Кві
17

Руки-ноги, голова. Частина 7

От і підходить до кінця серія дописів, присвячених людському тілу. Попередні частини читайте тут: Частина 1, 2, 3, 4, 5 та 6.

1. плече.

Точнісінько, як і у нас, відповідальність лягає японцям саме на плечі: 肩にかかる. Позбутися відповідальності, скинути ношу з плечей肩が軽くなる або 肩の荷が落ちる (також ці вирази використовуються у буквальному розумінні – про реальну ношу, яку скидають з плечей).

Позичати плече (肩を貸す) значить допомогти комусь, підставити плече. Схоже значення у ・・・に肩を入れる та ・・・の肩を持つпідтримувати, бути на чиїйсь стороні.

А порвати з кимось стосунки – то є забрати від когось своє плече (・・・から肩を抜く).

2. рука (від плеча і нижче), а також – вміння, майстерність.

Умілі руки腕が良い, бути вправним у чомусь腕に覚えがある. Щоб досягти цього, руки треба шліфувати, полірувати: 腕を磨く. Тоді поступово вміння будуть покращуватися (腕が上がる/腕を上げる), і через деякий час ними можна буде похвалитися, продемонструвати їх: 腕を振るう.

3. рука, п’ясть.

手を貸すдопомагати.

手が空く або 手がすくмати вільний час, бути вільним. У протилежному випадку, коли дуже зайнятий (手が塞がっている) і хочеться допомоги, то японці готові навіть котячі лапи позичати: 猫の手も借りたい(ほど忙しい).

手が出ない говорять про щось занадто дороге або складне. Також про складне, важке, таке, з чим не можеш справитися, кажуть 手も足も出ない.

手を出す або 手を染める значить починати щось, затівати, встрявати кудись, зв’язуватись із чимось, тощо. Протилежне значення – кидати, виходити (зі справи, проекту), припиняти手を切る або 手を引く.

手にする або 手に入れるотримувати, діставати, стати власником.

4. лікоть.

ひじ鉄砲を食らわす (食う) значить дати комусь відсіч, відмовити або ж штовхнути ліктем.

5. палець.

Великий палень називається батьківським親指. Жінки піднімають його, коли згадують про свого бойфренда або чоловіка.

人差し指вказівний. Єдине, що незрозуміло, чому він вказує лише на людей.

Середній палець, як неважко здогадатися – 中指.

Безіменний палець у японців пов’язаний з ліками: 薬指. Начебто тому, що він найслабший, і його використовують для нанесення ліків на рани.

小指маленький палець, мізинець. Також він є своєрідним "антонімом" до великого пальця, бо чоловіки показують його, коли говорять про жінок.

足の指пальці ніг.

У аніме ви, мабуть, зустрічали вираз 指を切る або 指切りをするробити обіцянку, домовлятися (при цьому люди схрещують свої мізинці). Нібито той, хто порушить таку обіцянку, має відрізати собі пальця, чи щось таке.

指をさすпоказувати пальцем, а (後ろ)指をさされる – коли на тебе показують пальцем, бути об’єктом пліток, пересудів.

Не дозволяти і пальцем чогось чи когось торкнутися буквально так і є: 指一本(も)触れさせない.

6. нога, а також будь-яка кінцівка у тварин. Також – ніжки у меблів.

Коли ноги не торкаються землі (足が地に着かない), це значить бути дуже збудженим або ж витати у хмарах, бути непрактичним мрійником.

Знімаючи з себе відповідальність, відсторонюючись від чогось, японці умивають не руки, як ми, а ноги: 足を洗う. Також цей вираз значить Стати на праведний шлях.

Тягнути когось за ногу (足を引っ張る) – заважати, стояти на перепоні, плутатися під ногами.

7. коліно.

膝を交えて語るрозмовляти віч-на-віч, душевно.

膝とも談合という事がある – коли немає з ким порадитися, то хоч з колінами своїми говори.

8. すねгомілка.

Наші дармоїди сідають на шию, а японські – гризуть чиїсь гомілкиすねをかじる).

