Лют
17

End та після-end


Автор фото: -ratamahatta-
Кінцівка для аніме – річ критична. Про це я вже згадувала мимохідь ось у цьому дописі. Багато серіалів починаються як шедеври, деякі навіть продовжуються непогано – але десь так до другої половини останньої серії. А потім що? Потім, як кажуть японці, 竜頭蛇尾に終わる。

Тож про END’и я говоритиму не один раз. А почну з того, що першим привернуло увагу, коли я почала дивитися аніме.

Нагадаю, що коли я проводжу якесь порівняння, то воно може стосуватися не лише мультиплікації, а й ігрових фільмів та серіалів. Про це я вже згадувала ось тут.

Тож про закінчення.

Якщо ви коли-небудь бачили бойовик (особливо фантастичний) або фентезі, то знаєте, що десь хвилин за 20 до кінця починається страшний “БУХ-БАХ!”, коли сили добра і зла (або закону і беззаконня, або світла і темряви, або… ну, коротше кажучи, наших і не-наших) сходяться у вирішальному двобої не на життя, а на смерть. Всюди літають кулі, стріли, списи, магічні вогняні кулі та інший доступний учасникам арсенал. Звісно, літають вони не у порожнечі. Тож усе навкруги горить, вибухає і взагалі руйнується всіма можливими (в рамках виділеного бюджету) способами. І не варто навіть додавати, щоруйнується воно не просто так, а звалюючись на голову воюючим сторонам. Другорядні герої можуть навіть загинути – задля драматизму. А кульмінацією всієї цієї метушті стає величезний “БУМ-БЕМЦЬ-УСІМ-ГАМБЕЦЬ!”, у якому безслідно зникають ворожі війська, замки, магічна зброя і все, що не подобалось нашим. Після чого головні герої палко цілуються (бо ж, звісно, то були Він і Вона), а присутні на радощах аплодують – навіть ті, кому під час бою повідбивало руки-ноги.

Tenkuu no EscaflowneЗнайомо? Подобається?

А тепер звернімо увагу на малюнок. Це майже самий кінець аніме “Tenkuu no Escaflowne” – те, що відбувається після (!) закінчення боротьби, після перемоги: жителі відбудовують своє зруйноване місто.

І от про що це мені говорить.

  • Автори аніме знають, що боротьба вимагає багатьох жертв і зусиль.
  • Вони також знають, що в одному перемога нічим не відрізняється від поразки – вона нічого не  повертає. Загиблі не піднімуться після смерті ворога, і стіни не постануть самі з руїн.
  • І з цього вони роблять дуже розумний, тверезлий, ЖИТТЄВИЙ висновок: перемога – це не кінець! Головне – яким люди зроблять свій світ після неї.


Саме зрозумівши це, я і стала прихильницею аніме. Мушу признатися, що коли гинуть мої улюблені герої (справді гинуть, а не дивом рятуються, сховавшись під роялем у кущах),  мені хочеться хеппі-ендів. Але це скоро минає, бо ніякий хеппі-енд я не проміняю на оцю глибинну мудрість, яку автори ніби мимохідь передають своїм глядачам.

Хоча цілком можливо, що все вищенаписане – чистісінький виверт моєї підсвідомості, і ніякого глибокого змісту таке закінчення не несе. Але, погодьтеся: якщо воно надихає хоча б одного глядача на серйозні думки, значить, не таке воно вже і пусте, чи не так?

Tenkuu no EscaflowneНа цьому прощаюся, до наступних дописів!

P.S. А для любителів хеппі-ендів – ось:

І дарма, що без поцілунків.

Лют
7

‘Naruto’ vs ‘Санта-Барбара’: що вибрати? Частина 1

mushlia.com
Автор фото: Robert Swier
“Звичайно ж, аніме”, – відповім я. Та хіба ви чекали іншої відповіді???

Зазвичай аніме створюється у вигляді телевізійних серіалів (12-13 або 24-26 серій), що демонструються раз на тиждень. Чим же вони відрізняються від не-анімешних серіалів?

Відразу слід зазначити, що аніме – це не тільки “мультики для малечі”. Жанрово аніме має надзвичайно широкий спектр – від “для самих маленьких” до жорсткого порно. Тому і порівнювати його треба не лише з мультиплікаційними серіалами, а з серіалами взагалі.

Перш за все, давайте розглянемо, які бувають серіали. Отож:

  • Кожна серія – окрема історія, пов”язана з рештою тільки героями.
  • Увесь серіал – одна історія, із зав”язкою в першій серії та розв”язкою у останній.
  • Комбінація попередніх типів – серіал складається з окремих історій-арок, що тривають кілька серій.

Я не буду наводити приклади – досить увімкнути телевізор, щоб назбирати по жменці кожного типу.

