Вона рідко усміхається. Її обличчя задумливе, наче вона постійно шукає відповіді на всі загадки Всесвіту; її 分かりました звучить так, ніби вона тільки що отримала відповідь принаймні на одну із них.

Вона гарна та струнка, хоча їсть що попало та зовсім не слідкує за фігурою.

Інакше її можна назвати Бравим служакою. Але зауважте: ділова ковбаса – це обов’язково вона – служаки-чоловіки трохи інші.

Ділова ковбаса зазвичай не з найнижчих чинів, однак вона занадто чесна, щоб вище керівництво допускало її до своєї секретної інформації. Бо ж організація, на яку працює ділова ковбаса, замішана у брудненьких справах, або, принаймні, її реальні цілі розходяться з декларованими. Ділова ковбаса починає здогадуватися про це десь із середини аніме, але всю правду дізнається тільки в самому кінці.

Запідозривши неладне, ділова ковбаса тихенько починає копати глибше, намагаючись з’ясувати, що ж відбувається насправді. Врешті-решт, упевнившись, що її використовували не для благих цілей, вона починає діяти на свій розсуд, навіть усупереч наказам начальства.

На цьому закінчимо загальний опис та перейдемо на особистості.

Честь називатися найтиповішою діловою ковбасою по праву належить Місакі Кіріхарі з аніме Чорніше чорного (Darker than Black, 黒の契約者). Сам серіал досить непоганий, але Кіріхара ну аж занадто штампована.

Місато Кацурагі (Євангеліон, Neon Genesis Evangelion, 新世紀エヴァンゲリオン) також має риси ділової ковбаси (але тільки в робочий час! Вдома вона зовсім інша). Проте у Євангеліоні набагато більше уваги приділено психології героїв, тож штампованою Місато я б не назвала, хоча сюжетно шлях у Місакі та Місато досить схожий.

Ще одна представниця групи – Джоді Хейвард (Мисливець на відьму, El Cazador de la Bruja). Початок її шляху трохи відрізняється від звичайного (вперше ми її бачимо у ролі шпигунки), а от кінець – найстандартніший. Втім, сам серіал іде вельми протоптаними стежками, тож і героїня відповідна.

На цьому ми з діловими ковбасами покінчимо: усіх не перелічиш, а познайомитися з ними поближче ви зможете самі, дивлячись аніме.

Тож на сьогодні – до побачення! またね。

(Оцініть допис)

Loading...

| 4 594 переглядів | Прокоментуй!

Фото: iMorpheusКожен раз, коли я бачу можкошкряба, я сподіваюся, що він відкине лапки та більше ніколи не з’явиться на екрані.

І сама ж розумію, що мої сподівання марні. Тобто надія на загибель мозкошкрябів помирає набагато раніше, ніж самі можкошкряби (які невідомо, чи виздихнуть коли-небудь взагалі).

Та недарма кажуть, що надія помирає останньою: є у мене одна надія, що ніяк не хоче здаватися. І то прикро, бо, чесно кажучи, їй би уже давно пора.

Що то за надія? А ось слухайте.

Героям трапляється переживати страшні події. Наприклад, гинуть їх рідні, друзі, кохані, тощо.

Це трагічні моменти, і як я вже казала ось тут, мені важко їх дивитися, тим паче разом із кимось.

Однак усі вони зіпсовані наступним: їх знято абсолютно по одній і тій же схемі, а саме:

Жах – зміна плану – тиша на кілька секунд – крик

Знайомо? Певна, що так.

Тобто спочатку показують емоції героя (злякане обличчя або сповнені жаху очі) – потім сцена змінюється (наприклад, на фасад будинку, де відбуваються події).

Після цього наступає пауза, що триває для мене дуже довго – так завжди буває, коли чогось чекаєш із нетерпінням. Тільки чекаю я не крику, як можна подумати, а того, що його… не буде. Що хоч раз у подібній ситуації він не прозвучить.

Оце і є мої секунди надії.

Зауважу, що сам прийом не поганий. Проблема (як і з усіма мозкошкрябами) полягає у повторенні його один-в-один знову і знову, з аніме в аніме.

Аж до того, що він перестає спрацьовувати. Бо я, наприклад, потроху перестаю співчувати героям – мені ніколи: я лічу секунди, сподіваючись, що ось цього разу (нарешті!) тиша не перерветься несамовитим криком.