Мати темне минуле, нечисту совістьすねに傷を持つ.

 

На цьому я закінчую дану серію дописів. Сподіваюся, вона була вам корисною. Можливо, трохи пізніше я почну ще одну – або тематичну, або ж просто вибиратиму ті ідіоми, які мені сподобалися.

Тож до нових зустрічей! じゃ、またね!

Бер
30

Руки-ноги, голова. Частина 6

355271650_124e0ef813_m
Авто фото: Bludgeoner86

Продовжуємо вивчати японські ідіоми, пов’язані з людським тілом (Частина 1, Частина 2, Частина 3, Частина 4, Частина 5). Сьогодні у нас на черзі груди, талія та сідниці.

1. Отже, груди, а також вмістилище думок та почуттів.

Саме тому груди можуть наповнюватися (胸がいっぱいになる) радістю, сумом, ностальгією, тощо. Окремо про хороші почуття кажуть, що груди роздуваються: 胸を膨らませる/胸が膨らむ значить бути сповненим гордості, надії, мати піднесений настрій.

Подібне може трапитися, якщо вам зустрінеться щось, що ударяє вам у груди або тисне на них:

胸を打つ/胸を打たれるвражати, справляти враження, викликати почуття, торкатися серця.

胸に迫るбути вражаючим, торкатися почуттів, залишати сильне враження.

Пишатися, бути сповненим гордості за щось – розправляти, надувати груди (просто як у нас): 胸を張る.

Погані почуття теж концентруються у грудях:

胸が痛む/胸を痛めるтяжко переживати, хвилюватися за щось. У нас про таке кажуть Серце (за щось) болить, Тяжко на серці. Тобто коли людині важко, вона переповнена горем, то груди у неї болять або ж ламаються: 胸がつぶれる. Останній вираз також використовують, якщо хтось дуже злякався (мало не до смерті, так, що Мало серце з грудей не вискочило).

胸が悪い значить мати проблеми зі шлунком, погано себе почувати (від отруєння, тощо). У переносному значенні – Мене нудить від…

Коли ж усі негаразди позаду, ми з полегшенням кажемо, що у нас камінь упав з душі. Японці ж у такому випадку погладжують груди згори донизу (胸をなでおろす), звісно, подумки.

Ми прислухаємось до свого серця, коли вирішуємо, як нам вчинити у складній ситуації, а японці слухають свої груди: 胸に聞く.

2. поясниця, талія, сідниці. Також – сила (душевна та фізична).

腰が強い/弱い кажуть про сильну, цілеспрямовану та слабку, слабовольну людину відповідно.

腰が低い/高い – про скромну, ввічливу та пихату, грубу, зазнайкувату людину.

Якщо хтось важкий на підйом, то, згідно японцям, у нього важкі стегна: 腰が重い. Протилежне значення – 腰が軽い.

Від сильного здивування у нас, буває, ноги приростають до підлоги, а у японців відпадають стегна: 腰が抜ける/腰を抜かす.

3. зад, сідниці, дупа, а також край, кінець, задня частина, хвіст, низ. Більш грубе значення, по-нашому, скажімо, сракаけつ.

しりが軽い/重い – про когось легковажного; легкого на підйом / про тугодума, неповороткого, важкого на підйом.

けつの穴が小さい – про обмежену, дурнувату людину.

У японців, виявляється, теж є поняття про тепленьке місце (посаду) – це там, де попа гріється: しりが温まる.

Швидко забути те, що бачив чи пережив, у чомусь схоже на наше В одне вухо влетіло – з іншого вилетіло, тільки стосується не тієї частини тіла: しりから抜ける.

しりの毛まで抜かれるБути обідраним до нитки.

Для того, щоб накивати п’ятами, втікати з усіх сил, японцям нащось треба чіпляти на задню частину вітрила尻に帆掛けて逃げる (мабуть, їм здається. що вітер їм допомагатиме).

А осісти, влаштуватися десь – значить заспокоїти свою задню частину: しりを落ち着ける (у цьому виразі можна використати і ).