Тепер, власне, про аніме.


По-перше, в основі більшості аніме лежить першоджерело – манга. Логічно припустити, що непопулярну мангу не вигідно екранізувати. Тому ми маємо два “пороги” (один – для манги, інший для аніме), що мають бути подолані, і які гарантують деяку якість. Деяку, бо і манга, і аніме – це маскульт, і на кожний товар знайдеться охочий покупець. Та все ж видана манга – це продукт, який уже був оцінений найголовнішим і найкритичнішим критиком – читачем. Тож якщо дійшло до екранізації – це вже щось та значить.

По-друге, аніме може бути створене як по закінченій манзі, так і по тій, що ще виходить. І ці випадки слід розглянути окремо.

Але – у наступній частині.

До зустрічі! じゃ、またね。

Лют
1

“Заморожений” та “відморожений”. Частина 1

Вступ

Сьогодні я почну розмову про типажі героїв у манзі та аніме. І в першу чергу звернуся до тих, що надихнули мене на цю тему.

Чому відразу двоє, спитаєте ви? Ну, хоча б тому, що впеше я зустріла їх разом. Крім того, виявилося, що то була не зовсім випадковість – ця парочка з”являєтся в багатьох творах (Samurai Champloo, GetBakers, Fushigi Yuugi etc).

Тож дозвольте представити: Джін та Муген (Samurai Champloo) – заморожений та відморожений епохи самураїв.

Заморожений

Джін (仁). Ронін – самурай, що нікому не слугує. Ми не бачимо його обличчя за аміґаса*; він знімає капелюха перед боєм – і його погляд прихований окулярами.

Jin - Samurai ChamplooДжін мовчазний, врівноважений, завжди собі на умі. Не витрачає дарма ні слів, ні дій. Випадки, коли він проявляє яскраві емоциї, можна перерахувати на пальцях однієї руки – і тим ціннішими є такі моменти. Наприклад, у серії 8 – коли у нього відбирають окуляри. Як можна здогадатися – випадок гумористичний. В серйозних ситуаціях об Джіна ножі можна точити.

image
Для прикладу – серії 9, коли Джін та Фуу чекають повернення Мугена. Недарма Фуу тяжко зітхає – нормальній людині важко зрозуміти подібну стійкість перед обличчям смерті.

Та головне, чому Джін для мене є архетипом замороженого – його емоційна стриманість. Коли бажання та емоції важать значно менше (якщо взагалі мають якусь вагу), ніж логіка та розсуд. У випадку Джіна, звісно, відіграє роль Бушідо, де головне – честь та обов”язок. Та навіть якщо узагальнити на всіх заморожених, з усіляких світів та епох (а в аніме їх набереться чималенько), то стане зрозуміло, що для них головне – робити те, що вони мають робити. Ну, а дівчата?.. А дівчата, як відомо – потім.

Нібито. Тому що насправді, попри всю свою холодність, заморожені мають почуття. Вони люблять. Вони співчувають. Вони – хороші друзі. Тільки зовні це не завжди видно. Але ж ми, глядачі, знаємо, що до чого. І любимо їх попри все.

Відморожений

Mugen1Вони різняться, як день та ніч. Один мовчазний – другий ляпа, що в голову зайде. Один стриманий – інший вибухає при кожній нагоді. Один добре вихований та освітчений – і навіть мавпа перемогла б іншого у конкурсі гарних манер. Одного ми вже знаємо. Що ж, пора привітатися з Мугеном (無幻).

Відразу скажу, що серед усіх тих, кого я відношу до відморожених, Муген, мабуть найвідмороженіший. Ні, від не жорстокий маніак, що не дружить з головою – зовсім ні. Та все ж він – злочинець, колишній пірат. Він плює на закон, точніше, закон для нього не існує зовсім.


І зважте – за 26 серій ми дізнаємось про Мугена дуже мало, і аж ніяк не з його розповідей про себе. Тож попри всю свою нестримність, він уміє тримати язика за зубами. Найточніше, мабуть, порявняти Мугена з дикою твариною, яка живе своїми звірячими інстинктами і не терпить примусу та неволі.

Заключення

Отож, ми познайомилися з першими, я б сказала, архетипічними замороженим та відмороженим. У наступній частині я розповім про подібні пари в інших аніме, а потім – про откремих представників, що “гуляють самі по собі”.

Більше про Мугена та Джіна можна дізнатися у цьому довіднику:
http://samuraichamploo.russelldjones.ru/index.htm

Про аніме Samurai Champloo, наприклад, тут:
http://world-art.ru/animation/animation.php?id=2699

До зустрічі!

*Аміґаса – широкий солом”яний капелюх.

“Заморожений” та “відморожений”. Частина 2