Бо як на мене, ситуація красномовно говорить, та що там – кричить сама за себе. І озвучувати її реальним криком абсолютно зайве.

Але він усе звучить і звучить… А я все чекаю і чекаю… Проте, боюся, єдине, на що я можу реально сподіватися, так це на те, що колись моя надія також віддасть Богу душу.

І я нарешті перестану рахувати секунди та почну співпереживати героям.

Точно так, як і мала б.

(Оцініть допис)

Loading...

| 4 065 переглядів | 2 коментарі

Як ви уявляєте собі людей, про яких кажуть, що  вони добре ладнають між собою? Мабуть, такими, що добре ладнають між собою.

Зовсім інакше у аніме: 仲 (が) いい зазвичай (а може і завжди) стосується двох персонажів, що між собою лаються.

Спочатку я сприймала це як жарт. Але з часом 仲いい почало діяти мені на нерви.

Дійсно, ну скільки можна повторювати одне і те ж у кожному аніме?

Проте я вирішила бути терплячою і припустила, що це така японська традиція – казати у подібній ситуації 仲いい, а не Як ви вже набридли своїми сварками! Було б не дивно, бо ввічлива японська мова настільки гнучка, що значення того, що прозвучало, може бути протилежним тому, що малося на увазі.

Але щодо 仲いい я не знайшла підтвердження цьому припущенню, тож дозволю собі трохи полаятись.

Отже, аніме xxxHolic. Головні герої починають сваритися, як тільки потрапляють у поле зору одне одного. Точніше, Ватанукі свариться з Домекі, тільки-но бачить того, і лає поза очі, коли його пасія Хімаварі згадує Домекі у розмові. 

І кожного разу, так, зауважте, кожного разу, коли їй трапиться чути Ватануківську лайку, Хімаварі заявляє, що Ватанукі та Домекі 仲いいですね. Мало того, коли Ватанукі бурхливо заперечує будь-які いい відносини з Домекі, Хімаварі повторює знову, що Ватанукі з Домекі такі розчудові друзі!

Зрозумійте мене правильно: Хімаварі – одна з найадекватніших анімешних героїнь (може, тому, що вона не є найголовнішою головною героїнею xxxHolic?). Тобто загалом вона мені подобається. Але 仲いい у її виконанні просто дістало!

Якщо вона хотіла пожартувати, то уже після другого, у крайньому випадку третього повтору жарт перестав бути смішним.

Якщо ж вона серйозно думає, що сварка – ознака добрих відносин, то це не лише зводить адекватність Хімаварі до повного нуля, але й заганяє її далеко у мінус. (Тільки не треба казати, що Домекі і Ватанукі таки стануть друзями – то справа майбутнього, а 仲いい звучало у перших же серіях).

Взагалі-то в xxxHolic багато фраз, ситуацій та навіть цілих діалогів, що повторюються із серії в серію. Та нехай собі – будемо вважати їх візитною карткою цього серіалу.

Але 仲いい – то хвороба аніме в цілому: чуєте сварку – почуєте і 仲(が)いい, 仲がうまくゆく, うまくやっていく або щось подібне. І чим далі, тим більше це мене мозкошкрябить.

Може, хай би вони взагалі не лаялися? Бо сварки головних героїв (які в душі одне одного, звісно, люблять і поважають) – то теж мозкошкряб, причому здоровий-прездоровий.

Але моїх побажань, звісно, ніхто не послухає. Тому, відвівши душу у цьому дописі, зітхаю полегшено і прощаюся з вами: До нових дописів!

P.S. І не сваріться з друзями, щоб показати, як ви їх любите! Залиште ці дурниці для аніме, та краще посмійтеся разом: то набагато приємніше та корисніше.

(Оцініть допис)

Loading...

| 2 655 переглядів | Прокоментуй!

Фото: inoc

Якби вам запропонували з усього аніме вибрати тільки одне, що б ви зробили?

Як глядач, я б засумувала, бо маю звичку переглядати улюблені серіали,  і їх у мене чимало. А от як автор блогу про аніме, я не сумніваючись вибрала б Eureka 7.

Постійні читачі, мабуть, здивуються, бо цей серіал я трохи покусала в "Двох словах". Та причина вибору якраз і полягає у тому, що Eureka – справжній розсадник мозкошкрябчиків, і матеріалу мені б вистачило на… ну, точно не знаю, але після того, як я напишу останній мозкошкряб по Eureka, ради цікавості можемо прорахувати, на скільки дописів вона мене надихнула.

