Як ми вже з’ясували, частинки дуже важливі, бо у японській мові вони заміняють відмінки.

Тож сьогодні знову (і не востаннє) поговоримо саме про них, а точніше, про частинку を.

Головна її функція – прямий додаток. Ну, знаєте: читати книгу 本を読む, писати допис 投稿を書く. Думаю, у цьому значенні вона ні в кого не викликає труднощів, як і у подібних: хочу випити чаю お茶を飲みたい, прибираю (букв. роблю прибирання) 掃除をする, (у мене) вкрали гаманця 財布を盗まれた.

Звернімося до менш очевидних випадків:

1. По-перше, дякую за у японській – をありがとう: 説明をありがとう, コメントをありがとう. У неформальній мові を можна і опустити, але як надумаєте говорити строго по правилам, то не забувайте про частинку.
2. を використовується з дієсловами руху і може означати:
   • Місце руху. Переходити через міст 橋を渡る, йти вулицею/по вулиці 道を歩く, прогулюватися парком 公園を散歩する.
   • Рух із меншого місця у більше, у буквальному (сходити з автобусу バスを降りる, виходити з аудиторії/залишати аудиторію 教室を出る) та у абстрактному сенсі (випускатися з унаверситету/закінчувати університет 大学を卒業する).
   • Початкову точку дії: відправлятися зі станції/відходити від станції 駅を出発する.
3. Для позначення посади. Працювати лікарем 医者をする. Трохи дивне, як на мене, застосування, але що є, то є.

На цьому про закінчуємо про を. До наступних дописів. では、また。

(Оцініть допис)

 Loading ...

| 309 переглядів | Прокоментуй!

От що іноді добиває в японській, так це те, що найпростіші, здавалося б, речі виявляються "з подвійним дном". Я маю на увазі, що якийсь глюко-плюко-мазо-фазотрон хоч і постане перед вами десятиканджієвим парканом, але прочитається строго по стандартним ОНам (такий собі варіант "як пишеться, так і читається" із японським присмаком). А от повсякденні слова типу сьогодні, вчора, завтра записуються нормально (今日, 昨日, 明日), а от читаються… Тьху та й годі!

І вони не одинокі. До них приєднуються 一昨日, 明後日, 今朝 і 昨夜. А також 一日, 二日, 六日, 七日, 八日, 二十歳, 二十日.

А ще є слова 八百屋, 大晦日, тощо, які і пишуться не зовсім або зовсім не логічно, а читаються – тим паче.

Звісно, ви їх легко вивчите, дивлячись аніме. Але шляхи пізнання звивисті, особливо у самоучок, і, можливо, зустрівши у книжці чи манзі 大人, ви довго шукатимете у фонетичному словнику дайджін, тайнін чи навіть оохьто, перш ніж зайдете з протилежного, канджієвого, боку і виявите, що дорослий вимовляється як отона.

Звідки пішла ця катавасія, в принципі зрозуміло: японці хоч і прийняли китайську писемність, та було б дивно, якби вони поміняли своє сьогодні на чуже або ж стали вигадувати для нього якийсь особливий запис, коли вже було просте і ясне 今日.

Ну а нам що з того? Зайвий привід позітхати, бо вчити доведеться у будь-якому випадку: охота пуще неволи.

Можу тільки побажати グッドラック та сказати 今日はここまで。では、また。

(Оцініть допис)

 Loading ...

| 282 переглядів | 4 коментарі

Автор фото: miyukiutada

Прошу вибачення за запізнення. Я саме переживаю лихо, страшніше за пожежу*, тож сьогоднішній допис буде дуже стислим.

Як рахувати за допомогою лічильних суфіксів, ми вже вияснили. Нагадаю, що вони додаються до китайських числівників.

Є ще японські числівники. Їх усього десять, і подивитися на них ви можете тут (куди поділися інші, для мене загадка. Не можу уявити, що на момент приходу китайської мови японці не рахували далі десяти).