 

На цьому сьогодні закінчимо. А далі нас чекатиме останній випуск, де ми розглянемо кінцівки – від плечей до пальців ніг.

Не пропустіть! またね!

Лют
28

Руки-ноги, голова. Частина 5

Повертаємося до ідіом, що стосуються людського тіла (Частина 1, Частина 2, Частина 3, Частина 4). На сьогодні у нас заплановане наступне:

1. горло, а також співочий голос.

Якщо ви щось дуже і дуже хочете, то для японців це виглядає так, ніби у вас із горла рука стирчить – 喉から手が出る(ほどほしい).

Коли ж ваше горло звучить, то по нашому це значить, що у вас за чимось слиньки течуть: 喉が鳴る.

2. груди, а також вмістилище думок та почуттів (у нашій мові теж є подібні конотації). Однак усталених виразів з досить багато, тож відкладемо їх розбір до наступного випуску. Разом з та , яким би дивним не було таке сусідство.

3. Ще одне місце, де можуть проживати наші емоції – 心臓 (серце). Також це слово стосується центру або найважливішої частини чогось. Зверніть увагу, що напевне більш знайоме вам こころ, хоч і перекладається як серце, але є образним поняттям, не анатомічним.

Мати сильне серце (心臓が強い) значить бути сміливим (ми теж кажемо – Він має хоробре серце), зухвалим, нахабним, загалом таким, який have (some) nerve/guts. Протилежне значення вивести неважко – це 心臓が弱い (бути полохливим, сором’язливим, боязким). Цікаво, що синонімом до нього є вираз Мати блошине серце (のみの心臓), що вказує на зв’язок розміру серця з хоробрістю, силою духу.

Про нахабну, нечуйну людину кажуть, що у неї серце поросло волоссям心臓に毛が得ている. Бррррр!

4. живіт, шлунок. Більш анатомічне – (шлунок), більш ввічливе – おなか.

Ви напевне чули у аніме 腹がへた або ж おなかがすいた. Буквально ці вирази означають Живіт (шлунок) зменшився та Живіт спорожнів, а більш літературно – зголоднів, захотів їсти.

腹が黒い/腹黒い кажуть про погану, злу людину. Чому саме живіт, а не серце чи груди – незрозуміло.

Ставити живіт (腹が立つ/腹を立てる) означає сердитися, гніватися.

А от 腹が出る має досить буквальне значення – мати гладкий живіт, такий, що виступає.

Вирішують японці чомусь не головою чи серцем, а животом: 腹を決める/腹が決まる.

Розмовляти по душам, сердечно у японців теж чомусь стосується саме живота: 腹を割って話す. От дивина!

腹の中でв душі, в серці, про себе.

5. へそпупок.

へそを曲げるрозсердитися, образитися, обізлитися.

Ми кусаємо лікті (коли досадуємо, жалкуємо), а японці – намагаються вкусити свій пупок (へそをかむ).

Ми, буває, сміємося так, що мало пуп не розв’язується. Японці ж про щось дуже смішне кажуть へそが茶を沸かす.

6. печінка як орган. У гастрономічному значенні використовується слово реба: (від liver). Також – це аналог guts у англійській мові, тобто воно означає також сміливість, мужність, відвагу.

Саме з останнім і пов’язані такі вирази як 肝が小さい/大きい: бути боягузом/сміливцем.

Також замість холодної крові (у холоднокровної людини) у японців виявляється добре посаджена печінка (肝が据わる).

Від страху у японців холодніє печінка肝を冷やす значить Похолодіти від страху.

7. спина, задня частина; зріст, висота.

背が低い 高い – бути низьким/високим на зріст.

を背にしてмати щось за спиною, на фоні чогось.

に背を向けるповертатися до чогось спиною (у буквальному і переносному значеннях); закривати очі на щось.

У скрутній, майже безвихідній ситуації (коли фактично є лише один варіант вибору) японці кажуть, що живіт не заміниш на спину: 背に腹はかえられない.

