дивіться аніме, не забуваючи навчатися, і навчайтеся, не забуваючи тестувати себе по аніме.

Бажаю успіхів!

(2 голосів, 5,00 )

Loading...

| 4 973 переглядів | 2 коментарі

Загадка не зі складних, і ви, напевно, вже відповіли собі: надзвичайна живучість. Бо убити головного героя до останньої серії практично неможливо (а більшість з них переживе і її, хоча б і бувши проштрикнутим з дюжину разів, підірваним бомбою та/або втративши більше крові, ніж витекло б із пораненого слона).

А вже на які дива здатні герої у перших серіях, то просто слів нема.

Візьмемо, наприклад, аніме Trigun.

У першій серії головний герой Ваш Стампід опиняється на прицілі у ватаги озброєних до зубів головорізів, при цьому виявляється, що у нього закінчилися патрони. Зауважте, що банда тільки-но рознесла на друзки (у буквальному сенсі цього слова) бар, у якому Ваш щось там попивав. І що ж, як ви думаєте, сталося із Вашем після нерівної сутички із цими милими джентльменами?

Та нічогісінько! Втік, як заєць від черепахи, і їм потім довелося його шукати. Не варто навіть додавати, що краще б вони його не знайшли – були б ціліші.

У другій серії він пережив вибух цистерн з водою, який затопив ціле місто (ненаселене). Думаєте, Ваш утопився? Та навіть не намок!

У п’ятій йому приставили пістолета просто до потилиці. Не допомогло! Ганятися за ним було вимушене усе місто – від мала до велика, і що ви думаєте трапилось? Ну, що може трапитися у п’ятій (з 26) серій? Само собою, у Ваша навіть окуляри не подряпалися.

Як таке може бути?

Втім, хто бачив Trigun, той, може, зауважить, що Ваш не зовсім типовий приклад. Нехай.

Замість нього візьмемо самих простих, самих звичайних, нічим не особливих героїв пригодницького аніме. І згадаймо ситуацію, яка мільйони разів поставала перед очима глядачів:

Герої знаходяться у оточенні ворогів, озброєних… втім, не буду вкотре перераховувати можливий анімешний арсенал, просто скажу: в оточенні добре озброєних ворогів, які буквально тичуть їм цією зброєю у лице. Герої розгублені, і тут…

У цей момент трапляється або кінець аніме, або його серединна заставка. І що ж ми бачимо після паузи?

А те, що герої, цілі, здорові та ніскілечки не ушкоджені, драпають від тих же ворогів або уже заховалися від них у якомусь віддаленому від попереднього місця дії закутку.

Як таке могло трапитися? Давайте думати.

Герої вирвалися з оточення? Навряд, бо при заданій кількості ворогів вони б мали отримати хоч і невеликі, та поранення, а цього немає.

Вороги їх відпустили? З якого дива спочатку відпускати, а потім заново гнатися? Отже, знову ні.

То що ж відбулося? Та найочевидніша ж річ: ГЕРОЇВ УБИЛИ!

Просто поки вороги, впевнені у їх смерті, відволіклися на свої справи, герої повернулися до свого n-го (1 < n ≤ 9) життя і тихенько відповзли у бік. Але, видно, хтось таки помітив, що трупи – тю-тю, підняв тривогу, і погоня відновилася.

Оце найімовірніший, та ні, навіть єдиний можливий розвиток подій. Іншого я не бачу. Чесно. А ви?

(Оцініть допис)

Loading...

| 3 051 переглядів | 4 коментарі

Фото: Keikaneki
Якщо події аніме чи манги відбуваються на Землі, то з 90% імовірністю ви побачите в них котів. У інших світах шанси менші, проте аж ніяк не нульові.

Любите цих хвостатих муркотливих нахаб? Тоді цей пост – для вас.

Пан Чорнокіт

黒猫様 з аніме “Trigun”.