Японські числівники використовуються без лічильних суфіксів і лише для ліку наступних речей:

1. Віку до десяти років: 「僕の息子が六つです」.
2. Абстрактних іменників – проблем, методів, питань 「問題は二つです」.
3. Невеликих круглих або квадратних предметів (м’ячів, коробок, фруктів), порцій страв: 「バナナを五つ下さい」.
4. Дуже великих предметів – гір, озер, морів, країн, планет: 「この谷は二つの山の間にあります」.

На цьому сьогодні все. Сподіваюся, скоро я призвичаюся до свого лиха і увійду у звичний ритм написання. Заздалегідь вдячна за ваше терпіння.

* Для тих, хто не знає цей народний вислів: мова йде про переїзд. Куди я переїхала, та про перші враження можете прочитати ось тут.

(Оцініть допис)

 Loading ...

| 296 переглядів | Прокоментуй!

Купити на Amazon

Давненько ми не гортали сторінки – пора. Сьогоднішня книжа називається All About Particles. A Handbook of Japanese Function Words, автор Naoko Chino.

Particles у нас називають по-різному: хто частинками, хто відмінковими суфіксами. Дійсно, якщо у нас різниця у значеннях виявляється завдяки відмінкам та відповідній формі дієслів (Риба їсть та Рибу їм), то у японській мові ні риба, ні їсти не змінюються ні відмінкам, ні по роду, ні по особі, ні по числу. Тобто, що означає 魚食べる, можна визначити лише завдяки частинкам: 魚は/が食べる, 魚を食べる, тощо.

Хоча як на мене, найбільше частинки схожі на прийменники, тільки ставлять їх після іменників, а не перед ними (що для японської зовсім не дивно, там багато чого навпаки). 日本語のクラスは九時から四時までです。

Втім, як би їх не називали, аби нам легко вчилося. Та давайте вже перейдемо до читання.

1. У книжці частинки сортовані за двома принципами. Один з них – частота використання. Очолюють список は та が – пара, яка також зайняла б перше місце по складності. По-перше, в нашій мові аналогу їм немає, по-друге, хоча вони і позначають начебто одне і теж (називний відмінок), але речення з は та が мають різне значення: 「私は行く」 не тотожне 「私が行く」.

2. Другий критерій – групування подібних частинок. Наприклад, обмежувальні частинки: だけ, しか, のみ, きり; "хоча": のに, くせに; ものの; умовні форми: たら, ば, なら, тощо знаходяться поруч. Крім того, між схожими за значенням частинками є взаємні посилання, щоб їх можна було порівняти на прикладах.

   Окремим підрозділом даються заключні частинки, тобто ті, які ставлять в кінці речення для надання емоційного відтінку: よ, ぞ, わ.

3. Автор описує навіть те, що у нашій японістиці до частинок зовсім не належить. Наприклад, суфікси ば, たら або сполучники から, のに. Не знаю, що б сказали лінгвісти, а по-моєму, книжка стає від того лише повнішою та кориснішою.

4. На кожну частинку наведено по 2-3 приклади. Речення зазвичай дуже прості, а переклад майже дослівний, тому зрозуміти структуру вислову та яку роль виконує у ньому певна частинка, дуже легко.

5. Загалом у книзі розглянуто 69 частинок. Це далеко не повний перелік того, що можна назвати частинками (у A Dictionary of Japanese Particles від Kawashima Sue їх принаймні удвоє більше). Однак для початкового і середнього рівня книжка є чудовим довідником по частинкам (там паче, що у ній є приклади і для вищих рівнів, вони позначені зірочками).

В цілому книгою Наоко Чіно дуже приємно користуватися: нічого зайвого, чиста інформація. Чітка, логічна структура (від більш уживаного до менш уживаного, групування), зрозумілі приклади, зручність пошуку (є зміст та абетковий покажчик).

Я не дуже люблю підручники з казками-примовками (хоча у цьому блозі сама таким грішу), тож для мене All About Particles виявилась просто ідеальним компромісом між інформативністю та стислістю.

Крім того, книга має компактний розмір, приємні для ока шрифти та якісний папір. Єдине, що може відклякнути читача, це дуже "жіноча" – ніжно-рожева – палітурка. Але повірте, вміст під нею по-чоловічому логічний (сподіваюсь, мій дещо упереджений підхід нікого не образив).

