Японська мова | Мушля самітниці - Part 3
Кві
11

Куди б послати читачів?

Ну, звісно, у розділ “Посилання”, куди я додала кілька ресурсів, присвячених японській мові.

Взагалі-то, у Інтернеті зараз стільки інформації, у тому числі і про японську мову та культуру, що у якийсь момент я перестала шукати щось нове, і навіть дещо зі старого закинула.

Але нещодавно один із відвідувачів підкинув жменю нових посилань, я їх передивилася і подумала: а чом би й ні? У людей різні смаки, люди вибирають різні ресурси для однієї й тієї ж задачі (наприклад, для граматики чи канджі), тож чим більше різноманітних посилань, тим краще.

Тож загляньте про всяк випадок у “Посилання”, можливо, там знайдеться якраз те, що вам треба.

Бер
21

Піди та принеси

Rain
ehnmark (Flickr, CC)

У одному з підручників з англійської граматики для англомовних, у розділі про найбільш часті помилки, зустрілося мені таке речення:

If you’re going to Antarctica, don’t forget to bring your camera.

і поправка до нього:

Should be take—transport away from where one is currently located. Bring means to transport towards where one is currently located.

Ого, подумалось мені, навіть у носіїв мови виникають труднощі з такими простими речами, як принести та віднести.

Втім, мені, як учню, від того не легше. Однак цей випадок нагадав мені про くる та いく у японській мові, а також, якщо брати ширше, — про допоміжні слова, що додаються до て форми дієслова:

— слова напрямку дії (やる/あげる, くれる/くださる, もらう/いただく);

— слова наближення/віддалення (くる/いく);

— слова стану/умислу (いる/ある);

— інші (おく, みる, しまう).

Про деякі я вже писала, зараз подивімося на решту.

1. てくる та ていく

Означають відповідно наближення та віддалення дії у часі чи просторі від точки, де знаходиться мовець.

Найпростіше для розуміння — це те ж bring та take, тобто стосовно просторового переміщення:

持ってくる — принести (звідкись сюди)

持っていく — взяти з собою, віднести (звідси кудись)

Або про людей:

連れていく — взяти з собою (кудись)

連れてくる — привести (сюди)

買ってきます — Піду куплю (піду і повернуся з покупками)

Однак вони можуть стосуватися і інших дій:

話しかけてきた — звернувся (до мене)

Сюди ж відноситься і фраза, яку японці говорять, коли йдуть із дому. При цьому розуміється, що людина іде, щоб повернутися, тобто її не можна використати, йдучи з гостей, наприклад:

いってきます!— Ну, я пішов (але походивши, повернусь назад)

Що стосується часу, то тут концепція дещо складніша. Загалом можна сказати, що вони відображають зміну, але дещо по-різному по відношенню до “тепер” (або іншої точки відліку).

てくる стосується або несподіваного настання якогось стану/початку якоїсь дії:

雨が降ってきた — Пішов дощ (і зараз іде)

або поступового наближення стану/події з минулого до теперішнього моменту:

この国の人口はだんだん減ってきた。 — Населення цієї країни зменшилось (поступово зменшувалось у минулому і дотепер, і на даний момент ми маємо ось такий стан)

Його можна використовувати і щодо майбутніх подій, маючи на увазі “дія виконається/стан встановиться до певного моменту у майбутньому”:

すぐ暖かくなってくるでしょう。 — Скоро (на певний момент у майбутньому) потеплішає

Rain
OiMax (Flickr, CC)

ていく, з іншого боку, вказує на дію/стан, які продовжуватимуться від тепер (або від певної часової точки) у майбутнє (по відношенню до початкової точки):

この国の人口はだんだん減っていくでしょう。 — Населення цієї країни продовжить зменшуватися

これから暖かくなっていくでしょう — Скоро потеплішає (відтепер все теплішатиме і теплішатиме). У цьому прикладі проглядає і відтінок накопичення, посилення, який також характерний для ていく.

На цьому, мабуть, завершимо на сьогодні. Решту (みる, おく, しまう) розберемо у іншому дописі.

またね!

Бер
16

Про весняний дощик

Komorebi
whale05 (Flickr, CC)

Здибалося мені нещодавно цікаве слово 木漏れ日 (або 木洩れ陽), себто просочування сонячного світла крізь листя (ось як на фотографії), і страшенно захотілося, щоб уже прийшла весна, навколо зазеленіло та сонечко засяяло яскраво та тепло.