Але сьогодні я хотіла зовсім не полаяти Eureka (хоча може здатися саме так), а поговорити про те, звідки беруться мозкошкряби.

Оригінальність – річ хороша, та на всіх її не стачає. Недарма кажуть про чотири теми в літературі та про те, що все вже написано до нас.

Не дивно, що і творці аніме не обходяться без прийомів, що уже були використані раніше. Що б там не доводили отаку, а повною самобутністю можуть похвалитися одиниці, решта ж аніме – то більш чи менш вправно приготований коктейль із відомих сюжетних ліній та знайомих типажів. Як пощастить, усе це посипано смачними родзинками, які і надають суміші неповторного смаку.

Іншими словами, щоб наловити мозкошкрябів, досить узяти наосліп будь-яке аніме – і повний кошик вам забезпечено. Добре це чи погано? Я людина терпима (ха-ха), тому відповім: ніяк. Що є, то є, або приймайте, або не дивіться (а також не читайте, не слухайте і навіть не озирайтеся навкруги, бо життя теж різноманітністю не радує – народився, народив, помер). Проте, щоб не скотитися до обговорення сенсу життя (а я відчуваю, що мене туди заносить), перейду до висновків.

Отже. У кожному аніме живуть мозкошкряби. У хорошому аніме вони тримають у лапках родзинки. Що з цим робити? Або ігнорувати родзинки і хапати мозкошкрябів (як я роблю це, пишучи у "Мушлю"), або упевнити себе, що мозкошкряби з родзинками не такі вже й бридкі (як я роблю це, дивлячись аніме).

Другий шлях глядачеві приємніший. Але вирішувати, звісно, тільки вам.

P.S. І, усе-таки, а яке одне аніме ви б собі вибрали?

(Оцініть допис)

Loading...

| 5 533 переглядів | 6 коментарів

Автор фото: David Ooms

Як і було обіцяно в першому випуску, поговоримо про частинку まで.

Загалом вона означає “до” (до якоїсь точки у часі, просторі або до якогось ступеню) 「キーヴから東京まで何時間掛かりますか。」

Сьогодні ж я хочу розповісти про кілька цікавих сполучень まで з прислівниками місця, – ここ, そこ, あそこ та どこ. Крім основних значень “досюди, дотуди, до он того місця, докуди”, вони мають ще й інші, які часто використовуються в аніме.

1. ここまで. В залежності від ситуації, фраза 「ここまできてあきらめるつもりか」 може означати: “Стільки добившись/подолавши стільки перешкод/дійшовши аж сюди/зробивши такий (поганий) вчинок (заради мети), що, збираєшся здатися/все кинути?”

   Буває, ここまで використовується окремо або лише з だ/です. Тоді воно має два схожих значення:

   • “Далі не пущу!” – це коли герой перепиняє дорогу своєму ворогу. Тобто ここまで тут можна інтерпретувати як “Досюди ти зміг дійти/проникнути/дістатися, але далі – зась!”
   • “Ану цить обоє/усі!” – коли двоє чи більше героїв сваряться, а хтось (зазвичай старший або вищий за положенням) їх зупиняє: “Ви вже наговорили тут ДО самої межі і далі, тож негайно припиніть!”




2. そこまで означає “до такої міри/межі, настільки”: そこまで言わなくてもいいでしょう。 Часто говорять просто そこまで, але значення залишається приблизно те саме: що хтось висловився занадто відверто і нетактовно, або зайшов занадто далеко заради своєї мети.
3. あそこまで якось особливо не впадає у вухо. Значення у あそこ подібне до そこ, але слід враховувати, що あそこ стосується не лише віддаленого, хоча і видимого, але і чогось, з чим усі співбесідники знайомі, або що вже раніше обговорювали.
4. どこまで – до якого ступеню. Разом з частинкою も означає “всюди, хоч на край світу” або “не дивлячись ні на що, до останнього, до краю”: あなたのためならどこまでも.

На цьому все. У наступному випуску поговоримо про всілякі дурниці, у тому числі і про гібрид коня з оленем. Думаєте, такого не буває? Еге, в японській мові і не таке трапляється, а в аніме – тим паче. Тож не пропустіть. またね。

(Оцініть допис)

Loading...

| 3 045 переглядів | 2 коментарі