На цьому сьогодні усе. До наступного випуску!

Січ
15

Руки-ноги, голова. Частина 4

Розібравшись із людським тілом, головою та обличчям (а точніше, з усталеними виразами щодо них), звернімося ще до одного органу, якому варто присвятити окремий допис – настільки він важливий.  Отже, на черзі у нас – око.

око, очі; також зір; погляд; точка зору, розуміння. Крім того, суфікс порядкових числівників та деякі інші речі, для яких ідіом не наведено. Як бачимо, значень у слова багато, відповідно, і усталених виразів з ним чималенько.

mushlia.com - Руки-ноги, голова. Частина 4
Автор фото: br1dotcom

目が強いхороший зір. Протилежне – 目が悪い/弱い. Зауважте, що, на відміну від голови та носа, про гострий зір не кажуть いい (принаймні, я не знайшла відповідних вказівок). Зате можна сказати 目に良いдобре, корисне для очей, зору.

З іншого боку, очі, як і деякі інші органи, можуть працювати: 目が利く означає добре розбиратися в чомусь, мати хороший смак щодо чогось. Синоніми до цього виразу – 目が肥える та 目が高い.

Не мати очей (目がない) означає робити помилку, не розуміти, що робиш. Але ・・・に目がない має зовсім інше значення: любити щось без пам’яті, або ж, як у нас кажуть, бути засліпленим любов’ю (до чогось).

目が覚める, 目を覚ます означають прокидатися (від сну), пробуджуватися (від ілюзій, омани, тощо), приходити до тями (у прямому і переносному значеннях), усвідомлювати щось. У нас теж кажуть, наприклад: "Цей вчинок відкрив мені очі на його справжній характер". Таке ж значення має і 目覚める. А 目覚ますбудити.

目が覚めるようなнадзвичайний, вражаючий, від якого ваші очі робляться круглими (目が丸くする). Останній вираз використовується також у інших випадках, коли ви дивитесь на щось широко розкритими очима – від здивування, захоплення, будь-якого іншого сильного враження. Хоча не зовсім: коли враження дуже приємні, і ви усміхаєтесь (ваші очі випромінюються радість, як-то кажуть), то очі ви, навпаки, звужуєте (目を細める/目を細くする).

目を離すвідводити очі/погляд, не дивитися на щось, не слідкувати за чимось/кимось. Протилежне теж використовується: 目が離せない. Наприклад, від малих дітей не можна ні на хвилинку відвести очей – бо відразу зроблять якусь шкоду.

У росіян, буває, крутиться голова, а у японців – очі. 目が回るпаморочиться у голові.

Ліки для очей (目の薬) означає щось дуже приємне, що тішить очі. Як не дивно, отрута для очей (目の毒) має не протилежне, а просто дещо інше значення: щось дуже спокусливе, від чого очей відірвати не можна (але зазвичай і щось недозволене – наприклад, смачна їжа для того, хто сидить на дієті).

Про щось надмірне (по кількості або величині) та нестерпне японці кажуть, що це занадто для очей目に余る.

Якщо ви ненавидите когось так, що очі б ваші його не бачили, то ви робите його ворогом своїх очей (目の敵にする). При цьому ви, мабуть, дивитесь на нього недоброзичливо – тобто білими очима (白い目で見る).

І щоб уникнути таких поглядів від вас, читачів, за занадто довгий допис, я починаю закруглятися, хоча про очі є ще немало цікавих ідіом. Ось тільки напишу останній вираз, який вам, безсумнівно, буде дуже корисним. А саме – шанобливо-ввічливий еквівалент слова зустрічатися, бачитися (会う): お目にかかる.

І на цьому уже точно попрощаюся. またね!

Гру
22

Серйозно про ввічливість. Частина 2

Mushlia.com - Серйозно про ввічливість. Частина 2
Фото: coniferconifer

У минулому дописі про ввічливість ми розглянули загалом особливості міжособистісного спілкування. Сьогодні зосередимося на стилях мови в залежності від ступеню ввічливості.