Справа у тому, що цьогорічна зима виявилася у нас ще більш сніжною, ніж минула. І під сніжною я маю на увазі “не встигне одна буря пройти, як інша суне”. Тож весну я, повірте, чекаю з нетерпінням.

Але тут я відірвала погляд від заметів та подивилася на календар… О-то-той, та ж уже весна! Ну, хоча б формально.

А потім на ті замети полився дощ… І так буває. Але після того вже дійсно потепліло, все стало розтавати, запахло багнюкою та приповз туман.

Не сказати, щоб зовсім весняно-оптимістично, але хоча б вже є надія, що сніжні бурі у нас позаду.

До чого це все? А щоб поділитися з вами настроєм, цікавим словом, а ще — лексиконом про дощ, який став вісником, що завірюшний сезон ми благополучно пережили.

Ось вам стаття зі списком дощових слів. І не питайте, чому їх так багато — японці відомі своєю здатністю придумувати слова про найдрібніші деталі природних явищ.

Хорошої вам погоди та またね!

Січ
28

Низка слів. Випуск 14: Так чи ні

Якщо я не збилася з ліку, то ця бусинка у низці — чотирнадцята.

Щоправда, деякі неполічені дописи теж мали справу з набором слів на певну тематику, але нехай. Будемо вважати для зручності, що саме сьогодні — продовження серії.

Отже, подивімося, як японці виражають згоду та незгоду.

はい — найвідоміше “так”. Використовується всіма, і чоловіками і жінками, і старими і малими, і офіційно і не дуже (хоча скоріше офіційно).

Однак слід пам’ятати, що はい — це скоріше “Я почув вас і зрозумів вашу думку”, ніж “Ви праві, я з вами згоден”.

Також, як і решта “так”, використовується у розмовах у якості підтакувань (相づち): коли один співрозмовник щось розповідає, а інший киває головою та все はい、はい, чи そう、そう, чи うん-кає, чи ще якось виражає згоду.

いいえ — негативний аналог はい — універсальне заперечення.

Зверніть увагу, що у японській мові відповідь дається на суть питання, а не на форму:

わかりませんか? — Не розумієш?

— はい、分かりません — Так, не розумію; або ж

— いいえ、わかります — Ні, розумію.

あ、元気そうじゃないか — О, (вже) здоровий/бадьорий (позитивне твердження, незважаючи на заперечну форму)

— はい、元気です — Так, здоровий

— いいえ、元気ではありません — Ні, не здоровий

ええ — сказане нейтральним тоном, означає згоду — “так”. Загалом же використовується для вираження сильних почуттів — здивування, недовіри, радості, гніву, тощо. У такому випадку часто “витягується” голосом у довге, емоційне ええぇぇぇ! (Не плутати з へぇ!, яке має відтінок недовіри).

うん — неформальне “так”. Втім, воно хоч і записується як うん, але більше схоже на мугикання — подібно до нашого “Угу”, яке вимовляється із закритим ротом.

ううん — заперечний аналог うん. Так само “промугикується”, а не вимовляється чітко.

そう (だ/です) — “Так (є)”, “Саме так”. そう саме по собі означає “так, таким чином”, тобто це вже більш чітке підтвердження саме згоди чи визнання правоти співбесідника, ніж はい.

いや — неформальне, розмовне, в основному чоловіче “ні”. Не плутати з прикметником 嫌(-な), який означає “неприємний, бридкий”.

違う — буквально: Відрізнятися; Бути помилковим, неправильним. У відповідь на питання чи твердження означає “Ні”.

Крім, власне, підтверджень чи заперечень, є ще слова, які виражають невпевненість у відповіді чи небажання давати відповідь, ухиляння від прямої відповіді, тощо.

Наприклад, у таких значеннях можуть використовуватися さあ та まあ.

На сьогодні все, またね。

Гру
10

Що спонукало мене на цей допис

Swings 1

Відповідаючи на питання однієї з читачок, я несподівано для себе виявила, що пропустила доволі важливу тему: каузатив, або ж спонукання (якщо я не помиляюся у переведенні японської термінології на українську).

