Анаграма — це перестановка літер у слові таким чином, щоб утворити якесь нове значуще слово (або не зовсім значуще, наприклад, коли їх використовують для псевдонімів).
Одним з підвидів анаграми є читання навпаки. У японській мові цей метод рідко можна застосувати напряму, бо склади починаються з обмеженого набору звуків (ші сходу не перетвориш у іш, тощо).
Однак до діла можна підійти по-іншому: читати задом наперед не по звукам, а по складам.
Наприклад, со:рі та рісо: — прем’єр(-міністр) та ідеал.
Ще цікавіше знайти слова, у яких можна переставити навіть не звуки (бо у японській багато омонімів), а складові канджі. Наприклад:
社会 — суспільство, 会社 — фірма, компанія
進行 — прогрес, просування вперед, 行進 — марш, процесія
国外(ні) — за кордоном, (-но) закордонний, 外国 — закордон, іноземна країна, (-но) іноземний, закордонний
会議 — засідання, збори, мітинг, конференція, сесія, 議会 — парламент, законодавчі збори
論理 — логіка, 理論 — теорія
理事 — директор, 事理 — суть справи, факти
利権 — (майнові) права, законні інтереси, 権利 — юридичне право (на щось)
現実 — дійсність, реальність, 実現 — здійснення, реалізація, матеріалізація
出演 — вихід на сцену, виступ, при цьому 出演者 — артист, виконавець; 演出 — постановка (вистави), при цьому 演出家 — постановник, режисер.
Іноді перестановка канджі призводить до зміни не лише значення, але і читання:
外出 (гайшюцу) — вихід з дому, прогулянка, 出外れ (дехадзуре) — окраїна, край
出家 (шюкке) — прийняття сану; монах, 家出 (іеде) — залишання сім’ї, втеча з дому
Втім, усе це — квіточки у порівнянні з такими словами, як, наприклад, 目下: по ОНу воно читається як мокка та означає «зараз, у даний момент» (відбувається просто перед моїми очима); по КУНу його читання – мешьта, і означає воно «підлеглий, молодший, нижчий (по положенню)».
Тобто воно може мати різні значення і читання навіть без переставляння складових ієрогліфів.
Отакий-то гармидер твориться у японській мові. Втім, тим цікавіше її учити, чи не так?
では、またね！