Мешкає на далекій-далекій пустельній планеті. Дивлячись аніме уперше, його можна і не помітити, проте він незмінно з’являється у кожній серії: іноді несподівано і лише на коротку мить, а іншим разом – втручаючись у події.

Безсумнівно наділений інтелектом та почуттям гумору. Звідки він такий узявся, хтозна. Може, був завезений з Землі та мутував у новому середовищі, чи то насправді він – замаскований місцевий житель, що спостерігає, як люди і на чужих просторах вирішують свої вічні людські проблеми. Хто зна.

Кіт-шпигун

喋る猫 на ім’я Мао (“кіт” китайською). Чорний пронира, що може прослизнути у місця, куди не добереться жодна людина. Та попри свою всюдисущість, він частенько потрапляє у халепу. То у клітку посадять, то його гладеньке пузце видасться комусь 美味しそう. Навіть те, що йому доводиться жити у котячій подобі (замість справжньої людської) – хіба то не прикрість? Через це навіть доводиться тримати частину своєї свідомості на супутнику, бо у котячу голову вона не вміщається. А якщо зв’язок зі супутником перерветься? Дивіться у аніме 「黒の契約者」.

Неко-конеко

Кішка та кошеня з “Azumanga Daiou”, на жаль, іграшкові, а не живі. Проте за надзвичайну кавайність включаю їх до переліку.

Зубастий неко

А також вреднючий, кусючий та злючий 猫. У “Azumanga Daiou” він знущається з Сакакі (яка котів страшенно любить) всіма доступними способами: кусає, дряпає, втікає, не даючи себе сфотографувати, та навіть підбурює місцеве котяцтво накинутися на неї гуртом. Дякувати японським богам, її вчасно врятував… інший кіт.

І взагалі, “Azumanga” має чим порадувати котолюбів – котів там силенна купа: справжніх та іграшкових, добрих та злих, і навіть рідкісних.

Проте рекордсменом по кількості котів на хвилину дії, мабуть, є аніме “猫の恩返し“.

Котячий барон

Елегантний 猫の男爵, що мешкає у “Котячій канцелярії”. Має безліч достоїнств, з недоліків хіба що надмірна стриманість при прощанні з героїнею, яка його 好きになった. Проте, якщо подумати логічно, то інакше вчинити було неможливо – це вам не Голівуд – і Барон повів себе дуже тактовно.

До речі, “Котяча вдячність” – не єдине аніме, де він з’являється. Його можна побачити ще й у аніме “Шепіт серця”, хоча там він не головний герой.

Кіт-свин

Товариш Барона по “Котячій канцелярії”. Справжнє ім’я Мута, проте героїня, вперше побачивши його здоровезну білу тушу, називає його Бутанеко (від “бута” – порося). Та він і поводить себе трохи по-свинськи… спочатку. Потім виявляється, що насправді він 内柔外剛.

І наостанок:

Манекі-неко.
Фото: Satoru Kikuchi

• 猫の日 у Японії – 22 лютого.
• Японські коти говорять にゃあにゃあ або にゃお.
• 招き猫 – кіт з піднятою лапою – приносить удачу (зокрема, гроші або відвідувачів) своєму власникові. Тому скульптури манекі-неко ставлять у ресторанах, магазинах тощо.

Кілька японських ідіом про котів можна прочитати тут.

На цьому все. またね。

P.S. А кіт на першій фотографії – теж японський!

(1 голосів, 5,00 )

Loading...

| 7 239 переглядів | 4 коментарі

Почнемо? 一, 二, 三 …

Вау! Легко, чи не так? Наче повалені на бік римські цифри.

Не розслабляйтеся: наступні канджі не мають нічого спільного зі знайомими вам латинськими та арабськими позначками. Проте від 1 до 10 полічимо пізніше, у дописі “Японія в 10 числах“. Натомість давайте поглянемо на більш цікавий приклад.

六百億ダブルドル

Це не просто число, а кількість грошей. Саме стільки призначено за голову Ваша Стампіда у аніме “Trigun”. На жаль, курс подвійного долара (ダブルドル) до звичайного невідомий, тому неясно, чи справді сума настільки вражаюча, якою здається на перший погляд.