Що ж, доки “Мушля” жива, не пізно виправитися, чи не так?

Як утворюється

1-ша група дієслів: 1-ша основа + せる

行かせる, 飲ませる

2-га група дієслів: 1-ша основа + させる

止めさせる, 食べさせる

Винятки:

する — させる

来る — 来させる

Утворене спонукальне слово відмінюється як дієслово 2-ї групи: 行かせない, 飲ませたい.

Як вживається (частинки)

1. (Спонукач) は/が + (спонукуваний) を + (спонукальне дієслово)

お母さんは子供を勉強させている — Мати примушує дитину вчитися

父は私を映画館に行かせた* — Батько дозволив мені піти на стадіон

Але якщо у реченні зустрічаються і інші を, то тоді біля спонукуваного ставиться частка に:

父は私に映画を見に行かせた* — Батько дозволив мені піти подивитися кіно

2. (Спонукач) は/が + (спонукуваний) に + (об’єкт дії) を + (спонукальне дієслово)

お母さんは子供に野菜を食べさせました — Мати примусила дитину з’їсти овочі

x-default

Значення

Спонукання вживається у 4 основних значеннях.

1. Примус, доручення, завдання

Два класичні приклади (коли батьки примушують дітей вчитися та їсти овочі) наведені вище. Ще один — з робочих моментів:

上司は私に仕事をさせました — Бос примусив мене працювати/доручив мені роботу (Ах, як він міг!)

2. Дозвіл, послуга

Сюди відносяться вищенаведені приклади, відмічені зірочкою. Справа у тому, що дозвіл чи послуга — це позитивні направлені дії, а з ними часто (коли дія якимось чином стосується того, хто говорить) використовуються слова направленості: くれる/くださる, やる/あげる, もらう/いただく**.

Порівняймо:

お母さんは子供にアイスクリームを食べさせた — Мати дозволила дитині поїсти морозива (ні мати, на дитина не мають до нас жодного відношення)

母は (私に) アイスクリームを食べさせてくれた — Моя мати дозволила мені поїсти морозива

** Зверніть увагу, що підметом з もらう/いただく має бути Я:

彼はわたし を/に 行かせてくれました — Він дозволив мені піти (спонукання, позитивна для мене дія)

私は彼に行かせてもらいました — букв. Я отримала від нього дозвіл піти (спонукання, позитивна для мене дія)

Вираз із もらう/いただく дуже схожий на пасив, тільки, на відміну від пасиву, має позитивну конотацію:

私は彼に行かせられた — букв. Я була примушена ним піти (спонукальний пасив, негативна дія)

(Для повноти картини:

私は彼に行かれた — Він від мене пішов (пасив потерпілого, негативна дія))

Blue flower buds

3. Прохання

Спонукальне дієслово + くれる/くださる чи もらう/いただく в питальному реченні використовуються для ввічливих прохань. Зверніть увагу на виконавця дії:

読んでください — (Ви) почитайте мені, будь ласка

読んでくださいませんか — Чи не почитаєте ви мені (більш ввічливо)

読ませてください — Дозвольте (мені) почитати, будь ласка (спонукання)

読ませてくださいませんか — Чи не дозволите мені почитати? (дуже ввічливо, спонукання)

読ませてもらえますか — букв. Чи можу я отримати дозвіл почитати? (спонукання, дивіться вище про もらう та いただく)

もらう та いただく використовуються у вигляді もらえる та いただける (букв. Чи можу я отримати?…)

4. Збудження почуттів

Використовується, щоб показати, що одна людина викликала певні почуття або емоційну реакцію своїми діями.

До слів, з якими може використовується ця спонука, відносяться: веселити, смішити, дивувати, сердити, засмучувати, доводити до сліз, хвилювати, нервувати, тощо. Об’єкт спонукання позначається часткою о:

妹を泣かせないでよ! — Не доводь свою сестру до сліз!

クラウンは子供を笑わせるものだ — Клоун — це той, хто смішить дітей

 

Крім того, говорячи про спонукання, треба згадати і про спонукальний пасив. Я про нього писала у другій частині серії дописів про пасив.

 

На сьогодні досить (щиро сподіваюсь, я сама не заплуталась у всіх цих спонуканнях та напрямках дії. Якщо знайдете помилку, пишіть).

またね!