Їх три: неформальний (просторіччя), нейтрально-ввічливий та шанобливо-ввічливий.

Неформальний стиль використовується при спілкуванні з рівними близькими (друзями), близькими (у сім’ї), а також при звертанні "вищих" (по віку або положенню) до (явно) "нижчих".

Характерні риси:

  • використання зв’язки да (Тайхен да) або її опущення (Самуй!);
  • використання словарних форм (без суфіксу –мас) у якості присудка (Хон о йонде іру);
  • позначення дій 1-ї (Я) та 2-ї (Ти) особи одними й тими ж словами. Дії 3-ї особи (Він) можуть (проте не обов’язково) позначатися шанобливими формами та словами, але без суфіксу –мас (Я кьта, Ти кьта, Він кьта/ірашшятта);
  • (в усній розмові) всілякі "неправильності": опускання відмінкових суфіксів (Анта, бака?); випадінням голосних (-те іру –> –теру); скорочення складів (-те + ва –> тя, –те шімау –> –тяу, кереба –> –керя, тощо); переставляння місцями частин речення (Бака? Анта), тощо.

Нейтрально-ввічливий стиль використовується при розмові майже з усіма чужими, незалежно від віку та положення (виключенням є хіба що звернення дорослого до чужої дитини, і то не завжди), та до не дуже, але вищих. Особливості цього стилю:

  • використання зв’язки дес (Тайхен дес, Самуй дес);
  • оформлення кінцевих форм дієслова суфіксом –мас (Вакарімашьта);
  • дії Ти та Він можуть частково позначатися (але не обов’язково) спеціальними словами і граматичними формами (див. Шанобливий стиль).

Шанобливо-ввічливий стиль використовується при розмові з вищими по положенню та старшими. А також (по бажанню) його можна використовувати по відношенню до чужих, яким ви хочете виразити особливу пошану.

Головна особливість цього стилю (крім того, що загалом використовуються більш ввічливі еквіваленти звичайних слів) – це те, що у ньому дії першої та другої/третьої особи позначаються по-різному.

Для дій першої особи (Я, той, хто говорить) використовуються так звані "скромні" форми:

  • О + 2-га основа дієслова + шімас/іташімас (О-йомі-шімас/іташімас); зі словами китайського походження замість о- використовується префікс го-: Го-ренраку-шімас.
  • Спеціальні слова, які заміняють нейтральні: ору замість іру, маіру замість куру та іку, дзонджіру замість шіру, та ін.
  • Де годзаімас замість дес.
  • Позначення своїх родичів відрізняється від чужих: мій батькочічі/ояджі, Ваш/його батькоо-то:-сан.

Дії Ти та Він описуються шанобливими формами:

  • Спеціальні слова замість нейтральних: ірашшяру замість іру, куру та іку, ошшяру замість ію, та ін.
  • а) О + 2-га основа + ні нару/насару; б) о + 2-га основа + дес; (в обох випадках замість 2-гої основи може бути використане слова китайського походження, тоді префікс о заміняється на го); в) пасивна форма дієслова замість активної (Нані о какаремашьта ка?)
  • О + прикметник у формі на –те + ірашшяру (О-ісогашькуте ірашшяімас ка).
  • Чужі родичі позначаються більш ввічливо (чічі –> о-то-сан).
  • До іменників, що відносяться до сфери Ти та Він, додаються префікси о- чи го- (класичне О-генкі дес ка? – Генкі дес).

З граматичної точки зору форми ввічливості досить регулярні, тож вивчити їх не так і важко. Значно складніше – розібратися, як правильно їх використовувати. Оце вже нетривіальна задача, бо кожну ситуацію треба розглядати індивідуально і оцінювати (одночасно!) з позицій свій-чужий, вищий-нижчий, дія пов’язана чи не пов’язана з Ти/Він, сприятлива чи ні, тощо. Однак, щоб не плутатися, сьогодні обмежуся чистою граматикою, а більш детальні пояснення залишу на наступні випуски.

Тож до побачення! またね!