Проте якою б вона не була, я навела її не через величину, а зовсім з іншої причини – ви тільки послухайте, як вона звучить: роппякуокудабурудору.

Повторюю ще раз, вслухайтесь:

РОППЯКУ ОКУ ДАБУРУ ДОРУ

Ніби смачнюче пиво на язиці перекочується… Насолода та й годі. Спробуйте самі.

А ось іще приклад з того ж аніме, який нам знадобиться: Меріл Страйф каже, що вони з Міллі Томпсон збираються встановити 24-годинний нагляд за Вашем Стампідом: 「だからこそ、私たちがVash the Stampedeを二十四時間監視して被害を抑制することになったんです」, де 二十四 – 24.

А тепер доведеться звернутися до складних матерій: розібратися, як записуються числівники у японській мові.

Числа поділяються на розряди: одиниці, десятки, сотні, тисячі. Після цього йдуть мільйон, мільярд і т.д., які утворюються множенням попереднього числа на 1000. У японців трохи інакша система: після тисячі йде розряд “десятитисячний”, а потім “стомільйоновий”. Слідкуйте уважно:

一(1), 十(10), 百(100), 千(1000), 万(10 000), 十万(100 000 = 10 х 10 000), 百万(1 000 000 = 100 х 10 000), 千万(10 000 000 = 1 000 х 10 000), 億(100 000 000), 十億(1 000 000 000 = 10 х 100 000 000), і т.д.

Тепер візьмемо 二十四. Перед десяткою (十) стоїть двійка (二), а після – четвірка (四). Ідея проста: те, що стоїть перед, множимо на розряд, а те, що після – додаємо. Власне, як і у нашій мові. Отже, 二十四 = 2 х 10 +4 = 24. 朝飯前のことですね.

Потренуймося ще. Запишемо, наприклад, число 256 415 731. Розбиваємо на складові:

200 000 000 = 2 х 100 000 000 = 二億

50 000 000 = 5 х 10 000 000 = 5 х 1 000 х 10 000 = 五千万

6 000 000 = 6 х 100 х 10 000 = 六百万

400 000 = 4 х 100 000 = 4 х 10 х 10 000 = 四十万

10 000 = 一万

5 000 = 5 х 1000 = 五千

700 = 7 х 100 = 七百

30 = 3 х 10 = 三十

1 = 一

Складаємо разом, виносимо “за дужки” спільний множник 万 і отримуємо:

二億五千六百四十一万五千七百三十一

Можна використати й інший шлях:

256 415 731 = 200 000 000 + 56 415 731

200 000 000 = 2 х 100 000 000 = 二億

56 415 731 = 56 410 000 + 5 731

56 410 000 = 5 641 х 10 000

5 641 = 5 х 1 000 + 6 х 100 + 4 х 10 +1

Отже, 56 410 000 = 五千六百四十一万

5 731 за аналогією записуємо як 五千七百三十一

І разом:

二億五千六百四十一万五千七百三十一

分かりましたか。Тепер, думаю, ви легко виконаєте протилежну операцію: запишете по-нашому число 六百億. Чур не підглядати!

Ох, і складний вийшов допис! Японські числівники завжди були для мене 骨の折れること. Тож якщо ви помітили помилку або описку, обов’язково напишіть у коментрях. На цьому я прощаюся. Сподіваюсь зустрітися з вами у наступних дописах розділу “日本語“, де ми поговоримо про 50 японських звуків, про 1 945 японських ієрогліфів та порахуємо, скільки голів у японських корів. Щоб не пропустити, підпишіться на оновлення.

じゃ、またね。

P.S. До речі, “прості” 一, 二, 三 не такі вже й прості: у документах та цінних паперах вони пишуться як 壱, 弐, 参 відповідно.

(1 голосів, 5,00 )

Loading...

| 6 267 переглядів | Прокоментуй!