Тож якщо хочете дізнатися все про частинки – сміливо купуйте All About Particles.

では。

(Оцініть допис)

 Loading ...

| 291 переглядів | Прокоментуй!

Автор фото: tata_aka_T

Пам’ятаю, був колись анекдот про чоловіка, який цікавився: чому це худобу лічать по головах, а академіків – по членах.

Сьогодні ми займемося схожою проблемою, тільки стосовно японської мови.

Відразу треба сказати, що у японській це дійсно ПРОБЛЕМА. Причин декілька:

1. По головам або ще по чому японці рахують майже все. Не можна сказати академіків – п’ять, а корів – десять: до числа треба обов’язково додавати потрібний лічильний суфікс. Саме по собі це не складно, але
2. Предмети, які можна порахувати, діляться на групи, у кожної з яких є свій суфікс. Зрозуміти, до якої групи відноситься та чи інша річ, іноді легко (книги, журнали рахуються томами 冊), а іноді – не дуже: суфіксом 本 (який, між іншим, означає "книжка") рахують циліндричні предмети, до яких належать і олівці з ручками, і парасольки, і пляшки, і дерева. А от для квіток на стеблах уже є окремий суфікс 輪.
3. Як видно з прикладу про 本, слово може бути лічильним суфіксом, але для зовсім інших предметів. Про це було цікаво написано у щоденнику Японский для всех:
   

   お箸の数え方は｢一膳（いちぜん）｣、｢二膳｣、｢三膳｣です。それでは、お膳はどう数えるのか。｢一客（いっきゃく）｣｢二客（にきゃく）｣「三客（さんきゃく）｣です。

   同じ「きゃく」でも｢脚｣であれば、椅子の数え方となります。お客は人ですので、｢一人｣｢二人｣｢三人｣です。ただ、人でも死体となれば｢一体（いったい）｣｢二体（にたい）｣｢三体（さんたい）｣と数えます。動物の数え方も色々あります。｢一頭（いっとう）｣「二頭｣「三頭｣、｢一匹（いっぴき）｣｢二匹（にひき）｣｢三匹（さんびき）｣、「一羽」「二羽」「三羽」。最後のは鳥の数え方です。同じ「わ」でも「わ」違いの数え方があります。ほうれん草の数え方は「一把（いちわ）」「二把」「三把」です。

   Я перекладу лише частину (текст досить легкий, потренуйтеся перекладати самотужки).

   Страви на тарілках рахують "гостями" 客 (не без логіки: скільки гостей, стільки і страв). Гостей рахують "людьми" 人 (хоча хтозна, кого ви до себе запрошуєте). Якщо ж гостям настільки не сподобалися страви, що вони тут же врізали дуба, то поліція рахуватиме їх уже "тілами" 体.

   У тварин свої "рахунки". Великих лічать по головам 頭, а маленьких – по шкуркам 匹. Правда, якщо зі слоном і мишею розібратися легко, то великий чи малий, наприклад, вовк, залишається відкритим: лічать вовків і так, і так.

   З кролями та зайцями взагалі оказія: їх лічать так само, як і птахів – по крилах 羽. Чому, невідомо. Одні кажуть, що виною цьому вуха, інші – що "крилаті зайці" виникли завдяки хитрості буддійських монахів, яким не можна було їсти м’ясо – от вони і перетворили зайчатину на птицю.

4. Числа у сполученні з лічильними суфіксами читаються по ОНу. На стику чисел та суфіксів іноді відбувається подвоєння приголосних або одзвінчення/оглушення. Ічі + хай = іппай; сан + хон = самбон; року + кай = роккай; хачі + сай = хассай; джю: + сацу = джюссацу.

5. Дещо окремо стоять лічильні суфікси часу, і це зрозуміло: не можна згребти в одну купу роки, дні і секунди. Тож у кожного проміжку часу своє позначення. Зауважте, що час у роках позначається 年, а вік людини – 歳.

Начебто про лічильні суфікси все. А про те, коли вони НЕ застосовуються, читайте в одному з наступних дописів.

では、また。

(3 голосів, 3.67 )

 Loading ...

| 276 переглядів | Прокоментуй!